Ухвала суду № 31893971, 06.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" червня 2013 р. м. Київ К/9991/61275/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М. О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2011 року у справі за позовом Приватного підприємства "Дел-Імідж" до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Приватне підприємство "Дел-Імідж" (далі - ПП "Дел-Імідж") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька (далі - ДПІ у Калінінському районі м. Донецька) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2011 року позов ПП "Дел-Імідж" задоволено частково. Визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення №0004432340/0 від 10.09.2010 року в частині нарахування основного платежу з податку на додану вартість в сумі 133164,67 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 66582,33 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у Калінінському районі м. Донецька залишено без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2011 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ДПІ у Калінінському районі м. Донецька подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2011 року та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити ПП "Дел-Імідж" у задоволені позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Калінінському районі м. Донецька 30.08.2010 року була проведена документальна виїзна перевірка позивача. За результатами перевірки був складений акт №6959/23-1/30792329.

В акті перевірки відображено порушення позивачем п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі акту перевірки ДПІ у Калінінському районі м. Донецька 10.09.2010 року згідно з підпунктом «б» п.п 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2001 року було прийнято податкове повідомлення рішення №0004432340/0, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 297586 грн., в тому числі: за основним платежем 198391, 00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 99195, 00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПП "Дел-Імідж" (покупець) та ТОВ «Макоптторг» (продавець) укладено договори №10-02/1 від 10.02.2009 року, №02-11/1 від 02.11.2009 року, на виконання якого останнім були виставлені позивачу рахунки-фактури, між сторонами підписані видаткові накладні, накладні, акти виконаних робіт. ТОВ «Макоптторг» були надані податкові накладні за період з серпня по грудень 2009 року, січень 2010 року на суму 1300489,28 грн., у т.ч. ПДВ 215748,21 грн., які надавались до перевірки.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що не зазначення контрагентом ТОВ «Макопттрог» у додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток наявність основних фондів та амортизаційних відрахувань, а також відсутність трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей, не є підставою вважати про неможливість здійснення ТОВ «Макопттрог» операцій з постачання продукції та надання послуг, та не свідчить про недійсність правочинів.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частинами 1, 3 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем правильно сформовано податковий кредит в сумі 133164,67 грн. за перевіряємий період, і підтверджено висновки податкового органу щодо правомірності визначення податкового зобов'язання за червень та липень 2009 року, тобто, за період, який не підтверджено податковими накладними.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пп. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, у тому числі у зв'язку з придбанням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Згідно із пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 з Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що оскільки позивачем не було порушено вимог податкового законодавства в частині формування податкового кредиту в сумі 133464, 67 грн.. то до нього застосовується штрафні санкції в сумі 66582, 33 грн.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог ПП "Дел-Імідж".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька залишити без задоволення, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М. О. Федоров