Ухвала суду № 31893970, 06.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" червня 2013 р. м. Київ К/9991/51795/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М. О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне підприємство "Азовінтекс" до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне підприємство "Азовінтекс" (далі - ТОВ ПБП "Азовінтекс") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова (далі - ДПІ у Франківському районі м. Львова) в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року позов ТОВ ПБП "Азовінтекс" задоволено частково. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова від 03 серпня 2010 року №0001301720/0, від 01 листопада 2010 року №0001301720/4. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова, що були прийняті за наслідками розгляду первинної та повторних скарг Львівської філії «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» на податкове повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова від 03 серпня 2010 року №0001301720/0. В іншій частині позовних вимог, про визнання недійсним та скасування акту перевірки, відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у Франківському районі м. Львова залишено без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ДПІ у Франківському районі м. Львова подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2011 року та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити ТОВ ПБП "Азовінтекс" у задоволені позову.

ТОВ ПБП "Азовінтекс" подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ у Франківському районі м. Львова.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Франківському районі м. Львова 13.07.2010 року проведено позапланову виїзну перевірку Львівської філії ТОВ ПБП «Азовінтекс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.03.2010 року валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.03.2010 року. За результатами перевірки складено акт №3309/23-2/36260817.

Перевіркою встановлено порушення п. 1.1 ст. 1, п.п 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п. 7.1 ст. 7, п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п.п. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань, щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету за період з 01.07.2009 року по 31.03.2010 року на суму -199158,28 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що кошти були отримані головним бухгалтером ДПІ у Франківському районі м. Львова без згоди працедавця та такі, що не нараховувалися бухгалтеру повністю підтверджуються матеріалами справи, а саме: актом документальної перевірки проведеної комісією ТОВ ПБП «Азовінтекс» від 28.04.2010 року, заявою ТОВ ПБП «Азовінтекс» про порушення у відношенні головного бухгалтера Львівської філії ТОВ ПБП «Азовінтекс» ОСОБА_1 кримінальної справи від 02 квітня 2010 року №208/1, актом ревізії від 07.07.2010 року № 19-38/81.

Сиди попередніх інстанцій також зазначили, що в межах розгляду даної адміністративної справи, повністю знайшло своє підтвердження факт самостійного використання електронної системи переказу коштів «клієнт-банк» Львівської філії ПАТ «Альфа-банк» головним бухгалтером Львівської філії ОСОБА_1, незаконного та безпідставного (без дозволу власника грошових коштів ТОВ ПБП «Азовінтекс») перерахування з банківського рахунку на свої особисті рахунки грошові кошти у загальній сумі 1585506, 22 грн. за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 рік. В даному випадку має місце безпідставне перерахування та отримання грошових коштів ОСОБА_1, в межах суспільно-небезпечного діяння, з яких податковий орган проводив визначення до стягнення податку з доходів фізичних осіб. Грошові кошти отримані злочинним шляхом, не можуть бути об'єктом обчислення податків, крім того, покладання відповідальності на саму юридичну особу за допущене правопорушення з боку фізичної особи ОСОБА_1 в межах скоєння нею кримінально-караного діяння є недоречним та безпідставним.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що відповідач до прийняття судового рішення в межах кримінальної справи порушеної відносно ОСОБА_1, зробив передчасні висновки щодо обчислення та визначення до сплати відповідного податку. Крім того, податковий орган на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не довів, що спірні грошові кошти, які перераховані ОСОБА_1 та визначені до стягнення, є отриманим доходом фізичної особи в розумінні Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та який в межах цього Закону підлягає оподаткуванню у визначеному розмірі 15 %.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог ТОВ ПБП "Азовінтекс".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова залишити без задоволення, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М. О. Федоров