Постанова № 31893960, 05.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" червня 2013 р. м. Київ К/9991/10697/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М. Бившевої Л.І. Шипуліної Т.М. за участю секретаря Титенко М.П.за участю представників: позивача:не з'явився,відповідача:Лисенкова Д.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго»

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30.11.2011

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.01.2012

у справі № 2а/0570/17144/2011

за позовом Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку

про визнання дій незаконними та недійсним податкового повідомлення-рішення від 18.07.2011 № 0000781312/2860/10/15-16-23/3-23343582 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 61945,00 грн.,

В С Т А Н О В И Л А:

Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго» (надалі - позивач, ПАТ «Донбасенерго») звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку (надалі - відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку) про визнання дій незаконними та недійсним податкового повідомлення-рішення від 18.07.2011 № 0000781312/2860/10/15-16-23/3-23343582 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 61945,00 грн..

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30.11.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.01.2012 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати судові рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача не надав.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій встановили, що наявними у справі доказами неможливо відстежити рух товару для підтвердження його фактичного отримання.

Переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, представниками податкового органу проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків по фінансово-господарським відносинам з ТОВ «Промінь АС» за період з 01.01.2010 по 31.05.2011, за результатами якої 01.07.2011 № 441/15-16-23/3-23343582 (надалі акт).

Перевіркою встановлено порушення приписів: підпункту 5.2.1 пункту 5.2, пункт 5.1 статті 5, Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (надалі - Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»), підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (надалі - Закон України «Про податок на додану вартість»).

На підставі акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.07.2011 № 0000781312/28601/10/15-16-23/3-23343582, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 61 945,00 грн., у т.ч. 51 706,00 грн. - основного платежу та 10 239,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

З змісту акта перевірки та матеріалів справи вбачається, що у періоді, який перевірявся податковим органом, позивач знаходився у правових відносинах з ТОВ «Промінь АС», про що свідчать договори про постачання товару від 24.11.2010 за № 721, від 24.11.2010 року № 722, від 30.11.2010 року № 729, від 30.11.2010 року № 730, від 30.11.2010 року № 731.

На виконання умов зазначених договорів ТОВ «Промінь АС» було видано позивачу наступні накладні та податкові накладні: від 03.12.2010 № 805 на суму 96856,00 грн. з урахуванням податку на додану вартість у розмірі 16142,67 грн., від 07.12.2010 року № 879 на суму 20667,70 грн. з урахуванням податку на додану вартість у розмірі 3444,00 грн., від 07.12.2010 року № 880 на суму 43304,40 грн. з урахуванням податку на додану вартість у розмірі 7217,40 грн., від 23.12.2010 року № 1536 на суму 1892,22 грн. з урахуванням податку на додану вартість у розмірі 315,37 грн., від 23.12.2010 року № 1537 на суму 20097,02 грн. з урахуванням податку на додану вартість у розмірі 3349,50 грн., від 23.12.2010 року № 1539 на суму 16705,37 грн. з урахуванням податку на додану вартість у розмірі 2784,23 грн., від 23.12.2010 року № 1540 на суму 10946,15 грн. з урахуванням податку на додану вартість у розмірі 1824,36 грн., від 23.12.2010 року № 1541 на суму 11969,56 грн. з урахуванням податку на додану вартість у розмірі 1994,93 грн., від 23.12.2010 року № 1542 на суму 20891,24 грн. з урахуванням податку на додану вартість у розмірі 3481,87 грн., від 23.12.2010 року № 1544 на суму 2382,72 грн. з урахуванням податку на додану вартість В у розмірі 397,12 грн., від 01.03.2011 року № 1 на суму 8112,89 грн. з урахуванням податку на додану вартість у розмірі 1352,15 грн., від 01.03.2011 року № 2 на суму 28503,98 грн. з урахуванням податку на додану вартість у розмірі 4750,66 грн., від 01.03.2011 року № 4 на суму 6983,46 грн. з урахуванням податку на додану вартість у розмірі 1163,91 грн., від 01.03.2011 року № 5 на суму 7931,15 грн. з урахуванням податку на додану вартість у розмірі 1321,86 грн., від 15.03.2011 року № 23 на суму 8682,04 грн. з урахуванням податку на додану вартість у розмірі 1447,01 грн., від 15.03.2011 року № 25 на суму 4310,90 грн. з урахуванням податку на додану вартість у розмірі 718,48 грн.

На підтвердження отримання продукції, що зазначена в договорах про постачання товару позивачем надано довіреності: від 03.12.2010 року № 389 через ОСОБА_6, від 23.12.2010 року № 416 через ОСОБА_7, від 03.12.2010 року № 417 через ОСОБА_8, від 28.02.2011 року № 40 через ОСОБА_6, від 15.03.2011 року № 49 через ОСОБА_7

Розрахунки між контрагентами проводились у безготівковій формі, що підтверджують платіжні доручення видані банком, згідно яких на рахунок ТОВ «Промінь АС» були перераховані грошові кошти в сумі 12 992,94 грн. платіжним дорученням № 956 від 17.03.2011, в сумі 28 503,98 грн. платіжним дорученням № 913 від 15.03.2011, в сумі 63 972,10 грн. платіжним дорученням № 4101 від 13.12.2010, в сумі 96 856,00 грн. платіжним дорученням № 4179 від 15.12.2010, в сумі 2 385,91 грн. платіжним дорученням № 4403 від 30.12.2010, в сумі 82 498,36 грн. платіжним дорученням № 4314 від 27.12.2010, в сумі 8 112,89 грн. платіжним дорученням № 914 від 15.03.2011, в сумі 14 914,61 грн. платіжним дорученням № 915 від 15.03.2011.

На підставі зазначених документів, ПАТ «Донбасенерго» до складу податкового кредиту було віднесено суму податку на додану вартість у розмірі 51 706,14 грн. у тому числі за періодами: грудень 2010 року на суму 40 952,07 грн., березень 2011 року на суму 10 754,07 грн.

Податковий орган вважає, що позивачем порушено приписи підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, а саме в частині заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 51 706,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, оскільки за відсутності факту придбання товарів (робіт, послуг), відповідні суми податку на додану вартість не можуть включатися до складу податкового кредиту, навіть за наявності складених первинних документів та сплати грошових коштів.

Проте, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що приймаючи рішення у даній справі, суди обох інстанцій не врахували наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, в провадженні ОВС ВРКС СВ ПМ ДПА у Донецькій області перебуває кримінальна справа № 330101-11, яка була порушена у відношенні директора ТОВ «Промінь АС» - ОСОБА_9, за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із абз. 3 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Однією з обставин для проведення документальної позапланової виїзної перевірки підпункт 78.1.11 пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає отримання постанови слідчого, винесеної ним відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у його провадженні.

При цьому до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України забороняє у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність перевірки, приймати податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки. Цією нормою передбачено, що матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, матеріали перевірки та висновки органу державної податкової служби до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, враховуючи порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України є підстави для скасування цих рішень з прийняттям нового рішення, зокрема про задоволення позовних вимог з наведених вище мотивів.

Керуючись ч. 1 ст. 94, ст.ст. 210, 214, 215, 220, 223, 229, 230, 232, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» задовольнити.

2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30.11.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.01.2012 у справі № 2а/0570/17144/2011 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати незаконними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку по формуванню та направленню податкового повідомлення-рішення від 18.07.2011 № 0000781312/28601/10/15-16-23/3-23343582.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 18.07.2011 № 0000781312/28601/10/15-16-23/3-23343582.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» (ідентифікаційний код юридичної особи 23343582) 40,72 грн. (сорок гривень 72 копійки) судових витрат.

3. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М. Судді(підпис)Бившева Л.І. (підпис) Шипуліна Т.М.