Ухвала суду № 31893952, 06.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" червня 2013 р. м. Київ К/9991/73101/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М. О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2011 року у справі за позовом Комунального підприємства "Теплопостачання та водоканалізаційне господарство" до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області, за участю прокуратури Миколаївської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА

Комунальне підприємство "Теплопостачання та водоканалізаційне господарство" (далі - КП "Теплопостачання та водоканалізаційне господарство") звернулось до суду з позовом до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області (далі - Южноукраїнська ОДПІ) в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2010 року позов КП "Теплопостачання та водоканалізаційне господарство" задоволено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2011 року апеляційну скаргу Южноукраїнської ОДПІ залишено без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2010 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції Южноукраїнська ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити КП "Теплопостачання та водоканалізаційне господарство" у задоволені позову.

Крім того, відповідачем заявлено клопотання про заміну сторони правонаступником у зв'язку зі зміною найменування на Южноукраїнську об'єднану державну податкову інспекцію Миколаївської області Державної податкової служби.

Відповідно до ст. 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи викладене та надані докази перейменування відповідача, судова колегія вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Южноукраїнською ОДПІ в період з 02.12.2009 року по 04.12.2009 року була проведена позапланова перевірка КП "Теплопостачання та водоканалізаційне господарство" з питань виникнення від'ємного значення податку на додану вартість за період з 01.07.2009 року по 31.07.2009 року. За результатами перевірки було складено акт №110/23-01/31948866 від 11.12.2009 року.

Актом перевірки встановлено порушення: пп.3.2.7 п.3.2 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року; пп.7.4.1, пп.7.4.3 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року, п. 11.11 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року.

На підставі зазначеного акту 24.12.2010 року відповідачем було прийнято повідомлення-рішення №0000742301/0 від 24.12.2010 року про сплату за платежем: податок на додану вартість 204747,00 гривень.

Зазначене податкове повідомлення-рішення позивачем було оскаржено в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарга залишена без задоволення, а рішення без змін. За результатами розгляду скарги Южноукраїнською було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000742301/3 від 15.06.2010 року, про встановлення суми податкового зобов'язання в розмірі 204747,00 гривень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в липні 2009 року, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №193, позивач отримав субвенцію з бюджету в сумі 9703424,22 гривень, яка за своїм призначенням мала відшкодувати збитки позивача, які виникли як різниця між фактичною собівартістю послуг та регульованим тарифом, затвердженим органом місцевого самоврядування. Відповідно до зазначеної постанови, позивач в першу чергу повинен був погасити заборгованість за енергоносії, які виникли в минулі роки. За рахунок отриманої субвенції (в день її отримання) позивачем були перераховані кошти в сумі 9703424,22 грн. для погашення кредиторської заборгованості за отримані послуги від постачальника Відособленого підрозділу "Южно-Української АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом". Після погашення заборгованості перед Відособленим підрозділом "Южно-Української АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом" в липні 2009 року позивач збільшив податковий кредит з ПДВ, застосовуючи відповідний касовий метод згідно положень п.п.11.11 п.11 ст.11 та п.1.11 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість".

Підпунктом 3.2.7 1 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що не є об'єктом оподаткування операції з виплат у грошовій формі заробітної плати (іншим прирівняним до неї виплатам), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи фондів загальнообов'язкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі).

Судами попередніх інстанцій зазначено, що в зазначеному пункті мова йде про випадки виплати дотацій, але дотацій підприємство не виплачувало. Бюджетна субвенція в даному випадку була отримана, а не виплачена. Об'єкт оподаткування при отриманні субвенцій відсутній у зв'язку з тим, що ця операція не є поставкою в розумінні п.1.4 Закону України «Про податок на додану вартість». Позивачем не використовувались отримані послуги в операціях, які не є об'єктом оподаткування, або звільнених від оподаткування внаслідок відсутності таких операцій взагалі.

В роз'ясненні ДПА України від 07.11.2007 року №22703/7/16-1117 щодо розподілу податкового кредиту наведено, що "при визначенні обсягу поставки за звітний (податковий) період з метою розрахунку частки ПДВ для включення в податковий кредит треба враховувати значення терміна "поставка товарів (послуг)" відповідно до вимог п.1.4 ст.1 Закону зазначеного вище.

Суди попередніх інстанцій також встановили, що позивачу Відособленим підрозділом "Южно-Української АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом" в січні-грудні 2008 року були надані послуги з теплопостачання, водопостачання та водовідведення на загальну суму 10046722,16 гривень, в т.ч. ПДВ 1674453,69 гривень. В подальшому надані послуги були використані в господарській діяльності для забезпечення комунальними послугами населення бюджетних організацій та інших споживачів. Відповідно до вимог п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", позивачем в період з січня по грудень 2008 року був відображений податковий кредит у сумі 212755,15 гривень, тобто відображений податковий кредит за першою подією (отримання податкової накладної засвідчує факт придбання послуг) в сумі, що відповідає частці наданих комунальних послуг іншим споживачам.

Пункт 11.11 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" зобов'язує підприємства, які надають послуги з теплопостачання, водопостачання та водовідведення населенню визначати базу оподаткування за касовим методом (момент оплати).

Реалізацію послуг теплопостачання, водопостачання та водовідведення позивачем підприємством здійснено відповідно до затверджених тарифів, які встановлені рішеннями Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради. Тарифи, що затверджені для населення не відповідають фактичній собівартості по наданим комунальним послугам та різниця між собівартістю наданих послуг населенню та затвердженим тарифом повинні компенсуватися органом, що їх затвердив. У зв'язку з невідповідністю тарифів собівартості позивач недотримував кошти, які б дали змогу і повному обсязі розраховуватися за товари, роботи, послуги, які необхідні для надання даних послуг.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що позивач правомірно сформував податковий кредит по факту сплати в сумі 1361894,98 гривень. Сформований податковий кредит позивачем був включений до Декларації ПДВ за липень 2009 року та заведений у додатку 5 до декларації з відображенням у реєстрі отриманих податкових накладних.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог КП "Теплопостачання та водоканалізаційне господарство".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Здійснити процесуальне правонаступництво та замінити Южноукраїнську об'єднану державну податкову інспекцію Миколаївської області на Южноукраїнську об'єднану державну податкову інспекцію Миколаївської області Державної податкової служби.

Касаційну скаргу Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М. О. Федоров