Ухвала суду № 31889221, 30.05.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 р.Справа № 820/169/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представника позивача Сава Л.Є.

представника відповідача Шульга В.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Чернігівської митниці на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2013р. по справі № 820/169/13-а

за позовом Приватного підприємства "Ос-Гарант"

до Чернігівської митниці , Начальника відділу митних платежів Чернігівської митниці Коростовського П. А.

про визнання дій незаконними та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство «ОС-ГАРАНТ» (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Чернігівської митниці (надалі по тексту відповідач-1), Начальника відділу митних платежів Чернігівської митниці Коростовського П.А. (надалі по тексту відповідач-2), в якому просив суд:

1) визнати дії начальника ВМП Коростовського П.А. при винесенні рішення №04.3-1670 від 10.09.12 незаконними та такими, що не відповідають положенням Митного Кодексу України, наказу МФУ № 598 від 24.05.2012 р. та наказу ДМСУ № 602 від 24.06.2009 р. при визначенні митної вартості;

2) скасувати рішення №04.3-1670 від 10.09.12 за підписом начальника ВМП Коростовського П.А.;

3) визнати незаконними дії Чернігівської митниці при використанні рішення № 04.3-1670 від 10.09.2012р. про визначення митної вартості товарів ПП "ОС-Гарант".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2013 року адміністративний позов Приватного підприємства "ОС-ГАРАНТ" до Чернігівської митниці, начальника відділу митних платежів Чернігівської митниці Коростовського П.А. про визнання дій незаконними та скасування рішення задоволено.

Визнано дії начальника ВМП Коростовського П.А. при винесенні рішення №04.3-1670 від 10.09.2012р. незаконними та такими, що не відповідають положенням Митного кодексу України, наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012р. та наказу Державної митної служби України №602 від 24.06.2009р. при визначенні митної вартості.

Скасовано рішення №04.3-1670 від 10.09.2012р. за підписом начальника відділу митних платежів Чернігівської митниці Коростовського П.А.

Визнано незаконними дії Чернігівської митниці при використанні рішення №04.3-1670 від 10.09.2012р. про визначення митної вартості товарів Приватного підприємства "ОС-Гарант".

Відповідач-1, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2013 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 13.07.2012р. в зону митного контролю на митний пост "Сеньківка" Чернігівської митниці в напряму "в'їзд на митну територію України" з Російської федерації заїхали шість тягачів MAN з напівпричепами Fligel під керуванням водіїв ПП "ОС-Гарант" ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9

20.07.2012 року Чернігівською митницею складені протоколи про порушення митних правил від 19.07.2012р. за №0392/10205/12, №0393/10205/12, №0394/10205/12, №0395/10205/12, №0396/10205/12, №0397/10205/12.

Згідно постанов Новозаводського районного суду м.Чернігів від 15.10.2012р. водіїв позивача ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 статті 483 Митного кодексу України за вчинення дій, спрямованих на переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві дані відносно вартості транспортного засобу, відправника, одержувача. Постановами апеляційного суду Чернігівської області від 14.11.2012р., від 16.11.2012р., від 20.11.2012р., постанови Новозаводського районного суду м. Чернігів від 15.10.2012 р. залишені без змін.

Вищеназваними постановами суду, водіїв позивача притягнуто до адміністративної відповідальності із застосуванням до них штрафів у розмірі визначеному згідно листа начальника ВМП Коростовського П.А. №04.3-1670 від 10.09.2012р. та конфіскацією транспортних засобів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що лист начальника ВМП Коростовського П.А. №04.3-1670 від 10.09.2012 року, який за юридичними ознаками є рішенням органу владних повноважень не відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи предметом позову у справі є лист начальника ВМП Коростовського П.А. №04.3-1670 від 10.09.12 року, яким визначено орієнтовну митну вартість транспортних засобів, товаросупровідні документи на які водіями позивача були надані митниці до митного контролю.

Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім тих, для яких законом установлено інший порядок судового вирішення.

Пунктом 1 ч.1 ст.3 цього Кодексу визначено, що справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст.3 КАС).

Статтею 17 КАС України встановлено, що компетенція адміністративних судів поширюється зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У відповідності до п.4 ст.105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання не чинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи не вчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Колегія суддів зазначає, що нормативно-правові акти чи правові акти індивідуальної дії набувають статусу рішення у разі, якщо вони містять у собі будь-які владні приписи, впливають на права і обов'язки осіб, до яких застосованого їх приписи та несуть собою правові наслідки.

Враховуючи те, що оскаржуваний позивачем лист про визначення митної вартості породжує юридичні наслідки, як для співробітників підприємства позивача так і для позивача, тому він у розумінні статті 17 КАС України є рішенням суб'єкта владних повноважень.

Згідно з п.1 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 51 МК України зазначено, що митна вартість товарів визначається декларантом.

Згідно ст.53 МК України декларантом для підтвердження заявленої митної вартості подаються необхідні документи і обраний метод її визначення.

Відповідно до п.3 ст.53 вказаного Кодексу, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно з п.3 ст. 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Статтею 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 МК України передбачені методи визначення митної вартості відповідно до митного режиму імпорту.

Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 N 598 затверджено форму рішення про коригування митної вартості товарів, Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Перелік додаткових складових до ціни договору.

Отже, наведеними вище нормами Митного кодексу передбачено, що у разі не підтвердження декларантом документально заявленої митної вартості митний орган приймає рішення про її коригування, яке оформлюється відповідно до вимог Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 N 598.

Однак, винесене відповідачем-2 рішення про визначення митної вартості не відповідає вимогам зазначеного наказу ні за формою, ні за порядком прийняття, а тому відповідачем протиправно визначено митну вартість без дотримання вимог чинного законодавства.

Крім того, в оскаржуваному позивачем рішенні орієнтована митна вартість одного автомобіля з напівпричепом визначена в сумі 373 702,93 грн.

З оскаржуваного рішення вбачається, що при визначенні орієнтовної митної вартості автомобіля з напівпричепом відповідачем використано Митний кодекс України, Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 року за № 1074/8395, SchwackeList П/2011 ( стор. 889).

Між тим, вимоги Методики є обов'язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб'єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб'єктами цивільно-правових відносин.

З посадової інструкції начальника відділу митних платежів Чернігівської митниці не вбачається, що у начальника Відділу Митних платежів Чернігівської митниці Коростовського П.А. наявні повноваження експерта та оцінювача на визначення вартості колісних транспортних засобів, а також на визначення орієнтовної митної вартості.

В письмових поясненнях відповідач посилається на застосування ним при визначенні митної вартості ч. 7 ст. 59, ч. 7 ст.60, п.2 ч.2с. 64 Митного кодексу України, які регулюють різні методи визначення митної вартості, проте не вказує який саме метод використовувався відповідачем 1.

Крім того, на вимогу суду відповідачем не надано обґрунтованого розрахунку вартості транспортних засобів та обґрунтування методики розрахунку. Так, в поясненнях відповідач 1 зазначає, що митна вартість визначалась орієнтовано, оскільки була відсутня інформація щодо величини пробігу, умов догляду, зберігання, експлуатації, комплектації, укомплектованості, пошкоджень, відновлення і оновлення складників, витрат на транспортування, страхування тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Між тим, діючим законодавством не передбачено повноваження митного органу щодо визначення орієнтовної митної вартості товару.

Таким чином, визначаючи орієнтовну митну вартість автомобіля з напівпричепом в сумі 373 702,93 грн. у листі №04.3-1670 від 10.09.2012, яке за своїми юридичними наслідками є рішенням органу владних повноважень, відповідач-2 діяв поза межами повноважень, наданих йому законом, та протиправно визначив орієнтовну митну вартість.

За таких обставин, дії начальника Відділу Митних платежів Чернігівської митниці Коростовського П.А. є протиправними та такими, що суперечать нормам Митного кодексу України та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року №142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 року за №1074/8395.

Митна вартість визначена в рішенні №04.3-1670 від 10.09.2012 р. відповідачем була використана при винесенні поданнів про накладення адміністративних стягнень, які вираховуються від вартості товарів, а не від митної вартості, що підтверджує створення негативних юридичних наслідків оскаржуваним рішенням для позивача та його співробітників.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на Порядок оцінки вилученого митними органами майна, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію, передачі цього майна органам державної виконавчої служби і розпорядження ним, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2001 року № 1724 як на підставу правомірності визначення митної вартості майна, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки згідно приписам вказаного Порядку зазначена довідка надається на запит державного виконавця та стосується визначення вартості майна (транспортних засобів) з урахуванням ринкових цін та фактичного його стану на день оцінки, а не митної вартості, як це було зроблено відповідачем.

Крім того, посилання відповідача в апеляційній скарзі щодо відсутності у позивача документів, які б підтверджували право власності на спірні транспортні засоби, колегія суддів до уваги не бере, оскільки сам представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що транспортні засоби ввозилися водіями позивача з наміром позивача їх придбати в подальшому та ще не перебували у його власності, а тому відповідно і документів які б підтверджували право власності на спірні транспортні засоби у позивача не було.

Також, посилання відповідача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині подвійного стягнення судового збору, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки як вбачається з матеріалів справи при подачі позову позивачем було сплачено судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру у розмірі 34.41 грн., в подальшому 11.03.2013 року позивачем було проведено доплату судового збору за позовну вимогу майнового характеру у розмірі 2259,59 грн. згідно платіжного доручення №251 від 11.03.2013 року, водночас 11.03.2013 року згідно платіжного доручення № Р24А792678470733150 ОСОБА_10 (платник ПП Ос-Гарант) у справі за позовом ПП Ос-Гарант було здійснено оплату судового збору у розмірі 2259,59 грн.

Отже, відбулася подвійна сплата судового збору у розмірі більшому ніж визначено законом.

Згідно ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається ухвалою суду у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, питання щодо судового збору судом першої інстанції вирішено без порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Чернігівської митниці залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2013р. по справі № 820/169/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М. Повний текст ухвали виготовлений 04.06.2013 р.