Постанова № 31888532, 12.06.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2013 р. Справа № 5027/447-б/2012

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Желік М.Б.

суддів Костів Т.С.

Малех І.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ, вул. Горького, 127 (вих. № 071-02/1975 від 27.05.2013 року )

на ухвалу Господарського суду Чернівецької області

від 20.05.2013 року

у справі № 5027/447-б/2012

за заявою Публічного акціонерного товариства "Омега Банк", м. Київ

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне товариство "Арго", с. Шалівці, вул. Миру, 33, Хотинський район, Чернівецької області (код ЄДРПОУ 22836526)

про визнання банкрутом

За участю представників сторін:

від заявника : - Красюк О.В. - представник за довіреністю;

від скаржника: - Тимощук Р.М. - представник за довіреністю;

від боржника: не з'явився;

арбітражний керуючий: - Бурма С.В.;

Сторонам роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. 22,27 ГПК України. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід складу суду не надходило.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

20.05.2013 року Господарським судом Чернівецької області (с.М.І.Ніколаєв) винесена ухвала у справі № 5027/477-б/2012 за заявою Публічного акціонерного товариства "Омега Банк", м. Київ до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне товариство "Арго", с. Шалівці, вул. Миру, 33, Хотинський район, Чернівецької області (код ЄДРПОУ 22836526) про визнання банкрутом відповідно до якої визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банку України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Чернівці до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство "Арго" на суму 127 161 530,67 грн. у тому числі 127 066 421,4 грн. основного боргу та 95 109,27 грн. пені.; розпорядника майна зобов'язано включити 127 066 421,4 грн. основного боргу у реєстр вимог кредиторів до 4-тої черги, 95 109,27 грн. пені до 6-ої черги, а судові витрати в суму 1147,00 грн. до першої черги.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що право власності на нерухомість, що розташована за адресою смт. Літин, вул. Радянська, 14 Вінницької області зареєстрована за боржником 30.05.2012 року, тобто після закінчення виконавчого провадження та передачі ПАТ "Державно експортно-імпортний банк України" єдиного майнового комплексу боржника, на яке було звернено стягнення відповідно до рішень господарських судів в якості звернення стягнення за договором іпотеки. Відтак, вимоги кредитора повинні задовольнятися шляхом їх внесення до четвертої черги задоволення, а не першої, як такі, що забезпеченні майном боржника.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою господарського суду Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ, вул. Горького, 127 подало апеляційну скаргу ( вих. №071-02/1975 від 27.05.2013 року ) в якій просить прийняти її до свого провадження, скасувати ухвалу господарського суду Чернівецької області від 20.05.2013 року у справі № 5027/447-б/2012 в частині зобов'язання розпорядника майна включити 127 066 421,4 грн. основного боргу у реєстр вимог кредиторів до 4-тої черги, та прийняти в цій час ниті нове рішення, яким зобов'язати розпорядника майна включити 8 123 200,00 грн. основного боргу у реєстр вимог кредиторів до 1 -шої черги, як такі, що забезпеченні заставою, а 118 943 221,4 грн. основного боргу у реєстр вимог кредиторів до 4-тої черги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при винесені оскаржуваної ухвали не взято до уваги те, що іпотечним договором укладеним між скаржником та боржником сторони погодили, що іпотека поширюється на все майно, в тому числі те, що стане його власністю у майбутньому, також зазначеним договором передбачено, що перелік майна, що входить до предмету іпотеки не є вичерпаним. Скаржник також зазначає, що 14.011.2009 року боржником придбано нерухоме майно - будівлі та споруди розташовані у Вінницькій області, Літинський район, смт. Літин, вул. Радянська, 14, що зареєстровано у реєстрі правочинів 14.01.2009 року, окрім того заборгованість боржника за кредитним договором погашена не у повному обсязі. Відтак, чинність договору іпотеки, на думку скаржника, не є припиненою, тому вимоги в цій частині повинні задовольнятися у першу чергу.

Згідно автоматизованого розподілу справ КП "Документообіг господарських судів", 31.05.2013р. справу за № 5027/447-б/2012 розподілено до розгляду судді - доповідачу Желіку М.Б. Розпорядженням заступника голови Львівського апеляційного господарського суду від 01.06.2013р. у склад колегії для розгляду справи № 5027/447-б/2012 введено суддів Костів Т.С. та Малех І.Б.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 01.06.2013 року подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 12.06.2013 року, у складі колегії суддів Желік М.Б. (головуючий), Костів Т.С., Малех І.Б.

11.06.2013 року через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо комерційне товариство "Арго" та розпорядника майна боржника. У зазначених відзивах сторони просять прийняти дані відзиви, ухвалу господарського суду Чернівецької області залишити без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення. При цьому, ТОВ ВКТ "Арго" просить розгляд апеляційної скарги здійснювати без представника товариства.

У судовому засіданні 12.06.2013 року представник заявника - Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" подав клопотання про заміну сторони її правонаступником - Публічного акціонерного товариства "Омега Банк" подавши при цьому статут погоджений національним банком України від 24.05.2013 року та зареєстрованого державним реєстратором 28.05.2013 року, а також довіреність на представництво інтересів від імені правонаступника.. Розглянувши зазначене клопотання колегія суддів вважає за необхідне задоволити його у відповідності до положень ст. 25 Господарського процесуального кодексу України.

Заявник, скаржник та арбітражний керуючий явку у судове засідання 12.06.2013 року забезпечили надали пояснення по суті апеляційної скарги та просили врахувати їх при винесені постанови.

Інші учасники апеляційного провадження участі уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, пояснень по суті апеляційної скарги не надали, хоча були належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи.

Колегія суддів розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дійшла висновку про те, що в задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ, вул. Горького, 127 слід відмовити, а ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 20.05.2013 року у справі № 5027/477-б/2012 залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", при цьому норми вказаного закону мають пріоритет перед іншими законодавчими актами.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 23.07.2012 року порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне товариство "Арго", с. Шалівці, вул. Миру, 33., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

02.03.2012 року у газеті "Голос України" опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

11.03.2013 року Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" подав до господарського суду заяву про визнання грошових вимог до боржника у сумі 127 210 632,43 грн.

Згідно п.5 ч.1 ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній на момент звернення з відповідною заявою) кредитор - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

В свою чергу, грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі, зобов'язання боржника - фізичної особи - підприємця, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням таким боржником підприємницької діяльності. (п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Як вбачається із матеріалів справи, 23.08.2007 року між ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та ТОВ ВКТ "Арго" укладено генеральну угоду № 7107№1 у відповідності до умов та положень якої Банк проводив кредитні операції в межах лімітів, визначених п.4.5. Генеральної угоди, на підставі та з урахуванням умов кредитного договору, укладеного в рамках Генеральної угоди.

З урахуванням додаткової угоди № 7107№4-1 від 22.04.2009 року до генеральної угоди № 7107№1 від 23.08.2007 року загальний ліміт заборгованості за Генеральною угодою встановлюється наступним чином: 90 000 000,00 доларів США; 87 100,00 євро та 19 500 000,00 гривень.

Згідно Додатку № 1 до Генеральної угоди (із змінами внесеними додатковою угодою № 7107№4-1 від 22.04.2009 року до генеральної угоди № 7107№1 від 23.08.2007 року ) затверджено перелік кредитних договорів, укладених між Банком та Позичальником, які є такими, що діятимуть у рамках цієї Генеральної угоди, і є додатками до цієї Генеральної угоди, зокрема: Договір про кредитування № 15304К49 від 03.08.2004 року, Кредитна угода № 7104К28 від 17.09.2004 року, Договір про кредитування № 7104К34 від 29.10.2004 року, Договір про кредитування № 15305К9 від 20.06.2005 року, договір про кредитування № 15305К22 від 21.12.2005 року, договір про кредитування № 15305К23 від 21.12.2005 року, договір про кредитування № 15306К2 від 11.01.2006 року, Договір про кредитування № 15306К3 від 02.02.2006 року, Договір про кредитування № 15306К6 від 31.03.2006 року, Кредитний договір № 7107К19 від 19.07.2007 року, кредитний договір № 7107К27 від 23.08.2007 року, Договір про надання кредиту у формі овердрафту № 7109V1 від 22.04.2009 року.

На виконання зобов'язань згідно Генеральної угоди між кредитором та боржником укладено Іпотечний договір № 7107Z57 від 23.08.2007 року, відповідно до умов якого усі вимоги іпотекодержателя, що випливають із Генеральної угоди забезпечуються предметом іпотеки, яким є єдиний майновий комплекс Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне товариство "Арго", який знаходиться за адресами Чернівецька область, хотинський район, с. Бочківці, вул. Головна,3; Чернівецька область, Хотинський район, м. Хотин, вул. Незалежності,49 а; м. Камянець-Подільський, пр. Грушевського, (пр. ім. Леніна), 1/В; в тому числі майно, призначене для його діяльності, включаючи земельні ділянки, а також всі об'єкти, розташовані на земельних ділянках, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, право на торгівельну марку або інше призначення та інші права, основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, що відображені у самостійному балансі, або з будь-якої причини не відображено в його балансі, але є його власністю та яке стане власністю Іпотекодавця у майбутньому, окрім боргів Іпотекодавця.

У зв'язку з простроченням термінів погашення процентів та основного боргу ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційного товариства "Арго", с. Шилівці Хотинського району Чернівецької області (код 22836526) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ вул. Горького, 127 (код 000321112) в особі філії Укрексімбанку в м. Чернівці (м. Чернівці вул. Головна, 183 код 21420657) 767577927,21 грн. боргу шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - єдиний майновий комплекс товариства з обмеженою відповідальністю виробничо -комерційного товариства "Арго" (в розумінні статті 191 Цивільного кодексу України), який знаходиться за адресами: Чернівецька область Хотинський район с. Бочківці вул. Головна,3; Чернівецька область Хотинський район м. Хотин вул. Незалежності, 49/а; Хмельницька область м. Кам'янець-Подільський, проспект Грушевського (проспект ім. Леніна),1/В; в тому числі майно, призначене для його діяльності, включаючи земельні ділянки, а також всі об'єкти, розташовані на земельних ділянках, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, право на торгівельну марку або інше призначення та інші права, основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, що відображені у самостійному балансі або з будь-якої причини не відображені в його балансі, але є його власністю згідно виписки з балансу.

Згідно рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.02.2010 року у справі № 9/13, зміненого постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.03.2011 року в частині доповнення п. 3 резолютивної частини словами "…за початковою ціною 751292 106 грн. (в т. ч. ПДВ 125215351 грн.)", та доповнення резолютивної частини пунктом 5 такого змісту: "Скасувати забезпечення позову вчинене ухвалою господарського суду Чернівецької області від 11.02.2010 року" позовні вимоги Банку задоволено в повній мірі.

28.04.2011 року на виконання постанови суду апеляційної інстанції, що набрало законної сили 23.03.2011 року, видано наказ № 9/13 Господарського суду Чернівецької області.

На виконання вказаного наказу ПП "СП "Юстиція" проведено прилюдні торги за результатами яких складено протокол № 1-084/11 від 13.04.2012 року у відповідності до якого прилюдні торги, що були призначені на 06.04.2012 року, відповідно до ст. 45 Закону України "Про іпотеку" та п. 7.7 Тимчасового положення про реалізації нерухомого майна затвердженого Наказом Міністерства юстиції України за № 68/5 від 27.10.1999 року, вважаються такими, що не відбулися, в зв'язку з тим, що предмет торгів не був проданий.

На підставі ч.1 ст. 49 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель виявив бажання придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна.

Відтак, Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", в особі Волощука Р.А., м. Київ, вул. Горького, 127, ЄДРПОУ 00032112, визнано переможцем іпотекодержателя, якому передається наступне нерухоме майно: єдиний майновий комплекс Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо комерційного товариства "Арго".

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість боржника перед Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" за кредитними договорами, укладеними в рамках Генеральної угоди №7107№1 від 23.08.2007 року становить 127 161 530,67 грн., в тому числі 95 109,27 грн. пені, яка виникла до 02.02.2010 року, а також заборгованість, що виникла на підставі договору факторингу № 7106Y1 від 18.04.2006 року (рішення Господарського суду Чернівецької області від 16.01.2013 року у справі № 5027/283/2012) у сумі 29 648 178,46 грн.

Згідно ч. 6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Відповідно до п.п. "а" п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею, зокрема, у першу чергу задовольняються вимоги, забезпечені заставою.

Кредитор, згідно поданих уточнень, просив суд визнати вимоги в сумі 127 161 530,67 грн., з яких 8 123,2 тис. грн. віднести до першої черги як вимоги, що забезпечені заставою. При цьому, в обґрунтування заявлених вимог банк посилається на те, що належне боржнику нерухоме майно в смт. Літин Вінницької області було передано останнім в іпотеку банку та входить до складу єдиного майнового комплексу, на який звернуто стягнення в межах виконання рішення суду по справі № 9/13.

Черговість задоволення вимог кредиторів у процедурі банкрутства визначається статтею 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі:

- припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

- реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;

- набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;

- визнання іпотечного договору недійсним;

- знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;

- з інших підстав, передбачених цим Законом.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). (ч.1 ст. 572 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що майно, яке передано в іпотеку згідно Іпотечного договору № 7107Z57 від 23.08.2007 року згідно прилюдних торгів за результатами яких складено протокол № 1-084/11 від 13.04.2012 року, передано Публічному акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України", в особі Волощука Р.А., м. Київ, вул. Горького, 127, ЄДРПОУ 00032112.

Нерухоме майно боржника, що розташоване за адресою: смт. Літин, вул. Радянська, 14 станом на 02.10.2012 року зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство "Арго" на підставі договору купівлі-продажу, дублікат якого виданий 19.07.2011 року, зареєстрований в реєстрі за № 1305 та рішення Літинського районного суду від 27.08.2010 року про визнання права власності на самочинно переобладнані приміщення (витяг про державну реєстрацію прав власності від 30.05.2012 року).

Згідно ст. 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо того, що право власності на нерухомість в смт. Літин, вул. Радянська, 14 Вінницької області зареєстровано лише 30.05.2012 року, тобто після закінчення виконавчого провадження та передачі ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" єдиного майнового комплексу боржника, у зв'язку з чим вищевказана нерухомість до складу єдиного майнового комплексу боржника не входила та іпотекою не обтяжена.

Враховуючи наведене, підстави для визнання вимог кредитора в сумі 8 123,2 тис. грн. до першої черги задоволення відсутні.

Згідно п.4 ч.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі спростовуються висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів визнає їх не належною підставою для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали.

За таких умов, колегія суддів діючи в межах повноважень передбачених ст. 103 Господарського процесуального кодексу України вважає, що ухвалу Господарського суду Чернівецької області у справі № 5027/447-б/2012 від 20.05.2013 року слід залишити без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні вимог апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ, вул. Горького, 127 ( вих. №071-02/1975 від 27.05.2013 року ) відмовити.

2. Ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 20.05.2013 року у справі № 5027/477-б/2012 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 17.06.2013 року

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Костів Т.С.

суддя Малех І.Б.