Ухвала суду № 31884696, 12.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2619/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

У Х В А Л А

Іменем України

12 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Гром Л.М., Денісова А.О. Коток А.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)» до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

1 березня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)» (далі Товариство або позивач) звернулося до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби (далі ОДПС або відповідач), у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000062320 та № 0000072320 від 9 січня 2013 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 10 квітня 2013 року позов задовольнив.

В апеляційній скарзі про скасування постанови ОДПС посилається на те, що Товариством включено до податкового кредиту суму податку на додану вартість за податковими накладними по взаємовідносинам з ТОВ «САВ-Дістрібьюшн", ТОВ «Біорена» та ПП «Гамма-Плюс», які не дають права на формування податкового кредиту.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок відображених за вересень 2012 року.

За результатами перевірки ОДПС складено Акт № 1468/40-50/23-20/20027449 від 19 грудня 2012 року (далі Акт перевірки), яким встановлено порушення:

- пункту 185.1 статті 185, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту за вересень 2012 року на суму податку на додану вартість в розмірі 54,01 грн., яка підлягає зменшенню;

- пункту 200.1, пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від'ємного значення за вересень 2012 року на суму податку на додану вартість в розмірі 54 грн. 01 коп., яка підлягає зменшенню;

- пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2012 року на суму податку на додану вартість в розмірі 31 368 грн., яке підлягає зменшенню.

На підставі акту перевірки ОДПС винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0000062320 від 9 січня 2013 року, яким Товариству зменшено розмір бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2012 року на суму 31 368 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 15 684 грн.;

- № 0000072320 від 9 січня 2013 року, яким Товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2012 року на суму 54 грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з наступного.

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПП «Гамма-Плюс» (продавець) та позивачем (покупець), укладено договір № 624/1-078270 від 8 серпня 2012 року, за умовами якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити насіння льону олійного, українського походження, врожаю 2012 року згідно ДСТУ 4967:2008 «Насіння льону олійного для перероблення» насипом на умовах, передбачених даним договором.

На виконання умов договору ПП «Гамма-Плюс» виписало на користь позивача податкову накладну №61 від 8 серпня 2012 року на загальну суму 88 110 грн., в тому числі ПДВ 14 685 грн.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано видаткову накладну від 8 серпня 2012 року № РН-0000861, рахунок-фактуру від 8 серпня 2012 року № СФ-0000861, складську квитанцію на зерно від 8 серпня 2012 року №100091 серії АУ №299859, виписку по рахунку з банку та докази на підтвердження подальшої реалізації придбаного товару Nedlands Overseas Inc, згідно контракту № 624/14295280 від 28 серпня 2012 року.

Отже, зобов'язання за серпень 2012 року за договором № 624/1-078270 від 8 серпня 2012 року виконані ПП «Гамма-Плюс» та позивачем у повному обсязі, що підтверджується відповідними первинними документами.

Як на підставу того, що контрагент позивача ПП «Гамма-Плюс» має ознаки проведення безтоварних операцій, відповідач посилається на акт ДПІ у Приморському районі м. Одеса № 19/16/22-5/30047507 від 9 жовтня 2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Гамма-Плюс».

До вказаного висновку ДПІ у Приморському районі м. Одеса дійшла на підставі інформації щодо контрагентів ПП «Гамма-Плюс», а також контрагентів цих контрагентів, що залучені до схеми постачання приватного підприємства «Гамма-Плюс».

Проте, колегія суддів зазначає, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 року у справі № 21-47а10.

Крім того, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат Товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що під час перевірки відповідачем не перевірявся зміст правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом, а також рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Гамма-Плюс».

Під час розгляду справи відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинення операцій, відсутність факту поставки робіт/послуг, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагенту були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за наслідками операцій з ПП «Гамма-Плюс».

Відносно висновків відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту за серпень 2012 року на суму ПДВ в розмірі 16 683 грн., згідно отриманої податкової накладної від ТОВ «Біорена» колегія суддів зазначає таке.

До вказаного висновку відповідач прийшов з огляду на включення позивачем до складу податкового кредиту не зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних при несвоєчасному поданні скарги на контрагента, що видав таку податкову накладну.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сформовано податковий кредит у декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року, зокрема, на підставі податкової накладної від 16 травня 2012 року № 25/2, виданої ТОВ «Біорена», яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, заяву про відмову постачальника надати покупцю податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) подано позивачем до органу державної податкової служби 18 вересня 2012 року при поданні податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2012 року.

Згідно із пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для захисту інтересів добросовісних платників податку, пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до абзацу третього пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

При цьому, Податковий кодекс України не містить застережень щодо періоду подання додатку 8 до податкової декларації з податку на додану вартість.

Враховуючи, що позивач не включав до складу податкового кредиту за травень 2012 року суму податку на додану вартість за податковою накладною від 16 травня 2012 року № 25/2, а включив таку суму до складу податкового кредиту за серпень 2012 року, тобто в межах 365 днів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Товариство виконано вимоги пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України щодо подання скарги на постачальника разом із податковою декларацією за звітний податковий період, а саме податковою декларацією за серпень 2012 року.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за серпень 2012 року, згідно податкової накладної від 16 травня 2012 року № 25/2, виписаної ТОВ «Біорена».

Згідно зі статтею 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

У відповідності до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про правомірність відображення у податковій декларації з податку на додану вартість суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в тому числі, суму в розмірі 31 368 грн., оскільки що під час розгляду справи судом встановлено правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту за серпень 2012 року суму в розмірі 14 685 грн. (згідно отриманої податкової накладної від ПП «Гамма-Плюс» № 61 від 8 серпня 2012 року) та суму в розмірі 16 683 грн. (згідно отриманої податкової накладної від ТОВ «Біорена» № 25/2 від 16 травня 2012 року).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки ОДПС щодо завищення Товариством суму бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2012 року на суму ПДВ 31 368 грн. є необґрунтованими.

Крім того, при проведенні перевірки ОДПС зроблений висновок про те, що Товариство завищено суму податкового кредиту за вересень 2012 року на суму ПДВ 54 грн. 01 коп.

До вказаного висновку відповідач дійшов з огляду на включення позивачем до складу податкового кредиту не зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних при несвоєчасному поданні скарги на контрагента, що видав таку податкову накладну.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року включено до податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 54 грн. 01 коп. на підставі податкової накладної № 751/133 від 3 серпня 2012 року, виданої ТОВ «САВ-Дістрібьюшн», яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, заяву про відмову постачальника надати покупцю податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) подано позивачем до органу державної податкової служби 17 жовтня 2012 року при поданні податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2012 року.

Як вже зазначалося, відповідно до абзацу третього пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Враховуючи, що позивач не включав до складу податкового кредиту за серпень 2012 року суму податку на додану вартість в розмірі 54 грн. 01 коп. за податковою накладною № 751/133 від 3 серпня 2012 року, а включив таку суму до складу податкового кредиту за вересень 2012 року, тобто в межах 365 днів, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що позивачем виконано вимоги пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України щодо подання скарги на постачальника разом із податковою декларацією за звітний податковий період, а саме податковою декларацією за вересень 2012 року.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість висновків відповідача щодо завищення позивачем суми податкового кредиту за вересень 2012 року на суму ПДВ в розмірі 54 грн. 01 коп. та щодо завищення суми від'ємного значення за вересень 2012 року на суму ПДВ в розмірі 54 грн. 01 грн.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 160, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Повний текст судового рішення виготовлено 17 червня 2013 року

.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Гром Л.М.

Денісов А.О.