Ухвала суду № 31884265, 18.06.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/2767/13-ц Головуючий у І інстанції Медвідь Н.О. Провадження № 22-ц/780/3237/13 Доповідач у 2 інстанції Ігнатченко Н.В.Категорія 26 18.06.2013

УХВАЛА

Іменем України

18 червня 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді Поліщука М.А.,

суддів : Ігнатченко Н.В., Малорода О.І.,

при секретарі Цицюрському А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 8 квітня 2013 року у справі за заявою ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи: відділ державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції в Київській області, публічне акціонерне товариство «Кредобанк», товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», -

в с т а н о в и л а:

У березні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаною заявою про заміну сторони виконавчого провадження, обґрунтовуючи вимоги тим, що 29.11.2007 року між нею та ВАТ «Кредобанк» укладено кредитний договір № А020007, за умовами якого заявнику було надано кредит в сумі 160 000 грн. на строк до 28.11.2014 року під заставу автомобіля SUZUKI GRAND VITARA, державний номер НОМЕР_1.

У грудні 2011 року заявник одержала повідомлення з ПАТ «КредоБанк», що відповідно до договору факторингу від 29.11.2011 року між ПАТ «КредоБанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» 14 грудня 2011 року відбулося відступлення права вимоги всіх грошових зобов'язань позичальника та поручителів за кредитним договором № А020007 від 29.11.2007 року та прав за такими договорами, що забезпечують виконання зобов'язань (договори поруки, іпотеки, застави) за цим кредитним договором.

23 січня 2013 року на КПП при в'їзді в м. Київ по Житомирській трасі ОСОБА_2 затримали співробітники ДАІ і вилучили зазначений автомобіль, який знаходився в заставі. При зверненні до ВДВС Києво-Святошинського РУЮ Київської області заявника повідомили, що постановою державного виконавця накладено арешт на автомобіль і він поданий в розшук.

Після цього ОСОБА_2 звернулася до ПАТ «КредоБанк» з тим, щоб погасити заборгованість по кредиту і забрати автомобіль, проте їй порекомендували звернутися до ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», де повідомили про необхідність внесення 130 000 грн. і заборгованість буде погашення.

Поскільки з 14 грудня 2011 року ПАТ «КредоБанк» не може бути стягувачем, отже і стороною у виконавчому провадженні, тому заявник просила змінити стягувача у виконавчому провадженні з ПАТ «КредоБанк» на ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції».

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 8 квітня 2013 року в задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись із даною ухвалою, заявник подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, з мотивів порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Згідно до статті 378 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відмовляючи у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд першої інстанції виходив з того, що звертаючись із вказаною заявою ОСОБА_2 не надала доказів на підтвердження тієї обставини, що до ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» перейшли вимоги по кредитному договору № А020007 від 29.11.2007 року, в тому числі і право грошової вимоги, також не надано договір факторингу.

Проте з такими висновками суду повністю погодитись неможливо, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом заяви ОСОБА_2 є заміна сторони у виконавчому провадженні для погашення заборгованості за кредитним договором № А020007 від 29.11.2007 року у зв'язку із накладенням арешту на автомобіль, який знаходиться в заставі, оскільки ПАТ «КредоБанк» відступив ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» право вимоги всіх грошових зобов'язань до позичальника та поручителів за вказаним кредитним договором та за договорами, що забезпечують виконання зобов'язань заявника.

Разом з цим зі змісту прохальної частини заяви убачається, що ОСОБА_2 заявила клопотання про витребування у ПАТ «КредоБанк» належно посвідчену копію договору факторингу від 29.11.2011 року про відступлення прав вимоги всіх грошових зобов'язань за вказаним кредитним договором, у зв'язку із відмовою банку щодо надання інформації на адвокатський запит заявника (а.с 30).

У відповідності до ч. 1 ст. 137 ЦПК України у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази. Клопотання про витребування доказів має бути подано до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті із долученням відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі.

Таким чином районний суд прийшов до помилкового та передчасного висновку, що у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно відмовити з підстав відсутності в матеріалах справи доказів, які б підтверджували факт переходу прав вимоги всіх грошових зобов'язань до позичальника та поручителів за вказаним кредитним договором та за договорами, що забезпечують виконання зобов'язань заявника від ПАТ «КредоБанк» до ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції».

Крім того статтею 74 ЦПК України визначено, що судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 відповідно до ч. 2 ст. 378 ЦПК України не було повідомлено про розгляд питання про заміну сторони виконавчого провадження. Матеріали справи не містять доказів направлення апелянту судової повістки-повідомлення про розгляд питання на 8 квітня 2013 року.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а висновок суду щодо відмови у задоволенні заяви є необґрунтованим та не відповідає нормам діючого законодавства, оскільки суд порушив порядок, встановлений для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, тому відповідно до ст. 312 ЦПК України ухвала підлягає скасуванню із передачею питання на новий розгляд до того-ж суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 312 - 315 ЦПК України , колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 8 квітня 2013 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 324 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді: