Ухвала суду № 31883938, 14.06.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2013 р. Справа № 14172/10/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

при секретарі судового засідання: Рак Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Держаної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області та прокуратури Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду Закарпатської області від 28 грудня 2009 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз» до Держаної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

23.01.2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.12.2008 року №0050282341/0 4538/23-1/05448610/34479, №0050262341/0 4537/23-1/05448610/34478 та від 12.01.2009 року №0050282341/1 4/23-1/05448610/517, №0050262341/1 5/23-1/05448610/518.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що за результатами проведеної перевірки 10.12.2008 року відповідачем складено акт №2742/23-1/05448610 «Про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства» згідно якого встановлено порушення вимог податкового законодавства. Наслідком цього було винесено податкові повідомлення-рішення. Даними податковими повідомленнями-рішеннями визначено суму податкового зобов`язання (з урахуванням штрафних фінансових санкцій) за платежем збір у вигляді надбавок до тарифу за природний газ у розмірі 421 863,78 грн., в тому числі за основним платежем - 281 242,5 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 140 621,28 грн., та визначено суму податкового зобов`язання (з урахуванням штрафних фінансових санкцій) за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі - 28 630 911,90 грн., в тому числі за основним платежем - 15 068 901,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 13 562 010,90 грн. Вважають вищевказані податкові - повідомлення рішення такими, що підлягають скасуванню.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду Закарпатської області від 28 грудня 2009 року позовну заяву задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові - повідомлення рішення Держаної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області від 18.12.2008 року №0050262341/0 4537/23-1/05448610/34478 та від 12.01.2009 року №0050262341/1 5/23-1/05448610/518, якими Відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз» визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних фінансових санкцій) за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі - 28 630 911,90 грн., в тому числі за основним платежем - 15 068 901,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 13 562 010,90 грн. Визнано протиправними та скасовано податкові - повідомлення рішення Держаної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області від 18.12.2008 року №0050282341/0 4538/23-1/05448610/34479, та від 12.01.2009 року №0050282341/1 4/23-1/05448610/517 якими Відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз» визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних фінансових санкцій) за платежем збір у вигляді надбавок до тарифу за природний газ у розмірі 421 863,78 грн., в тому числі за основним платежем - 281 242,5 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 140 621,28 грн.

Відповідач та прокуратура Закарпатської області постанову оскаржили, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подали апеляційні скарги, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просять оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову.

В апеляційних скаргах покликається на те, що оспорюванні податкові - повідомлення рішення є правомірними. Позивач на вимогу податкового органу не надав підтверджуючі документи, які б свідчили про придбання газу у ТзОВ «Стінгер», не надав акти приймання-передачі газу від ТзОВ «Стінгер», які б підтверджували фактичного постачальника отриманого ВАТ газу. В ході перевірки на вимогу працівників податкового органу надати первинні документи щодо даної операції з ТзОВ «КФ Професіонал». Позивачем представлено роздрукований проект договору комісії. Укладеного між ВАТ «Закарпатгаз» та ТзОВ «КФ Професіонал» від 31.10.2007 року, згідно якого комісіонером виступав ВАТ «Закарпатгаз», а комітентом- ТзОВ «КФ Професіонал». Вказаний проект договору комісії не підписаний жодною стороною та не завірений печатками підприємств. Крім того, до перевірки не представлено акти приймання-передачі природного газу на комісію, які мають бути завірені підписами та печатками сторін. Також, не представлено акти наданих послуг по договору комісії та звіти комісіонера.

У ході апеляційного розгляду представники апелянтів Сакалош Ю.Ю. та Буря О.О. дали пояснення та просять задовольнити апеляційні скарги.

Представник позивача Лещишин А.М. у ході апеляційного розгляду надав пояснення та просить відхилити апеляційні скарги.

Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що природній газ має специфічні фізичні властивості, а тому вже сам факт надходження його до газотранспортної мережі формує його собівартість як реалізованого чи використаного в процесі виробничої діяльності газотранспортної організації. У разі порушення постачальником газу строків оформлення первинних документів газорозподільне підприємство має право включати до валових витрат звітного періоду об'єми отриманого природного газу, що не підтверджені первинними документами, на підставі підписаного обома сторонами балансу газу за звітний період за діючими тарифами.

Що стосується податкового зобов'язання за платежем збір у вигляді надбавок до тарифу за природний газ, то на його думку позивач не є платником цього збору, оскільки такий не є ні власником, ні постачальником природного газу, так як природній газ постачався на умовах комісії.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що у період 30.09.2008 року по 27.10.2008 року ДПІ в м. Ужгороді Закарпатської області було здійснено виїзну планову перевірку ВАТ «Закарпатгаз» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року, про що свідчить Акт № 2742/23-1/05448610 від 10.12.2008 року ( а. с. 13-67). 16.12.2008 року до зазначеного Акту були внесені зміни № 2836/23-1/10/05448610 ( а.с. 68-77).

Перевіркою виключено із валових витрат позивача суму 13 600 841,49 грн., як витрат природного газу отриманого від ТОВ « Стінгер» для виробничо - технологічних витрат і нормових витрат, власних потреб, як такі, що не підтверджені належними первинними документами та по цій же причині виключено із складу валових доходів вартість отриманого природного газу від ТОВ « Стінгер» на суму 16 321 009,98 грн.

Також перевіркою виключено із складу валових доходів позивача отриманого природного газу постачальника ТОВ « КФ Професіонал» в сумі 17 212 044,1 грн., як такого, що отриманий безоплатно.

Крім цього, перевіркою збільшено валові доходи позивача з податку на прибуток підприємства за 4-й квартал 2007 року на суму 1 009 709,00 грн. та за 1-й квартал 2008 року на суму 1 060 959,00 грн., що становить ПДВ з суми сумнівної кредиторської заборгованості перед ДК « Газ України» НАК « Нафтогаз України» визнаної в судовому порядку.

Окрім того, перевіркою визначено позивачу податкове зобов'язання за платежем збір у вигляді надбавок до тарифу за природний газ, що реалізований ним у 4-му кварталі 2007 року кінцевому споживачу, який отримано ним від ТОВ «КФ Професіонал» на загальну суму 17 212 044,10 грн., оскільки таким не підтверджено, що така реалізація здійснювалась на умовах комісії.

За результатами вищезазначеного Акту та Змін до нього були прийняті податкові повідомлення - рішення від 18.12. 2008 року: № 0050282341/0 4538/23-1/05448610/34479, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання ( з урахуванням штрафних фінансових санкцій) за платежем збір у вигляді надбавок до тарифу за природний газ у розмірі 421 863,78 грн., в тому числі за основним платежем - 281 242,5 грн. та за штрафними ( фінансовими) санкціями - 140 621,28 грн. (а.с.117) та №0050262341/0 4537/23-1/05448610/34478, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання ( з урахуванням штрафних фінансових санкцій) за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі - 28 630 911,90 грн., в тому числі за основним платежем - 15 068 901,00 грн. та за штрафними ( фінансовими) санкціями -13 562 010,90 грн., ( а.с.118).

За результатами апеляційного оскарження вищезазначені рішення залишені без змін , що підтверджується Рішенням про результати розгляду скарги від 12.01.2009 року № 345/10/25-0 ( а. с. 129-140) та прийнято податкові повідомлення - рішення від 12.01.2009 року №0050282341/1 4/23-1/05448610/517 ( а. с. 121) та № 0050262341/1 5/23- 1/05448610/518 9 (а. с. 120).

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, щодо виключення перевіркою зі складу валових витрат позивача вартості отриманого природного газу без наявності актів прийому - передачі постачальника ТОВ «Стінгер ЛТД» в сумі 13 600 841,49 грн..

Згідно п.п.5.2.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Одночасно, згідно п. п. 5.3.9 цього ж закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Так, посилаючись на п.п.5.3.9 вищезазначеного Закону відповідачем виключено з складу валових витрат позивача вартість обсягів природного газу, використаного для забезпечення виробничо-технологічних потреб , на тій підставі, що на дату проведення перевірки останнім не надало Акт приймання-передачі такого газу від постачальника ТОВ «Стінгер ЛТД», з яким було укладено Договір про постачання природного газу для забезпечення виробничо-технологічних потреб.

Однак, такі доводи відповідача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки податковим законодавством не встановлено конкретних форм підтверджувальних документів з-за наявності яких понесені витрати можна включити до валових.

Згідно Законом України «Про податок на додану вартість» з метою оподаткування фактом поставки товарів визнається як операція, в результаті якої за умовами договору між постачальником та покупцем передача товару вже відбулася (виникло у покупця право власності на товар), так і операція, в результаті якої виникнення права власності на товар ще має відбутися при виконанні певних умов договору, тобто оплата товару чи отримання товару покупцем.

Таким чином, визначення дати виникнення податкових зобов'язань при здійсненні операцій з продажу товарів не залежить від дати переходу права власності на товар, що поставляється, а вжитий в підпункті 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та в підпункті 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» термін «відвантаження товарів» розуміється не як факт виникнення права власності на товар, а як початок процесу фізичного переміщення товару від місця його постійного знаходження (зберігання) у постачальника. А тому, з метою оподаткування при здійсненні операцій з придбання товарів, оплата яких ще не відбулася і покупець не має права на податковий кредит за касовим методом, датою виникнення такого права, а також датою збільшення валових витрат вважається дата, на яку припадає початок передачі товару від постачальника або безпосередньо покупцю або організації, яка здійснюватиме доставку покупцю цього товару будь-яким способом (перевезення, пересилання тощо). Такої ж думки дотримується і ДПА України у своєму листі №4501/7/16-1517-18 від 07.03.08 р.

В даному випадку фізичне переміщення товарної продукції - природного газу відбувається при надходженні природного газу до газотранспортної мережі. Таке надходження згідно п.п.2.2 п.2 Положення «Про порядок обліку обсягів розбалансування природного гачу в газорозподільних мережах», затвердженого Наказом Мінпалива та енергетики України №112 від 25.02.04 р. відображається як збільшення собівартості реалізованих товарів та кредиторської заборгованості за отриманий природній газ. З огляду на специфічні фізичні властивості природною газу, вже сам факт надходження його до газотранспортної мережі формує його собівартість як реалізованого чи використаного в процесі виробничої діяльності газотранспортної організації.

Також, п. п. 5.1 розділу 5 Постанови НАК №45 від 27.01.04 р. регламентує що після закінчення звітного періоду, не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним, постачальники газу разом із споживачами та ГП або ІТГІ, ГВП підписують, акти приймання - передачі природного газу.

Перевіркою підтверджено, що факт транспортування та передачі в розподільчі мережі ВАТ «Закарпатгаз» газу в розрахункових обсягах виробничо-технологічних та нормованих втрат підтверджено Актами приймання-передачі природного газу ЗАТ «Закарпатгаз» з Хустським ЛВУМГ «Прикарпаттрансгаз» та Закарпатським ЛВУМГ УМГ Прикарпатгаз» за період 4 кварталу 2007 року.

Крім того, згідно з Законом України №168/97-ВР від 03.04.1997 р. «Про податок на додану вартість», зокрема п. 7.6 регламентовано, що для товарів (послуг), придбання (поставка) яких контролюється приладами обліку, факт отримання (поставки) таких товарів (послуг) засвідчується даними обліку.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що Акти приймання-передачі газу має оформлятися постачальниками та споживачами (відповідно до укладених між ними договорів), які зазначені в останньому, сформованому ОДУ Плановому розподілі поставок газу споживачам України у звітному місяці. Тобто, Акт приймання - передачі газу між постачальником та споживачами - це вторинний документ, який складається на підставі Актів про фактичну передачу газу в розподільчі газові мережі. ОДУ зводить баланс газу та контролює відповідність обсягів постачання та споживання.

На підставі вищевикладеного, можна зробити висновок, що, у разі порушення постачальником газу строків оформлення первинних документів газорозподільне підприємство має право включити до валових витрат звітного періоду об'єми отриманого природного газу, на підставі документів та показників приладів обліку , які складаються на час здійснення такої господарської операції по передачі газу в розподільчу мережу та за діючими тарифами.

Таким чином, висновок відповідача щодо безпідставності включення позивачем до складу валових витрат суму 13 600 841,49 грн., як витрати природного газу отриманого від ТОВ «Стінгер» для виробничо - технологічних витрат і нормативних витрат, власних потреб, оскільки такі витрати не підтверджені ним відповідними розрахунковими, платіжними чи іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема відсутні акти приймання - передачі газу від ТОВ « Стінгер», які б підтверджували фактичного постачальника, власника отриманого газу ВАТ по газопостачанню та газифікації « Закарпатгаз» є неправомірним.

Що стосується включення до складу валових доходів вартості отриманого природного газу за відсутності актів прийому - передачі постачальника ТОВ «Стінгер ЛТД» в сумі 16 321 009,98 грн., колегія суддів зазначає.

Відповідачем з врахуванням відсутності Акту приймання-передачі газу від постачальника - вартість газу, використаного позивачем для забезпечення виробничо - технологічних потреб газотранспортного підприємства, включено до складу валових доходів, з посиланням на п. п. 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - як доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді вартості товарів ( робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» зокрема п. 1.23 ст.1 дається наступне визначення поняття безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це: товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

Матеріалами справи встановлено що 28.08.2007 року ВАТ Закарпатгаз» уклало з ТОВ «Стінгер ЛТД» Договір за № СТ -08-12/07- ЗкрпГ ( а. с. 176-177) про поставку природного газу для забезпечення виробничо-технологічних , нормованих втрат та власних потреб.

Відповідно до зазначеного Договору розділом 4 встановлено ціну природного газу та його вартість , зокрема таким визначено ціну 1 000 куб. м. з ПДВ 914,76 грн. Тобто, укладена угода не передбачає безоплатну поставку газу.

Як встановлено судом, що поставка газу обліковуються на всіх вузлах газотранспортної та газорозподільної системи, фіксується Актами приймання передачі на основі яких складається баланс газу ОДУ. Постачальник газу зобов'язаний взяти на себе обсяги газу, спожиті за відповідними Договорами. Відповідно до Порядку доступу до газотранспортної системи, затверджених Наказом НАК «Нафтогаз України» від 26.03.2001 року за № 79 на постачальників покладена відповідальність за комерційне балансування поставленого природного газу споживачам , комерційне балансування і узгодження вхідних обсягів газу і вихідних обсягів у пунктах виходу. Виходячи з цього в обліку підприємства, на вартість поставленого газу, відкрита заборгованість перед договірним постачальником.

Колегія суддів зазначає, що існуюча система обліку газу на Україні не передбачає можливості привласнення спожитого газу, оскільки жоден нормативний документ , який регулює доступ до газотранспортної системи чи встановлює правила торгового обігу, не передбачає можливість безоплатних поставок газу.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, щодо протиправності висновку відповідача про включення до складу валових доходів позивача вартості отриманого природного газу за відсутності актів прийому - передачі постачальника ТОВ «Стінгер ЛТД» в сумі 16 321 009,98 грн.

Щодо включення відповідачем до складу валових доходів позивача вартості отриманого природного газу постачальника ТОВ « КФ Професіонал» в сумі 17 212 044,10 грн., як такого, що отриманий безоплатно колегія суддів зазначає.

Перевіркою включено до складу валових доходів ВАТ « Закарпатгаз» вартість природного газу, отриманого ним для забезпечення виконання Договорів на поставку газу споживачам за категорією «компобут».

Віднесення перевіркою вартості такого газу до складу валових доходів обумовлюється п. п. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» за яким до складу валових доходів платника податку включаються доходи з інших джерел, у тому числі, у вигляді вартості товарів, безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

Згідно попередньої домовленості з ТзОВ «КФ Професіонал» такий газ поставлявся на комісійній основі.

Єдиний централізований реєстр всіх об'єктів та суб'єктів, які мають вихід до газотранспортної системи веде ОДУ, по завершенні місяця поставки газу складаються реєстри спожитого газу, які збалансовують поставлені та спожиті обсяги. Зведені реєстри реалізації природного газу передаються до ОДУ та Компанії.

За загальними юридичними нормами, нормами податкового законодавства лише по завершенні 1095 днів можна ставити питання про визнання такої поставки як безоплатно отриманого товару з віднесенням її до складу доходів в бухгалтерському та податковому обліку.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції з врахуванням того, що на момент здійснення перевірки зазначений термін не сплив, то висновок відповідача щодо включення до складу валових доходів вартості отриманого природного газу постачальника ТОВ «КФ Професіонал» в сумі 17 212 044,10 грн., як такого, що отриманий безоплатно, передчасним.

Крім цього, як встановлено судом, за умовами попереднього Договору з ТОВ «Професіонал» газ поставляється на комісійній основі , а тому підприємство не повинно було відображати вартість такого газу ні в складі доходу, ні в складі валових витрат.

Як вбачається з Акту перевірки такою до складу валових доходів позивача заноситься вартість поставленого газу споживачам, при цьому собівартість поставленого газу до складу валових витрат перевіркою не відноситься. Однак, структура ціни газу включає вартість газу постачальника і заноситься газотранспортним підприємством в однаковій сумі як складу валових доходів так і до валових витрат.

Щодо врахування в складі валового доходу ПДВ з суми сумнівної кредиторської заборгованості.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» змінено порядок відображення у податковому обліку продавця сумнівної та безнадійної заборгованості, а також встановлено порядок відображення такої заборгованості у податковому обліку покупця.

Пунктами 5 та 10 Перехідних положень вищезазначеного Закону визначено, що порядок урегулювання безнадійної заборгованості, визначений ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон-№349-ІУ) застосовується для цілей оподаткування щодо заборгованості, віднесеної до складу валових витрат продавця або до страхового резерву кредитора, після набрання чинності цим Законом.

Стаття Перехідних положень зазначає, що норми законодавства, які визначають поняття «безнадійна заборгованість», застосовуються для цілей оподаткування з урахуванням норм цього Закону.

Порядок відображення сумнівної та безнадійної заборгованості затверджено Наказом ДПА України від 29 березня 2003 року за №143 «Про затвердження форм Декларації з податку на прибуток підприємств та порядку її складання» в якому зазначено 02.3 ст. 12, з урахуванням пунктів5 і 10 Перехідних положень Закону № 349; 05.3 ст. 12, з урахуванням пунктів 5 і 10 Перехідних положень Закону № 349.

Пункти 12.1, 12.2 та 12.5 послідовно регламентують відображення в обліку продавця та покупця сум непогашеної сумнівної заборгованості, а саме: продавець має право віднести до валових витрат вартість відвантажених товарів (робіт, послуг). Для платника податку на Додану вартість відвантажених товарів в контексті Закону про оподаткування прибутку - це сума без врахування такого податку.

Продавець зобов'язаний збільшити валовий дохід на суму такої заборгованості ( її частини), з разі, якщо суд не задовольняє позов, не приймає заяву до провадження, тощо.

Покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її - частини) визнаної в порядку врегулювання спорів.

Якщо у майбутньому покупець повністю або частково погашає заборгованість, попередньо занесену продавцем до складу валових витрат згідно з положеннями пункту 12.1 Закону № 334, продавець збільшує валовий доход на суму компенсації, одержаної від дебітора, у податковий період, протягом якого відбулося повернення зазначеної заборгованості або її частини (підпункт 2.4.1 пункту 12.4 статті 12 Закону № 334).

Тобто, і для покупця і для продавця мова йде про одну (рівнозначну суму) заборгованості, а саме , як зазначено в ст.5 Перехідних положень , як віднесену до валових витрат продавця.

Лише за умови, коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку, згідно п.5.2.8 сума безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат , включається до їх складу продавцем.

Продавець ДК «Газ України» та покупець ВАТ «Закарпатгаз» є учасниками розрахунків ( ВАТ «Закарпатгаз» включено до реєстру 28.11.2005 року, номер запису 0120), які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії у відповідності до Закону України від 23.06 2006 року за №2711-ІУ «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Законом передбачені заходи погашення такої заборгованості, які спрямовані на зменшення та/або розстрочення кредиторської та дебіторської заборгованостей шляхом застосування механізмів списання, взаєморозрахунків, реструктуризації, часткової оплати на умовах, визначених цим Законом.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що висновок відповідача щодо необхідності включення збільшення валових доходів на всю суму непогашеної заборгованості, тобто включаючи суми податку на додану вартість є невірним.

Щодо нарахування позивачу зобов'язання за платежем у вигляді збору до цільової надбавки за природний газ, колегія суддів зазначає.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2005 року № 442 «Про затвердження Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ» визначено Порядок внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ.

Відповідно до абз.7 пункту 1 Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ визначено , що під діючим тарифом слід розуміти ціну природного газу для відповідної категорії споживачів без урахування тарифів на його транспортування і постачання споживачам та суми податку на додану вартість.

П.2 регламентовано, що об'єктом обчислення збору є вартість природного газу в обсязі, відпущеному кожній категорії споживачів у звітному періоді, з урахуванням відповідного тарифу.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, враховуючи той факт, що у звітному періоді ВАТ « Закарпатгаз» не був власником та постачальником природного газу, оскільки природний газ постачався на підставі попередньої домовленості між ним та ТзОВ КФ « Професіонал» на умовах комісії, то у відповідності до вищенаведеної постанови, ВАТ « Закарпатгаз» не є платником збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ та не зобов'язаний щодо сплати податкового платежу такого як збір у вигляді надбавок до тарифу за природний газ.

Таким чином, податкові повідомлення - рішення від 18.12.2008 року №0050282341/0 4538/23-1/05448610/34479 та від 12.01.2009 року № 0050282341/1 4/23- 1/05448610/517, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання ( з урахуванням штрафних фінансових санкцій) за платежем збір у вигляді надбавок до тарифу за природний газ у розмірі 421 863,78 грн., в тому числі за основним платежем - 281 242,5 грн. та за штрафними ( фінансовими) санкціями - 140 621,28 грн. є протиправними.

За таких обставин справи. Колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку, відтак подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Держаної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області та прокуратури Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду Закарпатської області від 28 грудня 2009 року у справі №2а-544/09/- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І. Довга

І.І.Запотічний