Постанова № 31881218, 12.06.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2013 р. Справа № 5004/1986/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Гулова А.Г.

суддів Петухов М.Г.

при секретарі судового засідання Юрчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Євробуд" ЛТД на ухвалу господарського суду Волинської області від 29.04.13 р. (про заміну стягувача у виконавчому провадженні)

у справі № 5004/1986/11 (суддя Слупко Валентина Леонтіївна )

позивач Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" від імені якого діє Волинське відділення Центральної філії ПАТ "Кредобанк"

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Євробуд" ЛТД

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій"

про стягнення заборгованості на підставі договору поруки від 03.08.09р. в сумі 17 383 888грн.03коп

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Татарчук Л.І ( представник, довіреність у справі)

третя особа -не з"явився

представник ТзОВ "Приватні інвестиції" - Демченко Я.О ( представник, довіреність у справі)

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 07 червня 2013 року у зв"язку із перебуванням у відпустці судді Гудак А.В та тимчасовою втратою працездатністю судді Сініциної Л.М., визначено колегію у складі судді Олексюк Г.Є., судді Гулова А.Г., Петухов М.Г.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 29 квітня 2013 року у справі № 5004/1986/11 ( суддя Слупко В.Л.) замінено первісного стягувача ПАТ "Кредобанк" в особі Волинського відділення Центральної філії (м. Луцьк, вул. Лесі Українки, 28-а, код 22360822) його правонаступником - новим стягувачем ТзОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" (м.Київ, вул.Артема,52-а, оф.147, код 36593523) у судовому процесі з виконання наказу господарського суду Волинської області від 11.11.2011 року №5004/1986/11-1 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ "Євробуд" ЛТД 17383888,03 гривень, а також 25736 гривень судових витрат по справі.

Заміняючи первісного стягувача його правонаступником ,місцевий господарський суд з огляду на ст.25 Господарського процесуального кодексу України, ст.512,1077 Цивільного кодексу України, ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» дійшов висновку, що відступлення права вимоги за кредитними договорами №38/08 від 30.05.2008 року, №44/08 від 02.07.2008 року та №84/05 від 27.09.2005року, укладеними між ПАТ "Кредобанк" та ТзОВ "Завод будівельних конструкцій" та за договором поруки від 03.08.2008 року, укладеним між ПАТ "Кредобанк та ТзОВ ВКФ "Євробуд" ЛТД, яким було забезпечено виконання зобов'язань за означеними кредитними договорами, відбулося на підставі договору факторингу від 29.11.2011 року, укладеного між ПАТ "Кредобанк" та ТзОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції".

Також, місцевий господарський суд відхилив клопотання товариства "Євробуд" про зупинення розгляду заяви ПАТ "Кредобанк" та вважав за можливе розглянути заяву ПАТ "Кредобанк" про заміну стягувача в зв'язку з відступленням права вимоги до вирішення справи № 914/1377/13 про визнання недійсним договору факторингу.

Товариство з обмеженою відповідальністю ВКФ "Євробуд" апеляційною скаргою не погоджується з оскаржуваною ухвалою , оскільки вважає її постановленою за неповного з'ясування обставин справ, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вважає передчасними та помилковими висновки суду першої інстанції про те, що з позовної заяви ТОВ ВКФ «Євробуд» ЛТД до ПАТ «Кредобанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» про визнання недійсним договору факторингу від 29.11.2011 року, яка знаходиться на розгляді у господарському суді Львівської області, не вбачається, які саме права та інтереси ТОВ ВКФ «Євробуд» ЛТД як боржника порушені вказаним договором та оскарження договору факторингу направлено на затягування судового процесу по заміні стягувача, оскільки у позовній заяві ТОВ ВКФ «Євробуд» навело свої міркування щодо незаконності договору факторингу та зазначило про порушення своїх права, спір ще не розглянутий ,а у судове засідання не з»явився саме представник банку.

Стверджує, що місцевий господарський суд помилково відхилив клопотання апелянта про зупинення провадження у даній справі до розгляду справи про визнання недійсним договору факторингу від 29.11.2011 року, оскільки наявні підстави для зупинення провадження у справі та застосування ч. 1 ст. 79 ГПК України.

На переконання апелянта, вирішення питання чинності договору факторингу безпосередньо впливає на результати розгляду справи про заміну стягувача ,так як оспорюваний договір факторингу є правовою підставою обґрунтованості вимоги у даній справі та до вирішення господарським судом Львівської області справи про визнання договору недійсним, розгляд питання про можливість заміни стягувана на підставі оскаржуваного договору неможливий.

З покликанням на ст.25 ГПК України, ст.512 ЦК України зазначає про передчасність заміни стягувача ,оскільки у випадку визнання оскаржуваного договору факторингу недійсним, заміна стягувача також буде незаконною та незаконними будуть і всі його подальші процесуальні дії (в тому числі дії, що спрямовані на порушення банкрутства боржника, примусового стягнення заборгованості).

Просить скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 29.04.2013 року у даній справі та зупинити провадження у №5004/1986/11 до вирішення господарським судом

Львівської області справи за позовом ТОВ ВКФ «Євробуд» ЛТД до ПАТ «Кредобанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» про визнання недійсним договору факторингу від 29.11.2011 року.

Поясненнями на апеляційну скаргу ТОВ ФК « Приватні інвестиції « наводить свої міркування в спростування доводів апелянта. Вважає ухвалу господарського суду Волинської області від 29 квітня 12013 року законною і обґрунтованою ,а доводи апеляційної скарги безпідставними.

У судовому засіданні представник товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ "Євробуд" апеляційну скаргу підтримала з мотивів, що у ній викладені та просила ухвалу господарського суду Волинської області від 29 квітня 2013 року у даній справі скасувати та зупинити провадження у справі.

Під час апеляційного перегляду представник ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» вказував на безпідставність доводів апеляційної скарги ,законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, яку просив залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" ,ТзОВ « Завод будівельних конструкцій» не скористалися правом участі під час апеляційного розгляду скарги ТзОВ ВКФ "Євробуд" та не забезпечили явку своїх представників у судове засідання апеляційного господарського суду.

Приписами статті 77 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки ПАТ "Кредобанк"та ТзОВ « Завод будівельних конструкцій» повідомлялися належним чином та заздалегідь про судове засідання, на що вказують наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, явка сторін обов"язковою не визнавалась,обмеженість строків вирішення спору , колегія суддів вбачає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі їх представників.

Відповідно до ч. 5 ст. 106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ч. 6 ст. 106 ГПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін , обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженої ухвали, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 106 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік ухвал, які забезпечують розгляд та є супроводжуючими процесуальними актами, і які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення.

Ухвала про здійснення процесуального правонаступництва до цього переліку не віднесена.Порядок і підстави заміни сторони у судовому провадженні передбачені статтею 25 цього ж Кодексу.

Зазначеною статтею Господарського процесуального кодексу України передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України). Процесуальне правонаступництво в розумінні цієї норми Господарського процесуального кодексу України допускається на будь-якій стадії судового процесу і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом тих чи інших обставин.

Положеннями частини 5 статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Ухвала про здійснення процесуального правонаступництва на стадії виконання судового рішення є ухвалою, що забезпечує виконання рішення та фактично є його невід'ємною частиною.

Відтак, заміна сторони у зобов'язанні (правонаступництво) на стадії виконавчого провадження є зміною судового рішення, передбаченого чинним законодавством, що оформлюється ухвалою (стаття 25 Господарського процесуального кодексу України). Оскарження такої ухвали слід розуміти як оскарження судового рішення.

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 25.04.2012 року у справі N 1-12/2012, зокрема у п. 3.2. зазначив, що право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов'язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129).

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року N 11-рп/2007).

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із доводами скаржника щодо можливості оскарження ухвали про здійснення процесуального правонаступництва на стадії виконання судового рішення та констатує наявність у нього права на подачу апеляційної скарги.

Однак, судова колегія не може погодитися із доводами апелянта щодо необґрунтованості та незаконності оскаржуваної ухвали.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Волинської області від 24.10.2011 року у даній справі задоволено позов ПАТ "Кредобанк" про стягнення з ТзОВ ВКФ "Євробуд" ЛТД, як з поручителя, 17383888,03 гривень заборгованості по кредитних договорах №38/08 від 30.05.2008 року, №44/08 від 02.07.2008 року та №84/05 від 27.09.2005 року, в зв'язку з неповерненням кредитних коштів ТзОВ "Завод будівельних конструкцій".

На примусове виконання рішення суду 11.11.2011 року стягувачу видано наказ №5004/1986/11-1 зі строком дії пред'явлення до виконання до 12.11.2012 року.

Постановою відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби від 23.02.2012р. відкрито виконавче провадження ВП №31422005 на підставі наказу №5004/1986/11-1.

Колегія суддів звертає увагу про відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів про погашення встановленої господарським судом заборгованості у вказаному розмірі перед банком як ТзОВ ВКФ "Євробуд" (поручителем) так і ТзОВ "Завод будівельних конструкцій" ( позичальником кредитних коштів).

У відповідності до ст. 1077 Цивільного кодексу України, яка надає поняття договору факторингу, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За ст. 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Обсяг прав, що переходять до нового кредитора у зобов'язанні, визначений в статті 514 ЦК України. Так, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, 29.11.2011 р. між ПАТ "Кредобанк" та ТОВ "ФК "Приватні Інвестиції" укладено договір факторингу, за умовами якого банк передав новому кредитору, а новий кредитор прийняв право вимоги за кредитними договорами та за усіма забезпеченнями відповідно до забезпечувальних документів, вказаних у додатку № 1.

Крім того, з даного договору вбачається ,що відповідно до п. 3.2 договору факторингу сторони зобов'язані підписати на дату надходження ціни відступлення на рахунок банку акт прийому - передачі портфеля заборгованостей згідно додатку № 2 до договору на підтвердження зазначеного приймання -передачі. Даний акт є фактичним підтвердженням переходу прав вимоги за портфелем заборгованості відповідно до умов цього договору. Договір набуває чинності з моменту підписання даного акту.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 14.12.2011р. сторонами договору факторингу у відповідності до п. 3.2 договору підписаний акт приймання - передачі портфеля заборгованості (витяг акту приймання -передачі долучений до матеріалів справи), який є підтвердженням переходу прав вимоги до « ВКФ «Євро буд ЛТД» по кредитних договорах №38/08 від 30.05.2008 року, №44/08 від 02.07.2008 року та №84/05 від 27.09.2005 року,всього на суму 17383888грн. 03 коп.

Відповідно до частини 3 ст. 1082 Цивільного кодексу України боржник звільняється від обов'язку перед клієнтом у тому разі, якщо мало місце виконання боржником обов'язку фактору.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні або договір договір факторингу був визнаний недійсним саме кредитори ( як старий так і новий) , а не боржник несуть ризик настання несприятливих для них наслідків, тобто, права боржника у даному випадку не порушуються.

З огляду на викладене колегія суддів вважає помилковими доводи скаржника про те, що при передачі права вимоги до нового кредитора та можливого визнання недійсною такої передачі має місце порушення прав та інтересів боржника .

Поряд з тим, колегія суддів не вбачає порушення норм процесуального права судом першої інстанції при відмові у задоволенні клопотання ТОВ «Євробуд» про зупинення провадження у даній справі до розгляду господарським судом Львівської області справи про визнання недійсним договору факторингу від 29.11.2011 року.

Пленум Вищого господарського суду у пункті 3.16 постанови № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» ( з змінами та доповненнями) звертає увагу, що статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі.

Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК) .

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Колегія суддів звертає увагу, що публічним акціонерним товариством "Кредобанк" до заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні по справі №5004/1986/11 долучено : договір факторингу від 29.11.2011р., додаток №1 до договору від 29.11.2011р. , акт прийому передачі портфеля заборгованості від 14.12.2011р., тобто, надано достатньо доказів для встановлення судом можливості заміни стягувача у виконавчому провадженні.

Договір факторингу від 29.11.2011 року, укладений між ПАТ "Кредобанк" та ТзОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції", неодноразово досліджувався судовими інстанціями усіх рівнів під час розгляду справ № 5002-8/2438-11, 5004/1015/11, 5004/814/11 та ін.. та в ході цих досліджень під сумнів не ставився.

Також, як на час розгляду заяви у суді першої інстанції ,так і на час її апеляційного перегляду - скаржником не надано доказів визнання недійсним у судовому порядку договору факторингу від 29.11.2011 року, укладеного між ПАТ "Кредобанк" та ТзОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції".

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

З огляду на викладене ,судова колегія не вбачає підстав для зупинення провадження у даній справі, скасування чи зміни ухвали господарського суду Волинської області від 29.04.2013 року про заміну первісного стягувача ПАТ "Кредобанк" в особі Волинського відділення Центральної філії його правонаступником - новим стягувачем ТзОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції у судовому процесі з виконання наказу господарського суду Волинської області від 11.11.2011 року №5004/1986/11-1 та залишає апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ "Євробуд"- без задоволення.

Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,105,106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Волинської області від 29 квітня 2013 року у справі № 5004/1986/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Євробуд ЛТД" залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Петухов М.Г.