Рішення № 31880976, 04.06.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2013 р.Справа № 922/1511/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання Шевчук Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Агрокомбінат "Слобожанський" смт . Чкалівське до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпінотерм", м.Харків про стягнення коштів за участю :

Представника позивача - Алексеєнко П.В., дов. б/н від 14.01.2013р.

Представника відповідача - не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ПАТ "Агрокомбінат "Слобожанський" звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача - ТОВ "Укрпінотерм" 30000,00 грн. основного боргу та 1891,34 грн. 3% річних, мотивуючи позовні вимоги порушенням з боку відповідача зобов'язань з поставки позивачеві товару та неповерненням передплати за даний товар. Також позивач просить покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,50 грн., а також витрати, пов'язані з направленням відповідачеві позовної заяви у розмірі 17,00 грн. та витрати на отримання Витягів з ЄДРПОУ у розмірі 110,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Крім того, звернувся до суду із заявою, в якій відмовився від стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з направленням відповідачеві позовної заяви у розмірі 17,00 грн. та витрат на отримання Витягів з ЄДРПОУ у розмірі 110,00 грн.

З огляду на положення ст.22 ГПК України, суд вважає за можливе прийняти вказану заяву та продовжити розгляд справи з її урахуванням.

Представник відповідача у судове засідання 04.06.2013р. не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про дату, час та місце наступного засідання суду (арк.с.63).

У судовому засіданні 08.05.2013р. представник відповідача визнавав суму основного боргу в повному обсязі.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

На підставі усної домовленості між ним та відповідачем, сторони дійшли згоди щодо поставки відповідачем позивачеві 46 тон Діамофос 10:26:26 на суму 272250,00 грн., в тому числі ПДВ. Умовою розрахунку є передплата (авансовий платіж) на підставі рахунку-фактури відповідача. Строк поставки - протягом 7 календарних днів з дати зарахування грошових коштів (передплати) на поточний рахунок відповідача.

Як свідчать матеріали справи, відповідач виставив позивачеві рахунок-фактуру №СФ-0000067 від 10.04.2012р. на суму 272250,00 грн. (арк..с.11), який, згідно платіжного доручення №494 від 12.04.2012р. (арк..с.12) було в повному обсязі оплачено позивачем.

Як вказує позивач, відповідач не виконав свого зобов'язання з поставки оплаченого товару, натомість листом №87 від 24.05.2012р. (арк..с.13) відповідач зазначив, що гарантує повернення позивачеві грошових коштів у розмірі 272250,00 грн., перерахованих за диаммофос, в строк до 02.06.2012р. включно.

Однак, за твердженнями позивача, станом на 26.02.2013р. не виконав зобов'язання з поставки товару, а зобов'язання з повернення здійсненої позивачем передплати виконав лише частково, в сумі 242250,00 грн.

Таким чином, станом на момент звернення позивача з позовом до суду, розмір неповерненої відповідачем передплати за товар, що не був поставлений відповідачем становить 30000,00 грн. Дана обставина підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.04.2012р. по 05.11.2012р., підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками їх підприємств (арк..с.15).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з положеннями ст. ст. 202, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема, дво- або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.2 ст. 205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Таким чином, виставлення відповідачем та оплата позивачем рахунку-фактури є підставою вважати укладеним між сторонами правочин, що містить ознаки купівлі -продажу (поставки) та виникнення у відповідача поставити оплачений позивачем товар.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Як вказує позивач та не спростовано відповідачем, поставка товару, згідно домовленості сторін, мала бути здійснена відповідачем протягом 7 календарних днів з моменту перерахування йому передплати за цей товар.

Як вже встановлено судом, передплату було перераховано відповідачем 12.04.2012р. (згідно платіжного доручення №494 від 12.04.2012р. (арк..с.12), таким чином зобов'язання з поставки товару відповідач повинен був виконати в строк до 19.04.2012р.

Однак, як свідчать матеріали справи, вказане зобов'язання відповідач не виконав.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором бо законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків (ч. 3 ст. 612 цього Кодексу).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Так, зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Крім того, як вже зазначалося вище, листом №87 від 24.05.2012р. (арк..с.13) відповідач зазначив, що гарантує повернення позивачеві грошових коштів у розмірі 272250,00 грн., перерахованих за диаммофос, в строк до 02.06.2012р. включно. Втім, повернуто ним було лише 242250,00 грн.

Станом на момент прийняття рішення, в матеріалах справи відсутні докази як поставки відповідачем обумовленого товару, так і доказів перерахування позивачеві залишку неповернених грошових коштів у розмірі 30000,00 грн., які були перераховані в якості передплати за товар.

З огляду на наведене, враховуючи невиконання відповідачем зобов"язання з поставки товару та неповернення ним в повному обсязі суми попередньої оплати, суд приходить до висновку про правомірність та обгрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача 30000,00 грн.

Крім того, у зв»язку з простроченням виконання відповідачем зобов»язання з повернення суми попередньої оплати, позивач просить стягнути з 3% річних у розмірі 1891,34 грн., за період з 02.06.2012р. по 03.04.2013р.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В листі №87 від 24.05.2012р. (арк..с.13) відповідач зазначив, що гарантує повернення позивачеві грошових коштів у розмірі 272250,00 грн., перерахованих за диаммофос, в строк до 02.06.2012р. включно, однак, частину зобов'язання з повернення коштів було виконано ним з простроченням, а саме 50000,00 грн. повернуто 27.06.2012р., 20000,00 грн. - 03.07.2012р.; 25000,00 грн. - 24.07.2012р.; 20000,00 грн. - 02.08.2012р.; 30000,00 грн. - 08.08.2012р.; 20000,00 грн. - 14.08.2012р.; 20000,00 грн. - 28.08.2012р.; 20000,00 грн. - 10.09.2012р.; 15000,00 грн. - 28.09.2012р.; 4250,00 грн. - 26.10.2012р.; 8000,00 грн. - 30.10.2012р., а решту суми попередньої оплати у розмірі 30000,00 грн. відповідачем взагалі не повернуто.

З огляду на наведене, враховуючи встановлений судом факт порушенням відповідачем виконання зобов'язання з повернення суми передплати у визначений строк, суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача 1891,34 грн. 3% річних.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 530, 525-526, 626, 712 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпінотерм» (61057, м.Харків, вул..Римарська, 16, кв.13, код ЄДРПОУ 34862614) на користь Публічного акціонерного товариства «Агрокомбінат «Слобожанський» (63544, Харківська область, Чугуївський район, смт.Чкаловське, вул..Леніна, 1, код ЄДРПОУ 00858148) 30000,00 грн. основного боргу, 1891,34 грн. 3% річних та 1720,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.06.2013 р.

Суддя Суярко Т.Д.