ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" квітня 2013 р.Справа № 922/418/13-г
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Прохорова С.А.
при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.
розглянувши справу
за позовом ТОВ "Епіцентр К", м. Харків до ФОП ОСОБА_2, м. Харків про стягнення коштів у розмірі 28 310,65 грн. за участю представників сторін:
позивача - Грищук В.А., за дов.
відповідача - не з'явився.
ВСТАНОВИВ:
Розглядається вимога ТОВ "Епіцентр К" про стягнення з ФОП ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 28 310,65 грн.
Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, надав витребувані ухвалою суду документи.
Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, до суду повернулась ухвала про порушення провадження у справі, направлена на адресу відповідача, з відміткою пошти: "зі спливом терміну зберігання".
Відповідно до роз'яснень, викладених Вищим господарським судом у інформаційному листі №01-8/482 від 13.08.2008р. до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Крім того, в зазначеному інформаційному листі викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній"і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.
Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне:
10 квітня 2012 року між ТОВ „Епіцентр К" (позивач по справі; Продавець) та ФОП ОСОБА_2 (відповідач по справі; Покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 0057Х.
Відповідно до умов Договору Продавець зобов'язується передати Товар у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п.п. 2.1 Договору загальна вартість Договору складається з суми вартості Товару, придбаного Покупцем протягом строку дії цього Договору та вказаного у накладних на такий Товар.
Згідно п.п. 3.1. Договору оплата за Товар повинна бути здійснена з відстрочкою у 14 днів після отримання Товару, шляхом банківського переказу Покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за Договором, передав у власність Товар відповідачу на загальну суму 25 736,96 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками Сторін видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.
В свою чергу відповідач свої зобов'язання за умовами Договору в частині сплати грошових коштів за отриманий Товар не виконав, в зв'язку з чим станом на теперішній час за відповідачем рахується заборгованість в сумі 25 736,96 грн.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).
Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості за поставлений Товар не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.
Враховуючи, що сума основного боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення заборгованості, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 25 736,96 грн., суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п.8.3. Договору за порушення зобов'язання згідно з пунктами 3.1. та 5.3 цього Договору Покупець сплачує на користь Продавця штрафні санкції у розмірі 10 % від вартості Товару.
Так, позивачем за невиконання грошових зобов'язань відповідачу був нарахований штраф у розмірі 10 % від вартості Товару в сумі 2 573,69 грн.
Враховуючи, що сума боргу в частині стягнення штрафу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення суми боргу, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 10 % від вартості Товару в сумі 2 573,69 грн., обґрунтованими, такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.526 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 22, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний № НОМЕР_1, адреса: 61136, Харків, АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Епіцентр К" (61031, м.Харків, пр-т Гагаріна, 352, код ЄДРПОУ 32490244, р/р 26006000015676 в ПАТ „Укрсоцбанк", МФО 300023) суму основного боргу у розмірі 25 736,96 грн., штраф у розмірі 10 % від вартості Товару в сумі 2 573,69 грн., судовий збір в сумі 1720,50 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 08.04.2013 р.
Суддя Прохоров С.А.
справа №922/418/13-г
Судове рішення № 31880823, Господарський суд Харківської області було прийнято 01.04.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 922/418/13-г. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: