Рішення № 31880584, 13.06.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.06.2013Справа № 901/1359/13

За позовом Дочірнього підприємства «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», АР Крим, м.Сімферополь

до відповідача Виконавчого комітету Колодязянської сільської ради, АР Крим, Красногвардійський район, с.Колодязне

про стягнення 10204,80 грн.

Суддя С.Г.Лазарев

Представники сторін:

Від позивача - Бабіч С.М. - провідний юрисконсульт, довіреність № 13/76 від 08.01.2013

Від відповідача - Варанкович Т.Л. - головний бухгалтер, довіреність № 255/03-25 від 20.05.2013

Суть спору: Дочірнє підприємство «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Виконавчого комітету Колодязянської сільської ради про стягнення з відповідача заборгованості за договором підряду № 55 від 27.12.2012 на виконання послуг з поточного ремонту вул.Леніна, с.Колодязне Красногвардійського району у сумі 9684,00 грн., пені у сумі 417,90 грн. індексу інфляції у сумі 19,4 грн., 3% річних у сумі 83,50 грн., а також просить стягнути судові витрати.

Представник позивача у судовому засіданні усно позовні вимоги підтримала та просила суд позов задовольнити у повному обсязі, надала для долучення до матеріалів справи письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог, проте вимогу суду щодо дати підписання акту приймання виконаних будівельних робіт у письмових поясненнях не виконала. Усно пояснила, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо сплати за надані послуги у відповідача виникла заборгованість, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення наявної заборгованості у примусовому порядку. Окрім того, зазначила, що на час підписання договору підряду роботи фактично були виконані.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу визнала та не заперечувала проти їх задоволення, проте у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені, індексу інфляції та 3% річних заперечувала та просила суд відмовити. Також пояснила, що відповідач є бюджетною організацією та неналежне фінансування з державного бюджету спричинило виникнення заборгованості. Відповідач також підтвердила, що на час підписання договору підряду роботи фактично були виконані.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

27.12.2012 між Виконавчим комітетом Колодязянської сільської ради (Замовник) та Філією «Красногвардійський райавтодор» Дочірнього підприємства «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (Підрядник) укладено договір підряду № 55, відповідно до пункту1.1 якого Замовник доручає, а Підрядник виконує послуги з поточного ремонту вул.Леніна с.Колодязне Красногвардійського району, згідно кошторисної документації та в обумовлений договором строк (надалі - Договір)(а.с.10-13).

Відповідно до пункту 2.1 Договору договірна ціна послуг, які доручені Підряднику за даним договором, складає 9684,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Пунктами 3.3-3.4 Договору передбачено, що послуги з поточного ремонту вул.Леніна с.Колодязне Красногвардійського району вважаються виконаними після підписання Замовником акту форми № КБ-2в та форми № КБ - 3, згідно затвердженої проектно - кошторисної документації та у відповідності з діючими ДБН Д.1.1-1-2000, СОУ 45.2-00018112-035:2010 та технічними нормами України з питань будівництва. Замовник зобов'язаний прийняти виконані послуги у дводенний строк після пред'явлення Підрядником форми № КБ - 2в.

У відповідності до пунктів 4.1.1 та 4.1.3 Договору сторони погодили, що виконуючи послуги з поточного ремонту Підрядник має право, зокрема на своєчасну оплату за якісно виконані та прийняті Замовником підрядні послуги у строки, вказані у даному договорі. На відшкодування йому збитків у відповідності з законодавством України та даним договором.

Замовник приймає на себе зобов'язання, зокрема прийняти та оплатити якісне виконання підрядних послуг у строки, оговорені даним договором (пункт 5.2.1 Договору).

Згідно пунктів 7.1 Договору фінансування послуг здійснюється за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво, реконструкції, ремонт та утримання вулиць та доріг комунальної власності в населених пунктах у сумі 9684,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до пунктів 8.1- 8.3 Договору Замовник забезпечує непереривне фінансування послуг. Кінцевий розрахунок за виконані послуги з Підрядником здійснюється на протязі 20 днів після підписання акту виконаних робіт. Замовник здійснює платежі за виконані послуги на підставі акту приймання виконаних послуг (форма № КБ-2в) та довідки виконаних послуг та витрат (форма № КБ-3), складених у відповідності з положеннями діючих ДБН Д.1.1-1-2000 та СОУ 45.2-00018112-035:2010, підписаних уповноваженими представниками сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами було досягнута згода щодо виконання робіт, порядку їх прийняття та строків оплати. Проте, відповідач в порушення умов укладеного договору не належним чином виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати за надані послуги, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із даним позовом про примусове стягнення заборгованості у судовому порядку, нарахувавши на суму основного боргу пеню, 3% річних та індекс інфляції.

Дослідивши обставини справи, оцінивши наявні докази у їх сукупності в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позов обґрунтованим і підлягаючим задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, згідно пунктів 3.3-3.4 Договору послуги з поточного ремонту вул.Леніна с.Колодязне Красногвардійського району вважаються виконаними після підписання Замовником акту форми № КБ-2в та форми № КБ - 3, згідно затвердженої проектно - кошторисної документації та у відповідності з діючими ДБН Д.1.1-1-2000, СОУ 45.2-00018112-035:2010 та технічними нормами України з питань будівництва. Замовник зобов'язаний прийняти виконані послуги у дводенний строк після пред'явлення Підрядником форми № КБ - 2в.

Пунктами 8.2 - 8.3 Договору кінцевий розрахунок за виконані послуги з Підрядником здійснюється на протязі 20 днів після підписання акту виконаних робіт. Замовник здійснює платежі за виконані послуги на підставі акту приймання виконаних послуг (форма № КБ-2в) та довідки виконаних послуг та витрат (форма № КБ-3), складених у відповідності з положеннями діючих ДБН Д.1.1-1-2000 та СОУ 45.2-00018112-035:2010, підписаних уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до акту приймання виконаних послуг (форма № КБ-2в) та довідки виконаних послуг та витрат (форма № КБ-3) за грудень 2012 року (а.с.15-17) позивач належним чином виконав роботи обумовлені договором, а відповідач прийняв виконані роботи, проте відповідач свої зобов'язання щодо оплати заборгованості за надані послуги у сумі 9864,00 грн. не виконав.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов суму основного боргу визнав та не заперечує проти його задоволення у цій частині, оскільки послуги дійсно були надані позивачем відповідачу та підтверджені доказами у відповідності до умов договору.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу за надані послуги у сумі 9864,00 грн. обґрунтованими, підтвердженими документально, визнаними відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно стягнення пені, 3% річних та індексу інфляції суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу сторін, що відповідно до п.8.2 договору кінцевий розрахунок за виконані послуги з Підрядником здійснюється на протязі 20 днів після підписання акту виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, дата підписання акту приймання виконаних послуг (форма № КБ-2в) та довідки виконаних послуг та витрат (форма № КБ-3) сторонами не визначена, проте для стягнення пені, 3% річних та індексу інфляції необхідно встановити дату підписання отже, суд дійшов наступного.

Оскільки договір підряду було укладено 27 грудня 2012 року, беручи до уваги пояснення відповідача, який вказує, що акт та довідку було підписано у грудні, суд з метою недопущення порушення прав відповідача, вважає за доцільне вважати датою підписання акту приймання виконаних послуг (форма № КБ-2в) та довідки виконаних послуг та витрат (форма № КБ-3) 31 грудня 2012 року.

Тобто, період нарахування пені, 3% річних та індексу інфляції, які заявив до стягнення позивач слід відраховувати з 21.01.2013 по 15.04.2013, беручи до уваги п.8.2 договору, а не з 01.01.2013 по 15.04.2013 як вбачається з розрахунку позивача.

У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Угода по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється у письмовій формі (стаття 547 Цивільного кодексу України).

Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на пункт 11.3 договору, згідно якого за несвоєчасну оплату за виконанні послуги Замовник виплачує пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більш подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період, за який нараховується пеня.

Відповідно до частини шостої статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з частини другої статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Положення статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт своєчасного виконання взятих на себе зобов'язань.

Отже, суд встановивши період нарахування пені з 21.01.2013 по 15.04.2013, перевіривши правильність нарахування розміру пені, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 338,28 грн. В частині стягнення пені у сумі 79,62 грн. суд відмовляє.

Щодо стягнення 3% річних та індексу інфляції, суд зазначає наступне.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Отже, суд встановивши період нарахування 3% річних з 21.01.2013 по 15.04.2013, перевіривши правильність нарахування розміру 3%, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 3% у сумі 67,66 грн. В частині стягнення 3% річних у сумі 15,84 грн. суд відмовляє. У задоволенні позовної вимоги щодо стягнення індексу інфляції у сумі 19,40 грн. суд також відмовляє, оскільки за період з 21.01.2013 по 15.04.2013 інфляція у зазначений період відсутня.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за надані послуги у сумі 9684,00 грн., пеню у сумі 338,28 грн., 3% річних у сумі 67,66 грн., оскільки вони обґрунтовані, засновані на приписах діючого законодавства та підлягають задоволенню. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 79,62 грн., 3% у сумі 15,84 грн. та індексу інфляції у сумі 19,4 грн. суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті судового збору судом покладаються на відповідача у повному обсязі в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки звернення до суду із даним позовом пов'язане саме з неправильними діями відповідача.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повне рішення складено 17.06.2013.

Керуючись статтями 33-34, 49, 82- 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Виконавчого комітету Колодязянської сільської ради на користь Дочірнього підприємства «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» заборгованість за надані послуги у сумі 9684,00 грн., пеню у сумі 338,28 грн., 3% річних у сумі 67,66 грн., судовий збір у сумі 1720,50 грн.

3. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 79,62 грн., 3% у сумі 15,84 грн. та індексу інфляції у сумі 19,4 грн. відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішення суду законної сили.

Суддя С.Г.Лазарев

Розсилка простою кореспонденцією:

1. Дочірнє підприємство «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (вул.Кечкеметська, 184/1, м.Сімферополь, АР Крим, 95022)

2. Виконавчий комітет Колодязянської сільської ради (вул.Леніна, 49, с.Колодязне, Красногвардійський район, АР Крим, 97061)