Ухвала суду № 31879534, 22.05.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2013 р.Справа № 2а/1570/2642/2011

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «АДМ Іллічівськ» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «АДМ Іллічівськ» до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0003572350/0 від 30.08.2010 року про донарахування податку на прибуток приватних підприємств на суму 223292,00 грн. за основним платежем та 44658,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями,

В С Т А Н О В И В :

04 квітня 2011 року ПАТ «АДМ Іллічівськ» звернулося до суду з позовом про скасування податкового повідомлення -рішення №0003572350/0 від 30.08.2010 року про донарахування податку на прибуток приватних підприємств на суму 223 292,00 грн. за основним платежем та 44658,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 4-15 т.1).

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилався на те, що висновки податкового органу про порушення ПАТ «АДМ Іллічівськ» п.5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 1, п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» безпідставні, оскільки первинні документи, на підставі яких підприємством віднесено до валових витрати на консультаційні послуги, надані компанією «АДМ Інтернешнл Сарл» (Швейцарія) у сумі 2622947,00 грн. відповідають вимогам чинного законодавства України та підтверджують пов'язаність даних витрат з господарською діяльністю ПАТ «АДМ Іллічівськ».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року у задоволенні позову було відмовлено повністю (а.с. 250-253 т. 3).

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням ПАТ «АДМ Іллічівськ» подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року та прийняти нову, якою задовольнити позов.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 27.02.2004 року за № 1 554 120 0000 000324 виконавчим комітетом Іллічівської міської ради зареєстровано закрите акціонерне товариство «Іллічівський маслоекстракційний завод», код ЄДРПОУ 32790234, назву якого на підставі рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ «Іллічівський маслоекстракційний завод», протокол №16 від 26.04.2011 року, у подальшому змінено на приватне акціонерне товариство «АДМ Іллічівськ» (а.с. 196-199, том 3).

На підставі направлення від 30.06.2010 року №01-045/352 співробітниками ДПІ у м. Іллічівську, відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна перевірка ЗАТ «Іллічівський маслоекстракційний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року, за наслідками якої складено акт №2615/23-0301/32790234 від 17.08.2010 року (а.с. 18-60, том 1).

На підставі даного акта перевірки ДПІ у м. Іллічівську прийнято податкове повідомлення-рішення №0003572350/0 від 30.08.2010 року, яким ЗАТ «Іллічівський маслоекстракційний завод» визначено податкове зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у сумі 267950 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 223292 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 44658 грн.(а.с.17, том 1).

Підставою для прийняття оскаржуємого податкового повідомлення-рішення №0003572350/0 від 30.08.2010 року став висновок податкового органу, зазначений в акті перевірки №2615/23-0301/32790234 від 17.08.2010 року про порушення ПАТ «АДМ Іллічівськ» зокрема пп. 4.1.1 п. 4.1 ст.4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого донараховано податок на прибуток у сумі 223 292 грн., у тому числі: за 1 квартал 2010 року -223 292 грн. та зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування на суму 1 729 778 грн.

Як вбачається з акта перевірки, підприємством в порушення п.5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 1, п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до складу валових витрат віднесено витрати, не підтверджені первинними документами, які мають юридичну силу і доказовість зв'язку з господарською діяльністю, та відповідають вимогам вищезазначених нормативних актів на загальну суму 2 622 947 грн., у тому числі: 2 квартал 2009 року - 969023 грн.; 3 квартал 2009 року - 574530 грн.; 4 квартал 2009 року - 546879 грн.; 1 квартал 2010 року - 532515 грн. Дані висновки здійснено податковим органом на підставі наданих під час перевірки документів по взаємовідносинам ЗАТ «Іллічівський маслоекстракційний завод» та «АДМ Інтернешнл Сарл» (Швейцарія) за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується апеляційний суд.

01.01.2009 року між ЗАТ «Іллічівський маслоекстракційний завод» (далі - отримувач послуг) та юридичною особою «АДМ Інтернешнл Сарл», що створена та здійснює свою діяльність за законодавством Швейцарії, (далі - постачальник послуг) укладено договір про надання послуг з питань управління, згідно якого отримувач послуг доручає, а постачальник послуг надає отримувачу послуги з питань управління у відповідності з обмеженнями, умовами та положеннями цього договору. Отримувач послуг приймає надані постачальником послуги (їх результати) та сплачує їхню вартість відповідно до умов цього договору. Постачальник послуг погоджується у випадку необхідності надавати послуги отримувачу послуг, а отримувач послуг підтверджує замовлення та наступну оплату таких послуг: послуги з технічної підтримки; послуги з обслуговування систем інформаційних технологій; бухгалтерські послуги; послуги з питань охорони праці та здоров'я; послуги загального менеджменту; послуги з кадрових та питань трудових відносин; послуги у сфері оподаткування; юридичні послуги (а.с. 67-84, том 1).

На виконання даного договору сторонами складено та підписано акти прийому-передачі послуг з питань управління від 15.04.2009 року (а.с.85-86, том 1), від 01.01.2009 року (а.с. 92-93, том 1), від 30.09.2009 року (а.с. 100 -101, том 1), від 31.12.2009 року (а.с. 108-109, том 1), від 31.03.2010 року (а.с. 116, том 1) та звіти про послуги з питань управління протягом 1 -го кварталу 2009 року (а.с. 87-91, том 1), протягом 2 -го кварталу 2009 року (а.с. 94-99, том 1), протягом 3-го кварталу 2009 року (а.с. 102-107, том 1), протягом 4 - го кварталу 2009 року (а.с. 110-115, том 1), протягом 1-го кварталу 2010 року (а.с.117-122, том 1) на підставі яких ЗАТ «Іллічівський маслоекстракційний завод» відносило до складу валових витрат витрати на консультаційні послуги.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.2.1 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Отже, суд першої інстанції вірно виходив з того, що до складу валових витрат відноситься лише ті суми витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, які фактично понесені на придбання товарів (робіт, послуг) для подальшого використання їх у власній господарській діяльності.

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 (далі - Положення) первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно п. 2.15 та п. 2.16 Положення, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані головному бухгалтеру підприємства, установи для прийняття рішення.

Судом першої інстанції вірно враховано, що з актів прийому-передачі послуг з питань управління на суму 239207 Євро (2 622 947 грн.) вбачається, що в них відсутні обсяги наданих консультаційних та управлінських послуг, а також одиниці їх виміру. Крім цього, в звітах про послуги з питань управління, які є невід'ємною частиною зазначених актів прийому-передачі, відсутні вимірники господарської операції у вартісному виразі та особисті підписи, які дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій, а саме: ОСОБА_2 - послуги з технічної підтримки; ОСОБА_3 - послуги з технічної підтримки; ОСОБА_4 - бухгалтерські послуги; ОСОБА_5 - бухгалтерські послуги; ОСОБА_6 - бухгалтерські послуги; ОСОБА_16 - послуги з питань охорони праці та здоров'я; ОСОБА_7 - послуги з питань охорони праці та здоров'я; ОСОБА_8 - послуги з загального менеджменту; ОСОБА_9 - маркетингові послуги; ОСОБА_14 - послуги з кадрових та питань трудових відносин; ОСОБА_10 - послуги в сфері оподаткування; ОСОБА_15 - послуги в сфері оподаткування; ОСОБА_11 - юридичні послуги; ОСОБА_13 - юридичні послуги; ОСОБА_12 - послуги безпеки.

Враховуючи відсутність в актах прийому-передачі послуг з питань управління та звітах про послуги з питань управління, які є невід'ємною частиною зазначених актів прийому-передачі, обсягів наданих консультаційних та управлінських послуг, одиниці їх виміру, особистих підписів, які дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ЗАТ «Іллічівський маслоекстракційний завод» віднесло до складу валових витрат послуги з питань управління а саме: бухгалтерські послуги, послуги в сфері оподаткування, послуги з питань охорони праці та здоров'я, послуги з загального менеджменту, маркетингові послуги, послуги з кадрових та питань трудових відносин, юридичні послуги, послуги безпеки, у сумі 2 622 947 грн. згідно актів прийому-передачі послуг з питань управління та звітів про послуги з питань управління, що являються невід'ємною частиною зазначених актів прийому-передачі які складені з порушенням п. 1 та п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704.

Крім цього суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що у звітах про послуги з питань управління, які є невід'ємною частиною актів прийому-передачі, вказано, що як результат надання послуг з технічної підтримки, надані відповідні рекомендації під час візитів на Іллічівський маслоекстракційний завод ОСОБА_2, який є Європейським регіональним менеджером «АДМ Інтернешнл Сарл», та проведено перемови з керівниками підрозділів отримувача послуг. Проте Журнал реєстрації відвідувачів ЗАТ «Іллічівський маслоекстракційний завод» зі штампом «служба безпеки ЗАТ «ІМЕЗ», який розпочато 25.07.2009 року, не містить відмітки про відвідування ЗАТ «Іллічівський маслоекстракційний завод» ОСОБА_2, що не дає підстав для підтвердження факту надання даних послуг ЗАТ «Іллічівський маслоекстракційний завод». Суд правильно зазначив, що копія паспорту ОСОБА_2 (а.с. 176- 178, том 1) із штампами про перетин кордону України також не підтверджує відвідування ним на території України саме ЗАТ «Іллічівський маслоекстракційний завод» та надання послуг з технічної підтримки.

Податковому органу для підтвердження факту надання позивачу послуг з питань управління ЗАТ «Іллічівський маслоекстракційний завод» були надані калькуляція сум послуг за кожний квартал 2009 року, калькуляція сум послуг за 1 квартал 2010 року, довідка до калькуляції (калькуляція здійснюється відповідно до стандартів бухгалтерського обліку Швейцарії), лист ДП «Держзовнішінформ» від 24.10.2010 року №219. Згідно довідки до калькуляції, в калькуляцію включаються витрати на відрядження, на використання особистого авто, конференції, страхування, паливо для авто, основна зарплата, переїзд в іншу місцевість та інше, проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, працівниками «АДМ Інтернешнл Сарл» не здійснювалися візити та не були відряджені на ЗАТ «Іллічівський маслоекстракційний завод». Таким чином суд правильно зазначив про відсутність належних доказів на підтвердження вищезазначених витрат.

Також в ході перевірки податковим органом встановлено, що в штаті ЗАТ «Іллічівський маслоекстракційний завод» значаться: головний бухгалтер; бухгалтер - 5 штатних одиниць; начальник відділу охорони праці і техніки безпеки; інженер відділу охорони праці і техніки безпеки; менеджери - 9 штатних одиниць; інспектор відділу кадрів; юрисконсульт; начальник служби безпеки; інспектор служби безпеки -7 штатних одиниць; інспектор по пожарній безпеці; яким нараховується заробітна плата, яка відносить до валових витрат підприємства та відображається у рядку 04.3 декларацій «витрати на оплату праці», що не заперечувалось представником позивача в судовому засіданні.

Крім цього, суд вірно зауважив, що з пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що послуги з питань управління надавалися шляхом усних консультацій, письмових рекомендацій та шляхом телефонних переговорів, які не можуть підтверджувати факт отримання даних послуг позивачем.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що в порушення п.5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 1, п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» позивачем до складу валових витрат віднесено витрати, не підтверджені належним чином оформленими документами, які б підтверджували фактичне надання послуг з питань управління та їх зв'язок з господарською діяльністю підприємства.

Враховуючи зазначене колегія суддів погоджується з тим, що у позивача відсутні докази необхідності придбання послуг з питань управління а саме: бухгалтерські послуги, послуги в сфері оподаткування, послуги з питань охорони праці та здоров'я, послуги з загального менеджменту, маркетингові послуги, послуги з кадрових та питань трудових відносин, юридичні послуги, послуги безпеки, у компанії - нерезидента при наявності у штаті підприємства фахівців, які відповідають за данні напрямки роботи та отримують заробітну плату, тобто має місце подвійні витрати.

Отже, позивачем безпідставно віднесено до валових витрат, витрати на придбання від «АДМ Інтернешнл Сарл» консультаційних послуг з питань управління згідно актів прийому-передачі послуг від 15.04.2009 року, від 01.01.2009 року, від 30.09.2009 року, від 31.12.2009 року, від 31.03.2010 року на загальну суму 2 622 947 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на 223 292 грн.

Відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податкового податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Отже, з урахуванням встановлених податковим органом під час перевірки порушень, до позивача правомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 44 658 грн.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а саме, відповідачем - Державною податковою інспекцією у м. Іллічівську за порушення позивачем пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»правомірно винесено повідомлення-рішення №0003572350/0 від 30.08.2010 року, яким ЗАТ «Іллічівський маслоекстракційний завод» визначено податкове зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у сумі 267950 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 223292 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 44658 грн..

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду довів та обґрунтував. В свою чергу позивач не довів апеляційному суду протиправність прийнятого відповідачем рішення.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Таким чином апеляційна скарга приватного акціонерного товариства «АДМ Іллічівськ» задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «АДМ Іллічівськ» - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов