Ухвала суду № 31877560, 11.06.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 824/398/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Анісімов О.В.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Білоуса О.В. Матохнюка Д.Б.

секретар судового засідання: Лукашик М.О.

за участі:

представника позивача: Лучкіної Г.В.

представника відповідача: Албу І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції у Чернівецькій області до приватного підприємства "Агрофірма Баса" про нарахування та сплату податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб визначених із застосуванням звичайних цін , -

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2013 року Новоселицька міжрайонна державна податкова інспекція Чернівецької області Державної податкової служби (далі - Новоселицька МДПІ, позивач) звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду

із адміністративним позовом до приватного підприємства "Агрофірма Баса" (далі - ПП "Агрофірма Баса", відповідач) про нарахування та сплату податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб визначених із застосуванням звичайних цін.

Постановою до Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2013 року скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, Новоселицькою МДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку ПП "Агрофірма Баса" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2012 р.

За результатами перевірки складено акт №20/23/32630042 від 11.01.2013 р.

В ході перевірки виявлене та відображене в акті перевірки порушення відповідачем вимог п.164.5 ст.164 ПК України в частині заниження сум податку з доходів фізичних осіб, шляхом здійснення виплати фізичним особам орендної плати за орендовані паї у не грошовій формі (зерном кукурудзи) із визначенням вартості кукурудзи за заниженими цінами.

На підставі акта перевірки Новоселицькою МДПІ прийнятті податкові повідомлення-рішення від 29.01.2013 р. №71/17/0000761700, №72/17/0000751700 та №73/17/0000771700, якими відповідачу визначено грошове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб із застосуванням звичайних цін на загальну суму 183481,52 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення у зв'язку із оскарженням їх до суду, в силу положень п.39.15 ст.39 ПК України, вважаються відкликаними, що обумовило звернення Новоселицької МДПІ до суду із позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб визначених із застосуванням звичайних цін на загальну суму 183481,52 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог Новоселицької МДПІ, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не вірно визначено базу оподаткування податком з доходів фізичних осіб, оскільки в основу розрахунків було взято завищені показники звичайної ціни реалізації продукції (кукурудзи).

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що податковим органом для визначення звичайної ціни товару застосовано, передбачений п.39.2 ст.39 ПК України метод порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу).

При визначенні звичайної ціни згідно з методами, встановленими цим пунктом, використовується інформація про ціни в операціях між непов'язаними особам у співставних умовах на відповідному ринку товарів (робіт, послуг). При цьому умови визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами істотно не впливає на ціни, які отримуються в результаті застосування методів, встановлених цим пунктом.

Відповідно до п.39.4 ст.39 ПК України за методом порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) застосовується ціна, яка визначається за ціною на ідентичні (а за їх відсутності - однорідні) товари (роботи, послуги), що реалізуються (придбаваються) не пов'язаній з продавцем (покупцем) особі за звичайних умов діяльності.

Для визначення звичайної ціни товару (роботи, послуги) згідно з методом порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у порівнянних умовах на відповідному ринку товарів (робіт, послуг). Враховуються, зокрема, такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії); обсяг функцій, що виконуються сторонами; умови розподілу між сторонами ризиків і вигод; строки виконання зобов'язань; умови здійснення платежів, звичайних для такої операції; характеристика ринку товарів, на якому здійснено господарську операцію; бізнес-стратегія підприємства; звичайні надбавки чи знижки до ціни під час укладення договорів між непов'язаними особами, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються порівнянними, якщо відмінність між такими умовами істотно не впливає на ціну або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні під час укладення договорів між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни, зокрема знижки, зумовлені сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів.

Судом встановлено, що для визначення звичайної ціни використовувалась виключно статистична інформація Головного управлінням статистики у Чернівецькій області від 15.11.2012 р., №06-104/882, відповідно до якої надано середні ціни реалізації кукурудзи на ринку сільськогосподарськими підприємствами Чернівецької області, які визначені на підставі статистичної звітності за формою №21-заг (річна, місячна), за напрямом реалізації "на ринку, через власні магазини, ларки, палатки". Відповідно до даної інформації середні ціни реалізації кукурудзи на ринку сільськогосподарськими підприємствами Чернівецької області у 2009 р. складали - 0,7746 грн. за 1 кг, у 2010 р. - 1,0432 за 1 кг, у 2011 р. - 1,213 грн. за 1 кг.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про неточність даних показників.

Так, відповідно до наказу Державного комітету статистики України від 21.06.2010 р., №234 "Про затвердження форм державних статистичних спостережень у галузі сільського та рибного господарства", форма №21-заг містить наступні напрямки реалізації сільськогосподарської продукції: переробним підприємства; населенню в рахунок оплати праці; пайовикам в рахунок орендної плати за землю та майнових паїв (часток); на ринку, через власні магазини, ларки, палатки; за іншими напрямами.

Крім того, податковим органом не враховано особливості ціни на аналогічні товари в окремих районах області, тобто позивач порушив вимоги ПК України в частині визначення звичайної ціни у співставних умовах (відповідно до напряму реалізації) та на відповідному ринку.

Належна інформація щодо ціни кукурудзи для реалізації пайовикам в рахунок орендної плати за землю та майнових паїв (часток) в Новоселицькому районі Чернівецької області надана в листі від 17.01.2013 р., №19-122/21 управління статистики у Новоселицькому районі Чернівецької області. Так, відповідно до даного листа, середня ціна реалізації кукурудзи по сільгосппідприємствам Новоселицького району за напрямом реалізації "пайовикам в рахунок орендної плати за землю та майнових паїв (часток)" за даними форми №21-заг (річна) "Реалізація сільськогосподарської продукції" за 2009, 2010, 2011 роки, у 2009 р. складала 41,36 грн. за цнт. (0,4136 грн. за 1 кг), у 2010 р. - 50,52 грн. за цнт. (0,5052 грн. за 1 кг), у 2011 р. - 77,61 за цнт. (0,7761 грн. за 1 кг.). Дана інформація також підтверджена листом від 08.04.2013 р., №06-104/275 Головного управлінням статистики у Чернівецької області.

Таким чином, позивач встановив звичайну ціну товару на підставі не належних даних, тобто помилково, а тому й невірно визначив базу оподаткування податком на доходи фізичних осіб, що свідчить про безпідставність позовних вимог.

Посилання позивача на показники цін реалізації аналогічної продукції іншими підприємствами Новоселицького району Чернівецької області є безпідставними, оскільки листи підприємств не входять до переліку офіційних джерел інформації, що використовуються для визначення звичайних цін на товари (роботи, послуги), закріпленому в п.39.11 ст.39 ПК України. Крім того, відповідачем не здійснено будь-яких дій щодо реалізації права закріпленого в п.39.14 ст.39 ПК України щодо встановлення собівартості зерна кукурудзи у ПП "Агрофірма-Баса".

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції у Чернівецькій області, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 18 червня 2013 року .

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Білоус О.В.

Матохнюк Д.Б.