Постанова № 31872932, 06.06.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2013 р. Справа № 5023/3728/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Медуниця О.Є., суддя Терещенко О.І.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників сторін:

прокурора - Здор Т.О. (посвідчення № 013776 від 06.12.2012 р.)

позивача - Гончар О.П. (довіреність від 03.01.2012 р.)

1-го відповідача - не з'явився

2-го відповідача - не з'явився

3-ої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу першого заступника прокурора м. Харкова (вх. №1143Х/1-38) на рішення господарського суду Харківської області від "05" вересня 2012 р. у справі № 5023/3728/12

за позовом Приватного акціонерного товариства "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла", м. Харків

3-я особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмежено відповідальністю "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла", м. Харків

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ікон-Трейд", м. Харків;

2) Харківська міська рада, м. Харків;

3-я особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, м. Харків

про визнання права власності

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про відшкодування шкоди заподіяної йому відповідачем в сумі 140000грн. у зв"язку із укладенням, на думку позивача, нікчемного договору купівлі-продажу від 02.10.2009року.

Суд першої інстанції ухвалою від 20 серпня 2012року прийняв позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі.

28 серпня 2012року позивач подав до суду заяву про визнання права власності за ним на нежитлову будівлю літ."В-1" площею 848,6 кв.м. по вул. Роганській, буд № 184.

Ухвалою від 28.08 2012року суд першої інстанції приняв заяву позивача від 28.08.2012року до розгляду, посилаючись при цьому на с. 22 ГПК України щодо права сторони у справі до прийняття рішення судом збільшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог, змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. В ухвалі суд першої інстанції також зазначив, що дану заяву „про уточнення позовних вимог" він вважає заявою про зміну предмета позову( а.с.93 зворот , т.1).

Судова колегія вважає, що позивачем та судом першої інстанції були порушені приписи ч. 4ст .22 ГПК України, де передбачено, що позивач до прийняття судом рішення по справі має право змінити предмет або підставу позову.

В даному випадку позивач змінив і предмет і підставу позовних вимог.

„У разі подання позивачем заяви, спрямованої на одночасну зміну предмета і пістав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення, розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову"( абз.5,п.3.12 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 18).

Рішенням господарського суду Харківської області від "05" вересня 2012 р. у справі № 5023/3728/12 (суддя Жельне С.Ч.) позовні вимоги задоволено повністю. Визнано за Приватним акціонерним товариством "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" право власності на нежитлову будівлю літ."В-1" загальною площею 848,6 кв.м., що розташована по вул. Роганській, буд.184.

Перший заступник прокурора м. Харкова з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій зазначає, що вважає рішення суду таким,що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення господарського суду Харківської області від "05" вересня 2012 р. у справі № 5023/3728/12 скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

24.04.2013 р. через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів по справі, а саме: копії договору купівлі - продажу нежитлової будівлі від 26.10.2012 р., копії рішення Харківської міської ради від 24.02.2010 р. № 20/10, копію рішення Харківської міської ради 25.11.2009 р. № 280/09, копії договору оренди землі від 18.04.2012 р.

Вказані документи долучені до матеріалів справи.

З договору купівлі-продажу, наданого позивачем вбачається, що власником спірного майна на даний час є Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла".

Враховуючи такі обставини судова колегія ухвалою від 25 травня 2013року залучила до участі у справі ТОВ "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла", як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, оскільки рішення господарського суду може вплинути на права та інтереси даної особи.

Третьою особою одержано дану ухвалу, про що свідчить поштове повідомлення від 13.05.2013р., але участь свого представника в судовому засідані нею не забезпечено.

Також прокурор подаючи апеляційну скаргу, просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на нежитлову будівлю літ."В-1" загальною площею 848,6 кв.м. по вул. Роганській, буд.184.

Прокурор не обгрунтував необхідність вжиття заходів забезпечення позову у формі арешту майна.

В зв'язку із цим та враховуючи наявність інформації про продаж 26.10.2012 р. спірного майна третій особі, судовою колегією ухвалою від 25.04.2013 р. вжито заходи забезпечення позову, шляхом заборони ТОВ "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" та будь-яким іншими особам здійснювати дії щодо відчуження та обтяження майна, а саме нежитлової будівлі літ."В-1" загальною площею 848,6 кв.м. по вул. Роганській, буд.184 в м. Харкові.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що рішення суду законне, обґрунтоване, прийняте при повному з'ясуванні всіх обставин справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права. Просить рішення господарського суду Харківської області від "05" вересня 2012 р. у справі № 5023/3728/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідачі та треті особи відзиви на апеляційну скаргу прокурора не надали, в судове засідання не з'явились, про причини неприбуття суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, які наявні в матеріалах справи.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати справу за їх відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Позивач просить визнати за ним право власності на нерухоме майно по вул. Роганській, буд.184 в м.Харкові площею 848,6кв.м, посилаючись в обгрунтування своїх позовних вимог на те що право власності на самочинно збудоване (реконструйоване) майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво ( ст.376 ЦК України).

За договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 02.10.2009 року позивач придбав у ТОВ "ІНФО ВІТ" нежитлову будівлю літ."В-1" загальною площею 281,4 кв.м., що знаходиться за адресою м. Харків,вул Роганська, буд.184.

Дані факти підтверджуються наданим позивачем договором купівлі-продажу, витягом з державного реєстру правочинів актом прийняття - передачі нежитлової буділі №05/10-1 від 05.10.2009р., а також відомостями з бюро технічної інвнтаризації від 12.10.2009р. про реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно площею 281,4 кв.м. за позивачем.

На підставі ст.ст. 12;123;124;151 Земельного кодексу України Харківською міською радою було прийнято рішення від 25.11.2009року № 280/09 „ Про надання дозволу на розробку проектів відведення земельних ділянок юридичним та фізичним особам для експлуатації та обслуговування будівель і споруд". Вказаним рішенням затверджено матеріали вибору місця розташування земельних ділянок юридичним та фізичним особам, вказано про необхідність виконання проектів відведення земельних ділянок та зазначено про те, що земельні ділянки вказані у додатку до рішення будуть надані окремим рішенням (а.с.135, т.1).В пункті „7"додатку до вказаного рішення визначено мету надання земельної ділянки позивачу- для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. „В-1", вул. Роганська,184 ( майстерня)( а.с.136,т.1).

24.02.2010р. Харківською міською радою було прийнято рішення № 20/10, яким затверджено позивачу проект відведення земельної ділянки .

Згідно п.8 додатку № 1 до вказаного рішення - з метою надання позивачу земельної ділянки в оренду було припинено право користуваня частиною земельної ділянки площею 0,3504 га Сільськогосподарському виробничому об"єднанню „Декоративне садівницто" м. Харків, п\в - учгосп „ Комуніст" за його добровільною відмовою (лист від 24.11.2009р). Земельну ділянку площею 0,3504 га переведено із категорії земель сільськогосподарського призначеня до категорії земель промисловості, транспорту, зв"язку. Надано акціонерному товариству „Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" в оренду строком до 01.02.2015р. земельну ділянку площею0,3504 га за рахунок земель промисловості, транспорту , зв"язку - для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ."В-1"( майстерня).

Пунктом „5" рішення міськради № 20/10 від24.02.2010р. також передбачено, що орендарі мають звернутися до управління земельних відносин Харківської міської ради протягом одного місяця з дня прийняття цього рішення та протягом чотирьох місяців з дня прийняття даного рішення договори мають бути укладені( а.с.134).

Договір оренди землі між позивачем та Харківскою місько радою був укладений тільки 18.04.2012р.

Позивач в заяві про визнання за ним права власності на нежитлову будівлю площею 848,6 кв.м. вказує, що протягом 2011року ним за рахунок власних коштів було виконано реконструкцію нежитлової будівлі літ. „В-1". „Роботи були виконані без отримання дозволу на виконання будівельних робіт".

Після проведення реконструкції нежитлової будівлі літ. „В-1"( далі зазначає позивач) загальна її площа стала складати 848,6кв.м.

На підтвердження цих даних позивачем надано до матеріалів справи копію технічного паспорту від 08.12.2011р. КП „Харківське міське бюро технічної інвентаризації" та Технічний висновок „Про стан будівельних конструкцій нежитлової будівлі літ."В-1" по вул. Роганській, буд.184 і можливості її подальшої експлуатації" , розроблений ТОВ „Корсіс".

В технічному паспорті від 08.12.2011р. вказано , що розмір нежитлової будівлі літ."В-1" складає площу 281,4 кв.м.( а.с.49).План земельної ділянки в технічному паспорті відсутній.До технічного паспрту надано креслення нерухомого об"єкту площею 848,6 кв.м.( а.с.50).Згідно наданого позивачем плану поверхів та експлікації приміщень до плану поверхів - нерухоме майно площею 848,6кв.м. є одноповерховим виробничим будинком.Самовільно збудована площа складає 567,2 кв.м.( а.с.51; 51зворот).

Позивачем також надано характеристику будинку, згідно якої площа забудови після реконструкції стала складати 898,6кв.м.

Згідно доданого до матеріалів справи технічного висновку спірне майно літ."В-1" є одноповерховою будівлею (а.с.59) загальною площею 848,6кв.м., відповідає архітектурним, будівельним , санітарним і пожарним нормамам.( а.с.63).

„Реконструкція вказаного об"єкту на момент подання заяви до господарського суду закінчилась (вказує далі позивач) тому виникла необхідність судового визнання права власності на зазначену будівлю у встановленому законодавством порядку" (а.с. 47).

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги положеннями ст.ст. 16, 328; 331 ЦК України.

В своїй позовній заяві позивач посилається на положення ч. 1 ст. 331ЦК України щодо виникнення в нього права власності як у особи , що створила нове майно.

Також посилається на ст. 376 ЦК України ( без позначення певної частини даної норми) та вказує лише на те, що дана норма надає особі, що самочинно побудувала (реконструювала) нерухоме майно, можливість визнати право власності в судовому порядку.

Судова колегія приймає до уваги наступне.

Згідно зі статтею 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про основи містобудування" містобудівна документація є основою, зокрема, для вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" обов"язковою стадією проектування та будівництва об"єктів є прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об"єктів.

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Пунктом 8 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Згідно підпунктів 9; 10 пункту "б" статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів міських рад належить облік нежилих приміщень на відповідній території, облік відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності .

Згідно із п. б п.п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством.

Позивачем не надано до суду доказів виконання ним зазначених вище норм при здійсненні реконструкції спірної будівлі. Проектна і дозвільна документація на будівництво( реконструкцію) об"єкту відсутні. Відсутній також акт державної приймальної комісії, затверджений органом місцевого самоврядування, яким є Харківська міська рада, та його реєстрація в Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю м. Харкова.

Згідно частин 1; 2 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Отже спірне майно є самовільним будівництвом , що не оспорює позивач.

Судова колегія враховує, що на час укладення договору оренди землі площа забудови одноповерховою будівлею складала 0,03га .Після будівництва (реконструкції) площа лише самої одноповерхової будівлі становить 848,6 кв.м., тобто 0,85га.

Відповідно до частини 3 статті 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази надання позивачу земельної ділянки під новозбудоване (реконструйоване) позивачем майно, як і не надавалась позивачеві земельна ділянка з урахуванням збільшення загальної площі реконструйованої будівлі.

Представник позивача в судовому засіданні, заперечуючи проти апеляційної скарги наполягав на тому, що власником землі надано йому в користування земельну ділянку під вже побудоване( реконструйоване) нерухоме майно, що на його думку, підтверджується договором оренди землі від 18.04.2012р.

Судова колегія вважає , що дані доводи спростовуються матеріалами справи.

Надання земельної ділянки, що належить до державної або комунальної власності, може здійснюваися лише за рішенням компетентного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування. У такому рішенні зазначається й вид використанні земельної ділянки.

Міська рада є колегіальним органом. Волевиявлення колегіального органу про надання земельних ділянок у користування відбувається шляхом прийняття колегіальних рішень міської ради.

Таке рішення № 20/10 Харківською міською радою було прийнято 24.02.2010р.

За змістом підпунктів 8.1.;8.2;8.3 пункту 8 Додатку №1 до вказаного рішення саме даним рішенням вилучено у Сільськогосподарського виробничого об"єднання „Декоративне садівництво" частину земельної ділянки площею )0,35га та переведено земельну ділянку із категорії земель сільськогосподарського призначення до категорії земель промисловості , транспорту , зв"зку, енергетики.

В підпункті 8.4. зазначено, що земельну ділянку площею 0,035га надано позивачу по даній справі для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі „В-1".

На підставі рішення Харківської міської ради 5 скликання від 24.02.2010року № 20/10 „ Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування споруд" між позивачем та другим відповідачем було укладено договір оренди землі від 18.04.2012року, про що зазначено також в п. 1 даного договору.

Отже міською радою було прийнято рішення про надання в користування земельної ділянки для експлуатації будівлі площею, що малася до реконструкці нерухомого майна, тобто 281,4кв.м.

Про даний факт також свідчить п. 2 договору оренди землі, де вказано, що земельна ділянка передається для експлуатації та обслуговування будівель та споруд.Під забудовою земельної ділянки , що передаєься в оренду, знаходиться 0,031га.

Відповідно до ст. 15 Закону України „Про оренду землі"- істотними умовами договору оренди землі є , в тому числі порядок використання земельної ділянки.

Порядок використання (мета надання земельної ділянки ) визначені в договорі оренди - обслуговування нерухомого майна площею 281,4кв.м.

Отже, власник землі в 2010році надав земельну ділянку для обслуговування нерухомого майна площею 0,031га, тобто до створення позивачем нового нерухомого майна площею( 848,4 га).

За поясненнями представника позивача в судовому засідані 06.06.2013 року та згідно позовної заяви позивач здійснив реконструкцію спірного майна у 2011році, тобто після прийняття міською радою рішення № 20/10 Харківською міською радою від 24.02.2010р.

За таких обставин доводи позивача про надання йому земельної ділянки під вже реконструйоване нерухоме майно не можуть бути прийняті судом.

Отже в порушення умов договору позивач використовував надану йому земельну ділянку для будівництва нових площ нерухомого майна, тобто з іншою метою ніж визначено в рішенні власника землі та в договорі оренди землі.

За змістом ч.3 ст. 376ЦК України суд може визнати право власності за особою,що здійснила самовільне будівництво на земельній ділянці не відведеній для цієї мети за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку під вже збудоване нерухоме майно.

Позивач не звертався до власника землі із заявою про надання йому земельної ділянки у встановленому порядку під вже збудоване нерухоме майно, як вимагає ч.3 ст. 376ЦК України. На думку позивача таке звернення є правом, а не обов"язком особи .Підставою для його звернення до суду було завершення реконструкції вказаного об"єкту на момент подання заяви до господарськогьо суду, як зазначає він в своїй позовній заяві.( а.с.47).

Таким чином доводи позивача про те, що земельна ділянка надавалася власником землі під новозбудоване нерухоме майно не можуть бути прийняті судовою колегією, як такі , що не відповідають обставинам та матеріалам справи.

Доводи позивача про те, що власник майна не заперечує проти визнання за ним права власності не відповідають дійсності.

В матеріалах справи відсутні письмові пояснення другого відповідіча щодо його позиції по даній справі. Міська рада не забезпечила явку свого представника в судове засідінна апеляційного суду, хоча належним чином повідомлена про час та місце судового засідання.

Судова колегія приймає до уваги дані за протоколом судового засідання господарського суду Харківської області від 05.09.2012 р по даній справі, де зафіксо-

вано зміст пояснень другого відповідача в судовому засіданні: „Заперечує проти позову"( а.с.100).

Отже власник земельної ділянки заперечував проти визнання за позивачем права власності.

В матеріалах справи міститься відзив по справі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, в якому третя особа висловила думку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Пояснення позивача про продаж ним спірного майна після прийняття судом першої інстанції свого рішення по даній справі є новими обставинами , які не існували на час прийняття оскаржуваного рішення і тому не можуть вплинути на оцінку судовою колегією обставин справи , які були встановлені вище.

Оцінюючи вказані обставини справи в сукупності, судова колегія прийшла до висновку, що господарський суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності достатніх правових підстав для задоволення позову.

Місцевий суд , наводячи зміст правової норми ч.3 ст.376ЦК України в своєму рішенні, прийняв до уваги лише положення щодо права суду визнати право власності за особою, що здійснила самочинне будівництво . Судом не прийнято до уваги необхідні умови, визначені в цій нормі закону, для визнання такого права.Статті 328 та 331 ЦК України, які також застосував суд першої інстанції в обгрунтування свого рішення , є загальними нормами, які не регулюють правовідносини щодо визнання права вланості на самочинне будівництво( реконструкцію).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, неповно дослідив обставини, які мають значення для справи та невірно застосував норми матеріального права, а тому вказане рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення, яким в задоволенні позову слід відмовити.

Ухвалою від 15.04.2013р. по даній справі Харківський апеляційний господарський суд задовольнив клопотання прокурора та заборонив Товариству з обмеженою відповідальністю „Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" та будь-яким іншим особам здійснювати дії щодо відчуження та обтяження спірного майна.

Відповідно до ст. 68 ГПК України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Забезпечення позовоу застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Враховуючи прийняте судовою колегією рішення щодо відмови у задоволенні позовних вимог, потреба у забезпеченні позову відпала.

На підставі викладеного заходи забезпеченя позову у вигляді заборони ТОВ„Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" та будь-яким іншим особам здійснювати дії щодо відчуження та обтяження спірного майна слід скасувати.

На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від "05" вересня 2012 р. у справі № 5023/3728/12 прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, в зв'язку з чим, рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга першого заступника прокурора м. Харкова підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 68;99; 101; п. 2 статті 103; п. 4) ч. 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора м. Харкова задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від "05" вересня 2012 р. у справі № 5023/3728/12 скасувати, прийняти нове рішення.

В задоволені позовних вимог відмовити.

Заходи забезпечення позову , застосовані за ухвалою суду від 25.04.2013р у вигляді заборони Товариству з обмеженою відповідальністю „Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" та будь-яким іншим особам здійснювати дії щодо відчуження та обтяження спірного майна, а саме нежитлової будівлі літ „В-1" загальню площею 848,6 кв.м. по вул. Роганській . буд 184 в м. Харкові - скасувати.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови по справі № 5023/3728/12 підписано 11.06.2013 р.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Медуниця О.Є.

Суддя Терещенко О.І.