Постанова № 31872867, 12.06.2013, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2013 року Справа № 5002-23/4569-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Черткової І.В.,

суддів Волкова К.В.,

Дмитрієва В.Є.,

за участю представників сторін:

прокурор, Година Дмитро Андрійович, посвідчення № 012240 від 01.11.12, старший прокурор Севастопольської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері прокуратури Кримського регіону України ;

представник позивача, Кравець Олександр Миколайович, довіреність № 220/945/д від 11.12.12, Міністерство оборони України;

представник позивача, Кравець Олександр Миколайович, довіреність № б/н від 28.01.13, Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська;

представник відповідача, Кордончик Олександр Володимирович, довіреність № б/н від 22.08.12, приватне підприємство "Артек-Союз";

представник третьої особи, не з'явився, , Військова частина А 3009;

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Артек-Союз" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Доброрез І.О.) від 14 лютого 2013 року у справі №5002-23/4569-2012

за позовом заступника Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України в інтересах держави в особі (вул. Суворова, 27,Севастополь,99011) Міністерства оборони України (Повітрянофлотський пр-т,6, Київ, 01001, вул. Хрустальова, 60, Севастополь, 99001) Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської (вул. Суворова, 27, Севастополь, 99011 )

до приватного підприємства "Артек-Союз" (вул. Павленко, 2 А, офіс 3, Сімферополь, 95006)

3-тя особа військова частина А 3009 (с.Дергачі,Севастополь,99001)

про стягнення 196725,57 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заступник Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до приватного підприємства «Артек-Союз» про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію у сумі 196725,57 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 лютого 2013 року у справі №5002-23/4569-2012 позов задоволено.

Стягнуто з приватного підприємства "Артек-Союз" на користь Міністерства оборони України в особі Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської 196725,57 грн. заборгованості.

Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким визнати недійсним договір та у позові відмовити.

Підставою для скасування рішення суду першої інстанції заявник апеляційної скарги вважає порушення норм матеріального та процесуального права.

Так, заявник апеляційної скарги стверджує, що договір №75 від 15.02.07 є договором з постачання електроенергії, тому він підлягає визнанню недійсним з тих підстав, що у військової частини А З009 немає ліцензії на постачання електроенергії. В позові повинно бути відмовлено з підстав недійсності договору №75 від 15.02.07.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити рішення суду без змін.

Представники позивачей у судовому засіданні заперечували проти апеляційної скарги, просили залишити рішення суду без змін.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника третьої особи за наявними документами в матеріалах справи.

Розпорядженням від 22 квітня 2013 року суддя Борисова Ю.В. замінена на суддю Черткову І.В.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

15.02.07 військова частина А-3009 (виконавець), приватне підприємство "Артек-Союз" (замовник) та Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська (отримувач грошових коштів) уклали трьохсторонній договір з надання послуг з забезпечення електроенергією № 75, відповідно до умов якого замовник доручає виконавцю, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати послуги з забезпечення електроенергією, згідно показників приладів обліку (т.1, а.с.8-10).

Оплата електроенергії за цим договором здійснюється замовником на розрахунковий рахунок отримувача грошових коштів за фактично отриману електроенергію на підставі рахунків, виписаних отримувачем, якій відновлює лімітну статтю КЕКВ-1163 виконавця (пункт 2.1 договору № 75).

Замовник здійснює оплату за надані послуги протягом п'яти днів після отримання рахунку від отримувача грошових коштів (пункт 2.2 договору № 75).

Виконавець зобов'язаний надавати отримувачу кожен місяць узгоджену з замовником довідку про фактичні витрати електроенергії (пункт 3.1.2 договору № 75).

Замовник зобов'язаний за власний рахунок встановлювати прилади обліку електроенергії, що отримується згідно договору; надавати можливість отримувачу безперешкодно знімати контрольні показники електроенергії з лічильників замовника; вчасно здійснювати сплату отримувачу грошових коштів за спожиту електроенергію за тарифами ВАТ «ЕК «Севастопольенерго» (пункти 3.2.2, 3.2.3, 3.2.5 договору № 75).

Замовник повинен 25 числа кожного місяця отримувати в бухгалтерії отримувача рахунки для сплати за спожиту послугу (пункт 3.2.7 договору № 75).

Отримувач грошових коштів зобов'язаний здійснювати нарахування платежів замовникові за фактично спожиту електроенергію за дійсними тарифами (пункт 3.3.2

договору).

Рахунок-акт за надані послуги складається отримувачем грошових коштів на підставі довідки про фактичне споживання електроенергії, яка надається виконавцем і узгоджується з замовником та надається замовникові через представника або поштою (пункт 7.4 договору № 75).

Замовник здійснює 100% оплату за спожиту електроенергію протягом п'яти днів з моменту отримання рахунку (пункт 7.5 договору №75).

Даний договір діє до 31.12.07 та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо жодна зі сторін не повідомить письмово про його припинення за місяць до закінчення строку дії договору (пункт 8.1 договору №75). На даний час договір вважається таким, що діє.

На виконання пунктів 3.3.2, 7.4 договору №75 були складені розрахунки (довідки) спожитої приватним підприємством Артек-Союз" електроенергії по військовій частині АЗ009 за період з вересня 2011 року по квітень 2012 року включно.

На підставі розрахунків (довідок) спожитої приватним підприємством "Артек-Союз" електроенергії по військовій частині А-3009 за період з вересня 2011 року по квітень 2012 року Севастопольською квартирно-експлуатаційною частиною морською були видані рахунки-акти виконаних робіт: № 548 від 22.09.11 на суму 18706,74 за вересень 2011 року (т.1, а.с.16); № 614 від 19.10.11 на суму 19818,76 грн. за жовтень 2011 року (т.1, а.с.17); № 33 від 05.01.12 на суму 24758,59 грн. за листопад 2011 року (т.1,а.с.18); № 66 від 10.01.12 на суму 25021,12 грн. за грудень 2011 року (т. 1 ,а.с. 19); № 106 від 03.02.12 на суму 25304,03 грн. за січень 2012 року (т.1,а.с.20); № 181 від 05.03.12 на суму 25041,62 грн. за лютий 2012 року (т.1, а.с.21); № 240 від 18.04.12 на суму 27706,19 грн. за березень 2012 року (т.1, а.с.22); № 291 від 07.05.12 на суму 30368,52 грн. за квітень 2012 року (т.1, а.с. 23).

З розрахунку вартості спожитих послуг з електропостачання вбачається, що вартість використаної електроенергії за договором № 75 від 15.02.2007 (об'єкт - в/ч А-3009) складає 196 725, 57 грн. за період з вересня 2011 року по квітень 2012 року.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, акти про використану електроенергію за жовтень, листопад, грудень 2011 року та за січень, лютий 2012 року представником приватного підприємства "Артек-Союз" не підписані.

Приватне підприємство "Артек-Союз" не проводить оплату за електроенергію з вересня 2011 року у зв'язку з виданням Міністром оборони України окремих доручень №5107/з від 29.04.11 та №8525/з від 07.07.11. (а.с. 71-72).

Зазначеними окремими дорученнями, які адресовані посадовим особам Міністерства оборони України, доручено оплату послуг з тепло-, водо-, електро-, паро-, газопостачання та водовідведення, що споживаються суб'єктами господарювання для надання послуг з харчування особового складу, здійснювати за рахунок бюджетних коштів.

Відповідач стверджує, що 20.10.2011 року військова частина А-3009, приватне підприємство „Артек-Союз" та Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська уклали додаткову угоду №10 к договору № 75 від 15.02.2007 року, відповідно до якої по 31.12.2011 року призупиняють дію договору № 75 від 15.02.2007 року у частині виставлення рахунків за комунальні послуги. Пункт 2 додаткової угоди передбачає сплату за рахунок бюджетних коштів комунальних послуг, спожитих приватним підприємством „Артек-Союз". Згідно пункту 3 додаткова угода вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2011 року.

18.04.2013 року приватне підприємство „Артек-Союз" направило акт звірки взаєморозрахунків станом на 20.05.2012 між позивачем та відповідачем.

Позивачем - Севастопольською квартирно-експлуатаційною частиною морською надсилалася на адресу відповідача вимога про сплату заборгованості (а.с. 24), проте заборгованість погашена не була.

Отже, несплата за виставленими рахунками-актами стала підставою для звернення заступника Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської з позовом про стягнення з приватного підприємства "Артек-Союз" заборгованості за спожиту електроенергію у сумі 196725,57 грн.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Приписами частини 1 статті 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

15.02.07 між військовою частиною А3009, приватним підприємством "Артек-Союз" та Севастопольської квартирно-експлуатаційної частиною морської був укладений договір №75(т.1,а.с.8-10).

Трьохсторонній договір №75 від 15.02.07, якій регулює порядок відшкодування витрат за використану приватним підприємством "Артек-Союз" електроенергію в ході користування приміщенням з метою організації харчування особового складу, не підпадає під визначення окремих видів договорів у Цивільному кодексі України, але він не суперечить актам цивільного законодавства, а тому відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України зазначений договір породжує цивільні права та обов'язки, зокрема, щодо компенсації витрат за використану електроенергію.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.

Статтями 530, 612 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3.1.2 договору № 75 від 15.02.2007 виконавець зобов'язаний надавати отримувачу щомісячно узгоджену з замовником довідку про фактичні витрати електроенергії.

Рахунок-акт за надані послуги складається отримувачем грошових коштів на підставі довідки про фактичне споживання електроенергії, яка надається виконавцем і узгоджується з замовником та надається замовникові через представника або поштою (пункт 7.4 договору № 75).

На виконання пунктів 3.1.2, 7.4 були складені акти (довідки) про використану електроенергію за період з вересня 2011 року по квітень 2012 року включно.

Акти за вереснь 2011 року, березень-квітень 2012 року підписані представником відповідача, інші - не підписані. Таким чином, матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що на виконання умов укладеного між сторонами договору відповідач споживав електроенергію, про що свідчать акти зняття показників приладів обліку.

На підставі цих актів (довідок) про зняття показників лічильників для обліку використаної приватним підприємством "Артек-Союз" електроенергії Севастопольською квартирно-експлуатаційною частиною морською були видані рахунки-акти виконаних робіт на оплату вартості послуг електроенергії: № 548 від 22.09.11 на суму 18706,74 за вересень 2011 року (т.1 ,а.с.16); №614 від 19.10.11 на суму 19818,76 грн. за жовтень 2011 року (т.1,а.с.17); № 33 від 05.01.12 на суму 24758,59 грн. за листопад 2011 року (т.1,а.с.18); № 66 від 10.01.12 на суму 25021,12 грн. за грудень 2011 року (т.1,а.с.19); № 106 від 03.02.12 на суму 25304,03 грн. за січень 2012 року (т.1,а.с.20); № 181 від 05.03.12 на суму 25041,62 грн. за лютий 2012 року (т.1, а.с.21); № 240 від 18.04.12 на суму 27706,19 грн. за березень 2012 року (т.1, а.с.22); № 291 від 07.05.12 на суму 30368,52 грн. за квітень 2012 року (т.1, а.с. 23).

Замовник повинен 25 числа кожного місяця отримувати в бухгалтерії отримувача рахунки для сплати за спожиту електроенергію (пункт 3.2.7 договору № 75).

Пунктом 7.5 договору № 75 від 15.02.07 передбачено, що замовник здійснює 100% оплату за спожиту електроенергію протягом п'яти днів з моменту отримання рахунку.

Доводи відповідача про те, що він не отримував рахунки щодо сплати за використану електроенергію не приймаються судом до уваги у зв'язку з наступним.

Відповідно до п. 3.2.7 договору № 75 от 15.02.2007 обов'язок отримання рахунків на оплату використаної електроенергії договором покладений на відповідача. Крім того, суд враховує і ту обставину, що правовідносини між сторонами є сталими.

Отже вбачається, що строк виконання зобов'язання щодо оплати витраченої електроенергії у вересні 2011 року, березні 2012 року та квітні 2012 року відповідно до рахунків № 548 від 22.09.11 на суму 18706, 74 грн. (а.с. 16), № 240 від 18.04.12 на суму 27706, 19 грн. (а.с. 22) та № 291 від 07.05.12 на суму 30368,52 грн. настав.

Разом з тим, судова колегія встановила, що акти про використану електроенергію за жовтень, листопад, грудень 2011 року та за січень, лютий 2012 року приватним підприємством "Артек-Союз" не підписані.

У матеріалах справи та у позивачів немає доказів присутності представника відповідача при складанні зазначених актів (довідок). Докази надсилання відповідачу зазначених актів відсутні.

Оскільки акти (довідки) про використану електроенергію за жовтень, листопад, грудень 2011 року та за січень, лютий 2012 року складені в односторонньому порядку, то вони не можуть бути належними доказами встановлення та узгодження обсягів витраченої відповідачем електроенергії. Також відсутні належні докази відмови представника приватного підприємства «Артек-Союз» від підписання цих актів. Ці акти підписані членами комісії - у складі трьох осіб, які є військовослужбовцями, проте представник приватного підприємства «Артек-Союз» зазначені акти не підписував. В цих актах зазначається на те, що представник приватного підприємства «Артек-Союз» від підпису відмовився. Але цей запис не посвідчений членами комісії, підписи яких в акті поставлені вище запису про відмову від підпису представника приватного підприємства «Артек-Союз». За таких умов немає підстав робити висновок про те, що члени комісії засвідчили відмову представника приватного підприємства «Артек-Союз» від підпису. За відсутності такого посвідчення запис про відмову від підпису міг бути зроблений будь-якою особою в будь-який час. Отже, позивач не доказав факт узгодження ПП «Артек-Союз» актів, або відмови представника приватного підприємства «Артек-Союз» від підписання цих актів.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 23.05.2012 у справі № 5002 -32/3614-2011.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що рахунки № 614 від 19.10.11 на суму 19818,76 грн. за жовтень 2011 року (т.1, а.с.17); № 33 від 05.01.12 на суму 24758,59 грн. за листопад 2011 року (т.1, а.с.18); № 66 від 10.01.12 на суму 25021,12 грн. за грудень 2011 року (т.1, а.с.19); № 106 від 03.02.12 на суму 25304,03 грн. за січень 2012 року (т.1, а.с.20); № 181 від 05.03.12 на суму 25041,62 грн. за лютий 2012 року (т.1, а.с.21) виставлені до сплати необґрунтовано.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з приватного підприємства "Артек-Союз" заборгованості за спожиту електроенергію за вересень 2011 року - квітень 2012 року у сумі 196 725,57 грн. підлягають частковому задоволенню за вересень 2011 року, березень, квітень 2012 року у сумі 76 781,45 грн.

На обґрунтування відсутності на його боці обов'язку оплачувати комунальні послуги відповідач надав фотокопію додаткової угоди №10 від 20.10.2011 р. к договору № 75 від 15.02.2007 року, відповідно до якої с 20.10.2011 по 31.12.2011 року призупиняється дія договору № 75 від 15.02.2007 року у частині виставлення рахунків за комунальні послуги. Пункт 2 додаткової угоди передбачає сплату за рахунок бюджетних коштів комунальних послуг, спожитих приватним підприємством «Артек-Союз». (а.с. 70).

Представник Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської заперечував факт укладання такої угоди.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 оригінал додаткової угоди був витребуваний у сторін, але не наданий сторонами.

Оригінал додаткової угоди відповідачем суду не був наданий с посиланням на те, що протоколом обшуку у приватному підприємстві «Артек-Союз» від 27.12.2011 ГУМВД України в АР Крим оригінал був вилучений (а.с. 74-75).

На підставі клопотання відповідача (а.с. 100) ухвалою від 22.04.13 колегія суддів зобов'язувала Кримський ОВС УБЕП ГУ МВС України в АР Крим надати оригінал додаткової угоди № 10 від 20.10.2011 року, а у разі неможливості належним чином засвідчену копію. Проте кореспонденція поверталась з відміткою «За зазначеною адресою не проживає».

Суд критично оцінює як доказ надану фотокопію додаткової угоди з урахуванням наступного. Ця фотокопія засвідчена 27.02.13, у той час як відповідач стверджує, що оригінал додаткової угоди у нього вилучено ще у грудні 2011 року. (а.с. 70).

Згідно з пунктом 5.27 «Національний стандарт України. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ 4163-2003» (затверджений наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003) відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Отже, відповідач не мав права засвідчувати названу фотокопію, а саме ця фотокопія має оцінюватись як така, що належне не засвідчена. За таких умов суд дійшов висновку про те, що відповідач не надав достатніх доказів укладення сторонами 20.10.2011 р. додаткової угоди № 10.

Доводи апеляційної скарги про те, що договір №75 є договором з постачання електроенергії, тому він підлягає визнанню недійсним з тих підстав, що у військової частини АЗ 009 немає ліцензії на постачання електроенергії, не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на законодавстві.

Відповідно до частини 3 статті 14 Господарського кодексу України ліцензія -документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання - ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов. Відносини, пов'язані з ліцензуванням певних видів господарської діяльності, регулюються законом.

Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України «Про електроенергетику», енергія - це електрична чи теплова енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

Діяльність з виробництва, передачі та постачання електричної енергії в Україні здійснюється за умови отримання відповідної ліцензії (частина перша статті 13 Закону).

Законодавство про ліцензування певних видів господарської діяльності передбачає необхідність ліцензування саме діяльності господарюючих суб'єктів (що опосередковується укладенням договорів), а не самого укладення певних видів правочинів.

Відсутність у приватного підприємства "Артек-Союз" можливості укласти прямий договір з постачальником електроенергії стало підставою для укладання трьохстороннього договору №75 між військовою частиною А З009, приватним підприємством "Артек-Союз" та Севастопольської квартирно-експлуатаційної частиною морської з метою компенсувати витрати останньої, як платника за спожиту військовою частиною А З009 електроенергію на об'єктах, які знаходяться на території військової частини та передані в користування приватному підприємству "Артек-Союз".

Зазначений договір не регулює відносини постачання електричної енергії у розумінні абзацу 16 статті 1 Закону України «Про електроенергетику», а є за своїм змістом договором, якій регулює порядок відшкодування витрат за використану приватним підприємством "Артек-Союз" електроенергію, спожиту в ході користування приміщеннями з метою організації харчування особового складу.

Отже, вартість використаної відповідачем електричної енергії вираховується на підставі договору №75 від 15.02.07. З енергокомпанією за використану електричну енергію розраховується Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська, як безпосередній балансоутримувач електроустановок, які були передані у користування відповідачеві у відповідності до показів приладів обліку та діючих тарифів.

Таким чином, договір №75 за змістом передбачає відшкодування відповідачем позивачу затрат, пов'язаних з користуванням відповідачем електроенергії. При цьому третя особа будь-яку специфічну діяльність як енергопостачальник не здійснювала, та не є постачальником електричної енергії.

Даний договір не має на меті отримання прибутку.

Про вищенаведене свідчать пункти 2.1, 3.2.5 договору № 75 від 15.02.07, якими визначено, що оплата електроенергії за цим договором здійснюється замовником на розрахунковий рахунок отримувача грошових коштів за фактично отриману електроенергію на підставі рахунків, виписаних отримувачем, якій відновлює лімітну статтю КЕКВ-1163 виконавця. Оплата здійснюється за тарифами ВАТ «ЕК «Севастопольенерго».

Укладення та виконання укладеного сторонами спірного правочину не є господарською діяльністю у сфері електроенергетики, що підлягає ліцензуванню, а відтак цій правочин відповідає вимогам законодавства.

Крім того, відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" вимоги про визнання такого правочину недійсним можуть заявлятися як сторонами правочину, так і будь-якою заінтересованою особою в разі, якщо таким правочином порушено її права чи законні інтереси, а також органами державної влади, які відповідно до закону здійснюють контроль за видом діяльності, яка потребує ліцензування.

Судова колегія звертає увагу, що приватним підприємством "Артек-Союз" не надано жодного доказу порушення його будь-якого права або законного інтересу, тому немає підстав для визнання договору недійсним.

При цьому питання дійсності чи недійсності договору №75 не має принципового значення для вирішення спору, предметом якого є стягнення коштів за фактично використану електроенергію. Слід вказати, що незалежно від дійсності договору №75, існують приписи цивільного законодавства, відповідно до якого (ст. 11 Цивільного кодексу України), права і обов'язки сторін виникають з відповідних дій осіб.

Споживання електроенергії відповідачем є конклюдентною дією, яка породжує обов'язок ЇЇ (використаної електроенергії) оплати, незалежно від оформлення таких правовідносин відповідним договором. Факт безоплатного споживання електроенергії в ході господарської діяльності сторонами не заперечується. Безпідставно збагатившись за рахунок інших осіб, споживши оплачену електроенергію, відповідач зобов'язаний відшкодувати її вартість на користь особи, що таку енергію оплатила.

Аналогічної правої позиції дотримується Вищий господарський суд України у своїй постанові від 31 травня 2012 року у справі №5002-11/4253-2011 за позовом військового прокурора Херсонського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона до приватного підприємства "Артек-Союз"; третя особа Військова частина про стягнення 92207,37 грн.

Відповідно до пунктів 3.2,7.6 Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 21 квітня 2011 року № 215, квартирно-експлуатаційне забезпечення військових частин здійснюється квартирно-експлуатаційними органами Збройних Сил України.

Крім того, військові частини забезпечуються електроенергією від електричних мереж і електростанцій підприємств Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Стосовно окремих доручень Міністра оборони України № 5107/з від 29.04.11 та № 8525/з від 07.07.11 (а.с. 71-72), на який посилається відповідач, судова колегія зазначає, що предметом даного розгляду справи є правовідносини, які виникли з приводу виконання зобов'язань саме на підставі договору № 75 від 15.02.2007 року, укладеного між військовою частиною А-3009, приватним підприємством «Артек-Союз» та Севастопольською квартирно-експлуатаційною частиною морською.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналіз даної норми дає можливість зробити висновок, що договір - самостійний правочин, який має обов'язкову силу для сторін з моменту його укладення. Сторони пов'язуються взаємними правами та обов'язками і не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання або змінювати його умови. Крім випадків, передбачених домовленістю сторін або законом.

Відповідно до частини 2 статті 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Частина 3 даної статті передбачає, що сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Частиною 4 статті 188 ГК України визначено, що в разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Оскільки, матеріали даної справи не містять ані доказів звернення відповідача до контрагента з пропозицією внести зміни у спірний договір, ані доказів внесення змін до умов договору за рішенням суду, судова колегія вважає, що відповідачем не доведено, що на час розгляду справи договір № 75 від 15 лютого 2007 року діє в інший редакції.

Судова колегія зазначає, що ці окремі доручення адресовані посадовим особам Міністерства оборони України, те не можуть скасовувати чи змінювати договір № 75 від 15. 02.2007 року або будь - яку його частину та не впливають на обов'язок відповідача оплатити отримані послуги.

Договір є таким, що діє та, як зазначалося вище, чинним законодавством передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами договору і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Доводи апеляційної скарги стосовно не настання строку оплати спожитої електричної енергії, передбаченого пунктом 7.5 договору через невручення відповідачу рахунків на оплату спожитої електроенергії спростовуються положеннями пункту 3.2.7 договору, яким визначений обов'язок самого замовника - відповідача у справі отримувати в бухгалтерії отримувача рахунки для оплати за спожиту послугу.

Доводи апеляційної скарги про те, що фактично спожиті послуги були сплачені зменшенням вартості наданих послуг харчування не підтверджуються доказами, що є у матеріалах справи. Відповідач надав суду документи: листи Головного управління статистики в Автономній Республіці Крим про середні роздрібні ціни по вибірковому коду торгових підприємств вибіркового кола міст АР Крим на окремі види продовольчих товарів за червень 2010 року та за березень 2011 року (а.с. 159-162). Але ці документи не підтверджують факти зменшення вартості наданих послуг харчування.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд першої інстанції зазначив, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Проте, суд першої інстанції неповно з'ясував усі обставини, що мають значення для справи, тому рішення підлягає зміні, апеляційна скарга частковому задоволенню.

Керуючись статтею 101, 103, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, статтею 105, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства „Артек-Союз" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 лютого 2013 у справі № 5002-23/4569-2012 року змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

„1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства „Артек-Союз" (вул. Павленко, 2А, оф.3, м. Сімферополь, 95006) на користь Міністерства Оборони України (Повітрофлотський пр-т, 6, м.Київ, 03168) в особі Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської (вул. Хрустальова, 60, м. Севастополь, 99049; ідентифікаційний код 30741489) 76 781,45 грн. заборгованості.

3. Стягнути з приватного підприємства „Артек-Союз" (вул. Павленко, 2А, оф.3, м. Сімферополь, 95006) в дохід Державного бюджету (отримувач - УДКСУ у м. Сімферополі АРК, м. Сімферополь, рахунок 31211206783002, банк отримувача ГУ ДКС в АР Крим, м. Сімферополь, код ЄДРПОУ 38040558, МФО 824026, код платежу 22030001) 1 535,62 грн. судового збору. "

4. В іншій частині позову відмовити."

3. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.

Головуючий суддя І.В. Черткова

Судді К.В. Волков

В.Є. Дмитрієв

Розсилка:

1. Заступнику Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України (вул. Суворова, 27,Севастополь,99011)

2. Міністерства оборони України (Повітрянофлотський пр-т, 6,Київ 1,01001, вул. Хрустальова, 60, Севастополь, 99001)

3. Севастопольській квартирно-експлуатаційні частині морській (вул. Хрустальова, 60, Севастополь, 99040)

4. приватному підприємству "Артек-Союз" (вул. Павленко, 2А, офіс 3, Сімферополь, 95006)

5. Військовій частині А 3009 (с.Дергачі,Севастополь,99001)