Рішення № 31872611, 12.06.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.06.2013 Справа № 5021/2545/2011

за позовом: Фонду державного майна України, м. Київ;

до відповідачів: 1. Публічного акціонерного товариства "Сумбуд", м. Суми

2. Виконавчого комітету Сумської міської ради, м. Суми

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1.Сумське міське громадське об'єднання "Курський-143", м.Суми

2.Сумське міське громадське об'єднання "Харківське-22", м.Суми

3.Сумське міське громадське об'єднання "Римського Корсакова-10", м.Суми

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1.Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м.Суми

2.Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, м.Суми

3.Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, м.Суми

4.Приватне підприємство "Істар", м. Суми

5.Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль"в особі Сумської обласної дирекції, м. Суми

6.Товариство з обмеженою відповідальнстю "Фундамент-Інвестбуд", м.Суми

ОСОБА_5, м.Суми

ОСОБА_6, м.Суми

ОСОБА_7, м.Суми

10.Товариство з обмеженою відповідальністю "Севаш", м.Суми

ОСОБА_8, м.Суми

ОСОБА_9, м.Суми

ОСОБА_10, м.Суми

ОСОБА_11, м.Суми

15.Товариство з обмеженою відповідальністю "Гюйс", м.Суми

ОСОБА_12, м.Суми

ОСОБА_13, м.Суми

ОСОБА_14, м.Суми

ОСОБА_15, м.Суми

ОСОБА_16, м.Суми

ОСОБА_17, м.Суми

ОСОБА_18, м.Суми

ОСОБА_19, м.Суми

ОСОБА_20, м.Суми

ОСОБА_21, м.Суми

ОСОБА_22, м.Суми

ОСОБА_23, м.Суми

ОСОБА_24, м.Суми

ОСОБА_25, м.Суми

ОСОБА_26, м.Суми

ОСОБА_31, м.Суми

32.Державне акціонерне товариство "Будівельна компанія "Укрбуд", м.Суми

За участю прокуратури Сумської області

про визнання недійсним рішення, визнання права власності та зобов'язання вчинити дії

ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ ДЖЕПА Ю.А.

СУДДЯ КОТЕЛЬНИЦЬКА В. Л.

СУДДЯ МИРОПОЛЬСЬКИЙ С. О.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_28

від відповідачів: 1. ОСОБА_29

2. ОСОБА_30

від третіх осіб:

1. від ПАТ "Райффайзен банк Аваль" - ОСОБА_31;

2. від ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_29;

3. від ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_29;

4. від ФОП ОСОБА_3 - ОСОБА_29;

5. від ТОВ "Гюйс" - Ємельяненко С. В.;

6. від ТОВ "Фундамент-Інвестбуд" - Ємельяненко С. В;

7. від Сумських міських громадський об'єднань "Курський-143", "Харківське 22", "Римського-Корсакова-10" - Шелухін О. В., Холодов С. Е.

8. інші не з'явилися

Прокурор: Передерій І. Г.

При секретарі судового засідання Лєпковій О.О.

Суть спору: Фонд державного майна України 25.10.2011 р. звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до публічного акціонерного товариства «Сумбуд» та виконавчого комітету Сумської міської ради про визнання недійсними п.п. 1.6, 1.7 Рішення виконавчого комітету Сумської міської ради «Про оформлення права власності юридичних та фізичних осіб на житлові і нежитлові приміщення і будівлі» від 20.11.2001 р. № 635, визнання недійсним рішення виконавчого комітету Сумської міської ради «Про оформлення права власності юридичних та фізичних осіб на житлові і нежитлові приміщення і будівлі» від 21.08.2001 р. № 467, визнання права власності за державою в особі Фонду державного майна України на гуртожитки, розташовані по проспекту Курський, 143, вул. Харківська, 22 , вул. Римського-Корсакова, 10 в місті Суми та зобов'язання ПАТ Сумбуд» повернути вищевказані об'єкти нерухомого майна державі в особі Фонду державного майна.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 14.11.2011 р. до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача було залучено сумські міські громадські об'єднання «Курський-143», «Харківське-22», «Римського Корсакова-10».

Рішенням господарського суду Сумської області від 26.12.2011 р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від14.03.2012 р. позовні вимоги задоволені частково: визнано недійсним пункт 1.5 Рішення № 467 від 21.08.2011 р.; визнано право власності на гуртожитки, розташовані по проспекту Курський, 143, вул. Харківській, 22 та вул. Римського-Корсакова, 10 в місті Суми за державою в особі Фонду державного майна України; зобов'язано ПАТ «Сумбуд» повернути вищевказані гуртожитки державі в особі Фонду державного майна України; в частині позовних вимог про визнання недійсними п. п. 1.6, 1.7 Рішення № 635 від 20.11.2001 р. провадження у справі припинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України; в частині позовних вимог щодо визнання недійсним Рішення № 467 від 21.08.2011 р. в цілому (крім п. 1.5) - відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.07.2012 р. рішення господарського суду Сумської області від 26.12.2011 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.03.2012 р. у справі № 5021/2545/2011 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

При направлені справи на новий розгляд в Постанові Вищого господарського суду України від 04.07.2012 р. вказано, що розглядаючи справу, господарські суди не повно дослідили обставини у даній справі: не було залучено до участі у розгляді справи ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2, які є власниками частини нежитлових приміщень в гуртожитку по вул. Харківська, 22 в м.Суми, який є предметом спору по даній справі, оскільки відповідно ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право приватної власності є непорушним та ніхто не може бути позбавлений права власності, господарські суди не повинні розглядати спори, що стосуються права власності, без участі самих власників спірного майна, так як їх участь у справі безпосередньо буде впливати на правильне вирішення спору.

Згідно вимог ч. 1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Під час нового розгляду справи господарським судом Сумської області були залучені до участі у справі треті особи без самостійних вимог на на предмет спору на стороні відповідача, а саме: ухвалою від 18.07.2012 р. залучено фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 та фізичну особу-підприємця ОСОБА_2; ухвалою від 30.07.2012 р. - ОСОБА_3, Приватне підприємство "Істар" та Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Сумської обласної дирекції , а також ухвалою від 16.10.2012 р. - ТОВ "Фундамент-Інвестбуд", ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ТОВ "Севаш", ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ТОВ "Гюйс", ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, Державне акціонерне товариство "Будівельна компанія "Укрбуд".

При новому розгляді, ухвалою господарського суду Сумської області від 21.11.2012 р. у справі № 5021/2545/2011 позов залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1. ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.01.2013 р. ухвалу господарського суду Сумської області від 21.11.2012 р. у справі № 5021/2545/2011 скасовано, справу передано на розгляд до Господарського суду Сумської області.

Після повернення справи з Харківського апеляційного господарського суду господарським судом Сумської області уточнені данні щодо адрес фізичних осіб, які залучені до участі в справі в якості третіх осіб, відносно яких поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відмітками "неповна адреса" та "за закінченням терміну зберігання", а саме повні адреси реєстрації місця проживання ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_54, ОСОБА_55; отримано Витяг (довідку) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно ТОВ "Севаш" станом на час розгляду даної справи для визначення юридичної адреси даного підприємства з метою належного повідомлення про розгляд справи; отримано відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек стосовно наявності відповідних обтяжень нерухомого майна - приміщень, що знаходяться у будинку № 10 по вул. Римського-Корсакова, будинку № 22 по вул. Харківській, будинку № 143 по вул. Курській в м. Суми.

Під час нового розгляду справи в господарському суді Сумської області позивач підтвердив позовні вимоги, згідно яких просив суд визнати недійсними пункти 1.6, 1.7 рішення Виконкому Сумської міської ради від 20.11.2011 року № 635 "Про оформлення права власності юридичних та фізичних осіб на житлові і нежитлові приміщення і будівлі"; визнати недійсним рішення Виконкому Сумської міської ради від 21.08.2011 р. № 467 "Про оформлення права власності юридичних та фізичних осіб на житлові і нежитлові приміщення і будівлі"; визнати право власності на гуртожитки, розташовані по проспекту Курський, 143, вулиці Харківській, 22 та вулиці Римського - Корсакова, 10 в м. Суми за Державою в особі Фонду державного майна України; зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Сумбуд" повернути гуртожитки, розташовані по проспекту Курський, 143, вулиці Харківській, 22 та вулиці Римського Корсакова, 10 в м. Суми Державі в особі Фонду державного майна України.

17.04.2013 р. позивачем уточнено позовні вимоги, згідно яких він просить визнати недійсним п. 1.5. рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради 21.08.2001 р. № 467 "Про оформлення права власності юридичних та фізичних осіб на житлові і нежитлові приміщення і будівлі" та визнати право власності на гуртожитки, розташовані по проспекту Курський, 143, вулиці Харківська, 22 та вулиці Римського Корсакова, 10 в м. Суми за державою в особі Фонду державного майна України, а також зобов'язати ПАТ "Сумбуд" повернути гуртожитки, розташовані по проспекту Курський, 143, вулиці Харківська, 22 та вулиці Римського Корсакова, 10 в м. Суми державі в особі Фонду державного майна України.

Враховуючи, що Рішенням Господарського суду Сумської області від 17.11.2010 р. у справі № 16/87-10, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.04.2011 р. визнано недійсним вцілому рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 20.11.2001 р. № 635 "Про оформлення права власності юридичних та фізичних осіб на житлові і нежитлові приміщення і будівлі", суд приймає часткову відмову від позову та уточнення відповідно до ст. 22 Господарського процессуального кодексу України.

03.04.2013 р. в судове засідання представником першого відповідача надано заяву з проханням продовжити розгляд справи на 15 днів. Дана заява судом задоволена.

Від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_56 в судове засідання від 19.03.2013 р. надана заява, з проханням залучити ОСОБА_56 в якості співвідповідача та призначити колегіальний розгляд справи. Розглянувши зазначене клопотання суд, в частині залучення в якості співвідповідача ОСОБА_56 відмовлено, з огляду на зміст заявлених позовних вимог, щодо вимоги про колегіальний розгляд справи - задоволено.

Представник позивача в судовому засіданні та в письмових поясненнях підтримав уточнені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник першого відповідача в судовому засіданні та в письмових поясненнях проти задоволення позову заперечував.

Представник другого відповідача в судовому засіданні та в письмових поясненнях проти задоволення позову не заперечував та зазначив, що спірні гуртожитки належать на праві власності державі в особі Фонду державного майна України.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Сумської обласної дирекції в судовому засіданні та в письмових поясненнях заперечував проти позову

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, в судовому засіданні та в письмових поясненнях просили суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представники інших третіх осіб в судове засідання не прибули, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог статті 87 ГПК України.

Розгляд справи за клопотанням представників сторін неодноразово відкладався, сторони, користуючись рівними процесуальними правами та обов'язками, подавали додаткові пояснення, обґрунтування своїх позицій по справі, які оглянуті судом та долучені до матеріалів справи.

Враховуючи вищезазначене, справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін та третіх осіб, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, господарський суд встановив:

21.08.2001 р. Виконавчим комітетом Сумської міської ради пунктом 1.5 рішення № 467 "Про оформлення права власності юридичних та фізичних осіб на житлові та нежитлові приміщення і будівлі", вирішено оформити право власності на гуртожиток по вулиці Харківській, 22, загальною площею 7477,7 кв.м. , житловою площею 3050,4 кв.м. за ВАТ "Сумбуд".

На підставі вказаного рішення Державним комунальним підприємством "Сумське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" 03.12.2001 р. здійснено реєстрацію права власності на гуртожиток по вул. Харківській, 22 в м. Суми за ВАТ "Сумбуд".

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що зазначені дії другого відповідача щодо прийняття оскаржуваного рішення та зобов'язання вчинити дії не відповідають вимогам чинного законодавства, порушують права та інтереси держави, оскільки Відкрите акціонерне товариство "Сумбуд" створено шляхом приватизації Виробничого проектно-будівельного підприємства "Сумбуд" на підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області від 27.10.1993 р. № 222, наказом якого від 02.04.1994 р. № 43 затверджено план приватизації цілісного майнового комплексу Виробничого проектно-будівельного підприємства "Сумбуд".

03.10.1995 р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Сумській області та Відкрите акціонерне підприємство "Сумбуд" уклали акт прийому-передачі об'єктів соціально-побутового призначення № 63, відповідно до якого на підставі ст. 24 Закону України "Про приватизацію державного майна" було безоплатно передано майно соціально-побутового призначення, в тому числі і гуртожитки в місті Суми по вулицях Харківській, 22, Курській, 143 та Римського-Корсакова, 10 (1-й том, а.с. 39-43).

Даний акт прийому-передачі є похідним від Плану приватизації цілісного майнового комплексу Виробничого проектно-будівельного підприємства "Сумбуд". У заключній частині акту зазначено, що передача майна, у тому числі спірних гуртожитків, проводиться згідно з Планом приватизації.

З Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу ВПБП "Сумбуд" (загальна вартість майнового комплексу складала 13 718 189 тис. крб.) було вилучено вартість майна в розмірі 7 707 162 тис. крб., у тому числі і вартість державного житлового фонду, до якої увійшла вартість гуртожитків ( т.1, а.с. 35-37). Згідно Плану приватизації цілісного майнового комплексу ВПБП "Сумбуд" (т.1, а.с. 18-32, зокрема, а.с. 28), актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу ВПБП "Сумбуд", сертифікатом № 1 АТ "Сумбуд" ( т.1, а.с. 33), статутом ВАТ "Сумбуд" ( т.1, а.с. 143-148, зокрема а.с. 145) статутний фонд акціонерного товариства (ВАТ "Сумбуд") мав становити і становив 6 011 100 тис. крб., тобто, вартість гуртожитків до статутного фонду (статутного капіталу) ВАТ "Сумбуд" не увійшла, гуртожитки не були приватизовані і не стали власністю ВАТ " Сумбуд".

Позивач правомірно зазначає, що передача майна у власність має бути обумовлена нормативними актами, на підставі яких здійснюють свою діяльність державні органи приватизації відповідно до Конституції України. Ні статтею 24 Закону України "Про приватизацію державного майна", ні іншими нормативними актами Фонду державного майна України та його регіональним відділенням як суб'єктам цивільних правовідносин не надано право передачі об'єктів, визначених статтею 24, у власність на безоплатній основі. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизація майна державних підприємств України - це відчуження державного майна. Зазначеним Законом регламентовано порядок та способи відчуження державного майна, яке здійснюється в процесі приватизації. Безоплатна передача, яка визначена статтею 24 Закону України "Про приватизацію державного майна", не є відчуженням зазначеного майна, а є підставою для передачі об'єктів соціально-побутового призначення в безоплатне користування.

Статтею 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Проте, як зазначає позивач, другим відповідачем, в порушення чинного законодавства України, були прийняті рішення від 20.11.2001р. № 635 та рішення № 467 від 21.08.2001 року, згідно яких оформлено право власності на спірні гуртожитки в м. Суми за першим відповідачем.

Стаття 24 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції на час приватизації) передбачала - товариству покупців, створеному працівниками підприємства згідно зі статтею 8 цього Закону, яке стало власником свого підприємства в результаті викупу підприємства, купівлі його на аукціоні, за конкурсом, придбання 51 і більше відсотків акцій, за його згодою відповідний державний орган приватизації безоплатно передає об'єкти соціально-побутового призначення, створені за рахунок коштів фонду соціального розвитку (аналогічних фондів) підприємства із зменшенням ціни, за яку було придбано майно підприємства, на суму початкової ціни зазначеного майна.

Перший відповідач не довів суду, що у період будівництва спірних гуртожитків у нього були такі фонди, а отже перший відповідач не довів, що спірні гуртожитки були збудовані за рахунок таких фондів.

Статтею 3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" визначено, що об'єктами управління державної власності є (включаючи, але не обмежуючись): державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних фондів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій .

Саме таким майном, що перебуває на балансі першого відповідача і не увійшло до його статутного фонду, є гуртожитки.

Частиною 2 статті 3 Закону України "Про приватизацію державного майна" прямо передбачено, що дія цього Закону не поширюється на приватизацію об'єктів житлового фонду, до складу яких, згідно з вимогами статей 4-6 Житлового кодексу Української PCP, також відносяться гуртожитки.

Статтею 4 Житлового кодексу Української РСР встановлено, що до складу житлового фонду входять житлові будинки, а також житлові приміщення в інших будівлях. Житлові будинки і житлові приміщення в інших будівлях, що належать державі, становлять державний житловий фонд.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) до об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, належать: майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, які є єдиними (цілісними) майновими комплексами, якщо в разі їх виділення у самостійні підприємства не порушується технологічна єдність виробництва з основної спеціалізації підприємства, з структури якого вони виділяються; об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти; акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств та інших об'єднань. Визначення цілісного майнового комплексу наведено у ст. 4 Закону України "Про оренду майна державних підприємств та організацій" (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до якого цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з закінченим циклом виробництва продукції (робіт, послуг).

З наведених норм законодавства України випливає, що гуртожитки не входять до складу цілісних майнових комплексів, а входять до складу житлового фонду, а тому відносини щодо їх використання регулюються нормами ЖК УРСР та інших актів житлового законодавства.

Статтями 127-131 Житлового кодексу УРСР та пунктом 3 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 р. № 208, передбачено, що гуртожитки це спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки. Враховуючи, що такі жилі будинки належали підприємствам на праві повного господарського відання, то їх (тобто гуртожитки) слід відносити до об'єктів державного житлового фонду.

За змістом статей 4 - 6 Житлового кодексу України гуртожитки відносяться до об'єктів державного житлового фонду і відповідно до статті 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" приватизації не підлягають.

Згідно пунктів 41, 42 Методики оцінки вартості об'єктів приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.1993 р. N 717, вартість майна цілісного майнового комплексу, зокрема, зменшується на вартість майна державного житлового фонду, що приватизується відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", а також вартість об'єктів що не підлягають приватизації.

Спірні гуртожитки передано підприємству в процесі приватизації як майно соціально-побутового призначення безоплатно у користування, оскільки до статутного фонду товариства вони не увійшли, обставин створення спірних об'єктів за рахунок першого відповідача не встановлено, тому правових підстави вважати, що це майно є власністю першого відповідача відсутні.

Отже, враховуючи вищевикладене, спірні гуртожитки були і залишаються державною власністю, а тому, ПАТ "Сумбуд" не є законним власником.

Пункт 1.5 Рішення № 467 від 20.08.2001 р. Виконавчого комітету Сумської міської ради суперечить вищезгаданим нормам законодавства України .

Таким чином, право власності на гуртожиток по вул. Харківській, 22, повинно бути визнано за Державою в особі Фонду державного майна України, а пункт 1.5 рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 21.08.2001 р. № 467 "Про оформлення права власності юридичних та фізичних осіб на житлові та нежитлові приміщення і будівлі" повинен бути визнаний недійсним.

Також з матеріалів справи вбачається та не заперечується представниками сторін, що відповідно до рішення господарського суду Сумської області від 11.11.2010 р. у справі № 16/87-10 було визнано в цілому недійсним рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради № 635 від 20.11.2001 р. «Про оформлення права власності юридичних та фізичних осіб на житлові і нежитлові приміщення і будівлі».

Пункти 1.6 та 1.7, якого оформлено право власності за ВАТ «Сумбуд» на гуртожитки, розташовані за адресою: м. Суми, вул. Курський, 143 та вул. Римського - Корсакова, 10.

Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, вище зазначене рішення господарського суду Сумської області від 11.11.2010 р. Постановою вищого господарського суду залишено без змін.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи викладене вище, зважаючи на те, що перебування державного майна вищезгаданих гуртожитків у власності ПАТ "Сумбуд" порушує права та інтереси як Держави, так і мешканців гуртожитків, господарський суд дійшов висновку, що позов Фонду державного майна України підлягає задоволенню.

Посилання першого відповідача у своєму відзиві на статтю 14 Закону України "Про забезпечення реалізації прав мешканців гуртожитків" від 04.09.2008 р. № 500-VI (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 08.09.2011 р. № 3716- VI), згідно частини першої якої, гуртожитки (як цілісні майнові комплекси), на які поширюється дія цього Закону, підлягають передачі у власність відповідних територіальних громад, є безпідставним виходячи з наступного.

Згідно частини 3 статті 14 згаданого Закону, гуртожитки що було включено до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації) , передаються у власність територіальної громади за умови попередньої повної компенсації вартості гуртожитку або безоплатно, за умови згоди на це власника гуртожитку .

Однак, спірні гуртожитки не було включено до статутного капіталу першого відповідача, а відтак вони залишилися у державній власності. Згідно частини 2 статті 14 того ж Закону, гуртожитки державної форми власності у власність територіальних громад передаються безоплатно, але здійснити таку передачу позивач не має можливості, оскільки на даний час право власності на спірні гуртожитки зареєстроване за першим відповідачем, у зв'язку з чим позивач і звернувся з позовом, який розглядається у даній справі.

Безпідставним також вважає суд посилання представника першого відповідача в судовому засіданні на незасвідчену ксерокопію листа начальника юридичного управління позивача від 26.08.1995 р. № 25/398, яким начебто позивач визнав за першим відповідачем право власності на об'єкти соціально-побутового призначення, які передані останньому безоплатно та не були включені до його статутного фонду (статутного капіталу). Зазначена ксерокопія листа начальника структурного підрозділу позивача не може вважаться належним та допустимим доказом у справі ( т.1, а.с. 154).

У судовому засіданні представник першого відповідача в обґрунтування своїх заперечень проти позову посилався також на рішення Господарського суду м. Києва від 17.08.2001 р. у справі № 27/81, копію якого він долучив до свого відзиву на позов (т.1, а.с.140-142). Цим рішенням у справі № 27/81 про визнання недійсним наказу визнано недійсним наказ Фонду державного майна України № 24 від 15.05.2001 р. "Про перелік об'єктів, що підлягають приватизації" в частині об'єктів, що знаходяться на балансі у ВАТ " Сумбуд".

Однак, згідно пояснень представника першого відповідача, наданих в судових засіданнях, зазначене рішення оскаржувалося в апеляційному порядку і провадження у справі № 27/81 припинено. Відповідно рішення Господарського суду м. Києва від 17.08.2001 року не набрало законної сили, а тому при розгляді даної справи не мають преюдиційного значення факти встановлені ним.

При вирішенні даного спору суд враховує практику Верховного Суду України, зокрема, постанови Верховного Суду України від 29.09.2009 р. у справі № 44/221, від 08.11.2010 р. у справі № 3/039-08/5, від 20.06.2011 р. у справі № 7/232-09, від 03.10.2011 р. № 10-11/148-09- 4417, і вважає, що рішення у даній справі не суперечить практиці Верховного Суду України, оскільки вартість спірних гуртожитків у даному випадку була виключена з вартості цілісного майнового комплексу, який підлягав приватизації і був приватизований, спірні гуртожитки не було включено до статутного фонду першого відповідача , а відтак законних підстав для набуття ним права власності на гуртожитки не було .

Згідно ст. 49 ГПК України з відповідачів підлягає стягненню в доход бюджету судовий збір.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 321 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4-6, ст.ст. 127 -131 Житлового кодексу УРСР ч. 1 ст. 5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств", ч. 2 ст. 3 , ст. 24 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст. 3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", ст. 14 Закону України "Про забезпечення реалізації прав мешканців гуртожитків", п.3 Примірного положення про гуртожитки (затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 р. N 208), ст.ст. 1, 2, 12, 33, 34, 43, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним пункт 1.5 рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 21.08.2011 р. № 467 "Про оформлення права власності юридичних та фізичних осіб на житлові і нежитлові приміщення і будівлі ".

3. Визнати право власності на гуртожитки, розташовані по проспекту Курський, 143, вулиці Харківській, 22 та вулиці Римського - Корсакова, 10 в місті Суми за Державою в особі Фонду державного майна України ( 01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9; код ЄДРПОУ 00032945).

4. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Сумбуд" ( 40030, м. Суми, вул. Петропавлівська, 86, код 14017843) повернути гуртожитки, розташовані по проспекту Курський, 143, вулиці Харківській, 22 та вулиці Римського - Корсакова, 10 в місті Суми Державі в особі Фонду державного майна України ( 01133, м. Київ, вул. Кутузова,18/9 ; код ЄДРПОУ 00032945).

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Сумбуд" ( 40030, м. Суми, вул. Петропавлівська, 86, ідентифікаційний код 14017843) до державного бюджету України судовий збір у сумі 1 147 грн. 00 коп.

6. Стягнути з Виконавчого комітету Сумської міської ради (м. Суми, вул. Садова, 33, ідентифікаційний код 04057942) до Державного бюджету України судовий збір у сумі 1147 грн. 00 коп.

7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14 червня 2013 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ Ю. А. ДЖЕПА

СУДДЯ В. Л. КОТЕЛЬНИЦЬКА

СУДДЯ С. О. МИРОПОЛЬСЬКИЙ