Рішення № 31859807, 15.06.2013, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 0827/9645/12

Пр. № 2/336/191/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2013 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Щасливої О.В.,

при секретарі Морозової В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним між позивачем та ОСОБА_1 27 травня 2008 року.

В позові зазначає, що відповідно до договору кредиту № 11-1405-05 ФД від 27.05.2008 року відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у відкритому акціонерному товаристві «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є позивач, в сумі 15000 грн. Згідно із умовами договору кредиту відповідач зобов'язався до 26 травня 2011 року повернути отриману суму кредиту та проценти за користуванням кредитом відповідно до графіку погашення кредиту, встановленого додатком № 1 до договору. У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком і ОСОБА_2 в цей же день укладений договір поруки, за яким відповідач зобов'язався у випадку невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором нести з ним солідарну відповідальність, що передбачена договором кредитування. Оскільки відповідач ОСОБА_1 виконував свої зобов'язання неналежним чином, станом на 5 червня 2012 року у нього виникла заборгованість за договором в сумі 27187 грн. 66 коп., з яких 3619 грн. 66 коп. складає неповернена сума кредиту, 2650 грн. - заборгованість за комісійною винагородою, 20917 грн. 70 коп. - пеня за комісійною винагородою та кредитом. У зв'язку з порушенням позичальником прийнятих на себе зобов'язань просить про солідарне стягнення з відповідачів зазначеної суми, а також судового збору в сумі 271 грн. 87 коп.

Представник позивача у судовому засіданні підтвердила доводи, викладені в позові. Просить про його задоволення.

Відповідач ОСОБА_1, належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, до суду не з'явився з невідомих причин. Заперечень проти позову не надав.

За згаданих обставин суд у відповідності до ст. 169 ЦПК України вважає за можливе вирішувати справу у відсутність відповідача.

Представник відповідача ОСОБА_2 проти задоволення позову в частині вимог до його довірителя заперечує, в обґрунтування заперечень пояснивши таке.

Оскільки, як пояснив представник, 17 березня 2009 року через систематичне порушення позичальником зобов'язань за кредитним договором позивач звернувся до ОСОБА_1 з вимогою про дострокове погашення заборгованості протягом трьох банківських днів, саме ця дата є строком виконання зобов'язання, тому для банку з цієї дати починається перебіг шестимісячного строку на пред'явлення вимог до поручителя позичальника.

Оскільки позивач не скористався цим правом протягом зазначеного строку, позов до його довірителя задоволенню не підлягає.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд знаходить позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних міркувань.

Судом встановлено, що 27 травня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є позивач, і ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 11-1405-05 ФД, відповідно до якого відповідач отримав кредит в сумі 15000 грн. і зобов'язався до 26 травня 2011 року повернути отриману суму кредиту та проценти за користуванням кредитом відповідно до графіку погашення кредиту, встановленого додатком № 1 до договору (а. с. 9-11). В цей же день на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та відповідачем ОСОБА_2 укладений договір поруки, згідно із яким поручитель зобов'язався нести солідарну з позичальником відповідальність за порушення ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором (а. с. 12). Станом на 05.09.2012 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість перед банком у сумі 27187 грн. 66 коп., з яких 3619 грн. 66 коп. складає неповернена сума кредиту, 2650 грн. - заборгованість за комісійною винагородою, 20917 грн. 70 коп. - пеня за комісійною винагородою та кредитом (а. с. 4-8).

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Із змісту ст. 611 ЦК України випливає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Надані суду письмові докази, зокрема: кредитний договір, договір поруки, графік погашення заборгованості, розрахунок заборгованості, довідка банківської установи про суму заборгованості та інші, вказують на характер правовідносин сторін і підтверджують обґрунтованість позову.

Згідно із ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

За змістом ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Вирішуючи доводи представника відповідача ОСОБА_2 про пропущення позивачем строку пред'явлення вимог до його довірителя, суд не може погодитися з їхньою ґрунтовністю, виходячи з такого.

В силу ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Як випливає із змісту ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Згідно із п. 5.1. договору поруки між банком та ОСОБА_2 порука припиняється із припиненням зобов'язання, що забезпечується нею. Порука також припиняється, якщо кредитор протягом трьох років від дня настання строку виконання зобов'язання за кредитним договором не пред'явив вимоги до поручителя (а. с. 12).

В силу п. 3.2. кредитного договору позичальник зобов'язується повністю повернути кредитні ресурси, отримані за договором, по 26 травня 2011 року (а. с. 9).

Згідно із ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, а згідно із ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Виходячи із змісту ч. 4 ст. 559 ЦК України право кредитора на пред'явлення вимог до поручителя обмежується шістьма місяцями лише у випадках, коли в договорі поруки не зазначений строк її припинення.

Між тим наведений судом пункт 5.1 договору поруки пов'язує її припинення з припиненням зобов'язання, що забезпечене порукою, і оскільки в силу закону зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, слід вважати, що сторони домовилися про те, що дія поруки простирається до повного виконання зобов'язань за кредитним договором.

Виходячи із змісту зазначеного пункту, порука також припиняється, якщо кредитор протягом трьох років від дня настання строку виконання зобов'язання за кредитним договором не пред'явив вимоги до поручителя, і оскільки строк виконання основного зобов'язання, встановлений п. 3.2. кредитного договору, настає 26 травня 2011 року, суд доходить висновку, що строк дії договору поруки спливає 26 травня 2014 року, якщо до цього моменту не будуть припинені зобов'язання за основним договором.

Дійшовши висновку про обґрунтоване пред'явлення кредитором вимог до поручителя, суд не погоджується з твердженнями представника ОСОБА_2 про те, що строк виконання зобов'язання настав з пред'явленням вимоги про дострокове погашення кредиту, а саме 17 березня 2009 року, оскільки передумов для звернення за достроковим стягненням заборгованості за договором у позивача не виникло до часу звернення до суду через погашення відповідачем ОСОБА_1 поточної заборгованості.

Встановлені судом обставини та відповідні норми права, що регулюють спірні правовідносини, дають суду підстави для покладення на відповідачів солідарної відповідальності за порушення обов'язків, які передбачені основним договором.

Вирішуючи спір в частині вимог про розмір заборгованості, що підлягає стягненню, суд знаходить за можливе зменшити розмір неустойки, виходячи з такого.

В силу ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Дійшовши висновку про наявність підстав для застосування цієї норми закону, суд враховує, що розмір пені, яка стягується, більш ніж в п'ять разів перевищує заборгованість за тілом кредиту, та враховує інші обставини, які мають значення для справи, такі як: непрацевлаштованість відповідача ОСОБА_2, наявність у нього сім'ї, і вважає, що сукупність перелічених обставин може бути підставою для зменшення розміру цього виду неустойки.

Судовий збір, попередньо сплачений позивачем, пропорційний розміру задоволених вимог, у відповідності до правил цивільного процесуального законодавства має бути стягнутим з відповідачів у рівних частках на його користь.

Керуючись ст. ст. 526, 551, 553, 554, 559, 598, 599, 611, 1054ЦК України, ст.ст. 10, 59, 88, 212-215, 292, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ПІН НОМЕР_1, ОСОБА_2, ПІН НОМЕР_2, на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» 3619 грн. 96 коп. заборгованості за кредитом, 2650 грн. заборгованості за комісійною винагородою, 6000 грн. пені, а усього 12269 грн. 96 коп. на розрахунковий рахунок № 37390010900980 в філії «Запорізьке регіональне управління» акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 313731, ЄДРПОУ 25821086.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 з кожного на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» по 114 грн. 70 коп. судового збору на розрахунковий рахунок № 37390010900980 в філії «Запорізьке регіональне управління» акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 313731, ЄДРПОУ 25821086.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання в суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів після проголошення рішення, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні в залі судового засідання під час проголошення рішення, - в той же строк з дня отримання копії рішення.

Суддя О.В. Щаслива