Постанова № 31856769, 11.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/66/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М.

Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Романчук О.М., Шелест С.Б.,

при секретарі Строяновській О.В.,

за участю:

представника позивача - Шабадея Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області до Приватного акціонерного товариства «Пересувна механізована колона №55» про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Пересувна механізована колона №55» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року,

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області звернулось у суд з позовом, у якому просило стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №2 за листопад та грудень 2012 року в сумі 8034,86 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - скасуванню в частині з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідача всієї суми заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2.

Проте, з таким висновком суду не можна погодитися у повній мірі.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, ПрАТ «ПМК №55» є юридичною особою, ідентифікаційний код - 01037175, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та інших роботах із шкідливими та важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Відшкодування підприємствами та організаціями витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється з коштів, призначених на оплату праці.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначених в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону у разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно із пунктом 2 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», розділу 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663 підприємства, на яких працівники вийшли на пенсію на пільгових умовах, здійснюють відшкодування коштів Пенсійному фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій.

На виконання приведених правових норм, позивачем було здійснено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», за пунктами «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за 2012 рік, який було надіслано відповідачу, та отримано останнім 01.02.2012 року, що підтверджується розпискою на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 6, зворотній бік).

Як убачається із відповідного розрахунку позивача в період з листопада по грудень 2012 року сума боргу ПрАТ «ПМК №55» становила разом 8034,86 грн. Із розшифровки цієї суми випливає, що відповідачем не було відшкодовано Пенсійному фонду України витрати на виплату пільгових пенсій ОСОБА_3 - в сумі 3275,76 грн. та ОСОБА_4 - в сумі 4759,10 грн.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

За пунктом 6.1 цієї Інструкції страхувальники, в тому числі роботодавці, відшкодовують витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції, органи пенсійного фонду щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, визначають розмір сум до відшкодування на поточний рік.

У силу вимог пункту 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомлені місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Зважаючи на те, що відповідачем не було своєчасно сплачено відвідні суми відшкодувань витрат на виплату пільгових пенсій ОСОБА_3 та ОСОБА_4, позивач звернувся у суд за стягненням заборгованості по їх виплаті.

Аналізуючи висновки місцевого суду про наявність підстав для стягнення, судова колегія зважає на обставини, які не були досліджені цим судом. До апеляційної скарги відповідачем додано копії платіжних доручень №1569 та №1777 (а.с. 53, 54), з яких убачається, що останнім в листопаді та грудні було сплачено на рахунок ПФУ у м. Бориспіль суми в розмірі 1646,71 грн. з призначенням платежу - пільгова пенсія ОСОБА_3 за відповідні місяці. Окрім того, місцевий суд не звернув увагу на той факт, що наказом голови правління АТЗТ «ПМК №55» від 29.12.2011 року №110к ОСОБА_4 звільнено з роботи у зв'язку із прогулом без поважних причин. При цьому, звільнений звернувся у суд із позовом про поновлення його на роботі. Як убачається зі змісту ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 листопада 2012 року (а.с. 19-23), дану справу було направлено на новий розгляд до апеляційної інстанції. Отже, наразі відсутні рішення суду, які набрали законної сили з приводу поновлення на роботі ОСОБА_4, а тому дотепер дійсним є наказ про його звільнення.

Зважаючи на приведені обставини, колегія суддів частково погоджується із апелянтом в тому, що вони доводять необхідність часткової відмови в задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.

Аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» та розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України свідчить про передбачення законодавцем обов'язку відшкодовувати роботодавцями суми пільгових пенсій і тих працівників, які на даний час не працюють, але працювали раніше, адже зазначені норми містять пряму вказівку на застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими чи важкими умовами праці, визначених Кабінетом Міністрів України до досягнення такими особами загального пенсійного віку. Тому, заявлене позивачем стягнення витрат на виплату пільгової пенсії ОСОБА_4 за листопад та грудень 2012 року в розмірі 4759,10 є правомірним і підлягає задоволенню.

Натомість, колегія суддів приймає покликання апелянта на те, що ним були сплачені суми компенсації Пенсійному фонду витрат на виплату пільгової пенсії ОСОБА_3 платіжним дорученням №1569 від 27.11.2012 року та №1777 від 27.12.2012 року з огляду на наступне.

Як убачається із письмових пояснень позивача, що надавались під час розгляду справи в суді першої інстанції, останнім не було враховано сплачені відповідачем суми, що призначалися на відшкодування пільгової пенсії вищеназваній особі, оскільки сплачені кошти були спрямовані позивачем на погашення наявного у нього боргу по відшкодуванню витрат на виплату пільгових пенсій. При цьому, позивач посилається на ч.6 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідно до якої за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Таким чином, позивач стверджує, що слід обліковувати відповідні платежі винятково у порядку календарної черговості їх виникнення, з урахуванням наявних штрафів та пені.

Проте, колегія суддів не погоджується із викладеними вище поясненням з огляду на системний аналіз Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 року, що дає підстави стверджувати про виключне право платника на визначення призначення платежу.

До того ж, судова колегія зазначає, що згідно Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано органу Пенсійного фонду лише у випадку щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій.

За визначенням цього Закону недоїмкою є сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом. Зважаючи на зазначене, колегія суддів наголошує, що заборгованість з відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій не відноситься до недоїмки, так само, як і до пені чи штрафних санкцій, а відтак частина 6 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не дає право позивачу змінювати призначення платежів ПрАТ «ПМК №55».

З огляду на викладене, судовою колегією встановлено безпідставність вимог позивача про стягнення з вказаного акціонерного товариства суми в розмірі 3275,76 грн., що була відшкодована ним територіальному управлінню Пенсійного фонду України у листопаді та грудні 2012 року по витратам останнього на виплату пільгової пенсії ОСОБА_3 Отже, в межах задоволення вимог позивача місцевим судом у цій частині постанова Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року підлягає скасуванню, а відповідні позовні вимоги - залишенню без задоволення.

З огляду на вище викладене, доводи апеляційної скарги знайшли часткове підтвердження в ході апеляційного розгляду, у зв'язку з чим оскаржувана постанова суду підлягає частковому скасуванню.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Пересувна механізована колона №55» задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року скасувати в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Пересувна механізована колона №55» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за листопад та грудень 2012 року у сумі 3275,76 грн. У задоволенні адміністративного позову в цій частині відмовити.

У решті постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.М. Романчук суддяС.Б. Шелест

(Повний текст постанови складено 17 червня 2013 року.)

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Романчук О.М

Шелест С.Б.