Ухвала суду № 31856768, 11.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-16895/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Романчук О.М., Шелест С.Б.,

при секретарі Строяновській О.В.,

за участю:

представника відповідача - Дрозд І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арх-Ательє» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 березня 2013 року,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Арх-Ательє» звернулося у суд з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС, в якому просило визнати протиправними дії відповідача по зменшенню задекларованих товариством показників податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.03.2012 року по 31.03.2012 року та за період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року, зобов'язати податковий орган розглянути питання про вилучення інформації про результати проведеної у період з 22.08.2012 року по 28.08.2012 року виїзної позапланової документальної перевірки позивача із інформаційних баз державної податкової служби України.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 березня 2013 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що у контролюючого органу відсутні правові підстави для зміни в податкових базах показників самостійно задекларованих позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту без прийняття податкового повідомлення-рішення.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Колегією суддів установлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності формування та повноти декларування податку на додану вартість за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року, за період з 01.03.2012 року по 30.04.2012 року, за підсумками якої складено акт від 04.09.2012 року №1284/22-20/31515812, згідно висновків якого встановлено порушення ч. 5 ст. 203, п. п. 1, 2 ст. 215 ЦК України, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 ПК України, в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 3596417 грн., п. п. 198.1, 198.2 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 3596417 грн.

На підставі наведених у акті висновків податковим органом в автоматизованій базі даних було зменшено задекларовані показники позивача з податкового кредиту та податкових зобов'язань за перевірений період.

Не погоджуючись із такими діями податкового органу, ТОВ «Арх-Ательє» звернулося у суд з даним позовом.

Обговорюючи правомірність проведеної перевірки та її результатів, судова колегія виходить із наступного.

Основним нормативно-правовим документом, що регулює спірні правовідносини є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (у редакції, чинній на час проведення спірної податкової перевірки).

З огляду на п. 75.1 ст. 75 вказаного Кодексу органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до абз.1 п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з пунктом 86.1 статті 86 цього Кодексу, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Положення статті 86 Податкового кодексу України свідчать на користь висновку, що у разі вручення платнику податків акта перевірки приймається податкове повідомлення-рішення.

Спосіб дій органу державної податкової служби в разі виявлення факту неправильного обрахування платником податків податкового зобов'язання визначений п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, яким встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54).

Згідно з п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, у разі виявлення під час проведення перевірки заниження чи завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган зобов'язаний прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення.

Як було встановлено судом першої інстанції, на що вказує позивач та не заперечує відповідач, останнім було відкориговано податкові зобов'язання та податковий кредит позивача в АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» за період з 01.03.2012 року по 31.03.2012 року на суму ПДВ 2027361 грн., а за період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року на суму 1047631 грн., що у відповідності до приведених вище норм свідчить про порушення податковим органом приписів чинного податкового законодавства, а тому такі дії є протиправними.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції в тому, що поведінка суб'єкта владних повноважень у такий спосіб ставить суб'єкта господарювання (позивача) у правову невизначеність, оскільки, з одного боку є висновки акта про встановлені порушення закону, а з іншого боку, відсутня можливість для оскарження такого акта або визнання його незаконним, з огляду на те, що акт є лише проявом зовнішньої фіксації перевірки. Однак, спірні дії суб'єкта владних повноважень суперечать матеріальному інтересу платника податків у податкових правовідносинах, який полягає у належній фіксації податковим органом обставин його господарської діяльності, неухильному дотриманні контролюючим органом визначених законом процедур реалізації владних управлінських функцій, здійснення таких процедур лише в разі наявності законом визначених підстав.

Тому, вимоги про визнання протиправними дій щодо коригування відповідачем самостійно задекларованих позивачем показників податкового кредиту та податкового зобов'язання підлягають задоволенню та поновленню шляхом зобов'язання податкового органу розглянути питання про вилучення результатів проведення спірної податкової перевірки з інформаційних баз ДПС.

Зважаючи на наведене, судовою колегію не встановлено підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.М. Романчук суддяС.Б. Шелест

(Повний текст ухвали складено 17 червня 2013 року.)

.

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Романчук О.М

Шелест С.Б.