Ухвала суду № 31856761, 30.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4278/12/2670(у 4-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А., Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

30 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й., секретаря Козійчук О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2012 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р»,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2012 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Відповідачем проведено виїзну планову перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2011 року, про що складено Акт від 22.12.2011 року №740/23-6/31035740, копія якого наявна в матеріалах справи (т. І, а.с. 27-77).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог пп. 5.4.6 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, а саме, заниження ним на 101 045 грн. суми податку на прибуток, в тому числі за ІІ квартал 2010 року на 4 807 грн., за ІVквартал 2010 року на 29 975 грн., за ІІІ квартал 2011 року на 66 263 грн., пп. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4, пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР (далі - Закон №168/97-ВР), пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме, заниження ним на 5 920 677 грн. суми податку на додану вартість, в тому числі за квітень 2010 року на 1 317 470 грн., за травень 2010 року на 550 019 грн., за червень 2010 року на 1 157 564 грн., за серпень 2010 року на 1 670 680 грн., за листопад 2010 року на 1 224 944 грн., завищення ним на 332 924 грн. суми залишку від'ємного значення, яка після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, в тому числі за квітень 2010 року на 74 831 грн., за серпень 2010 року на 258 093 грн.

На підставі вищезазначених порушень, Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 06.01.2012 року №0000022306, копія якого також наявна в матеріалах справи (а.с. 78), та яким збільшено на 7 400 846 грн. суми грошового зобов'язання, в тому числі на 5 920 677 грн. за основним платежем та 1 480 169 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Як вбачається з Договору поставки металобрухту від 02 березня 2009 року №02/02-09, укладеного між Позивачем та Приватним підприємством «Істлугпоставка-2006», копія якого наявна в матеріалах справи (т. І, а.с. 129-132), контрагент зобов'язався поставити Позивачу товар, а Позивач - прийняти та оплатити його.

Відповідно до частини п'ятої ст. 203 та частини першої, другої ст. 215 Цивільного кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається; у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно із пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до ст. 1, частини першої ст. 3 та частин першої, другої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивачем на виконання господарських зобов'язань та на підтвердження реальності надання контрагентом послуг за зазначеним Договором надано первинні документи, а саме, Акти приймання-передачі векселів, податкові, видаткові та товарно-транспортні накладні, копії яких також наявні в матеріалах справи (т. І, а.с. 133-236, т. ІІ, а.с. 1-51).

За Договором поставки металобрухту від 29 липня 2009 року №29-07, укладеним між Позивачем та приватним підприємством "Лабрадор", копія якого наявна в матеріалах справи (т. ІІ, а.с. 145-148), контрагент зобов'язався поставити Позивачу металобрухт кольорових металів, алюміній та алюмінієві сплави в зливках, а Позивач - прийняти та оплатити зазначений товар.

Позивачем на виконання господарських зобов'язань та на підтвердження реальності надання контрагентом послуг за зазначеним Договором надано первинні документи, а саме, Акти приймання-передачі векселів, податкові, видаткові та товарно-транспортні накладні, копії яких також наявні в матеріалах справи (т. ІІ, а.с. 175-240, т. ІІІ, а.с. 1-144).

Як вбачається з Договору купівлі-продажу від 27.09.2010 року №27-09, укладеного між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вайлис», копія якого наявна в матеріалах справи (т. ІІ, а.с. 58-61), контрагент зобов'язався поставити товар, а Позивач прийняти та оплатити його.

Позивачем на виконання господарських зобов'язань та на підтвердження реальності надання контрагентом послуг за зазначеним Договором надано первинні документи, а саме, Акти приймання-передачі векселів, податкові, видаткові та товарно-транспортні накладні, копії яких також наявні в матеріалах справи (т. ІІ, а.с. 73-142).

А як вбачається з Договору купівлі-продажу від 21 липня 2011 року №21/07-11, укладеного між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промєлектро-75», копія якого наявна в матеріалах справи (т. ІІІ, а.с. 148-151), контрагент зобов'язався поставити товар, а Позивач - прийняти та оплатити його.

Позивачем на виконання господарських зобов'язань та на підтвердження реальності надання контрагентом послуг за зазначеним Договором надано первинні документи, а саме, податкові, видаткові та товарно-транспортні накладні, копії яких також наявні в матеріалах справи (т. ІІІ, а.с. 154-162).

Як зазначено Відповідачем в Акті, Позивачем не відкориговано податковий кредит, який включено ним до податкової звітності за результатами господарських відносин з Приватним підприємством "Істлугпоставка-2006", проте, відповідно до п. 4.5 ст. 4 Закону №168/97-ВР, в чинній на час укладення договору редакції, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

А відповідно до пп. 4.5.1 п. 4.5 Закону №168/97-ВР, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку; отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг), в зв'язку з чим, підставою для коригування податкового кредиту є зміна суми компенсації вартості товарів (послуг), а саме зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника на основі розрахунку коригування податку. Проте, Відповідачем будь-яких доказів на підтвердження необхідності коригування Позивачем суми податкового кредиту з податку на додану вартість, сплаченого при придбанні металобрухту, чушок чавуну та зміни суми компенсації їх вартості не надано.

Крім того, придбані у зазначених контрагентів металобрухт чорних та кольорових металів був переплавлений в металеві зливки, люки, які в подальшому реалізовані іншим контрагентам, а саме Відкритому акціонерному товариству "Київгаз", Товариству з обмеженою відповідальністю "Мультімодальна транспортна компанія", Акціонерному товариству "Укравтоваз", Приватному акціонерному товариству "Броварське шляхово-будівельне управління №50", Товариству з обмеженою відповідальністю "Техлитком", Публічному акціонерному товариству "Глазер-Юн", Акціонерному товариству "Інтерхім", що підтверджується господарськими договорами, видатковими накладними, податковими накладними, довіреностями на отримання товару, копії яких наявні в матеріалах справи (т. ІV, а.с. 30-183).

Більш того, колегія суддів не погоджується з посиланням Відповідача в Акті на нікчемність правочинів, укладених між Позивачем та контрагентами, тому, як вини та умислу Позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку не встановлено, Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено умислу укладення угод між Позивачем та контрагентами з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, Відповідачем не надано будь-яких рішень суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження «безтоварності» здійснених Позивачем господарських операцій та/або судових рішень, якими зазначені Договори визнано недійсними, що збігається з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною, зокрема, в його Ухвалі від 05.12.2012 року (код ЄДРСР 27946361). Крім того, Позивач не має нести відповідальність за порушення податкового законодавства його контрагентами та/або їх посадовими особами.

Згідно із п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; не відносяться до податкового кредиту, зокрема, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

На виконання господарських зобов'язань, підтвердження товарності господарських операцій оформлено всі необхідні первинні документи, укладення Договорів спрямовано на реальне настання правових наслідків, вони відповідають економічному змісту та чинному законодавству, в зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість, тому, оскаржуване податкове повідомлення-рішення Відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано.

Відповідачем також проведено невиїзну позапланову документальну перевірку Позивача з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за взаємовідносинами з Приватним підприємством «Клер Шато Фиорд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Вайліс» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року, про що складено Акт від 28.02.2012 року №148/23-6/31035740.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Відповідача щодо проведення ним зазначеної перевірки Позивача, не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання вимог цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки, в зв'язку з чим, Відповідач діяв на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені чинним податковим законодавством України.

А як вбачається з позовної заяви, Позивач посилається на безпідставність висновків зазначеного Акта щодо нікчемності правочинів, укладених ним з контрагентами, проте, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, будь-яких податкових повідомлень-рішень на підставі Акта Відповідачем не приймалось, а висновки, викладені в ньому не породжують для Позивача будь-яких негативних правових наслідків.

Згідно із ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу скаргою Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва залишити без задоволення, а Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалу складено у повному обсязі 30.04.2013 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.

.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.