Рішення № 31851863, 13.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9045/13 13.06.13

За позовомЗакритого акціонерного товариства «АТЕК», м. КиївдоТовариства з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Олімп», м.Київпрозобов'язання звільнити орендоване майно та повернути його орендодавцю

Суддя - Жагорнікова Т.О.

за участю уповноважених представників:

від Позивача - Косякевич С.О. (дов. № 40 від 31.01.2013р., арбітражний керуючий);

від Відповідача - Серебряник О.О. (дов. №б/н від 10.06.2013 р.);

Смулянський О.В. (дов. № 01-09 від 27.02.2012 р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «АТЕК» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Олімп» про зобов'язання відповідача звільнити цілісний майновий комплекс, а саме: приміщення, споруди та майно спортивного комплексу Закритого акціонерного товариства «АТЕК», розташованого за адресою: 03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 20, та повернути (передати) вказаний цілісний майновий комплекс позивачу. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем обов'язку щодо повернення майна у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди майна від 25.10.2001 р. № 1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2013 р. порушено провадження у справі № 910/9045/13 та призначено її розгляд на 13.06.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

В судовому засіданні головний редактор ІА "Антирейдер» звернувся до суду з клопотанням про надання дозволу проведення фото-, відеозйомки в залі судового засідання під час розгляду вказаної справи.

Представник позивача заперечував проти заявленого клопотання, оскільки це порушує його права та інтереси.

Представник відповідача просив клопотання задовольнити та проводити фото-, відеозйомку в залі судового засідання.

Заслухав думку сторін, враховуючи наявність заперечень з боку позивача щодо поширення інформації про нього, суд залишив клопотання про надання дозволу на проведення фото-, відеозйомки в залі судового засідання без задоволення, про що винесено ухвалу.

13.06.2013 року через канцелярію суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, шляхом:

- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Олімп" (код ЄДРПОУ 31403339; юридична адреса: 03170, м. Київ, бульвар Ромена Роллана, 7; фактичне місцезнаходження: 03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 20), директору Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Олімп" - Смулянському Дмитру Олександровичу, засновникам, посадовим особам та працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Олімп", іншим особам та суборендарям (піднаймачам), з якими Товариство з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Олімп" уклало договори суборенди (піднайму) частини чи цілісного майнового комплексу - приміщення, споруди та майно спортивного комплексу Закритого акціонерного товариства "АТЕК" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 83, код ЄДРПОУ 00240112), розташованого за адресою: 03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 20, вчиняти дії щодо користування, використання або розпорядження майновим комплексом - приміщеннями, спорудами та майном спортивного комплексу Закритого акціонерного товариства "АТЕК" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 83, код ЄДРПОУ 00240112);

- накладення арешту на майновий комплекс - приміщення, споруди та майно спортивного комплексу Закритого акціонерного товариства "АТЕК" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 83, код ЄДРПОУ 00240112).

В судовому засіданні 13.06.2013 р. представник позивача підтримав заяву про забезпечення позову та просив суд задовольнити її у повному обсязі.

Представники відповідача заперечували проти заяви позивача про забезпечення позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши заяву та дослідивши надані суду докази, суд задовольнив заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, про що винесено ухвалу.

У судовому засіданні 13.06.2013 р. представник відповідача заявив клопотання про витребування у відповідача документів, які підтверджують право власності на нерухоме майно за адресою: м. Київ, вул. Чистяківська, 20 та направлення судових запитів про належність на праві власності позивачу нерухомого майна за вказаною адресою до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» та Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві. Обґрунтовуючи подане клопотання, відповідач зазначає, що правовою підставою для повернення спірного майна позивачу є наявність у останнього права власності на таке майно, докази на підтвердження чого матеріали справи не містять.

Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання, та зазначив, що усі необхідні документи знаходяться в матеріалах справи.

Заслухав думку сторін, суд відмовляє у задоволенні клопотання про витребування правовстановчих документів за наступних обставин. В матеріалах справи відсутні та відповідачем в свою чергу не надано судових рішень щодо визнання договору оренди недійсним з підстав невідповідності договору ст. 761 ЦК України, також відповідач не звертався до суду з зустрічним позовом з цього приводу, а тому встановлення власника приміщення не входить в предмет доказування по даній справі.

Відповідач також подав клопотання, у якому просить витребувати у позивача інвентаризаційні відомості основних засобів та нерухомого майна позивача, які знаходяться в м. Києві по вул. Чистяківська, 20 та докази на підтвердження вартості спірного нерухомого майна. Зазначене клопотання мотивоване неправильним визначенням позивачем предмету позову у даній справі (про повернення цілісного майнового комплексу) та ненаданням позивачем доказів вартості майна, що унеможливлює визначення ціни позову та розміру необхідного до сплати судового збору.

Розглянувши клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

За змістом ст.ст. 38, 65 Господарського процесуального кодексу України якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, визначення обсягу необхідних для вирішення справи доказів та їх оцінка є прерогативою суду.

На підтвердження вартості будівель спортивного комплексу, що належить Закритому акціонерному товариству «АТЕК» за адресою: м. Кив, вул. Чистяківська, 20 позивачем надано довідку від 13.06.2013 р. № 8-0613/2, згідно з якою балансова вартість вказаного майна складає 57 403, 10 грн. Крім того, матеріали справи містять інвентаризаційну відомість на спірне майно.

Беручи до уваги викладене, зважаючи на те, що наявних у матеріалах справи доказів достатньо для повного, всебічного та об'єктивного розгляду даної справи та враховуючи, що визначення обсягу необхідних для вирішення справи доказів є прерогативою суду, у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів судом відмовлено.

Крім того, представник відповідача подав клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичної особи-підприємця Смулянського Дмитра Олександровича. Вказане клопотання мотивоване тим, що за адресою: м. Київ, вул. Чистяківська, 20 знаходиться майно фізичної особи-підприємця Смулянського Д.В., а саме: холодильна станція та льодова машина Zamboni 520 білого кольору, передані відповідачу Смулянським Д,В. за договорами оренди майна від 31.08.2012 р. №79, від 01.02.2013 р. № 86 та відповідними актами приймання-передачі.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора.

Оскільки спір між сторонами у даній справі виник щодо приміщень, споруд та майна спортивного комплексу Закритого акціонерного товариства «АТЕК», орендованого відповідачем за договором від 25.10.2001 р. № 1, а подане клопотання мотивоване орендою відповідачем у фізичної особи-підприємця Смулянського Д.В. іншого майна (холодильної станції та льодової машини) за договорами від 31.08.2012 р. №79, від 01.02.2013 р. № 86 суд дійшов висновку, що вказана особа не є учасником спірних правовідносин, а рішення у даній справі не вплине на її права або обов'язки.

За вказаних обстави суд відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про залучення фізичної особи-підприємця Смуянського Д.В. третьою особою у даній справі.

13.06.2013 р. відповідач звернувся до суду із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом зобов'язання позивача звільнити спірний об'єкт оренди, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Чистяківська, 20 та заборонити позивачу вчиняти будь-які дії щодо об'єкту нерухомості, який розташований за зазначеною адресою та знаходиться в користуванні відповідача на підставі договору оренди майна від 25.20.2001 р. до розгляду даної справи по суті.

Відповідно до ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно зі ст. 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

З урахуванням наведеного та зважаючи на те, що відповідач не обґрунтував яким чином невжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони позивачу вчиняти будь-які дії щодо спірного майна може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення у даній справі, а також враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення саме законних вимог позивача, суд у задоволенні заяви відповідача про вжиття заходів до забезпечення позову відмовив.

У даному судовому засіданні представник відповідача подав до суду клопотання про припинення провадження у даній справі на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України. В обґрунтування вказаного клопотання заявник посилається на те, що орендоване майно перебуває у володінні та користуванні позивача, а відповідача не допускають до спірного об'єкт, незважаючи на те, що на підприємстві знаходяться особисті речі працівників та документи відповідача. На підтвердження вказаного відповідач надав копію публікації з мережі Інтернет.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 р. № 18 зазначається, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Пунктом 11.7. договору оренди майна від 25.10.2001 р. № 1 передбачено, що об'єкт, що орендується вважається фактично повернутим позивачу з моменту підписання акту здачі-приймання.

Оскільки матеріали справи не містять доказів повернення орендованого майна позивачу за актом приймання-передачі або рішення суду щодо зобов'язання позивача прийняти майно, яке було предметом договору, та документально оформити таке прийняття згідно з ч. 2 ст. 795 ЦК України, суд вважає, що саме лише посилання на однобічно викладені відомості у публікації в мережі Інтернет не свідчать про відсутність предмету спору у даній справі.

Відтак, з огляду на відсутність підстав для припинення провадження у даній справі, суд у задоволенні поданого відповідачем клопотання відмовляє.

У судовому засіданні 13.06.2013 р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив, надав відзив на позов. Мотивуючи свої заперечення, відповідач посилається на ненадання позивачем доказів на підтвердження вартості спірного нерухомого майна, що унеможливлює визначення ціни позову та розміру судового збору, який підлягає сплаті відповідно до Закону України «Про судовий збір». Відповідач також стверджує, що не приймав від позивача цілісного майнового комплексу, оскільки за актом прийому-передачі до договору оренди майна від 25.10.2001 р. № 1 відповідачу було передано індивідуально-визначене майно, а саме: основні засоби - майно, споруди та приміщення стадіону Закритого акціонерного товариства «АТЕК», які знаходяться в м. Києві по вул. Чистяківській, 20. Разом з тим, відповідач вважає пролонгованими орендні відносини між сторонами на підставі ст. 284 ГК України, ст. 764 ЦК України з огляду на відсутність заяв сторін про припинення або зміну умов договору оренди від 25.10.2001 р. № 1, продовження використання майна відповідачем після закінчення строку договору та своєчасну в повному обсязі сплату орендної плати. Крім того, відповідач вказує на те, що він 30.10.2011 р. направив позивачу листа № 01-68 із пропозицією продовжити термін оренди отриманого за актом приймання-передачі майна шляхом укладання наступного договору. У вказаному листі відповідач зазначив, що у разі ненадання відповіді на вказану пропозицію у встановлений строк за відсутності заперечень орендодавця протягом місяця після закінчення строку договору та подальшого приймання орендних платежів, правовими наслідками продовження користування орендованим майном є поновлення договору на той же строк. Враховуючи, що відповіді на вказаний лист відповідач не отримав, то договір оренди, на думку відповідача, є поновленим на той же строк.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 13.06.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

25.10.2001 р. між Закритим акціонерним товариством «АТЕК» та Товариствм з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Олімп» був укладений договір оренди майна № 1 (надалі - договір), за умовами якого позивач зобов'язався передати, а відповідач - прийняти у тимчасове володіння та користування цілісний майновий комплекс, а саме: приміщення, споруди та майно спортивного комплексу Закритого акціонерного товариства «АТЕК», розташованого у м. Києві, вул. Чистяківська, 20.

Пунктами 3.1., 3.2., 3.4. договору передбачено, що зазначене в п. 1.1. даного договору майно повинно бути передане позивачем та прийняте відповідачем протягом 10 днів з моменту підписання даного договору. Передача майна в оренду здійснюється за актом приймання-передачі, який є невід'ємною частиною даного договору. Об'єкт, що орендується вважається переданим в оренду з моменту підписання акту приймання-передачі об'єкта двома сторонами.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв вказане вище майно, що підтверджується актом прийому-передачі від 01.11.2001 р.

Пунктами 4.1., 4.2. договору сторони погодили, що термін оренди складає десять років з моменту прийняття об'єкту, що орендується за актом приймання-передачі. Продовження оренди можливе тільки на підставі укладання наступного договору.

25.03.2002 р. сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору, якою, зокрема, визначили термін оренди у 50 років з моменту прийняття об'єкту, що орендується за актом приймання-передачі з автоматичним продовженням дії даного договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах у разі виконання відповідачем належним чином своїх обов'язків передбачених даним договором оренди.

25.03.2002 р. сторони уклали додаткову угоду № 3 до договору оренди майна від 25.10.2001 р., якою сторони дійшли згоди, що згідно з п. 5.1. договору розмір орендної плати складає 5 000,00 грн. у місяць, у тому числі ПДВ.

25.04.2013 р. до договору була укладена додаткова угода № 4, якою викладено у новій редакції п.п. 1.1., 1.3., 2.1 договору щодо найменування орендованого майна, мети оренди тощо.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.04.2012 р. у справі № 5011-7/1603-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2013 р. позов Закритого акціонерного товариства «АТЕК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Олімп» про визнання недійсними додаткових угод до договору оренди задоволено повністю; визнано недійсними додаткові угоди № 2 від 25.03.2002 р., № 3 від 25.03.2002 р. та № 4 від 25.04.2002 р. до договору оренди майна № 1 від 25.10.2001 р., що укладені між сторонами.

Вказане судове рішення відповідно до вимог ст.ст. 85, 105 ГПК України набрало законної сили 26.03.2013 р.

Листом від 10.04.2013 р. № 8-0410/1, що направлений відповідачу 10.04.2013 р. позивач запропонував відповідачу в термін до 10:00 12.04.2013 р. надати повноважних представників для участі у двосторонній комісії з повернення об'єкту оренди та в термін до 17:00 17.04.2013 р. виїхати з об'єкту.

Листом від 12.04.2013 р. № 01-09 відповідач повідомив позивача про можливість надання повноважних представників для участі у двосторонній комісії через 12 робочих днів у зв'язку із знаходженням відповідальних осіб у відпустці. При цьому відповідач, виходячи з положень ст. 764 ЦК України зазначив, що договір оренди майна від 25.10.2001 р. № 1 вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, тобто до 25.10.2021 р.

Листом від 15.04.2013 р. № 8-0415/2, що направлений на адресу відповідача 16.04.2013 р. позивач повідомив відповідача про відсутність необхідності в перерахування грошових коштів в якості орендної плати на рахунок позивача у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди від 25.10.2001 р. № 1.

Листом від 23.04.2013 р. № 8-0423/1, що направлений відповідачу 23.04.2013 р. позивач запропонував відповідачу в термін до 10:00 25.04.2013 р. надати повноважних представників для участі у роботі двосторонньої комісії з повернення об'єкта оренди та повідомив, що передача об'єкта повинна бути здійснена о 10:00 29.04.2013 р.

29.04.2013 р. представниками позивача складено акт, згідно з яким члени комісії Закритого акціонерного товариства «АТЕК» по прибуттю на спортивний комплекс за адресою: м. Київ, вул. Чистяківська, 20 не змогли виявити повноважних представників відповідача.

Спір у даній справі виник у зв'язку з тим, що на думку позивача, відповідач не виконав свого обов'язку щодо повернення орендованого майна позивачу після закінчення строку дії договору оренди майна від 25.10.2001 р № 1.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Вказані правові норми кореспондуються з положеннями ст. 174 Господарського кодексу України, відповідно до ч. 1 якої господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Проаналізувавши зміст договору від 25.10.2001 р № 1, суд дійшов висновку, що за правовою природою він є договором найму (оренди), а тому на спірні правовідносини поширюються положення законодавства про найм (оренду).

Згідно з п. 4 розділу ІХ «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України від 16.01.03 р. до господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Аналогічні положення містяться у п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.03 р.

Отже, з 01.01.04 р. до відносин, що виникають на підставі договору від 25.10.2011 р. № 1 застосовуються положення ГК України від 16.01.03 р., ЦК України від 16.01.03 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Пунктами 4.1.договору передбачено, що термін оренди складає десять років з моменту прийняття об'єкту, що орендується за актом приймання-передачі.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв цілісний майновий комплекс, а саме: приміщення, споруди та майно спортивного комплексу Закритого акціонерного товариства «АТЕК», розташованого у м. Києві, вул. Чистяківська, 20, що підтверджується актом прийому-передачі від 01.11.2001 р.

Пунктом 4.2. договору сторони погодили, що продовження оренди можливе тільки на підставі укладання наступного договору.

У матеріалах справи відсутні докази наявності інших чинних на час вирішення спору договорів або додаткових угод укладених між сторонами щодо продовження договору оренди.

З огляду на наведене та враховуючи, що термін оренди складає десять років з моменту прийняття об'єкту, який орендується за актом приймання-передачі, а останній складений сторонами 01.11.2001 р., суд дійшов висновку, що термін оренди закінчився 31.10.2011 р.

Згідно зі ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що по закінченні терміну оренди або при достроковому розірванні договору оренди відповідач повертає орендований цілісний майновий комплекс позивачу у строки, обумовлені цим договором.

Порядок повернення орендованого майна визначено у розділі 11 договору, відповідно до якого повернення позивачу об'єкту, що орендується здійснюється двосторонньою комісією, що складається із представників сторін. Сторони повинні привчити своїх представників у двосторонню комісію та приступити до передачі об'єкту, що орендується протягом 5 банківських днів з моменту закінчення терміну оренди або достроковому розірванню договору оренди. Протягом терміну за п. 11.2. даного договору (5 банківських днів з моменту закінчення терміну договору або його дострокового розірвання) зобов'язаний виїхати з об'єкту, що орендується та підготувати його до передачі позивачу. Об'єкт, що орендується повинен бути переданий відповідачем та прийнятий позивачем протягом 3 днів з моменту початку роботи комісії. При передачі об'єкту, що орендується складається акт здачі-приймання, який підписується членами двосторонньої комісії.

Згідно з п. 11.7. договору об'єкт, що орендується вважається фактично повернутим позивачу з моменту підписання акту здачі-приймання.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Проте, як зазначає позивач, приміщення, споруди та майно спортивного комплексу Закритого акціонерного товариства «АТЕК», розташованого у м. Києві, вул. Чистяківська, 20 до даного часу відповідач не звільнив та по акту здачі-приймання позивачу не передав.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач посилається на ненадання позивачем доказів на підтвердження вартості спірного нерухомого майна, що унеможливлює визначення ціни позову та розміру судового збору, який підлягає сплаті відповідно до Закону України «Про судовий збір». Відповідач також зазначає, що не приймав від позивача цілісного майнового комплексу, оскільки за актом прийому-передачі до договору оренди майна від 25.10.2001 р. № 1 відповідачу було передано індивідуально-визначене майно, а саме: основні засоби - майно, споруди та приміщення стадіону Закритого акціонерного товариства «АТЕК», які знаходяться в м. Києві по вул. Чистяківській, 20. Водночас, позивач вважає пролонгованими орендні відносини між сторонами на підставі ст. 284 ГК України, ст. 764 ЦК України з огляду на відсутність заяв сторін про припинення або зміну умов договору оренди від 25.10.2001 р. № 1, продовження використання майна відповідачем після закінчення строку договору та своєчасну в повному обсязі сплату орендної плати. Крім того, відповідач вказує на те, що він 30.10.2011 р. направив позивачу листа № 01-68 із пропозицією продовжити термін оренди отриманого за актом приймання-передачі майна шляхом укладання наступного договору. У вказаному листі відповідач зазначив, що у разі ненадання відповіді на вказану пропозицію у встановлений строк за відсутності заперечень орендодавця протягом місяця після закінчення строку договору та подальшого приймання орендних платежів, правовими наслідками продовження користування орендованим майном є поновлення договору на той же строк. Враховуючи, що відповіді на вказаний лист відповідач не отримав, то договір оренди, на його думку, є поновленим на той же строк.

Суд вважає твердження відповідача необґрунтованими, виходячи з такого.

Статтею 3 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

За змістом ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Пунктами 4.1., 4.2. договору передбачено, що термін оренди складає десять років з моменту прийняття об'єкту, що орендується за актом приймання-передачі. Продовження оренди можливе тільки на підставі укладання наступного договору.

01.11.2001 р. на виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв цілісний майновий комплекс, а саме: приміщення, споруди та майно спортивного комплексу Закритого акціонерного товариства «АТЕК», розташованого у м. Києві, вул. Чистяківська, 20, що підтверджується актом прийому-передачі від 01.11.2001 р.

Матеріали справи не містять доказів докази інших чинних на час вирішення спору договорів або додаткових угод укладених між сторонами щодо продовження договору оренди.

Щодо посилання відповідача на продовження договору оренди у зв'язку з неотриманням відповідачем відповіді позивача на лист із пропозицією укласти новий договір, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За своїм змістом лист відповідача від 30.10.2011 р. № 01-68 спрямований на односторонню зміну умов договору, оскільки у листі йдеться про продовження договору у разі неотримання відповідачем відповіді на пропозицію про укладення наступного договору, тоді як п. 4.2. договору передбачено можливість продовження оренди тільки на підставі наступного договору.

Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Пунктом 12.4. договору передбачено, що доповнення та зміни умов даного договору оформляються додатковими угодами, які узгоджуються та підписуються обома сторонами і стають невід'ємними частинами даного договору.

За таких обставин лист від 30.10.2011 р., складений та підписаний відповідачем в односторонньому порядку не може свідчити про зміну умов договору щодо строку його дії.

Крім того, суд критично оцінює повідомлення про вручення від 30.10.2011 р., надане на підтвердження надсилання листа від 30.10.2011 р. № 01-68 з огляду на наступне.

Згідно з п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.

Відповідно до п. 61 вказаних Правил у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що повідомлення про вручення складається з метою інформування відправника про дату його вручення та прізвище особи одержувача, тоді як перевірка вкладеного у поштове відправлення здійснюється лише при направленні листа з описом вкладення.

Водночас позивачем не надано опису вкладення, який би підтверджував направлення позивачу саме листа від 30.10.2011 р. № 01-68.

Отже, наявність повідомлення про вручення від 30.10.2011 р. за відсутності інших доказів не може свідчити про отримання відповідачем саме листа від 30.10.2011 р. № 01-68 про можливість автоматичного поновлення договору.

Вищенаведені обставини свідчать, що договір оренди майна від 25.10.2001 р. № 1 припинив свою дію, а тому твердження відповідача про продовження вказаного правочину на підставі ст. 284 ГК України, ст. 764 ЦК України суд визнає необґрунтованими.

Суд також зазначає, що отримання позивачем орендної плати за користування приміщенням не можна розцінювати як згоду позивача на продовження договору, оскільки відповідач зобов'язаний сплачувати кошти за фактичне користування майном. Здійснення таких платежів не є підставою для продовження договору, термін дії якого закінчився.

Щодо посилання відповідача на не передання йому цілісного майнового комплексу суд вважає за необхідно зазначити, що предметом позову у даній справі є вимоги звільнити цілісний майновий комплекс, а саме: приміщення, споруди та майно спортивного комплексу Закритого акціонерного товариства «АТЕК», розташованого за адресою: 03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 20, передача яких відповідачу підтверджується актом приймання-передачі від 01.11.2001 р. та рішенням Господарського суду міста Києва від 26.04.2012 р. у справі № 5011-7/1603-2012, факти якого в силу вимог ст. 35 ГПК України не потребують доведення у справі № 910/9045/13.

Твердження відповідача про неможливість визначення ціни позову спростовуються наявною у матеріалах справи довідкою від 13.06.2013 р. № 8-0613/2, згідно з якою балансова вартість вказаного майна складає 57 403, 10 грн.

Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що строк договору оренди майна від 25.10.2001 р. № 1 закінчися і у матеріалах справи відсутні докази укладення між сторонами іншого договору, об`єктом якого є приміщення, споруди та майно спортивного комплексу Закритого акціонерного товариства «АТЕК», розташованого у м. Києві, вул. Чистяківська, 20, суд вважає, що на даний час у відповідача відсутні правові підстави користуватися вказаним майном.

За таких обставин позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 8 Закону України Про державний бюджету України на 2013 рік» від 06.12.2012 р. № 5515-VI розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня становить 1147 грн.

Згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Предметом позову у даній справі є вимоги позивача про зобов'язання відповідача звільнити цілісний майновий комплекс, а саме: приміщення, споруди та майно спортивного комплексу Закритого акціонерного товариства «АТЕК», розташованого за адресою: 03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 20, та повернути (передати) вказаний цілісний майновий комплекс позивачу.

Як роз'яснено у п. 2.2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 р. № 7 судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - пункт 1 статті 83 ГПК). На виняток з цього правила лише у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею (частина третя статті 55 ГПК); з цією метою суд вправі витребувати додаткові документи і матеріали як в учасників даного судового процесу, так і в інших підприємств та організацій (стаття 38, пункт 4 статті 65 ГПК), а в разі необхідності призначити відповідну судову експертизу (проведення експертної оцінки майна), у випадку ж відмови позивача від здійснення оплати такої експертизи - залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками,

встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

З наявної у матеріалах справи довідки позивача від 13.06.2013 р. № 8-0613/2 вбачається, що балансова вартість будівель спортивного комплексу, що належить Закритому акціонерному товариству «АТЕК» за адресою: м. Кив, вул. Чистяківська, 20 складає 57 403, 10 грн.

З урахуванням наведеного та враховуючи, що позивачем в позовній заяві об'єднано вимоги як майнового (про повернення майна на суму 57 403, 10 грн.), так і немайнового характеру (зобов'язання звільнити вказане майно), суд дійшов висновку, що позивач повинен був сплатити судовий збір у сумі 2 867, 50 грн. (1 720, 50 грн. з вимоги майнового характеру та 1147 грн. з вимоги немайнового характеру).

В якості доказів сплати судового збору позивачем надано платіжне доручення від 13.05.2013 р. № 61 на суму 2 294,00 грн. та квитанцію від 13.06.2013 р. № 2509 на суму 2, 13 грн., що підтверджують сплату судового збору лише в розмірі 2 296, 13 грн., тобто у меншому розмірі, ніж встановлено Законом України «Про судовий збір».

У п.п. 2.23., 2.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 р. № 87 зазначено, що якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може у разі неподання доказів оплати стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК України. У разі коли визначена (встановлена) позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, господарський суд з урахуванням припису абзацу першого частини другої статті 6 Закону і частин першої - четвертої статті 49 ГПК попередньо визначає розмір судового збору, виходячи з ціни позову, вказаної позивачем, а за результатами вирішення спору або достягує недоплачену суму судового збору з належної сторони, або повертає суму переплати цього збору.

За таких обстави суд вважає за необхідне стягнути з позивача в дохід Державного бюджету України 571, 37 грн. недоплаченого судового збору.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Олімп» (03170, м. Київ, бул. Ромена Роллана, 7, ідентифікаційний код 31403339) звільнити цілісний майновий комплекс, а саме: приміщення, споруди та майно спортивного комплексу Закритого акціонерного товариства «АТЕК», розташованого за адресою: 03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 20, та повернути (передати) вказаний цілісний майновий комплекс Закритому акціонерному товариству «АТЕК» (03062, м. Київ, пр.-т, Перемоги, 83, ідентифікаційний код 00240112).

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Олімп» (03170, м. Київ, бул. Ромена Роллана, 7, ідентифікаційний код 31403339) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Закритого акціонерного товариства «АТЕК» (03062, м. Київ, пр.-т, Перемоги, 83, ідентифікаційний код 00240112) 2 867 (дві тисячі вісімсот шістдесят сім) грн. 50 коп. судового збору.

4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «АТЕК» (03062, м. Київ, пр.-т, Перемоги, 83, ідентифікаційний код 00240112) в дохід Державного бюджету України 571, (п'ятсот сімдесят одну) грн. 37 коп. судового збору.

5. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано 14.06.2013 р.

Суддя Жагорнікова Т.О.