Ухвала суду № 31848846, 13.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1126/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.,

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства «Управління міським господарством» Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року адміністративний позов було задоволено.

Визнано протиправним і скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС № 0000652301 від 20 лютого 2013 року та № 0000642301 від 20 лютого 2013 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України - суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у січні 2013 року посадовою особою ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС проведено невиїзну позапланову перевірку КП «Управління міським господарством» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ТОВ «Граньстройінвест» за жовтень 2011 року, за результатами якої складено Акт № 64/22-2/34778905 від 04 лютого 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України внаслідок чого занижено податок на додану вартість на суму у жовтні 2011 року 9 340, 00 грн. та п. п. 14.1.27, п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. п. 138.1.1, п. 138, п. 138.2 ст. 138, п. п. 139.1.9 п. 139.1, ст. 139 ПК України внаслідок чого занижено суму податку на прибуток, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету в розмірі 10 741, 00 грн. в тому числі за IV квартал 2011 року - 10 741, 00 грн.

Висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що в ході проведення перевірки позивача встановлено, що між КП «Управління міським господарством» і ПП «Фірма «Володар» укладено договір № 152 від 17 серпня 2011 року, предметом якого було нанесення горизонтальної розмітки на автодорогах в м. Вишневе. У подальшому, між ПП «Фірма «Володар» і ТОВ «Граньстройінвест» укладено договір від 03 жовтня 2011 року про відступлення права вимоги за договором № 152 від 17 серпня 2011 року, укладеним між КП «Управління міським господарством» і ПП «Фірма «Володар».

Під час перевірки було використано Акт № 280/23-1/37649152 від 13 лютого 2012 року про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Граньстройінвест» код ЄДРПОУ 37649152 з питань дотримання вимог податкового і іншого законодавства за період з 13 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року, згідно з яким виявлено, що в провадженні СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва знаходиться кримінальна справа № 80 - 0263 за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ «Медіа - Трейд» і 19 січня 2012 року порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва невстановленими особам шляхом створення суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), в тому числі ТОВ «Граньстройінвест». Досудовим слідством встановлено перелік підприємств з ознаками фіктивності, у тому числі, ТОВ «Граньстройінвест».

Крім того, відповідно до вказаного Акта перевірки, податковий орган встановив, що ТОВ «Граньстройінвест» не знаходиться за юридичною адресою, офісні, виробничі або складські приміщення і трудові ресурси відсутні. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість анульовано 21.12.2011.

А тому, на думку відповідача, вказані обставини свідчать про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Граньстроінвест» не мали реального товарного і матеріального характеру, а правочин є нікчемним. У зв'язку з чим позивачем занижено податок на додану вартість та податок на прибуток.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000642301 від 20 лютого 2013 року, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 10 741, 00 грн., і податкове повідомлення-рішення № 0000652301 від 20 лютого 2013 року, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 11 675, 00 грн., з них 9 340, 00 грн. за основним платежем і 2 335, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у серпні 2011 року між позивачем і ПП «Фірма «Володар» укладено договір № 152 від 17 серпня 2011 року, предметом якого було нанесення горизонтальної розмітки на автодорогах м. Вишневе (пункт 1.1. договору). Вартість вказаних робіт склала 56 039, 76 грн.

Виконання вказаного договору підтверджується дефектним актом, локальним кошторисом № 2-1-1 на нанесення дорожньої розмітки від 11 травня 2011 року, об'єктним кошторисом № 2-1, підсумковою відомістю ресурсів (витрат по факту), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року (форма № КБ-3), актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 (форма КБ-2в)

У жовтні 2011 року між ПП «Фірма «Володар» і ТОВ «Граньстройінвест» укладено договір про відступлення права вимоги, предметом договору є право вимоги, яке належить первісному кредиторові (ПП «Фірма «Володар») за договором № 152 від 17 серпня 2011 року.

Виконання умов вказаного договору підтверджується податковою накладною № 213 від 24 жовтня 2011 року, реєстром виданих і отриманих податкових накладних, повідомленням про відступлення права вимоги від 13 жовтня 2011 року, реєстром фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів № 230 від 19 жовтня 2011 року, реєстром платіжних доручень розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 19 жовтня 2011 року, платіжним дорученням № 84 від 19 жовтня 2011 року на суму 56 039, 76 грн., виписки із банківського рахунку на суму 56 039, 76 грн.

Пов'язуючи господарську діяльність позивача з відносинами із ПП «Фірма «Володар» і ТОВ «Граньстройінвест» колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статуту КП «Управління міським господарством» основним завданням підприємства є утримання і обслуговування житлового фонду, переданого Вишневою міською радою, виконання робіт, пов'язаних з утриманням і експлуатацією, а також ремонтом і реконструкцією житлових і нежитлових будівель, споруд, доріг, тротуарів, скверів, і бульварів, зелених насаджень тощо, надання комунальних пологу мешканцям міста Вишневе, а також жителям прилеглих.

Згідно з даними Довідки Серії АА № 561200 основними видами діяльності позивача за КВЕД є комплексне обслуговування об'єктів.

Відповідач не надав суду будь-яких доказів на підтвердження факту укладення між позивачем і ТОВ «Граньстройінвест» нікчемного правочину або господарських зобов'язань, які б було вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем надано суду первинні бухгалтерські документи, які підтверджують факт здійснення господарської операції щодо виконання робіт.

Згідно з до п. 198.1 ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту та відповідати господарській меті підприємства.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Відповідно до ст. 18 Закону - якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення господарських операцій та в період їх виконання відомості в Єдиному державному реєстрі з приводу реєстрації ПП «Фірма «Володар» і ТОВ «Граньстройінвест» були чинні. Крім того, ПП «Фірма «Володар» і ТОВ «Граньстройінвест» були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що КП «Управління міським господарством» в повному обсязі довів реальність господарських операцій з вищезазначеними контрагентами.

Також податковий орган зазначав про порушення позивачем ст. ст. 202, 203, 215, 216 ЦК України.

В зв»язку з чим колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 216 ЦК України - недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Дії, вчинені у межах нікчемного правочину, не можна вважати господарськими операціями, оскільки зазначений правочин не створює інших юридичних наслідків, окрім пов'язаних з його недійсністю.

Як вбачається з матеріалів справи, угоди, які укладені між позивачем та ПП «Фірма «Володар», не визнані судом недійсними, їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами.

Посилання податкового органу на пояснення громадянки Українець В.А., як доказ фіктивності господарської діяльності ТОВ «Граньстройінвест», судом до уваги не приймається, оскільки вказаний документ в силу приписів кримінального - процесуального законодавства України є лише одним із засобів доказування в кримінальній справі, проте до моменту прийняття судом вироку не засвідчує наявність або відсутність в діях особи складу злочину.

Відповідно до Акта перевірки відповідач прийшов до висновку про безтоварність господарських операцій між позивачем і ТОВ «Граньстройінвест» на підставі розгляду матеріалів перевірки, яка здійснена іншим податковим органом, в яких досліджувались господарські взаємовідносини ТОВ «Граньстройінвест» з іншими підприємствами, за відсутності перевірки господарських операцій безпосередньо між позивачем та його контрагентом. Проте, оцінюватись при дослідженні господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.