Ухвала суду № 31847682, 05.06.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2013 року Справа № 35903/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Святецького В.В., Судової-Хомюк Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Калуської об'єднаної державної податкової інспекції та прокуратури Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2010 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення відповідача №0000872302/0 від 28 квітня 2006 року.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2010 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача №0000872302/0 від 28 квітня 2006 року.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Калуська об'єднана державна податкова інспекція та прокуратура Івано-Франківської області оскаржили його в апеляційному порядку, вважають, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Калуська об'єднана державна податкова інспекція в апеляційній скарзі зазначає, що в результаті проведеної працівниками Калуської ОДПІ виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТзОВ «Карпатнафтохім» за січень 2006 р. складено акт від 19.04.06 №321/23-2/33129683, відповідно до якого встановлено порушення норм Закону та Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 №166 у редакції наказу ДПА України від 15.06.05 №213 «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.05 №702/10982, в результаті чого платником завищене бюджетне відшкодування з ПДВ на 2 625 675,00 грн. На підставі висновків, наведених в акті перевірки, податковою інспекцією винесене оспорюване податкове повідомлення-рішення від 28.04.06 р. №0000872302/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за січень 2006р. на 2 625 675, 00 грн.

Як встановлено під час розгляду справи в суді, ТзОВ «Карпатнафтохім» 20.02.06 р. подано до Калуської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2006р. та Розрахунок суми бюджетного відшкодування за січень 2006р., згідно з яким визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 9 513 462,00 грн.

Згідно названого вище Порядку в рядку 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування передбачено відображати суму податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачену отримувачем товарів(послуг) у попередньому податковому період постачальникам таких товарів. При цьому, перевірками встановлено, що згідно з представленими до перевірок журналами-ордерами по рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками» та платіжними документами, а також реєстрами отриманих податкових накладних за грудень 2005 р., ТзОВ «Карпатнафтохім» в грудні 2005 р. оплачено податок на додану вартість, який віднесено до складу податкового кредиту даного податкового періоду в сумі 6 887 787,00 грн.

Позиція апелянта полягає в тому, що формулювання рядка №3 розрахунку суми бюджетного відшкодування відповідає положенням п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 цього Закону визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Виходячи з аналізу п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 згаданого Закону, бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення (різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду), яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів(послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Крім того, під терміном «попередній податковий період» по декларації за січень 2006 р. звітним місяцем виступає січень, а попереднім - грудень 2005р., оскільки згідно з п.п. 7 п.7.8 ст. 7 зазначеного Закону податковим періодом є один календарний місяць. Таким чином, в рядку 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування за січень 2006 року ТзОВ «Карпатнафтохім» повинно було відобразити суму податкового кредиту попереднього податкового періоду - грудня 2005 р., фактично сплачену отримувачем товарів (посуг) у попередньому податковому періоді(грудні 2005 р.) постачальникам таких товарів в розмірі 6 887 787,00грн.

Судом не враховано, що сума податку на додану вартість в розмірі 2 625 675,00 грн. не приймала участі у формуванні від'ємного значення попереднього податкового періоду, що суперечить положенням п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та умові бюджетного відшкодування, і як наслідок не бере участі в розрахунку бюджетного відшкодування, задекларованого у січні 2006 р., оскільки встановлено розбіжність між податковими періодами: періодом проведеної грошової оплати постачальнику та періодом формування накладної, що відповідно призвело до завищення розрахунку бюджетного відшкодування за січень 2006 р.

Про розбіжність між податковими періодами свідчать досліджені в ході судового розгляду Реєстри платіжних доручень та податкових накладних за грудень 2005 р., які було подано ТзОВ «Карпатнафтохім» та долучено в якості письмових доказів до матеріалів справи. В судовому засіданні представник інспекції вибірково (для прикладу) звертав увагу суду на податкову накладну (поз. 318 Реєстру отриманих податкових накладних), отриману Позивачем у грудні 2005р. від ТзОВ «Новойл» на 2193355,44 грн. в т.ч. ПДВ 365559,24 грн. В той же час у Реєстрі платіжних доручень за грудень 2005р. вказано платіжні доручення про оплату ТзОВ «Новойл» 3075453,22 грн. в т.ч. ПДВ 512575,55 грн. за товари (послуги) отримані ТзОВ «Карпатнафтохім». Таким чином, по операції з ТзОВ «Новойл» ТзОВ «Карпатнафтохім» віднесло до податкового кредиту грудня 2005 р. суму 365559,24 грн., а фактично сплатило у грудні 2005 р. - 512575,55 грн., з чого випливає, що сума 147016,31 грн. не включена до складу податкового кредиту грудня 2005р., а тому не враховувалась при формуванні від'ємного значення і не підлягає бюджетному відшкодуванню в січні 2006 року.

З огляду на визначення, що містяться у п.1.8 ст.1 цього ж Закону про те, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом, законодавцем передбачено дві невід'ємні складові для отримання бюджетного відшкодування - це фактична сплата отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) та розрахунок від'ємного значення, частина якого і підлягає бюджетному відшкодуванню.

Таким чином, ТзОВ «Карпатнафтохім» при формуванні суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2006р. не дотримано вимог ст.ст. 1 та 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а отже завищено суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2006 р. на 2 625 675,00 грн. відповідно.

Таким чином, Калуська ОДПІ вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного законодавства, а тому на підставі викладеного просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Прокуратура Івано-Франківської області в апеляційній скарзі навела доводи аналогічні за змістом та по суті доводами викладеним а апеляційній скарзі Калуської оДПІ та також просила скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.10.2010 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що Калуською оДПІ в Івано-Франківській області проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТзОВ «Карпатнафтохім» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2006 року, за результатами якої складено акт №321/23-2/33129683 від 19.04.2006 року згідно якого відповідач прийшов до висновків про порушення позивачем п.п. 7.7.1 п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено заявлене бюджетне відшкодування податку на додану вартість за січень 2006 року в сумі 2625675,00 грн. та п.п. 7.4.3 п.п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 цього ж Закону, в результаті чого позивачем завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду в сумі 38370 грн. і на підставі якого 28 квітня 2006 року відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000872302/0, яким зменшено бюджетне відшкодування позивачу в сумі 2625675,00 грн. Відповідно до висновків податкового органу причиною вище зазначеного завищення було віднесення ТзОВ «Карпатнафтохім» до рядка 4 Розрахунку суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість залишку від'ємного значення податку на додану вартість, що декларувався підприємством у попередніх періодах.

Постановляючи рішення суд першої інстанції вірно врахував, що згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 цього ж Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно підпункту 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Відповідно до пп. 7.7.2 п.7.2 ст.7 згаданого Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З врахуванням зазначеного суд першої інстанції правильно вважав, що визначальним для бюджетного відшкодування є фактична сплата отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) і відповідно Закон не обмежує бюджетне відшкодування виключно сумою податкового кредиту попереднього звітного періоду. Крім того, залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування, обмеженого частиною такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), також включається до складу податкового кредиту, і є податковим кредитом наступного податкового періоду. Тому залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду, буде переходити до складу податкового кредиту наступних податкових періодів, і підлягає відшкодуванню після фактичної сплати податку отримувачем товарів. А, відтак, безпідставним є твердження відповідача, щодо того, що суми податку на додану вартість, заявлені позивачем до відшкодування за січень 2006 року не приймали участі у формуванні від'ємного значення за попередній податковий період, а заявлення цих сум до відшкодування в січні 2006 року не суперечить положенням підпункту 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

З врахуванням наведеного, суд першої інстанції обгрунтовано вважав, що облік бюджетного відшкодування з податку на додану вартість має накопичувальний характер, в зв'язку з чим попереднім податковим періодом для січня 2006 року є всі податкові періоди, що йому передують, а отже зменшення податковим органом платнику податків бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2006 року в сумі 2625675,00 грн. є неправомірним, оскільки під терміном «попередній податковий період» слід розуміти будь-який податковий період, що передує звітному у часі, а не лише попередній звітний місяць.

А оскільки факти придбання відповідних послуг та товарів позивачем у попередніх податкових періодах, що передували січню 2006 року та сплата податку на додану вартість не заперечувались відповідачем, відображені в акті перевірки №321/23-2/33129683 від 19.04.2006 року, та підтверджені зібраними у справі доказами, то суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що дії податкового органу, щодо зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2625675,00 грн. за січень 2006 року, не відповідає вимогам діючого, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства України, зокрема п.п. 7.7.1 п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційні скарги Калуської об"єднаної державної податкової інспекції та Прокуратури Івано-Франківської області - залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2010 року по справі № 2а-1874/10/0970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді В.В. Святецький

Н.М. Судова-Хомюк

Повний текст ухвали виготовлений 10.06.2013 року