Постанова № 318474, 08.12.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.06 р. Справа № 4/361а

Господарський суд Донецької області у складі судді Гринько С.Ю.,

При секретарі судового засідання Кужель А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за адміністративним позовом:

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка

до відповідача : Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі

м.Донецька

- про скасування рішення відповідача про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальникам або органом Пенсійного фонду № 909/03-51/00131469 від 23.10.2006року на суму 216036,10грн.

за участю представників сторін:

від позивача – Оніпко Н.О. – довіреність № 6007/07 від 22.11.2006р.,

від відповідача – Заматов Р.В. – адвокат за довіреністю № 348-06 від 24.10.2006року,

в с т а н о в и в:

09.11.2006року відкрито провадження в адміністративній справі і призначено попереднє засідання на 22.11.2006року на 11 годин на якому оголошена перерва на 07.12.2006року та на 08.12.2006року на підставі ст.150 КАС України.

За клопотанням представників сторін судове засідання розпочато у відповідності з ст.121 КАС України в день закінчення попереднього. Представники сторін надали письмове клопотання про відмову від здійснення фіксації судового засідання.

Позивач звернувся з позовом, в якому просить скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Донецька № 909/03-51/00131469 від 23.10.2006року про застосування фінансових санкцій, посилаючись на той факт, що на час звернення з позовом господарським судом Донецької області порушена справа № 5/194Б про банкрутство ВАТ “Донецькобленерго” м.Горлівка і введено мораторій на задоволення кредиторських вимог, протягом дії якого не застосовуються неустойка (штраф, пеня), інші санкції за невиконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів).

Адвокат, який виступає на стороні позивача, надав заяву, в якої просить витрати на послуги адвокатської діяльності покласти на відповідача в сумі 21600грн., посилаючись на статті 87,90,94 КАС України, обґрунтовуючи договором, укладеним з позивачем № 19 від 24.10.2006року та рахунок компенсаційних витрат, пов”язаних з розглядом цієї справи.

Відповідач – УПФ України у Ворошиловському районі міста Донецька заперечив проти позову, посилаючись на те, що рішення, яке просить позивач скасувати, винесене до структурної одиниці Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівки - “Донецькі електричні мережі” м.Донецька, як до платника страхових внесків. Рішення винесено у зв’язку з порушенням структурною одиницею Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за несплату (неперерахування) або несвоєчасне перерахування страхувальником страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 згаданого закону. Крім цього, в резолютивній частині адміністративного позову, позивач просить скасувати рішення УПФУ в Кіровському районі м.Донецька, в той час, коли саме рішення виносив УПФУ у Ворошиловскьому районі м.Донецька. Позивач не оскаржував винесене рішення в термін десяти днів з дня одержання рішення до вищого органу Пенсійного фонду України як вимагає частина 13 ст.106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”.На день винесення рішення УПФ було невідомо про порушення справи про банкрутство позивача.

Господарський суд на попередньому засіданні просив позивача визначитись у предметі та підставах позову. Позивач після оголошеної перерви 07.12.2006року надав суду пояснення, в якої теж просить суд скасувати рішення УПФ, а також надав заперечення на відзив відповідача, до якого додав постанови Верховного Суду України по узагальненню практики розгляду справ по стягненню неустойки з осіб, до яких застосовані мораторій на задоволення кредиторських вимог.

2

Дослідивши надані позивачем документи, документи зібрані судом та, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступного:

Заявлений до судового розгляду спір стосується законності винесених Управлінням Пенсійного фонду районі у Ворошиловському районі м.Донецька № 909/03-51/00131469 від 23.10.2006року про застосування фінансових санкцій до структурного підрозділу юридичної особи.

В змісті позову, в якому відповідачем є Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м.Донецька позивач просив скасувати саме рішення УПФУ у Кіровському районі м.Донецька, а не у Ворошиловському районі м.Дорецька, чим порушені вимоги ст.106 КАС України.

Взагалі не може бути предметом спору скасування будь-яких рішень, так як скасування рішення є вже наслідком визнання спірного рішення незаконним, недійсним, нечинним тощо. Так як скасувати може суд рішення тільки те, що визнано ним незаконним тощо, а питання щодо визнання спірного рішення незаконним чи за іншими підставами не було предметом спору.

Із 1 вересня 2005року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України (далі –КАСУ).

Згідно з п.1ч.1ст.17 КАСУ компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних та юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Аналіз суб’єктивного складу та характеру правовідносин свідчить, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції, доказами якої можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі.

Приймаючи до уваги, що суд не має право змінювати за своєю ініціативою предмет спору, як і підстави, а скасування рішення УПФ України не передбачено діючим законодавством взагалі, господарський суд відмовляє у позові в цій частині.

Позивач надав суду заяву, в якої просить витрати на послуги адвокатської діяльності покласти на відповідача в сумі 21600грн., посилаючись на статті 87,90,94 КАС України, обґрунтовуючи вимогу договором, укладеним з позивачем № 19 від 24.10.2006року та рахунок компенсаційних витрат, пов’язаних з розглядом цієї справи.

На підставі статті 87 КАС України до судових витрат, зокрема входить і витрати на правову допомогу, які пов’язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором і які несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”. Дія названого Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Таким чином, судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Приймаючи до уваги, що позивач не довів суду факт проведення оплати позивачем адвокату за договором про надання юридичних послуг, тобто реальних витрат на послуги адвокатської діяльності, за цим господарський суд відмовляє у вимогах позивачу у повному розмірі

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд також враховує, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним, а також приймається до уваги фінансове становище підприємства, проти якого, зокрема, порушена справа № 5/194-Б про банкрутство ВАТ “Донецькобленерго” м.Горлівка і введено мораторій на задоволення кредиторських вимог.

Позивач не позбавлений права на звернення до господарського суду за захистом свого права і інтересів після зміни предмету спору.

Приймаючи до уваги, що з вини позивача виник спір, на нього покладаються судові витрати.

На підставі Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, статей 94-98, 112, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд –

П о с т а н о в и в:

В позові Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Донецьк до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м.Донецька про скасування рішення відповідача про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальникам або органом Пенсійного фонду № 909/03-51/00131469 від 23.10.2006року на суму 216036,10грн. відмовити.

Суддя Гринько С.Ю.

Повний текст постанови оголошено 08.12.2006року. Постанова може бути оскаржена.

Надруковано у 3прим.:

1-до справи

2-позивачу

3- відповідачу