Ухвала суду № 31845035, 13.06.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Дудар О.М.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

УХВАЛА

іменем України

"13" червня 2013 р. Справа № 817/681/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Малахової Н.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "22" квітня 2013 р. у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області про визнання дій протиправними, скасування вимог та рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року задоволено позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_5.

Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області щодо нарахування ОСОБА_5 заборгованості з єдиного внеску.

Визнано протиправними та скасовано вимоги управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області від 08.01.2013 №Ф-87 про сплату боргу з єдиного внеску в сумі 3705,86грн., від 08.02.2013 №Ф-02 про сплату недоїмки з єдиного внеску в сумі 8547,61грн. та рішення від 14.11.2012 №537 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за не сплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску в сумі 236,31грн.

Присуджено на користь позивача із Державного бюджету України судовий збір у сумі 263,81грн.

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську Рівненської області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить судове рішення скасувати та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову. Зокрема, апелянт посилається на те, що позивачка не має права на звільнення від сплати єдиного внеску, оскільки не досягла пенсійного віку необхідного для призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування".

Розглянувши справу в порядку, визначеному п.2 ч.1 ст.197 КАС України, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, одночасно є фізичною особою-підприємцем та отримує пенсію за віком, призначену у відповідності до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що підтверджується копіями: посвідчення від 20.08.1993 серії НОМЕР_1 (а.с.9), пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 від 10.08.2010, ОСОБА_5 (а.с.8).

14.11.2012 управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську було винесено рішення від №537 про застосування до ОСОБА_5 штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску в сумі 236,31грн. (28,11грн. - штрафи, 108,20 - пеня) (а.с.38).

Окрім того, управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську для ОСОБА_5 було сформовано вимоги про сплату боргу від 08.01.2013 №Ф-87 на суму 3705,86грн. (3497,92грн. - недоїмка, 107,42грн. - штрафи, 100,52грн. - пеня) (а.с.37) та про сплату недоїмки від 08.02.2013 №Ф-02 на суму 8547,61грн. (8339,67грн. - недоїмка, 107,42грн. - штрафи, 100,52грн. - пеня) (а.а.с.5-6).

Скасовуючи дані вимоги та визнаючи дії протиправними, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача були відсутні підстави для їх винесення відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", оскільки позивачка не є платником єдиного внеску.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду з огляду на наступне.

Так, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 вищезазначеного Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі по тексту постанови - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI визначено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону № 2464-VI особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За змістом ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. Окрім того, Законом передбачено і призначення пенсії до досягнення пенсійного віку.

Разом з тим, відповідно до абз. 1 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Призначення та виплата пенсій відповідно до ч. 3 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" названим категоріям, провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону, а тому пенсія за віком може бути надана особі яка не досягла пенсійного віку, встановленого Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за умови, якщо остання працювала або проживала на територіях радіоактивного забруднення.

Отже, у даному випадку положення ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" потрібно розуміти в контексті з положеннями ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачем, позивачка, у відповідності до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", перебуває на пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", є фізичною особою-підприємцем та перебуває на спрощеній системі оподаткування, отже, звільнена від сплати єдиного внеску відповідно до частини 4 статті 4 Закону № 2464-VI .

Позивачка у добровільному порядку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування не числиться, найманих працівників не має, а тому суд прийшов до обґрунтованого висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для винесення вимоги від 08.01.2013 №Ф-87 про сплату боргу з єдиного внеску в сумі 3705,86грн., від 08.02.2013 №Ф-02 про сплату недоїмки з єдиного внеску в сумі 8547,61грн. та рішення від 14.11.2012 №537 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за не сплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску в сумі 236,31грн.

Доводи апелянта зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують, а лише на свій розсуд тлумачать поняття "пенсія за віком", що не узгоджується з вимогами ч. 4 ст. 4 Закону № 2464-VI.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "22" квітня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська Н.М. Малахова

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 АДРЕСА_1,34400

3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області м-н.Вараш,25-А,м.Кузнецовськ,Рівненська область,34400