Ухвала суду № 31839643, 10.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" червня 2013 р. м. Київ К/9991/57464/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Браславській А.В.

за участю представника відповідача - Мриглод Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Березнівського відділення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби

на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2012

та постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 28.12.2011

у справі № 2а/1770/4549/2011

за позовом Приватного підприємства «Євробуд-М»

до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Євробуд-М» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області від 17.08.2011 № 0000542342, № 0000552342, № 0000562342.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 28.12.2011, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2012, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної планової виїзної перевірки ПП «Євробуд-М» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 31.03.2011, складено акт № 424/23/32600531 від 18.07.2011, в якому зафіксовано порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого було занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 3 029 834 грн.; порушення пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого було занижено податок на додану вартість на загальну суму 2 281 414 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 17.08.2011 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000542342 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 3 711 819 грн., в т.ч.: 3 029 834 грн. основного платежу та 681 985,25 грн.;

- № 0000552342 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2 791 389 грн., в т.ч.: 2 281 414 грн. основного платежу та 509 975 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000562342 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2009 року на 7 377 грн.

Також судами обох інстанцій встановлено, що в перевіряємий період між ПП «Євробуд-М» та контрагентами: ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго», ВАТ «Дубномолоко», Відділом освіти Березнівської райдержадміністрації, Управлінням державного казначейства у Березнівському районі Головного управління Держказначейства України у Рівненській області, Кам'янською сільською радою, Колективним підприємством «Електропівденьзахідмонтаж-6», ТОВ «ДІА-ЮНАЙТЕД будівельна та торгова група», ПП «ЮНІСЕФ», СПД ОСОБА_3, ТОВ «РІФ», ТОВ «Далат», ТОВ «Содеко», ТОВ «Мережа систем ВУД», ПП «Агроімпекс-Ресурс», ТОВ «Екобрук», Прилуцьким навчально-виховним комплексом «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дитячий садок», ТОВ «Рівнеукрбуд-реставрація», КП «Електропівденьзахідмонтаж-6», ПП «Ведко», Головним управлінням житлово-комунального господарства Рівненської області, ВАТ «Державний ощадний банк України», ТОВ «Торговий дім «Надія», ТОВ «Фірма П.С.В», ДП Національою енергетичною компанією «Укренерго», ПП «ТК «ЮНІТЕКС-ТРЕЙД», були укладені договори підряду, субпідряду, поставки будівельних матеріалів, купівлі-продажу, відповідно.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що залучення субпідрядних організацій при виконанні ПП «Євробуд-М» замовлень згідно договорів поставок було викликано об'єктивною необхідністю виконання взятих на себе договірних зобов'язань; на момент вчинення правочинів відомості про контрагентів позивача були наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; контрагенти були зареєстровані платниками податку на додану вартість, мали ліцензії на здійснення будівельної діяльності, договори за формою та змістом відповідають вимогам ст. ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, носять реальний характер і їх виконання здійснено позивачем в межах господарської діяльності; правочини пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Однак, такий висновок зроблений без повного дослідження всіх фактичних обставин справи та доказів на їх підтвердження.

Згідно зі ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам не відповідають.

Слід зазначити, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій посилались на докази, які є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій (виконання робіт та поставки товарів), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх доводів щодо неправомірності формування позивачем податкового кредиту, податковий орган вказав, що роботи згідно укладених договорів між позивачем та його контрагентами, останніми не могли здійснюватись, за відсутності працівників, виробничого обладнання, транспортних засобів, для здійснення господарської діяльності, що залишилось не дослідженим судами обох інстанцій.

Також судами попередніх інстанцій не досліджувалось питання щодо правомірності формування валових витрат позивача в спірному періоді в розрізі із понесеними витратами на виконання господарських операцій із вищевказаними контрагентами та їх зв'язку з господарською діяльністю позивача.

Дослідження даних обставин необхідне для правильного застосування норм матеріального права і, відповідно, прийняття обґрунтованого та законного рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Березнівського відділення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2012 та постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 28.12.2011 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний