Рішення № 318384, 18.12.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.12.06 р. Справа № 15/367

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В.Ломовцевої

При секретарі Бєліковій Н.А.

за участю:

Прокурора

Представників сторін:

від позивача не з’явився

від відповідача не з’явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом Відкрите акціонерне товариство „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м. Маріуполь

До відповідача Відкрите акціонерне товариство „Маріупольська сільгосптехніка” м.Маріуполь

про стягнення 44279 грн. 87 коп.

СУТЬ СПОРУ: В судовому засіданні 07.12.2006р. розгляд справи оголошено закінченим відповідно до ст. 85 ГПК України та оголошено перерву для підготовки тексту рішення до 18.12.2006р. згідно ст. 77 ГПК України.

Відкрите акціонерне товариство „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м.Маріуполь звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Маріупольська сільгосптехніка” м. Маріуполь про стягнення 44279 грн. 87 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 1075 від 13.03.2001р. на користування електричною енергією, платіжні вимоги-доручення, докази відправки відповідачу платіжні вимоги-доручення для оплати, звіти про споживання електроенергії, повідомлення відповідача про тарифи, розрахунок суми боргу та пені.

Позивач надав заяву від 06.01.2006р., якою повідомив, що у резолютивній частині позову допущена описка у визначенні суми пені, а саме зазначено 2642 грн. 63 коп., а повинно бути – 3222 грн. 74 коп. та просить стягнути з відповідача 44279 грн. 87 коп., з яких 41057,13 грн. боргу та 3222,74 грн. пені.

Відповідач до жодного судового засідання не з’явився, відзив на позов та витребувані документи не надав, хоча був повідомлен про слухання справи належним чином, в тому числі рекомендованою поштою з повідомленням.

Справа слуханням неодноразово відкладалась, в тому числі, з метою надання відповідачу права на захист, але він не скористався своїм процесуальним правом.

Відповідно до довідок державного реєстратора Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 27.11.2006р. № 1245 та Головного управління статистики у Донецькій області від 28.11.2006р. № 22-2/3741, які направлені до господарського суду за запитом, Відкрите акціонерне товариство „Маріупольська сільгосптехніка” м. Маріуполь на момент розгляду справи значиться у держреєстрі як юридична особа.

Справу розглянуто за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем укладено договір № 1075 від 13.03.2001р. на користування електричною енергією, строком дії до 31.12.2002р., який вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення його дії жодна із сторін не заявить про припинення договору або його перегляд. Договір укладено без протоколу розбіжностей та додаткових угод.

З матеріалів справи та пояснень позивача, суд дійшов висновку, що на момент виникнення правовідносин сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до умов договору позивач зобов’язується постачати відповідачу електроенергію, а відповідач, в свою чергу, зобов’язується оплачувати спожиту електроенергію.

Виходячи з абзацу 2 ч.4 Розділу ІХ Господарського кодексу України та абзацу 2 ч.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України положення цих кодексів застосовуються до прав та обов’язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності зазначеними кодексами.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання виконав належним чином, в період з вересня 2005р. по червень 2006р. поставив відповідачу електричну енергію на загальну суму 41057,13 грн. та виставив на оплату платіжні вимоги-доручення, що підтверджено матеріалами справи.

Відповідно до п. 4.1.3 договору плата за активну та реактивну електроенергію, потужність та інші платежі за попередній розрахунковий період сплачується споживачем не пізніше п’яти банківських днів після отримання рахунку та не пізніш десятого числа поточного місяця розрахункового періоду.

Відповідач спожиту електроенергію не оплатив, у зв’язку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 41057 грн. 13 коп., яка доведена позивачем, підтверджена матеріалами справи і підлягає стягненню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 4.2 договору сторонами передбачено, що у разі несвоєчасної оплати відповідач сплачує на користь позивача, пеню за кожний день прострочення платежу в розмірі 0,25% простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ст.ст. 216 – 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Позивачем нарахована пеня за несвоєчасну оплату в розмірі 3222 грн. 74 коп. Вказана сума нарахована відповідно до діючого законодавства та підлягає стягненню в повному обсязі.

Враховуючи наведене позов підлягає задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

В судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст. 526, 527, Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216 – 218, розділу 9 прикінцевих положень Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позов Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м. Маріуполь до Відкритого акціонерного товариства „Маріупольська сільгосптехніка” м.Маріуполь про стягнення 44279 грн. 87 коп. задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Маріупольська сільгосптехніка” (87535, м.Маріуполь, Донецька область, вул.Октябрьская, 10, ЄДРПОУ 03563181) на користь Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (87504, м.Маріуполь, Донецька область, вул. Шевченко, 1, ЄДРПОУ 00191129) 41057 грн. 13 коп. – боргу, 3222 грн. 74 коп. – пені, 442 грн. 80 коп. – державного мита, 118 грн. 00 коп. – плати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його прийняття.

Суддя Ломовцева Н.В.