Ухвала суду № 31830739, 05.06.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Токарева М.С.

Суддя-доповідач:Хаюк С.М.

УХВАЛА

іменем України

"05" червня 2013 р. Справа № 0670/677/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Хаюка С.М.

суддів: Бондарчука І.Ф.

Охрімчук І.Г.,

при секретарі Кошиль О.Ю. ,

за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "27" листопада 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Яркон" до Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Яркон" звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25 січня 2012 року №0000242301, №0000252301, №0000312302, мотивуючи тим, що вони винесенні з порушенням норм діючого законодавства.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 9 лютого 2011 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Яркон" задоволено.

Визнано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби від 25 січня 2012 року №0000242301, №0000252301, №0000312302 протиправними та скасовано їх.

Не погоджуючись з даною постановою ДПІ у м.Житомирі звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою у позові відмовити .

Представник ДПІ в засіданні суду підтримав апеляційну скаргу.

Представник товариства апеляційну скаргу не визнав.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Яркон" були придбані у 2006 році у ВАТ "Житомирське автотранспортне підприємство 11827" диспетчерський пункт, навіс, огорожа. Зазначене майно амортизується за ставкою 1,25%.

Згідно договору купівлі-продажу № 47 від 05.07. 2005 року ТОВ "ЯРКОН" придбало заправний моноблок зрідженим газом пропан-бутан типу ММС - 5-10 (5+5). Із специфікації, що є додатком до договору чітко вбачається, що є складовими частинами моноблоку. Отже, моноблок типу ММС -5-10 (5+5) є стаціонарним обладнанням, яке встановлюється окремо від будівлі, і не потребує ніяких інженерних та інших комунікацій.

18 березня 2005 року згідно договору купівлі-продажу № 11/1 ТОВ "ЯРКОН" придбало колонку для відпуску зрідженого газу "Шельф 100-2-LGP".

09 березня 2006 року згідно договору підряду № 57, були здійснені збірно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи заправного моноблоку для зрідженого газу пропан-бутан типу ММС -5-10 (5+5) в м. Житомирі по вул. Східній 88/2.

Згідно з Договором підряду № 78-М від 15 жовтня 2007 року, підрядник ТОВ "Газовик" зобов'язується виготовити за завданням ТОВ "ЯРКОН" з використанням своїх матеріалів автомобільний газозаправний пункт типу ММС- 5-10 (5+5) та встановити його з виконанням пусконалагоджувальних робіт.

Актом введення в експлуатацію основних засобів підтверджується те, що обладнання моноблоку за адресою: смт. Озерне Житомирського району Житомирської області по вул. Авіаційна, 65 було введено в дію в 2007 році.

23.06.2008р. ТОВ «ЯРКОН» було укладено договір оренди землі і Житомирською міською Радою, згідно умов якого орендна плата становила 108 426.59 гри за рік.

29.01.2010р. між ТОВ «ЯРКОН» та Житомирською міською Радою були укладені зміни до договору, згідно яких орендна плата починаючи з 23.06.2008р. повинна становити 15 256,45 грн. за рік на період будівництва об'єкта.

07.04.2010р. між ТОВ «ЯРКОН» та Житомирською міською Радою були укладені зміни до договору, згідно яких орендна плата починаючи з 23.06.2008р. повинна становити 20 067,83 грн. за рік на період будівництва об'єкта.

Враховуючи умови договору та пп. 7.9.6. п. 7.9 ст. 7 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» ТОВ «ЯРКОН» починаючи з 23.06.2008р. по 29.01.2010р. платило по 108 426,59 грн. в рік орендної плати, суму якої відносило до валових витрат, а Житомирська міська Рада до валового доходу.

Починаючи з 29.01.2010р. орендна плата зменшилась на 15 256,45 грн.. а з 07.04.2010р. на 20 067.83 грн. за рік. Тобто фактично з 23.06.2008р. орендна плата за земельну ділянку повинна становити 20 067.83 грн. В зв'язку з цим у ТОВ «ЯРКОН» перед Житомирською міською Радою виникла переплата.

Державною податковою інспекцією у м. Житомирі було проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Яркон" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2011 року. За результатами проведеної перевірки було складено акт №8974/23-1/31678214 від 30.12.2011 року, згідно висновків якого встановлено порушення:

пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.5.2.5 п.5.2 ст.5, пп.8.6.1 ст.8, пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 43623 грн.;

пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2,пп.7.4.1 п.7.4,пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість в сумі 22466 грн.;

п.51.1 ст.51, п.п.47.1.1 п.47.1 ст.47 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством невірно надано та не в повному обсязі інформацію пронараховані та виплачені суми доходів фізичних осіб;

п.п.2.2,2.6 "положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 року №637, в резуцльтаті чого підприємством не своєчасно та неповністю оприбутковано готівкові кошти в книзі обліку розрахункових операцій в сумі 9354,24 грн.;

п.п.242.1.3 п.242.1 ст.242, п.249.2, п.249 ст.249 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено екологічний податок за розміщення і зберігання побутових відходів всього у усім 20,05 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення від 25 січня 2012 року №0000242301, яким позивачу збільшено податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 54411 грн. у тому числі 43623 грн. - за основним платежем та 10788 гр. за штрафними (фінансовими) санкціями, №0000252301, яким позивачу збільшено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 23733 грн. у тому числі 22466 грн. - за основним платежем та 1267 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, №0000312302, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 46771,20 грн.

Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції, посилаючись на положення п.7.9.6. п. 7.9 ст. 7, п.8.4 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 7.4.5 Закону України "Про податок на додану вартість", п. п.198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, п. 7.5. Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614 та зареєстрованого в МЮУ 05.02.2001 року за № 106/5297 виходив з того , що виготовлення та встановлення окремого моноблоку не є поліпшенням основних засобів, а є придбанням нового обладнання, а тому при визначенні норми амортизації має враховуватися виключно період придбання та введення в експлуатацію нового обладнання, а тому кошти в сумі 20589,00 грн. безпідставно віднесено до завищених амортизаційних відрахувань. У позивача не було підстав для зменшення валових витрат, оскільки Житомирською міською радою позивачу не було повернуто кошти переплати, а тому у неї не виникало валових доходів, які могли бути оподатковані.

Не врахування податкових накладних на суму 22466 грн. на підставі того, що працівникам ДПІ не було надано доказів отримання спірних податкових накладних суперечить чинному законодавству України та базується виключно на припущеннях відповідача.

Сума штрафу у розмірі 467771,20 грн. не відповідає порушенню, яке допустило підприємство, оскільки ніяких негативних наслідків для держави або третіх осіб не настало.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції враховуючи наступне.

Пунктом 8.4 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не передбачено, що збільшення і або зменшення балансової вартості фондів залежить від строку введення в експлуатацію основних фондів.

Обладнання, яке віднесено до групи 1 було придбано та введено в експлуатацію позивачем після 01.01.2004 року, тому амортизаційні нарахування на моноблок, колонку, які знаходяться за адресою м. Житомир, вул. Східна 88/2 здійснюється виходячи із ставки, передбаченої п. 8.1.6. Закону України "Про оприбуткування прибутку підприємств"(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) - 2%.

Аналогічна ситуація щодо заправної станції розміщеної за адресою смт. Озерне Житомирського району Житомирської області по вул. Авіаційна, 65.

Вищенаведене, свідчать про те, що виготовлення та встановлення окремого моноблоку не є поліпшенням основних засобів, а є придбанням нового обладнання, а тому при визначенні норми амортизації має враховуватися виключно період придбання та введення в експлуатацію нового обладнання. З наданих під час перевірки документів чітко можна було встановити, що відбулося придбання основних засобів, а не поліпшення існуючих. З вище викладеного вбачається, що кошти в сумі 20589,00 грн. безпідставно віднесено до завищених амортизаційних відрахувань.

Відповідно до п. 7.9.6. п. 7.9 ст. 7 «Про оподаткування прибутку підприємств» оподаткування операцій лізингу (оренди) здійснюється у такому порядку:

передання майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює податкових зобов'язань орендодавця та орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму валових доходів а орендар збільшує суму валових витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування. У такому ж порядку здійснюється оподаткування операцій з оренди землі та жилих приміщень.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що у разі якщо у однієї сторони виникають, валові витрати то у іншої сторони повинні виникати валові доходи, і навпаки якщо у сторони не виникають валові витрати то у іншої сторони не можуть виникати валові доходи, а тому у позивача не було підстав для зменшення валових витрат, оскільки Житомирською міською радою позивачу не було повернуто кошти переплати, а тому у неї не виникало валових доходів, які могли бути оподатковані.

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду.

Відповідно до пп. 7.4.5 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) є податкові накладні чи митні декларації (інші подібні документи відповідно до пп. 7.2.6 цього Закону). Таким чином, на законодавчому рівні немає ніяких обмежень щодо формування податкового кредиту, пов'язаних зі строками отримання податкових накладних та їх відображенням у податкових деклараціях.

Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Посилання відповідач нате , що у позивача не було підстав для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту, оскільки ТОВ "ЯРКОН" не було доведено зв'язку між виконаними роботами та господарською діяльністю товариства є безпідставними.

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Надані під час перевірки податкові накладні, отримані від ПП "Реалбуд" відповідають встановленим вимогам і є чинними.

Пункт 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України визначає, що уся готівка, що надходить до каси, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися, що в свою чергу і робилося.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (РРО) або використанням розрахункових книжок (РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно п. 7.5. Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614 та зареєстрованого в МЮУ 05.02.2001 року за № 106/5297, використання книг обліку розрахункових операцій, зареєстрованого на РРО, передбачає щоденне використання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами отриманих від покупців та дані за сумами, виданих покупцям записуються окремо.

Так як помилку підприємство виправило ще до перевірки, всі кошти за цей день були перераховані до банку та ці дії не потягли ні яких негативних наслідків для держави, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що сума штрафу у розмірі 467771,20 грн. не відповідає порушенню, яке допустило підприємство, оскільки ніяких негативних наслідків для держави або третіх осіб не настало.

Колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки постанову Житомирським окружним адміністративним судом від 27.11.2012року винесено відповідно до позовних вимог з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому її потрібно залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "27" листопада 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М.Хаюк

судді: І.Ф.Бондарчук І.Г. Охрімчук

Повний текст виготовлено 10.06.2013 року

З оригіналом згідно: суддя _______ С.М.Хаюк

Повний текст cудового рішення виготовлено "10" червня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Яркон" вул.Східна,88/2,м.Житомир,10000

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014