Постанова № 31830258, 04.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 червня 2013 рокуСправа №827/909/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Майсак О.І.,

при секретарі Веселовій О.Ф.,

за участю: представників позивача Савчука В.М. (НОМЕР_1 виданий Гагарінським РВ УМВС України в м. Севастополі 17.10.1995 року); Вертій Н.А. (довіреність б/н від 13.04.2013 року); представників відповідачів Аверіної Л.П. (довіреність № 7/239 від 23.01.2013 року); Сергієнка К.М. (довіреність №1/1209 від 12.04.2013 року);

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Садівничого товариства «Утес» до Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції про визнання дій протиправними,

встановив:

Садівниче товариство «Утес» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції про визнання дій протиправними. Вказує, що 17.07.2012 року позивачем було отримано від працівників Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції факсова копія направлення від 16.07.2012 рок на проведення позапланової перевірки СТ «Утес», працівники відповідача пройшли на територію СТ «Утес», встановили наявність міста звалення ґрунту навколо обриву у морі та не складаючи будь-яких документів окинули територію СТ «Утес» 13.12.2012 року СТ «Утес» отримало від Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції претензію від 30.11.2012 року з вимогою сплатити заподіяну державі шкоду в розмірі 464 525,00 грн., у зв'язку з розміщенням відходів. Вважає дії відповідача протиправними.

Просить визнати дії відповідача протиправними.

Ухвалою від 04 квітня 2013 року відкрито провадження по справі та призначено до попереднього судового розгляду. Ухвалою від 25 квітня 2013 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить задовольнити. Вказує, що 17.07.2012 року позивачем було отримано від працівників Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції факсова копія направлення від 16.07.2012 рок на проведення позапланової перевірки СТ «Утес», працівники відповідача пройшли на територію СТ «Утес», встановили наявність міста звалення ґрунту навколо обриву у морі та не складаючи будь-яких документів окинули територію СТ «Утес» 13.12.2012 року СТ «Утес» отримало від Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції претензію від 30.11.2012 року з вимогою сплатити заподіяну державі шкоду в розмірі 464 525,00 грн., у зв'язку з розміщенням відходів. Вважає дії відповідача протиправними.

Представник відповідача з позовними вимогами не погодився повністю, просив у задоволенні відмовити. Обґрунтовує свої заперечення тим, що позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства СТ «Утес» проводилась відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства». Також вказує, що керівник СТ «Утес» був присутній при проведенні перевірці, акт був складений в останній день перевірки 17 липня 2012 року, зауважень ні яких позивачем надано не було, тобто позивач був згоден з перевіркою, її результатами. Але до суду з позовною заявою звернувся лише 27 березня 2013 року, що відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України є пропуском строку звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту листа Севастопольської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 24.04.2013 року № 334 направленого на ім'я ОСОБА_5 вбачається, що лист № 9900102279186 із ОПС-1 м. Севастополя (відправник Севастопольській відділ Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції пл. Ластова, 3 м. Севастополь) з повідомлення про вручення було отримано особисто ОСОБА_5 13.12.2012 року. З пояснень представників позивача, яки не заперечуються представниками відповідача, вказаним поштовим відправлення позивачу було направлено претензію від 30.11.2012 року з вимогою сплатити заподіяну державі шкоду в розмірі 464 525,00 грн., у зв'язку з розміщенням відходів. Доказів отримання позивачем копії акту перевірки відповідачем не надано та не доведено. Отже суд дійшов до висновку, що позивачем подано адміністративний позов у строк встановлений законом. Строк поновлено ухвалою суду про закінчення підготовчого провадження від 25 квітня 2013 року.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам на підставі пункту 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому, з огляду на вказане, спір належить розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено наступне: 12.07.2012 року за вих. №37-525вих-12 Севастопольською міжрайонною природоохоронною прокуратурою на адресу начальника Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції Медвєдеву О.В. було направлено вимогу про проведення перевірки СТ «Утес» додержання вимог природоохоронного законодавства з боку осіб, внаслідок діяльності яких утворені звалища ТПВ в районі мису Фіолент(а.с.73).

16.07.2012 року Державною Азово-Чорноморською екологічною інспекцією було видано наказ № 354 про проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства з боку осіб СТ «Утес», внаслідок діяльності яких утворені звалища надлишкового ґрунту, каміння та ТПВ (а.с.74).

17 липня 2012 року СТ «Утес» факсом від Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції було отримано направлення на проведення позапланової перевірки з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства СТ «Утес» у термін з 16 липня 2012 року по 17 липня 2012 року (а.с.8).

За результатами перевірки було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 63-АП від 16-17 липня 2012 року (а.с.34-36).

18 липня 2012 року Державною Азово-Чорноморською екологічною інспекцією відносно голови СТ «Утес» ОСОБА_5 було видано постанову про накладення адміністративного стягнення в розмірі 1 020,00 грн. (а.с.90).

30 листопада 2012 року в.о. начальника інспекції М.О. Масенко було видано претензію № 14 про зобов'язання відшкодувати СТ «Утес» шкоду в розмірі 464 520,00 грн. (а.с.9).

11.07.2012 року СТ «Утес» на адресу Державної Азово-Чорноморської інспекції було направлено повідомлення про те, що відповідно до рішення загальних зборів від 20.05.2012 року з метою застереження падіння людей та автотранспорту з обриву на межі СТ здійснити обмеження обриву шляхом відсипання мінеральним ґрунтом валу, що огороджений (а.с.79-80).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 року № 1264-XII (далі - Закон № 1264) державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. Особливій державній охороні підлягають території та об'єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об'єкти, визначені відповідно до законодавства України. Державній охороні від негативного впливу несприятливої екологічної обстановки підлягають також здоров'я і життя людей.

Статтею 16 Закону № 1264 Управління охороною навколишнього природного середовища полягає у здійсненні в цій галузі функцій спостереження, дослідження, екологічної експертизи, контролю, прогнозування, програмування, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності. Державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим місцеві ради та виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України. Державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій. Громадські організації можуть брати участь в управлінні галуззю охорони навколишнього природного середовища, якщо така діяльність передбачена їх статутами, зареєстрованими відповідно до законодавства України. Метою управління в галузі охорони навколишнього природного середовища є реалізація законодавства, контроль за додержанням вимог екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, досягнення узгодженості дій державних і громадських органів у галузі охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону № 1264 (в редакції, що діяла на час проведення перевірки) на території Автономної Республіки Крим функції та повноваження у галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів здійснює орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, до повноважень якого належить: а) здійснення управління у галузі охорони навколишнього природного середовища, забезпечення реалізації єдиної науково-технічної політики з питань охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів, координація діяльності підприємств, установ та організацій в даній галузі, що розташовані на території Автономної Республіки Крим; б) здійснення державного контролю за використанням, охороною поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу на території Автономної Республіки Крим; в) участь у проведенні моніторингу стану навколишнього природного середовища; г) участь у розробленні стандартів щодо регулювання використання природних ресурсів і охорони навколишнього природного середовища від забруднення та інших шкідливих впливів; ґ) проведення державної екологічної експертизи; д) одержання безоплатно від центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій інформації, необхідної для виконання покладених на нього завдань; е) видача дозволів на захоронення (складування) відходів, викиди шкідливих речовин у навколишнє природне середовище, спеціальне використання природних ресурсів відповідно до законодавства; є) обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності підприємств і об'єктів, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів, впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин; ж) подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних у результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; з) складення протоколів та розгляд справ про адміністративні правопорушення у галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів; и) забезпечення реалізації державної політики у сфері заповідної справи; формування, збереження та використання екологічної мережі, здійснення управління та регулювання у сфері охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду України на території Автономної Республіки Крим; і) вирішення інших питань у сфері охорони навколишнього природного середовища відповідно до закону.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877) дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до ст. 7 Закону № 877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення). Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею. За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю). На підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку. Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) або його заступником. Розпорядження може передбачати застосування до суб'єкта господарювання санкцій, передбачених законом. Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, повинен містити такі відомості: дату складення; тип заходу (плановий чи позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); термін усунення порушень; найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання, а також прізвище, ім'я та по батькові його керівника чи уповноваженої ним особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід; прізвище, ім'я та по батькові інших осіб, які взяли участь у здійсненні заходу. Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства він направляється рекомендованим листом, а на копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і дата направлення. Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

Згідно зі ст. 8 Закону № 877 орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; накладати штрафні санкції та вживати заходи, передбачені законом. Органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані: повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання; не втручатися і не перешкоджати здійсненню господарської діяльності під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо це не загрожує життю та здоров'ю людей, не спричиняє небезпеки виникнення техногенних ситуацій і пожеж; забезпечувати нерозголошення комерційної таємниці суб'єкта господарювання, що стає доступною посадовим особам у ході здійснення державного нагляду (контролю); ознайомити керівника суб'єкта господарювання або його заступника, або уповноважену ним особу з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом; надавати суб'єкту господарювання консультаційну допомогу щодо здійснення державного нагляду (контролю).

Порядок організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затверджений наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 року № 464 (далі - Порядок № 464) розроблено відповідно до Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року № 1524, Положення про Державну екологічну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 року № 1520.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 п. 1 Порядку № 464 цей Порядок визначає процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів. Цей Порядок поширюється на державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, Державної екологічної інспекції в областях, містах Києві та Севастополі, Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, Державної екологічної інспекції Азовського моря, Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції (далі - органи Мінприроди) та суб'єктів господарювання (юридичних та фізичних осіб).

Згідно з п.п. 1.4 п. 1 Порядку № 464 акт перевірки - документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання; державний інспектор - Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища та його заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного, Азовського морів та їх заступники, старші державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища; об'єкт перевірки - підприємства, цехи, виробничі майданчики, обладнання, установки, території тощо, які експлуатуються суб'єктами господарювання, в тому числі споруди та інші об'єкти, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище (в тому числі їх розміщення, проектування, будівництво, реконструкція та введення в дію), об'єкти природно-заповідного фонду.

Пунктом 2 Порядку № 464 встановлено, що періодичність здійснення перевірок визначається відповідно до Критеріїв розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для навколишнього природного середовища та періодичність здійснення заходів державного нагляду (контролю), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 N 212, із урахуванням екологічної ситуації в районі розташування об'єкта перевірки, ступеня і характеру його впливу на навколишнє природне середовище. Для здійснення перевірки керівником відповідно органу Мінприроди або його заступником видається наказ про проведення перевірки, який має містити: найменування суб'єкта господарювання, підстава перевірки та предмет перевірки; період, за який буде здійснюватись перевірка; визначення виконавців перевірки із залученням, у разі потреби, спеціалістів інших органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками). На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки (додаток 1), яке підписується керівником або заступником керівника органу Мінприроди (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою. При перевірці об'єктів, які підпадають під дію Закону України "Про державну таємницю", державні інспектори повинні мати при собі допуск установленого зразка і пред'являти зазначений документ на вимогу керівництва суб'єкта господарювання.

Згідно з п.п. 3.1 п. 3 Порядку № 464 планові та позапланові перевірки здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до п.п. 3.5 п. 3 Порядку № 464 позаплановою перевіркою є перевірка, яка не передбачена планом роботи органу Мінприроди.

Відповідно до п.п. 3.6 п. 3 Порядку № 464 позапланова перевірка проводиться за наявності таких обставин: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу Мінприроди про здійснення заходу державного нагляду (контролю) на його бажання; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом Мінприроди; звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-XII (далі - Закон № 1789) встановлено, що законні вимоги прокурора є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки.

Відповідно до ст. 20 Закону № 1789 при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право також: вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз; мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, у тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або інформацію з обмеженим доступом. Письмово вимагати подання в прокуратуру у визначений ним розумний строк зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, у тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність";

Дії, передбачені пунктами 3, 4 та 5 частини першої цієї статті, можуть бути вчинені виключно під час проведення перевірки в порядку, передбаченому статтею 21 цього Закону.

При виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право: 1) вносити подання; 2) у встановленому законом порядку ініціювати притягнення особи до дисциплінарної, адміністративної відповідальності, складати протокол про адміністративне правопорушення та починати досудове розслідування; 3) звертатися до суду в передбачених законом випадках.

Судом встановлено, що підставою для направлення Севастопольською міжрайонною природоохоронною прокуратурою на адресу Державної Азово-Чорноморської інспекції вимоги від 12.07.2012 року за вих. №37-525вих.-12 про проведення перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства з боку СТ «Утес» була лише інформації регіонального телебачення телеканалу «Перший Севастопольський» (програма «Пульс города» від 11.07.2012 року). Будь яких інших підстав вимога не містить. Матеріалі перевірки та будь-яки інші документи з приводу встановлення порушення з боку позивача природоохоронного законодавства Севастопольською міжрайонною природоохоронною прокуратурою до Державної Азово-Чорноморської інспекції не надсилалися.

Під час проведення позапланової перевірки державні інспектори перевіряють питання, необхідність висвітлення яких стала підставою для її проведення, з обов'язковим зазначенням цих питань у направленні на проведення перевірки (п.п. 3.7 п. 3 Порядку № 464).

Відповідно до п.п. 3.8, 3.9, 3.10 Порядку № 464 позапланова перевірка проводиться за наказом органу Мінприроди та направленням на проведення перевірки керівника органу Мінприроди або його заступника. Тривалість позапланової перевірки не повинна перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів. Продовження терміну проведення позапланової перевірки з будь-яких підстав не допускається.

Згідно з п.п. 4.1, 4.3 п. 4 Порядку № 464 перевірка складається з таких основних частин: підготовка до перевірки; проведення перевірки; оформлення результатів перевірки (складання акта перевірки, оформлення інших матеріалів перевірки); обговорення результатів перевірки, підписання акта перевірки; застосування адміністративних стягнень до порушників законодавства про охорону навколишнього природного середовища (у разі виявлення порушень). Перед початком перевірки державні інспектори зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення на перевірку та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу Мінприроди, і надати копію направлення.

Державні інспектори під час здійснення перевірок мають право: вимагати усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища; відбирати зразки продукції, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного контролю, відповідно до закону; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного контролю; давати обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом (п.п. 4.7 п. 4 Порядку № 464).

Відповідно до п.п. 4.9 п. 4 Порядку № 464 державні інспектори проводять перевірки об'єкта в присутності керівника суб'єкта господарювання або уповноважених ним осіб.

Згідно з п.п. 4.13 п. 4 Порядку № 464 за результатами проведеної перевірки, в тому числі спільної з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається акт перевірки вимог природоохоронного законодавства (додаток 3).

Підпунктом 4.15 пункту 4 Порядку № 464 передбачено, що в акті перевірки зазначаються: дата та місце складання акта перевірки; тип перевірки; предмет державного нагляду (контролю); номер та дата видачі наказу, на підставі якого проводилася перевірка; прізвище, ініціали, посада державних інспекторів, які проводили перевірку; посади, прізвища та ініціали осіб, які були залучені до перевірки (за наявності); посада, прізвище та ініціали керівника або уповноваженої ним особи суб'єкта господарювання або прізвище фізичної особи - підприємця, що були присутні при перевірці; повне найменування суб'єкта господарювання (об'єкта перевірки) та його місцезнаходження; у разі, якщо ініціатором перевірки є інший орган влади, - номер, дата звернення і найменування відповідного органу; дата початку й закінчення перевірки; інформація про здійснення попередньої перевірки (за наявності); виявлені порушення й недоліки; конкретні природоохоронні заходи, які здійснюються на виконання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів; стан виконання виданих раніше приписів щодо усунення виявлених порушень (за наявності); обставини та суть порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища (за наявності) з посиланням на нормативно-правові акти, вимоги яких порушені.

При встановленні під час перевірки порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства щодо охорони територіальних і внутрішніх морських вод від забруднення і засмічення (стаття 59 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення), крім акта перевірки, складається протокол про адміністративне правопорушення українською та англійською мовами відповідно до Положення про порядок обчислення розміру відшкодування та сплати збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України, затвердженого наказом Мінекобезпеки України від 26.10.95 N 116, зареєстрованого в Мін'юсті України 27.12.95 за N 478/1014 (п.п. 4.19 п. 4 Порядку № 464).

Відповідно до п.п. 4.20, 4.21, 4.22, 4.23, 4.24, п. 4 Порядку № 464 в останній день перевірки два примірники акта перевірки підписуються державними інспекторами, які проводили перевірку, і всіма членами комісії (якщо перевірка проводилася комісією), керівником або уповноваженою особою суб'єкта господарювання. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта перевірки. У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт, про це зазначається в акті перевірки. Один примірник акта перевірки (з відповідними додатками) передається керівнику (уповноваженій ним особі) суб'єкта господарювання, про що на останній сторінці примірників акта перевірки робиться відповідна відмітка за підписом особи, яка отримала акт перевірки, із зазначенням посади, прізвища та ініціалів, а також дати одержання акта. Другий примірник акта перевірки зберігається в органі Мінприроди. У разі, якщо посадова особа або уповноважений нею представник суб'єкта господарювання відмовляється від отримання акта перевірки особисто, то такий акт передається через канцелярію суб'єкта господарювання (із зазначенням вхідного реєстраційного номера) або відправляється рекомендованим листом. До примірника акта, який зберігається в органі Мінприроди, додаються документи, що підтверджують факт поштового відправлення та вручення адресату акта перевірки. На підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища (додаток 4). Припис щодо усунення порушень природоохоронного законодавства складається у двох примірниках, один з яких не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається керівнику суб'єкта господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, другий з підписом такої особи залишається в органі Мінприроди, який здійснював перевірку.

З урахуванням вищевикладених нормативно-правових норм судом робиться висновок, що в порушення вимог ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем направлення на проведення позапланової перевірки СТ «Утес» було надіслано факсом лише 17 липня 2012 року, тобто після початку проведення перевірки, також відповідачем не було направлено на адресу СТ «Утес» акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства. Перевірку було здійснено в порушення вимог Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 року № 1264-XII, в редакції, діючий на час її проведення в частині здійснення позапланового заходу без згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення. Зокрема, суд зазначає, що позивач СТ «Утес» мав право не допускати посадових осіб відповідача до здійснення заходу (проведення перевірки), у зв'язку з неналежним врученням позивачу направлення на проведення перевірки.

Також суд зазначає, що відповідачем наказ про проведення позапланової перевірки СТ «Утес» № 354 від 16.07.2012 року було прийнято після одержання останнім листа від позивача з відомостями про те, що відповідно до рішення загальних зборів від 20.05.2012 року з метою застереження падіння людей та автотранспорту з обриву на межі СТ здійснити обмеження обриву шляхом відсипання мінеральним ґрунтом валу, що огороджений. Тобто відповідачу на час прийняття вказаного наказу було відомо, що СТ «Утес» здійснило відсипання мінерального ґрунту навколо обриву біля моря.

Відповідно до п.п. 5.1 п. 5 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої Міністерством охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 року № 149 (далі - Методика) розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

Згідно з п.п. 5.2 п. 5 Методики, основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена.

Відходи, що спричинили засмічення земельної ділянки, класифікуються за 4 класами небезпеки згідно з ДСанПіН 2.2.7.029-99 «Державні санітарні правила і норми. Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення класу їх небезпеки для здоров'я населення», що затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.99 № 29, чинними нормативними документами у сфері поводження з відходами (додаток 5) (п.п. 5.3 п. 5 Методики).

Відповідно до п.п. 5.5 п. 5 Методики, розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою 6: Р ШЗ = А х Б х Г ОЗ х П ДЗ х К ЗЗ х К НВ х К ЕГ, де Р ШЗ - розмір шкоди від засмічення земель, грн.; А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5; Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 10, а небезпечними (токсичними) відходами - 100. Г ОЗ - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн./м 2; П ДЗ - площа засміченої земельної ділянки, м 2; К ЗЗ - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 6; К НВ - коефіцієнт небезпеки відходів, який визначається за додатком 5; К ЕГ - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.

Довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала засмічення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів (п.п. 5.6 п. 5 Методики).

Відповідно до п.п. 5.6.1, 5.6.2 п. 5.6 Методики, грошова оцінка земель, по яких не проведено її визначення, здійснюється за підпунктом 4.7.1 цієї Методики. Розрахована за підпунктом 4.7.1 цієї Методики грошова оцінка використовується в формулі (6) замість нормативної грошової оцінки земельної ділянки (Г ОЗ).

Згідно з п.п. 5.7. п. 5 Методики, значення коефіцієнта засмічення земельної ділянки (К ЗЗ) приймається за ступенем її засмічення, визначеного в залежності від об'єму відходів, згідно з додатком 6.

Підпунктом 5.8 пункту 5 Методики передбачено, що значення коефіцієнта еколого-господарського значення земель (К ЕГ) приймається відповідно до категорії земель, що зазнали засмічення, або їх статусу як таких, що підлягають особливій охороні, згідно з додатком 2.

Довідку про віднесення земельної ділянки, що зазнала засмічення, до категорій за цільовим призначенням надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів (п.п. 5.8.2 п. 5.8 Методики).

19.11.2012 року за вих. № 8-5-1/10276 Головним управлінням Держемагенства у м. Севастополі на адресу Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції було направлено лист з відомостями про те, що грошова оцінка 1 м.кв. станом на 01.01.2012 року становить 252,80 грн. (а.с.87).

Проте, зі змісту розрахунку розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства України, здійсненого Державною Азово-Чорноморською екологічною інспекцією вбачається, що вказаний розрахунок був проведений останнім лише за наявності довідки Головного управління Держемагенства у м. Севастополі від 19.11.2012 року за вих. № 8-5-1/10276, що в своє чергу є порушення вимог п.п. 5.8.2 п. 5.8 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої Міністерством охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 року № 149.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладених правових норм та матеріалів справи, суд дійшов до висновку про протиправність дій відповідача щодо проведення перевірки Садівничого товариства «Утес» з питань додержання природоохоронного законодавства при діяльності яких утворені звалища надлишкового ґрунту, каміння та тверді побутові відходи, та оформленню її результатів.

Постанова складена та підписана 10 червня 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції щодо проведення перевірки Садівничого товариства «Утес» (99058, м. Севастополь, вул. Гер. Бреста, б. 21, кв. 124) з питань додержання природоохоронного законодавства при діяльності яких утворені звалища надлишкового ґрунту, каміння та тверді побутові відходи, та оформленню її результатів.

3. Стягнути з Державного Бюджету України (код ЕДРПОУ 38022717, ГУ ДКС України у м. Севастополі МФО 824509, р/р 31214206784001, код платежу 35884906) на користь Садівничого товариства «Утес» (99058, м. Севастополь, вул. Гер. Бреста, б. 21, кв. 124, відомості про поточні рахунки в установах банку в матеріалах справи відсутні) суму судового збору в розмірі 34,41 грн. (тридцять чотири гривні 41 копійка).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.І. Майсак