Постанова № 31830099, 11.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 червня 2013 рокуСправа №827/1411/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Майсак О.І.,

при секретарі Веселовій О.Ф.,

за участю: представника позивача Трифонової Н.Г. (довіреність № 6011/07-14 від 11.12.2012 року); представника відповідача Стьопкіна Д.В. (довіреність № б/н від 20.01.2013 року);

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя до Державного підприємства «Севастопольське авіаційне підприємство» про стягнення заборгованості по єдиному внеску в розмірі 184 758,45 грн.,

в с т а н о в и в:

Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Державного підприємства «Севастопольське авіаційне підприємство» про стягнення заборгованості по єдиному внеску в розмірі 184 758,45 грн. Вказує, що відповідно до п. 6.2 ч. 6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідач зобов'язаний був вчасно сплатити суму заявлених зобов'язань за березень 2013 року в розмірі 597 676,53 грн. до 22.04.2013 року. Проте, сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ДП «Севастопольське авіаційне підприємство» була сплачена частково в розмірі 412 918,00 грн.

Просить стягнути з відповідача заборгованість по єдиному внеску в розмірі 184 758,45 грн.

Ухвалою від 31 травня 2013 року відкрито провадження по адміністративній справі. Ухвалою від 31 травня 2013 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з Державного підприємства «Севастопольське авіаційне підприємство» на користь УПФУ у Гагарінському районі м. Севастополя заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень 2013 року на загальну суму 179 470,63 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог підтримав повністю, просив позов задовольнити повністю. Вказує, що відповідно до п. 6.2 ч. 6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідач зобов'язаний був вчасно сплатити суму заявлених зобов'язань за березень 2013 року в розмірі 597 676,53 грн. до 22.04.2013 року. Сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ДП «Севастопольське авіаційне підприємство» була сплачена частково в розмірі 412 918,00 грн. Також вказує, що відповідач в процесі розгляду справи частково погасив заборгованість, отже сума боргу станом на 10.06.2013 року по сплаті єдиного внеску складає 179 470,63 грн.

Представник відповідача у с удовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в розмірі 179 470,63 грн. визнав у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено: Державне підприємство «Севастопольське авіаційне підприємство» зареєстровано як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя.

Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі Закон № 2464) платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується: 1) для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно з п. 1 ст. 8 Закону № 2464 розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом п'ятим статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) (від 36,76 % до 49,7 %) відповідно до 67 класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Відповідно до пункту 7 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 2, 6 - 8 частини першої статті 4 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині дев'ятій цієї статті), встановлюється у розмірі 3,6 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Згідно з п. 3.1 ч. 3 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року № 22-2 (далі - Порядок 22-2) страхувальники, крім зазначених у пунктах 3.3 - 3.4 цього розділу, а також страхувальники, зазначені в пункті 3.2, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію його, як підприємця), у частині подання звіту за таких осіб зобов'язані формувати та подавати до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний місяць. Звіт подається за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

Згідно з п. 2.2 ч. 2 Порядку 22-2 звіт подається одним із способів: в електронній формі з використанням ЕЦП через центр обробки електронних звітів згідно з Порядком подання звітів до Пенсійного фонду України в електронній формі, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 19.04.2007 N 7-7, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.04.2007 за N 436/13703 (звіт на паперових носіях не подається); на паперових носіях, завірених підписом керівника страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації; на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не більше п'яти.

Відповідно до п. 4.3.6. ч. 4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-5 (далі - Інструкція 21-5) нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Згідно з п. 8 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 28 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Платник єдиного внеску ДП «Севастопольське авіаційне підприємство» віднесено до 27 класу професійного ризику. Згідно з п. 5 ст. 8 Закону № 2464 розмір єдиного внеску для ДП «Севастопольське авіаційне підприємство» встановлюється 37,45 % від суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основу та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату працю», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідач згідно з п. 8 ст. 9 Закону № 2464 зобов'язаний був вчасно сплатити суму заявлених зобов'язань, передбачений законодавством, а саме: за березень 2013 року у розмірі 597 676,53 грн. до 20.04.2012 року (а.с.6-7).

Однак ДП «Севастопольське авіаційне підприємство» сплатило частково суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 418 205,90 грн.

Таким чином, на час розгляду адміністративної справи, заборгованість відповідача перед бюджетом управління Пенсійного фонду у Гагарінському районі м. Севастополі складає 179 470,63 грн., тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Повний текст постанови складено та підписано 14 червня 2013 року.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Севастопольське авіаційне підприємство» (99057, м. Севастополь, вул. Льотчиків, 2, код ЄДРПОУ 07705790, р/р 29022947110010 у КРФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324010) на користь Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя (99059, м. Севастополь, пр. Гер. Сталінграду, 56, код ЄДРПОУ 22275002, р/р 37190101002702 у відділенні Державної казначейської служби Головного управління Державної казначейської служби України у м. Севастополі, МФО 824509) заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень 2013 року в розмірі 179 470,63 грн. (сто сімдесят дев'ять тисяч чотириста сімдесят гривень 63 копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.І. Майсак