Постанова № 31889205, 07.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

Копія

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2013 року Справа №827/1284/13-а11 год. 21 хв.

місто Севастополь

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі колегії суддів:

головуючого судді - Кириленко О.О.

суддів: Водяхіна С.А.,

Шаповала І.І.

секретар судового засідання Самойлова М.С.

за участю: позивача - ОСОБА_2, представника відповідача - Куртмоллаєва А.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністра оборони України про визнання дій неправомірними, визнання частково наказу таким, що виданий з порушенням вимог чинного законодавства та його скасування, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом до Міністра оборони України про визнання дій неправомірними, визнання частково наказу таким, що виданий з порушенням вимог чинного законодавства та його скасування, зобов'язання вчинити певні дії. А саме, просить: визнати неправомірними дії Міністра оборони України щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності "звільнення з військової служби за службовою невідповідністю" старшого інспектора відділу фінансового аудиту територіального Кримського управління внутрішнього аудиту та контролю підполковника ОСОБА_2 відповідно до наказу Міністра оборони України від 19 квітня 2013 року № 266 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності"; наказ Міністра оборони України від 19 квітня 2013 року № 266 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" стосовно пункту 2 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності "звільнення з військової служби за службовою невідповідністю" старшого інспектора відділу фінансового аудиту територіального Кримського управління внутрішнього аудиту та контролю підполковника ОСОБА_2 визнати таким, що виданий з порушенням вимог чинного законодавства та скасувати його; зобов'язати Міністра оборони України скасувати пункту 2 за неналежне виконання службових обов'язків підчас проведення контрольного заходу накласти дисциплінарне стягнення - "звільнення з військової служби за службовою невідповідністю" на старшого інспектора відділу фінансового аудиту територіального Кримського управління внутрішнього аудиту та контролю підполковника ОСОБА_2, наказу Міністра оборони України від 19 квітня 2013 року № 266 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності".

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що протиправними діями відповідача були порушені права та законні інтереси позивача.

Позивач у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та письмових поясненнях.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував у повному обсязі.

Заслухавши доводи учасників судового процесу, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач проходить військову службу у військовому званні "підполковник" на посаді старшого інспектора відділу фінансового аудиту у територіальному Кримському управлінні внутрішнього аудиту та контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України.

На військовій службі позивач перебуває з 1994 року, характеризується позитивно, має ряд заохочень за зразкове, сумлінне виконання службових обов'язків та за виконання особливо важкої роботи, дисциплінарних стягнень не має, оцінка за критеріями службової діяльності - "добре", займаній посаді відповідає (відомості зі службової картки та оцінної картки військовослужбовця).

Наказом Міністра оборони України від 19 квітня 2013 року № 266 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" на позивача накладено дисциплінарне стягнення - "звільнення з військової служби за службовою невідповідністю" (пункт 2 наказу).

Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Статут), який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.

Відповідно до статей 1, 2 Статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Згідно зі статтею 4 Статуту військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Частиною першою статті 5 Статуту передбачено, що за стан дисципліни у військовому з'єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.

Згідно з частиною третьою статті 5 Статуту стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.

Відповідно до частини першої статті 45 Статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Статтею 68 Статуту передбачено, що на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.

Відповідно до статті 83 Статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Згідно з частиною першою статті 84 Статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Відповідно до статті 86 Статуту після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

З огляду на норми Статуту, вирішення питання про доцільність проведення службового розслідування є прерогативою командира. Однак, саме під час службового розслідування встановлюються питання щодо наявності у діях військовослужбовця складу правопорушення, причин та умов, що спричинили скоєння цього правопорушення та інші питання, що необхідно враховувати при прийнятті рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та обрання виду дисциплінарного стягнення.

У даних спірних відносинах службове розслідування проведено не було.

Під час судового розгляд встановлено, що наказ від 19 квітня 2013 року № 266 був виданий після проведення позапланового аудиту фінансово-господарської діяльності державного підприємства Міністерства оборони України "Сакський Центральний військовий клінічний санаторій ім. М.І. Пирогова" за період з 01 січня 2012 року по 01 березня 2013 року, аудиторський звіт від 28 березня 2013 року № 234/40/42, проведеного аудиторською групою під керівництвом головного спеціаліста відділу аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України Стародуба Бориса Степановича у період з 18 березня 2013 року по 27 березня 2013 року.

Відповідно до доручення Міністра оборони України від 21 лютого 2013 року № 2517/з, доведеного розпорядженням директора Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України від 22 лютого 2013 року № 234/506 позивачем на підставі посвідчення від 25 лютого 2013 року № 234/2-77, у складі аудиторської групи було розпочато 25 лютого 2013 року аудит з питань проведення аналізу результатів діяльності державного підприємства Міністерства оборони України "Сакський Центральний військовий клінічний санаторій ім. М.І. Пирогова".

У період з 25 лютого 2013 року по 27 лютого 2013 року позивачем було проведено дослідження фінансової звітності та проведено аналіз результатів діяльності підприємства за 2012 рік у відповідності до Методики аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств державного сектору економіки, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14 лютого 2006 року № 170.

За результатами проведеного аналізу було надано позитивний висновок щодо діяльності підприємства за 2012 рік у порівнянні з попередніми періодами (2010-2011 роки, що були досліджені для більшої репрезентативності аналізу).

Відповідно до розпорядження заступника директора Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України від 28 лютого 2013 року № 234/553, було продовжено термін контрольного заходу до 12 березня 2013 року.

28 лютого 2013 року тимчасово виконуючим обов'язки начальника територіального Кримського управління внутрішнього аудиту та контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України було затверджено нову програму фінансового аудиту та аудиту відповідності державного підприємства Міністерства оборони України "Сакський Центральний військовий клінічний санаторій ім. М.І. Пирогова" згідно з якою потрібно було провести повний аудит у термін до 12 березня 2013 року.

12 березня 2013 року тимчасово виконуючим обов'язки начальника територіального Кримського управління внутрішнього аудиту та контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України було надано усне розпорядження щодо проведення дослідження зі складанням доповіді за зверненням народного депутату України Ганни Герман та надано електронну копію звернення народного депутата. Контрольні заходи було продовжено до 19 березня 2013 року.

Заступником директора Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України винесено розпорядження від 13 березня 2013 року № 234/684 про зміну у складі аудиторської групи та передачу всіх напрацьованих матеріалів підполковнику Антощуку В.М.

На момент передачі відпрацьованих матеріалів підполковнику Антощуку В.М., аудиторський звіт готовий не був, не було зроблено остаточних висновків та не повністю викладено всі дослідження та матеріали.

Тобто, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення за неналежне виконання службових обов'язків під час організації проведення контрольного заходу, проведення якого позивачем завершено не було, і за наслідками якого не було зроблено остаточного висновку.

Звіт фінансового аудиту окремих питань фінансово-господарської діяльності державного підприємства Міністерства оборони України "Сакський центральний військовий клінічний санаторій ім. М.І. Пирогова" за період з 01 січня 2012 року по 01 березня 2013 року позивачем підписано не було, оскільки на час його підписання, позивача вже було виключено зі складу аудиторської групи.

Частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У ході судового розгляду, представником відповідача не надано належних та допустимих доказів у підтвердження правомірності оскаржуваного акту.

Так, відповідачем не доведено: у чому полягало неналежне виконання ОСОБА_2 службових обов'язків під час організації проведення контрольного заходу та контролю за його проведенням, врахування попередньої поведінки військовослужбовця, а також тривалості військової служби та рівня знань про порядок служби та не обґрунтовано причин обрання саме такого виду дисциплінарного стягнення, як звільнення з військової служби за службовою відповідністю, що є самим суворим видом дисциплінарного стягнення.

Критерії оцінювання судами рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень наведені у частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З досліджених судом обставин справи вбачається, що оскаржуване рішення відповідача прийнято без урахуванням усіх обставин, що мали значення для його прийняття, тобто необґрунтовано.

Частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Однак, при цьому, суд зазначає, що стаття 162 Кодексу адміністративного судочинства України наводить перелік способів захисту порушених прав, свобод чи інтересів та інших видів висновків суду по суті позовних вимог. При цьому даний перелік не є вичерпний, оскільки відповідно до частини третьої цієї статті суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Тобто, спосіб захисту, обраний судом, не обов'язково має збігатися з тим, що запропонував позивач у позовних вимогах.

Отже, суд може змінити чи уточнити формулювання позовних вимог, а в необхідних випадках і вийти за межі позовних вимог (частина друга статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України).

З метою відновлення порушеного права позивача, суд на підставі частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює його порушене право, а саме: визнати протиправним та скасувати оскаржуваний акт.

Керуючись статтями 11, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу Міністра оборони України від 19 квітня 2013 року Про притягнення до дисциплінарної відповідальності в частині накладення дисциплінарного стягнення - "звільнення з військової служби за службовою невідповідністю" на старшого інспектора відділу фінансового аудиту Територіального Кримського управління внутрішнього аудиту та контролю підполковника ОСОБА_2.

Постанова може бути оскаржена у строки і порядку встановленими частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Головуючий суддя(підпис)О.О. Кириленко Судді(підпис)С.А. Водяхін (підпис)І.І. Шаповал

Постанову складено у повному обсязі

12 червня 2013 року

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Кириленко