Ухвала суду № 31830004, 10.06.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/4190/13-ц Головуючий у 1 інстанції:Філюк Т.М. Провадження № 22-ц/773/904/13 Категорія:57 Доповідач: Бовчалюк З. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2013 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Бовчалюк З.А.,

суддів - Карпук А.К., Здрилюк О.І.,

при секретарі - Шереметі Т.Г.,

з участю: представника відповідача ТзОВ «Водолій» - Брицюка О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Водолій» ЛТД, ОСОБА_4 про звернення стягнення на частину майна товариства, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_3 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 квітня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 квітня 2013 року скасовано заходи забезпечення позову в даній справі.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, позивач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій покликаючись на незаконність судового рішення із-за порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати і постановити нову ухвалу про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову.

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 слід відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін з таких підстав.

Скасовуючи заходи забезпечення позову в даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що загальний баланс товариства становить 633700 гривень, ціна позову - 603 219 гривень, а розмір частки учасника товариства ОСОБА_4 - 30 %, відтак вжиті судом ухвалою від 8 квітня 2013 року заходи забезпечення позову не відповідають дійсним обставинам справи, а тому що є всі передбачені чинним процесуальним законодавством підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає правильними.

Відповідно до пункту частини 1, частини 3 статті 152 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз'яснень наданих в пунктах 3, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 жовтня 2006 року згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Луцького міськрайонного суду від 08 квітня 2013 року накладено арешт на будівлю гаражів та офісного приміщення загальною площею 330,9 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 та будівлю прирейкового складу та рампу плодоовочевого пункту загальною площею 406,6 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_2, що належать на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю «Водолій»ЛТД в межах ціни позову - 603 219 гривень.

Судом при вирішенні питання про скасування вжитих заходів забезпечення позову встановлено, що питання про виділення частки в натурі учасника товариства, яким є відповідач ОСОБА_4, не вирішувалось, остання є власником лише 30 % часток учасника товариства, а власником майна продовжує залишатись товариство. Таким чином накладений арешт на майно ТзОВ «Водолій» ЛТД може перешкодити здійсненню господарської діяльності останнього та порушити законні права та інтереси інших учасників.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно, з посиланнями на норми чинного процесуального законодавства, скасував заходи забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду та не містять підстав для скасування оскаржуваної ухвали, яка постановлена з дотриманням вимог процесуального права.

Керуючись ст.ст.307, 312, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду від 30 квітня 2013 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді