Постанова № 318299, 11.12.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.06 р. Справа № 33/298а

Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Новикової Р.Г., при секретарі судового засідання Овчинніковій В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Украгропродукт” м. Донецьк

до Донецької митниці м. Донецьк

про визнання недійсними податкових повідомлень №51/19 від 22.05.2006р., №52/19 від 22.05.2006р., №79/19 від 26.05.2006р., №80/19 від 26.05.2006р.

за участю представників:

від позивача: Кудяєва В.І. – за дов. від 10.10.2006р.

від відповідача: Давиденко О.О. – за дов. №23/266 від 23.06.2006р.

на підставі статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України було оголошено перерву з 28.11.2006р. по 08.12.2006р., з 08.12.2006р. по 11.12.2006р.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „Украгропродукт” м. Донецьк звернулось до господарського суду з позовною заявою про визнання недійсними податкових повідомлень Донецької митниці №51/19 від 22.05.2006р., №52/19 від 22.05.2006р., №79/19 від 26.05.2006р., №80/19 від 26.05.2006р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на порушення відповідачем вимог чинного законодавства, відсутність підстав для прийняття спірних податкових повідомлень.

Під час здійснення митного оформлення товару „механічно-сепароване м’ясо індика (курки)”, задекларованого у вантажних митних деклараціях №70000000/5/011730 від 13.06.2005р., №70000000/5/012492 від 23.06.2005р., №70000000/5/013134 від 04.07.2005р., №70000000/5/014170 від 19.07.2005р., №70000000/5/014298 від 21.07.2005р., №70000000/5/014766 від 29.07.2005р. був застосований код УКТЗЕД 0210909000. Підставою для характеристики товару саме за цим кодом була інформація, викладена у листі Державної митної служби України №11/42-4-75ДСК від 17.02.2000р., висновки лабораторії, сертифікати походження товару.

Позивач також наполягає на тому, що є правомірним митне оформлення „копченої свинячої грудинки, великошматкової у вакуумній упаковці” та „копченого свинячого окісту, великошматкового в вакуумній упаковці”, задекларованих позивачем у вантажних митних деклараціях №70000000/5/019796 від 12.10.2005р., №70000000/5/021596 від 04.11.2005р., за кодами УКТЗЕД 0210121900 та 0210113100.

Відповідно до норм Закону України “Про Митний тариф України” №2371-III від 05.04.2001р. до 16 групи віднесені товари, що не пройшли теплової обробки. Оскільки товар знаходився у копченому виді, не можна стверджувати про те, що він не пройшов теплової кулінарної обробки. Крім того, при проведенні дослідження з відбором проб, лабораторія прийшла до висновку про можливість класифікації даного товару за кодом УКТЗЕД 0210. При прийнятті декларації Донецька митниця прийшла до висновку, що в ній містяться всі відомості необхідні для її прийняття.

Крім того, з урахуванням змісту підпункту „д” пункту 4.4.2 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000р. не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано).

Тому, на думку позивача, застосування до товару, митне оформлення якого відбулось у червні-липні 2005року, положень, викладених у листах Державної митної служби України №29/1-13/3487-ЕП від 01.08.2005р. та №29/2-5/6159-ЕП від 04.11.2005р.

Ухвалою від 12.10.2006р. було відкрите провадження в адміністративній справі №33/298а та призначене попереднє засідання на 23.10.2006р.

Враховуючи наявність заяви позивача про забезпечення доказів, суд викликав представників сторін у засідання суду на 17.10.2006р. для її розгляду.

За наслідками засідання від 17.10.2006р. вислухавши пояснення представника позивача суд відмовив у задоволенні заяви про забезпечення доказів.

У засіданні від 23.10.2006р. позивач не відмовився від заявлених вимог, а відповідач не визнав позовні вимоги.

У запереченнях №11-23/7640 від 20.10.2006р. відповідач посилаючись на норми Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000р., Закону України „Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997р., Закону України „Про Єдиний митний тариф” № 2097-XII від 05.02.1992р., зазначив наступне.

На думку відповідача, спірні податкові повідомлення були винесені правомірно, з використанням повноважень, наданих відповідачеві чинним законодавством, та з урахуванням положень Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, Митного тарифу України.

Ухвалами від 23.10.2006р. та від 02.11.2006р., винесеними за результатами попереднього судового засідання, з метою всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку від відповідачів були судом були витребувані документи.

Відповідач явку представника у засідання не забезпечив, документи, витребувані ухвалою суду від 02.11.2006р., не надав. На адресу суду надійшло клопотання №23/497 від 02.11.2006р., у якому відповідач просив відкласти засідання у зв’язку з неможливістю забезпечення явки представника в засідання 14.11.2006р.

За наслідками підготовчого провадження від 14.11.2006р. була постановлена ухвала про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду на 28.11.2006р.

В судовому засіданні 28.11.2006р. головуючим були роз’яснені процесуальні права та обов’язки сторонам, передбачені статтями 49, 51, 54, 65-68 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивач наполягав на задоволенні заявлених вимог, а відповідач не визнав заявлені вимоги. Також представників сторін було повідомлено про можливість примирення згідно зі статтею 113 Кодексу адміністративного судочинства України.

В присутності представників позивача та відповідача на підставі статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України було оголошено перерву з 28.11.2006р. по 08.12.2006р., з 08.12.2006р. по 11.12.2006р.

У доповненнях до позову від 08.12.2006р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгропродукт» м. Донецьк повідомило, що стосовно товару „м’ясо куряче морожене механічно сепароване” було прийняте Відділом номенклатури та класифікації товарів рішення від 20.05.2005р. про те, що товар пред’явлений до декларування за декларацією №700000003/5/010034 слід класифікувати під кодом та проставлений штемпель відділу номенклатури та класифікації товарів „правильність класифікації перевірена”. Порядок правильності визначення коду відповідає вимогам наказу Державної митної служби України №646 від 10.10.2003р.

У поясненнях №23/584 від 11.12.2006р., відповідач зазначив наступне. Відповідно до Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України №646 від 01.10.2003 року, відділ номенклатури та класифікації товарів митниці здійснює розгляд питань класифікації товарів за запитами підрозділів митниці в ході здійснення митного контролю та митного оформлення товару за вантажною митною декларацією. Запит може оформлюватись у випадках, передбачених законодавством України, чи за результатами перевірки документів.

Поряд з цим, законом України „Про порядок погашення зобов’язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000р. митним органам надано право направляти податкові повідомлення у разі виявлення методологічної помилки у поданій платником податків декларації, якщо ця помилка призвела до заниження або завищення суми податкового зобов’язання.

В даному випадку податкові повідомлення виставлялись на підставі відповідного акту перевірки. Строк давності виставлення податкових повідомлень згідно вказаного закону складає три роки з дня подання відповідної податкової декларації.

Крім того, рішення відділу номенклатури та класифікації товарів видається за кожним окремим запитом по конкретній вантажно-митній декларації, що надійшла до митного оформлення.

Під час судового провадження були досліджені: лист Донецької митниці №11-19/4235 від 19.06.2006р.; податкові повідомлення №51/19 від 22.05.2006р., №52/19 від 22.05.2006р., №79/19 від 26.05.2006р., №80/19 від 26.05.2006р.; довідка експерта №22-465 від 10.06.2005р.; постанова апеляційного суду Донецької області у справі №33-180 від 03.08.2006р.; лист Державної митної служби України №11/42-4-75ДСК від 17.02.2000р.; свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №306703; довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; уточнення №1/135 від 11.10.2006р.; наказ №838 від 03.10.2006р.; заперечення №11-23/7642 від 20.10.2006р.; довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 №309300; витяг з наказу Державної митної служби України №144 від 24.02.2006р.; витяг з акту від 24.03.2006р. комплексної перевірки службової діяльності Донецької митниці за період з 01.04.2002р. по 01.03.2006р.; лист Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України №29/1-11.1/2665-ЕП від 17.04.2006р.; наказ Донецької митниці №255 від 12.04.2006р.; акт службової перевірки №39/06 від 18.05.2006р.; лист Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України №29/2-5/6159-ЕП від 04.11.2005р.; лист Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України №29/1-10.1/3234-ЕП від 06.05.2006р.; лист Прокуратури Донецької області №04/4-822-06 від 25.05.2006р.; лист Донецької митниці №11-39/3473 від 22.05.2006р.; лист Донецької митниці №3-15-2/2618 від 29.05.2006р.; доповнення до позовної заяви від 11.11.2006р.; вантажні митні декларації із доданими до них документами №70000000/5/011730 від 13.06.2005р., №70000000/5/012492 від 23.06.2005р., №70000000/5/013134 від 04.07.2005р., №70000000/5/014170 від 19.07.2005р., №70000000/5/014298 від 21.07.2005р., №70000000/5/014766 від 29.07.2005р., №70000000/5/019796 від 12.10.2005р., №70000000/5/021596 від 04.11.2005р.; доповнення від 07.12.2006р.; додаткові пояснення №23/585 від 11.12.2006р.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Украгропродукт” м. Донецьк та польською фірмою “BIERNAKI” був укладений контракт, згідно якого ТОВ „Украгропродукт” отримало копчену свинячу грудину та копчений свинячий окіст великошматкові у вакуумній упаковці.

Після фактичного надходження на митну територію України вказаної продукції було проведено оформлення вантажних митних декларацій №70000000/5/019796 від 12.10.2005р., №70000000/5/021596 від 04.11.2005р. Митна вартість цього товару була задекларована з урахуванням кодів УКТЗЕД 0210121900 та 0210113100 зі сплатою 0,5EUR за кг. Товар пропущений митним органом на митну територію України без будь-яких обмежень та приписів.

З 28.02.2006р. по 24.03.2006р. на підставі наказу Держмитслужби України №144 від 24.02.2006р. комісією Держмитслужби України проведено комплексну перевірку Донецької митниці за період з 01.04.2002р. по 01.03.2006р.

За результатами перевірки Комісією Держмитслужби України був складений акт перевірки від 24.03.2006р. службової діяльності Донецької митниці за період з 01.04.2002р. по 01.03.2006р.

Як зазначено в акті, під час вибіркової перевірки дотримання була виявлена помилкова класифікація „копченої свинячої грудинки, великошматкової у вакуумній упаковці” та „копченого свинячого окісту, великошматкового в вакуумній упаковці”, задекларованих позивачем у вантажних митних деклараціях №70000000/5/019796 від 12.10.2005р., №70000000/5/021596 від 04.11.2005р. За твердженням відповідача, цей товар мав бути задекларований за кодом УКТЗЕД 1602493000 та 1602411000 відповідно.

З урахуванням цих висновків на адресу підприємства були направлені податкове повідомлення №51/19 від 22.05.2006р. про сплату податкового зобов’язання в розмірі 81350грн.63коп. (77476грн.79коп. – мито, 3873грн.84коп. – штрафні санкції) та податкове повідомлення №52/19 від 22.05.2006р. про сплату податкового зобов’язання в розмірі 16270грн.12коп. (15495грн.36коп. – ПДВ, 774грн.76коп. – штрафні санкції).

Оскільки позивач не погодився у повному обсязі із змістом спірних документів, він звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання недійсними податкових повідомлень №51/19 від 22.05.2006р. та №52/19 від 22.05.2006р.

Крім того, на підставі контрактів, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю “Украгропродукт” м. Донецьк та угорськими фірмами „V plus K-KFT”, “TANTAL PLUS KFT”, ТОВ „Украгропродукт” отримало механічно-сепаріроване м’ясо індика та курки.

Після фактичного надходження на митну територію України вказаної продукції було проведено оформлення вантажних митних декларацій №70000000/5/011730 від 13.06.2005р., №70000000/5/012492 від 23.06.2005р., №70000000/5/013134 від 04.07.2005р., №70000000/5/014170 від 19.07.2005р., №70000000/5/014298 від 21.07.2005р., №70000000/5/014766 від 29.07.2005р.. Митна вартість цього товару була задекларована з урахуванням кодів УКТЗЕД 0210909000 зі сплатою 0,5EUR за кг. Товар пропущений митним органом на митну територію України без будь-яких обмежень та приписів.

В подальшому, за наслідками службової перевірки діяльності певних посадових осіб відповідача, проведеної згідно наказу Донецької митниці №255 від 12.04.2006р. працівники відповідача дійшли висновку про помилкову класифікацію та кодування товару „механічно-сепаріроване м’ясо індика (курки)”, задекларованого у вантажних митних деклараціях №70000000/5/011730 від 13.06.2005р., №70000000/5/012492 від 23.06.2005р., №70000000/5/013134 від 04.07.2005р., №70000000/5/014170 від 19.07.2005р., №70000000/5/014298 від 21.07.2005р., №70000000/5/014766 від 29.07.2005р., за кодом УКТЗЕД 0210909000 замість кодів УКТЗЕД 0207271000 та 0207141000.

На підставі цього на адресу підприємства було направлено податкові повідомлення №79/19 від 26.05.2006р. про сплату податкового зобов’язання 7028906грн.85коп. (6694197грн. – мито, 334709грн.85коп. – штрафні санкції), та №80/19 26.05.2006р. про сплату податкового зобов’язання 1405781грн.36коп. (1338839грн.39коп. – ПДВ, 66941грн.97коп. – штрафні санкції).

Оскільки позивач не погодився у повному обсязі із змістом спірних документів, він звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання недійсними податкових повідомлень №79/19 від 26.05.2006р., №80/19 від 26.05.2006р.

Суд зазначає, що в тексті всіх оспорюваних податкових повідомлень визначена помилкова організаційно-правова форма суб’єкта господарювання, замість Товариства з обмеженою відповідальністю “Украгропродукт” зазначене Відкрите акціонерне товариство “Украгропродукт”. Разом з тим, код ЄДРПОУ або ідентифікаційний код юридичної особи зазначений у спірних податкових повідомленнях (31227597) співпадає із кодом, зазначеним у Свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №306703.

Відповідно до норм Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №118 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України №499 від 22.06.2005р.) ідентифікаційний код зберігається за суб'єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вказані податкові повідомлення стосуються прав та обов'язків саме Товариства з обмеженою відповідальністю “Украгропродукт”.

Відповідно пп. 2.1.1. п. 2.1. ст. 2 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000р. митні органи віднесені до числа контролюючих органів - стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

Контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків, у тому числі, якщо внаслідок проведення камеральної перевірки він виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

При цьому, камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Відповідно п. 6.1. ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000р., у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), залежного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Відповідно пп. 4.2.1. п. 4.2. ст.4; п.5.2.2., 5.2.5 п. 5.2. ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000р., платник податків має право на оскарження податкового повідомлення, у порядку, встановленому цим Законом.

Матеріали справи свідчать, що факт несплати з боку позивача суми податку на додану вартість та ввізного мита за вантажними митними деклараціями №70000000/5/019796 від 12.10.2005р., №70000000/5/021596 від 04.11.2005р. Донецькою митницею не встановлювався. Зазначена обставина виявлена комісією Держмитслужби України та зафіксована в акті перевірки від 24.03.2006р. службової діяльності Донецької митниці за період з 01.04.2002р. по 01.03.2006р.

Вказана перевірка, об’єктом якої була службова діяльність Донецької митниці, не може ототожнюватися з камеральною перевіркою позивача, яка має проводитися виключно на підставі даних, зазначених суб’єктом господарювання у податкових деклараціях.

У преамбулі Закону України "Про Митний тариф України" №2371-ІІІ від 05.04.2001р. визначено, що митний тариф України - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України. В основу товарної класифікаційної схеми Митного тарифу України (товарна номенклатура) покладено Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.

Частиною 2 статті 312 Митного кодексу України встановлено, що ведення УКТЗЕД здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому, ведення УКТЗЕД передбачає розроблення пояснень та рекомендацій з метою забезпечення однакового тлумачення і застосування УКТЗЕД.

Пунктом 2 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1863 від 12.12.2002р., встановлено, що УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України", що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі, здійснення митного оформлення товарів. В свою чергу, Держмитслужба забезпечує ведення УКТЗЕД, зокрема, поширює інформацію про застосування УКТЗЕД.

Як вбачається із заперечень відповідача, листа №11-19/4235 від 19.06.2006р. та акту службової перевірки №39/06 від 18.05.2006р. підставою для висновку про помилковість застосування при митному оформленні у червні-липні 2005р. до товару „механічно-сепаріроване м’ясо індика (курки)” коду УКТЗЕД 0210909000 замість кодів УКТЗЕД 0207271000 та 0207141000 були листи Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України №29/1-13/3487-ЕП від 01.08.2005р. та №29/2-5/6159-ЕП від 04.11.2005р.

Разом з тим, на час здійснення митного оформлення працівники митного органу користувались листом Державної митної служби України №11/42-4-75ДСК від 17.02.2000р., де увага зверталась на якісні показники так званої „м’ясо-кісткової пасти”. Вказаний лист містив у собі висновки лабораторних досліджень та рекомендував здійснювати митне оформлення „механічно-сепарірованого м’яса індика (курки)” за кодом УКТЗЕД 0210909000.

Відповідно до статті 313 Митного кодексу України митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. При цьому, рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян. Але рішення відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці й відділу контролю митної вартості та номенклатури митниці щодо присвоєння кодів УКТЗЕД 0207271000 та 0207141000 товару „механічно-сепаріроване м’ясо індика (курки)”, який проходив митне оформлення за вантажними митними деклараціями №70000000/5/011730 від 13.06.2005р., №70000000/5/012492 від 23.06.2005р., №70000000/5/013134 від 04.07.2005р., №70000000/5/014170 від 19.07.2005р., №70000000/5/014298 від 21.07.2005р., №70000000/5/014766 від 29.07.2005р. не приймалось.

Як не приймалось рішення відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці й відділу контролю митної вартості та номенклатури митниці щодо присвоєння кодів УКТЗЕД 1602493000 та 1602411000 товару „копченої свинячої грудинки, великошматкової у вакуумній упаковці” та „копченого свинячого окісту, великошматкового в вакуумній упаковці”, задекларованих позивачем у вантажних митних деклараціях №70000000/5/019796 від 12.10.2005р., №70000000/5/021596 від 04.11.2005р.

Додатково слід відзначити, що відділом номенклатури та класифікації товарів Донецької митниці за спірний період приймались рішення про присвоєння коду УКТЗЕД 0210909000 щодо товару „механічно-сепаріроване м’ясо індика (курки)” та кодів УКТЗЕД 0210121900 і 0210113100 стосовно товару „копченої свинячої грудинки, великошматкової у вакуумній упаковці” та „копченого свинячого окісту, великошматкового в вакуумній упаковці”.

Відповідно до статті 71 Митного кодексу України метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.

Митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.

Стаття 81 Митного кодексу України визначає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

За нормами Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №574 від 09.06.1997р., прийняття вантажної митної декларації для оформлення – це закріплення посадовою особою митного органу факту внесення до вантажної митної декларації декларантом усіх потрібних для митного оформлення товарів і транспортних засобів відомостей і наявності всіх доданих до декларації комерційних супровідних та інших документів, проставлення на вантажній митній декларації штампа "Під митним контролем" та реєстрації декларації у журналі обліку вантажних митних декларацій.

При цьому, на відміну від норм підпункту 4.1.2. статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181- ІІІ від 21.12.2000р., де прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу, а податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників, норми Митного кодексу України надають право митному органу відмовити в прийнятті митної декларації, якщо декларантом не виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, під час митного оформлення зауважень щодо класифікації товару з боку працівників відповідача не було.

Таким чином, приймаючи вантажні митні декларації №70000000/5/011730 від 13.06.2005р., №70000000/5/012492 від 23.06.2005р., №70000000/5/013134 від 04.07.2005р., №70000000/5/014170 від 19.07.2005р., №70000000/5/014298 від 21.07.2005р., №70000000/5/014766 від 29.07.2005р., №70000000/5/019796 від 12.10.2005р., №70000000/5/021596 від 04.11.2005р. митний орган фактично підтвердив правильність зазначених відомостей та погодився із кодами УКТЗЕД, застосованими під час митного оформлення „механічно-сепарірованого м’яса курки (індика)”, „копченої свинячої грудинки, великошматкової у вакуумній упаковці” та „копченого свинячого окісту, великошматкового в вакуумній упаковці”.

Окрім прийняття спірних податкових повідомлень, відповідачем був також складений протокол про адміністративне правопорушення щодо до особи, яка здійснювала декларування вантажу за вантажною митною декларацією №700000003/5/012492 від 23.06.2005р.

Постановою Київського районного суду м. Донецька від 21.06.2006р. вказана особа на підставі статей 340 та 355 Митного кодексу України за неправильне присвоєння коду УКТЗЕД товару „механічно-сепарірованого м’яса індика” була притягнута до адміністративної відповідальності.

Постановою апеляційного суду Донецької області у справі №33-180 від 03.08.2006р. вказаний судовий акт був скасований внаслідок встановлення апеляційною інстанцією відсутності у діях декларанта складу адміністративного правопорушення. Вказана постанова суду не скасована та є чинною на момент вирішення спору.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що відповідач не довів суду, що спірні повідомлення були прийняті ним обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття зазначених актів, та з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи те, що завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог позивача про визнання недійсними податкові повідомлення Донецької митниці м. Донецьк №51/19 від 22.05.2006р., №52/19 від 22.05.2006р., №79/19 від 26.05.2006р., №80/19 від 26.05.2006р.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Одним з видів судових витрат за статтею 87 вищенаведеного кодексу є судовий збір.

Згідно з пунктом 3 Розділу VII "Прикінцеві та Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору:

1) судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита;

2) розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито.

З урахуванням змісту підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача 3грн.40коп. Решта суми, сплаченої платіжним дорученням №82 від 06.10.2006р., а саме – 81грн.60коп. підлягає поверненню як надлишково сплачена.

Відповідно до статті 89 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Крім того, платіжним дорученням №81 від 06.10.2006р. позивачем було сплачено 118грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Разом з тим, глава 7 “Судові витрати” Кодексу адміністративного судочинства України не містить в собі в якості обов'язкового платежу витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За таких обставин, платіжне доручення №81 від 06.10.2006р. про сплату 118грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягає поверненню на адресу позивача.

Керуючись нормами Митного кодексу України №92-IV від 11.07.2002 року, Закону України "Про Митний тариф України" №2371-ІІІ від 05.04.2001р., Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №574 від 09.06.1997р., Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1863 від 12.12.2002р., Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України №646 від 01.10.2003р., статтями 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 12, 14, 15, 23, 48, 50, 69-71, 86, 87, 89, 92, 94, 98, 107, 110, 111, 114, 121, 122-170, 254, Прикінцевими та Перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Украгропродукт” м. Донецьк до Донецької митниці м. Донецьк про визнання недійсними податкових повідомлень №51/19 від 22.05.2006р., №52/19 від 22.05.2006р., №79/19 від 26.05.2006р., №80/19 від 26.05.2006р. - задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсними податкові повідомлення Донецької митниці м. Донецьк №51/19 від 22.05.2006р., №52/19 від 22.05.2006р., №79/19 від 26.05.2006р., №80/19 від 26.05.2006р.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Украгропродукт” м. Донецьк судовий збір у розмірі 3грн.40коп.

Повернути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Украгропродукт” м. Донецьк надлишково сплачений судовий збір (державне мито) у розмірі 81грн.60коп.

В судовому засіданні 11.12.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня виготовлення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст виготовлено 18.12.2006р.

Суддя Новікова Р.Г.

Надруковано 3 примірника: 1 – позивачу; 1 – відповідачу; 1 – до справи