Постанова № 31824920, 23.05.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2013 року м. Ужгород№ 807/981/13-а Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Скраль Т.В.,

при секретарі судового засідання Химинець В.В.,

з участю осіб, що беруть участь у справі:

представник позивач Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Євроленд" - Мурін О.С. (довіреність від 05.04.2013 року),

представників відповідача 1 - Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби - Олас Т.І. (довіреність від 15.04.2013 року № 1450/0/10), Балог В.М. (довіреність від 21.05.2013 року № 999/10/10),

представника третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби - Савицького С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Євроленд" до Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби, Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 160 частини 3 КАС України 23 травня 2013 року було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 27 травня 2013 року.

28 березня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Євроленд" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби, Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Хустської ОДПІ Закарпатської області ДПС України від 14.11.2012 року № 0000562342 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 36926 гривень, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Хустської ОДПІ Закарпатської області ДПС України від 14.11.2012 року № 0000552342 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 48418 гривень та застосування штрафних санкцій на суму 5300 гривень.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в позовній заяві та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, мотивуючи наступним. Представниками Хустської ОДПІ була проведена документальна планова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Євроленд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 30 червня 2012 року. За результатами перевірки, викладеними у Акті № 352/23/32350330 від 07 листопада 2012 року (а. с. 21-54) Хустською об'єднаною державною податковою інспекцією Закарпатської області було надіслано Позивачу податкове повідомлення - рішення від 14.11.2012 року №0000562342 (а.с.64) про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 36 926,00 гривень та податкове повідомлення - рішення від 14.11.2012 року №0000552342 (а.с. 65) про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 48 418,00 гривень та застосування штрафних санкцій на суму 5 300,00 гривень. Платник податків, не погоджуюючись із висновками викладеними в акті перевірки подав відповідні заперечення до податкової інспекції (а.с. 55-61). Вважають прийняті податкові повідомлення - рішення неправомірними, тому що на їх думку податковий орган неповно вивчив та невірно відобразив в податкових повідомленнях зміст податкової звітності платника податків, помилково витлумачив зміст та неправильно застосував приписи пункту 1.20 статті 1, пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пункту 150.1 статті 150, пункту 153.2 статті 153, пункту З підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, у результаті чого дійшов до хибних висновків щодо порушення платником податків норм податкового законодавства.

Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду письмове заперечення, в якому вказує на те, що податкові повідомлення - рішення були прийняті у відповідності до норм чинного законодавства, висновки, що вказані в Акті № 352/23/32350330 від 07 листопада 2012 року є правомірними та такими, що відповідають дійсності, а тому просять у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Євроленд» зареєстрований Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 12.03.2003 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 051332 (а.с.11)

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серії ААБ № 629768, відповідач значиться в даному реєстрі (а.с. 66).

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до держбюджету в порядку і розмірах, встановлених законом. П. п. 16.1.4 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 15 Податкового кодексу України, платниками податків та зборів (обов'язкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких законодавством України покладено обов'язок сплачувати податки і збори згідно із цим Кодексом.

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Євроленд» є платником податків і зборів, відповідно до чинного законодавства України.

На підставі направлень від 11.10.2012 року №335,356,357 виданих Хустською ОДПІ головними державним податковими ревізор- інспекторами Балог В.М., Лемак Н.С. згідно ст. 77 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ та відповідно до плану - графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена документальна планова перевірка ТОВ «Євроленд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.06.2012 року відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку до акта перевірки. Перевірка проводилася з 11.10.2012 року по 31.10.2012 року, за результатами складено акт 07 листопада 2012 року, один примірник якого отриманий Директором ТОВ з ІІ "Євроленд" з додатками на 34 арк. ( а.с.54).

Позивач скористався правом адміністративного оскарження результатів даної перевірки у зв'язку з чим подав до Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області ДПС заперечення від 13.11.2012 року ( а.с.55-61).

16 листопада 2012 року Хустська ОДПІ залишила таке без розгляду у зв"язку із недотриманням вимог ТОВ "Євроленд" визначених п.86.7 ст. 86 ПК.

На підставі акта перевірки № 352/23/32350330 від 07.11.2012 року винесено податкове повідомлення рішення Форми "Р" № 0000552342 від 14 листопада 2012 року встановлено порушення п. п.5.9. ст. 5 Закону України від 2 8 грудня 1994 року "Про оподаткування підприємств" в редакції Закону України від 22 травня 1997 року із змінами, пп. 153.2.1 п.153.2 ст. 153 Податкового кодексу України у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств 53718 грн.00 коп ( за основним платежем 48418 грн та 5300 грн штрафні фінансові санкції) ( а.с.65).

На підставі акта перевірки № 352/23/32350330 від 07.11.2012 року винесено друге податкове повідомлення рішення Форми "Р" № 0000562342 від 14 листопада 2012 року встановлено порушення п. п.5.9. ст. 5 Закону України від 2 8 грудня 1994 року "Про оподаткування підприємств" в редакції Закону України від 22 травня 1997 року із змінами, пп. 153.2.1 п.153.2 ст. 153 Податкового кодексу України у зв'язку з ТзОВ "Євроленд" зменшено суму від"ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі за 4 квартал 2011 року сума завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток 11146.00 грн ( штрафна фінансова санкція 0), та за 2 кв. 2012 року 25780.00 грн ( штрафна фінансова санкція 0).

В ході проведення планової документальної перевірки ТОВ з II "Євроленд" за період 01.10.2010 року по 30.06.2012 року встановлено, що ТОВ "Євроленд" на порушення вимог п.5.9 ст.5 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції Закону України від 22 травня 1997 року №283/97-ВР із внесеними змінами та доповненнями та п.2.3 Порядку ведення обліку приросту (убитку) балансової вартості покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та деривативів), матеріалів сировини (палива), комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві і залишках готової продукції (у тому числі малоцінних предметів на складах затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11 червня 1998 року № 124 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3 липня 1998 року за № 417 / 2857 ТОВ «Євроленд» у додатку К1 до Декларацій з податку на прибуток підприємства «Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів» за 1 квартал 2011 року, завищено балансову вартість запасів на початок звітного року та занижено на кінець звітного періоду на складах (місця зберігання) у сумі 129492 грн., що відображено в оборотно-сальдових відомостях підприємств по рах. 20 «Виробничі запаси».

Згідно даних що задекларовані, по декларації про прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року 4366098 ( за даними перевірки 4525590), тобто встановлено відхилення в сумі 129492 грн. ( а.с.23,24)

За період з 01.10.2010 року по 31.03.2011 року ТОВ з ІІ "Євроленд" задекларовано податок на прибуток у сумі 0,0 грн та задекларовано від'ємне значення обєкта оподаткування за 2010 рік в сумі 172222,0 грн за 1 квартал 2011 року у сумі 233102,00 грн ( п.3..1.4 акту, а.с..29). В ході перевірки зменшено задеклароване підприємством від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року, яке платником включено до складу витрат, що враховуються для визначення об'єкта оподаткування податкових декларацій за 2-4 кв., тобто до ряд.06.6 декларацій на суму 129492, грн.

Позивач доводив, що підприємством задекларовано від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток в сумі 172222,00 грн ( декларація № 900694218 від 09.02.2011 року). Однак, у відповідності до п.6.1 ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивач, платник податків своїм правом , наданим цим Законом не скористався та при визначенні об'єкту оподаткування з податку на прибуток у першому кварталі 2011 року суму від'ємного значення ( а.с. 13 ) у розмірі 172222 грн не врахував, що відобразилося на об'єкті оподаткування за перший квартал 2011 року, що зменшило збитки на цю суму.

З рахуванням вищенаведеного та декларації з податку на прибуток за перший квартал 2011 року ( а.с.18) та показників, які в ній відображені, із врахуванням вимог п. 6.1. ст. 6 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", суд приходить до переконання, що позивач не витримав вимоги вказаної норми, а тому дії відповідача щодо не врахування даних витрат другого та першого кварталу 2011 року є правомірними, а відповідно доводи позивача в цій частині є безпідставними.

Щодо податку на прибуток за період з 01.04.2011 року по 20.06.2012 року судом встановлено, що ТОВ задекларовано доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 3558443,00 грн. ( п.3.2.1 акта перевірки) Перевіркою встановлено, його заниження у рядку 02 податкової декларації з податку на прибуток ( дохід від операційної діяльності ( дохід від реалізації товарів, робіт, послуг) в сумі 126721,0 грн. ( за перший квартал 2011 року) В ході перевірки досліджувалися первинні документи (а.с.99).

У ході проведення планової документальної перевірки ТОВ "Євроленд" Хустською ОДПІ надіслано лист на адресу ТОВ з II «Євроленд» за № 2000/10/22-016 від 29.10.2012 року (а.с 102) про надання інформації (обґрунтування) щодо формування рівня цін на продукцію в асортименті, як була реалізована за охоплений перевіркою період контрагенту-нерезиденту Carrbige Developments Limited Великобританія (відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерською обліку). На момент складання акта перевірки обґрунтованої відповіді щодо формування рівня цін деревне вугілля для грилів та камінів, які були реалізовані за охоплений перевіркою період контрагенту-нерезиденту Carrbige Developments Limited Великобританія. ТОВ з II «Євроленд» не надано. Встановлено, що ТОВ з II «Євроленд» проводило реалізацію деревного вугілля для грилів та камінів у асортименті на адресу нерезидента Carrbige Developments Limited Великобританія - не платника податку на прибуток по цінам нижчим, витрати, понесені на їх придбання та реалізацію. Перевіркою встановлено, що калькуляції ціни не враховують зростання витрат підприємства протягом І кварталу 2012 року, зміни зовнішньо-економічних контрактів щодо перегляду цін не вносились.

Відповідно до пп.153.2.1. п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України від 2 грудня 2011 року №2755-УІ, дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (виконання робіт надання послуг) пов"язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі, які договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).

Представник позивача в судовому засіданні доводив, що реалізація товарів платником податків за вільними цінами нижче їх собівартості чинним законодавством не заборонено, крім того діяльність за ст. 44 ГК може бути як прибутковою так і збитковою, а сам факт відсутності прибутку по окремій господарській операції не свідчить про відсутність розумної ділової мети .

На перевірку вказаних доводів, судом встановлено наступне.

Відповідно до пп 153.2.2. п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України від 2 грудня 2011 року №2755-УІ, витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи, визначаються виходячи з договірних цін, але не вищих за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання, у разі якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).

Відповідно до пп 153.2.3. п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України положення підпунктів 153.2.1 і 153.2.2 цього пункту поширюються також на операції з особами, які: не є платниками цього податку; сплачують податок за іншими ставками, ніж платник податку на прибуток.

Хустською ОДПІ було прийнято рішення - Наказ від 29.10.2012 р. за №412 (а.с. 104) про застосування звичайних цін при проведенні ТОВ з II «Євроленд» реалізації готової продукції СГД - не платникам податку на прибуток.

Відповідно до п.8. підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ у випадках, визначених цим Кодексом, до вступу в дію статті 39 цього Кодексу застосовується пункт 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно з пп. 1.20.1. п. 1.20. ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р. № 334/94-ВР у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями) звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.

Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема. їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

Судом досліджено Договір № 101-030- LB11 від 01 листопада 2011 року ( а.с.130-133) за яким ТОВ "Євроленд" (Україна) продавець та покупець фірма "Carrbige Developments Limited" ( Великобританія) зобов'язувався продати а покупець прийняти та оплатити вугільні брикети для грилів та камінів по цінам, у відповідності до інвойсів до діючого контракту, які є його невід'ємною частиною. ( п.1.1. Договору). Даний контракт дійсний згідно п.9.1. до 28 лютого 2012 року. Загальна сума Договору орієнтовно складає 100 000 євро. ( п.4.2. Договору)

Отже, в даному контракті ціна продукції не визначена.

В судовому засіданні, представник позивача, пояснив, що це мала бути разова поставка товару, однак як слідує обставин, які були встановлені в ході перевірки, за Договором № 101-030- LB11 від 01 листопада 2011 року, згідно ВМД було 11 поставок і за наслідками реалізації підприємство не мало прибутку, продукція була експортована неризеденту ( а.с.101) продукції ( деревного вугілля) на суму 563057,07 грн, собівартість продукції 562164, 40 грн. Дохід від операційної діяльності 588994 грн. Контролюючим органом із врахуванням собівартості реалізованого вугілля та всіх витрат встановлено суму витрат по операціях із нериздентом ( 689777,69 грн), та встановлено заниження доходів ( різниця між договірною та звичайною ціною) 126720, 62 грн ( 689777,69 грн-563057,07 грн).

Згідно з пп. 1.20.2. п. 1.20 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р. № 334/94-ВР у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями) для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності -однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому

числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів.

Відповідно до п.п. 1.20.5п.1.20 ст.1 Закону України № 283/97-ВР від 22.05.97 р. "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями «Якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила, визначені національними положенням (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав. З метою оподаткування терміни «справедлива вартість», «ринкова вартість чиста вартість реалізації"', які використовуються в національних Положеннях Стандартах бухгалтерського обліку та національних стандартах з питань оцінки майна і майнових прав прирівнюються до терміну звичайна ціна", визначеного цим Законом.

п.п.1.20.8. п.1.20.ст.1 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

1.20.9. Додатково до правил визначення звичайної ціни, встановлених цим пунктом, Кабінет Міністрів України має право встановити методологію визначення звичайної ціни товарів (робіт, послуг), які продаються (надаються) платниками податку, визначеними як природні монополісти відповідно до закону, виходячи з таких правил:

а) у разі коли неможливо визначити ціну товарів (робіт, послуг) через відсутність або недоступність відповідної інформації, для визначення звичайної ціни використовується метод ціни перепродажу (наступного продажу) таких товарів (робіт, послуг). При цьому ціна товарів (робіт, послуг), що продаються платником податку, визначається на рівні ціни, за якою такі товари (роботи, послуги) перепродаються їх покупцем у разі наступного продажу, з урахуванням визначених за допомогою застосування звичайних цін фактичних витрат, понесених цим покупцем під час продажу та просування на ринок цих товарів (робіт, послуг), а також звичайного для даного виду діяльності прибутку покупця (без врахування ціни, за якою покупцем були придбані у продавця товари);

б) у разі неможливості використання методу ціни перепродажу товарів (робіт, послуг) використовується метод "витрати плюс" (витратний), за яким ціна товарів (робіт, послуг), що продаються платником податку, визначається як сума фактичних (понесених) витрат та звичайного для даного виду діяльності прибутку. При цьому враховуються визначені із застосуванням звичайних цін витрати на виробництво (придбання) та (або) продаж товарів, їх транспортування, зберігання, страхування або інші подібні витрати.

Враховуючи наведене вище та відповідні вимоги вищевказаних нормативних документів, суд приходить до висновку, що перевіркою правомірно визначено звичайну ціну на рівні фактичних (понесених) витрат, що підтверджується даними бухгалтерського обліку (оборотно-сальдові відомості по рахунках 201 «Товари», № 39 «Витрати майбутніх періодів», № 685 "Розрахунки з іншими кредиторами", № 64 "Розрахунки за податками", №65 «Розрахунки за страхуванням», №66 «Розрахунки з оплати праці», №13 «Знос необоротних активів», № 311 «Поточні рахунки в національній валюті», № 91 «Загальновиробничі витрати», № 92 «Адміністративні витрати» №93 «Витрати на збут», №94 «Інші витрати операційної діяльності» та проведено перерахунок бази оподаткування по податку на прибуток при реалізації ТМЦ (деревне вугілля для грилів та камінів у асортименті) нерезиденту - Carrbige Developments Limited Великобританія - не платнику податку на прибуток виходячи із рівня звичайних цін, внаслідок чого збільшено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, на загальну суму 126721,0 грн., в т.ч. за 1 квартал 2012 року на суму 126721.0 грн.

Тому суд критично оцінює доводи позивача, так як згідно ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Ст.44 ГК визначає принципи підприємницької діяльності за якими, крім комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; визначені положення вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд. Тобто основою підприємницької діяльності є отримання прибутку Тому, суд приходить до висновку, що реалізація товарів платником податків за вільними цінами нижче їх собівартості не відповідає розумній діловій меті і реальному економічному ефекту.

За період з 01.04.2011р. по 30.06.2012р. ТОВ з II "Євроленд" задекларовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 3595369 грн.

У зв'язку з порушенням наведеним у п.3.1.1 та п.3.1.4 даного акта перевірки (зменшено задеклароване підприємством від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року, яке платником включено до складу витрат, що враховується для визначення об'єкта оподаткування податкових декларацій з податку на прибуток за 2-4 квартал 2011 року тобто до ряд.06.6 цих декларацій, на загальну суму 129492,0 грн.), перевіркою встановлено, що на порушення абз.2 п.З підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ ТОВ з II "Євроленд" за II квартал 2011 року, ІІ-Ш квартал 2011 року, ІІ-ІУ квартал 2011 року завищено ряд. 06 (06.6 - Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду) податкових декларацій з податку на прибуток «Інші витрати» (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду) у сумі 129492,0 грн.

За період з 01.04.2011р. по 30.06.2012р. ТОВ з II "Євроленд" задекларовано об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності, що має від"ємне значення у сумі 36926,0 грн. (в т.ч. за ІІ-ІУ квартали 2011 року - 11146,0 грн., півріччя 2012 року - 25780,0 грн.), нарахований податок на прибуток (р.14 Декларації) визначено платником у сумі 0,0 грн.

Перевіркою правильності визначення податку на прибуток, нарахованого за результатами звітного податкового періоду ІІ-ІУ квартали 2011 року, півріччя 2012 р. враховуючи порушення виявлені перевіркою, та наведені у п. п.3.1.1. п.3.1.4, п.3.2.1 та 3.2.2 акта перевірки при визначенні платником доходів та витрат, зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності у сумі 36926.0 грн., у тому числі за ІІ-ІУ квартали 2011року - 11146,0 грн., за півріччя 2012 року - 25780.0 грн.. та встановлено заниження податку на прибуток в сумі 48418 гривень в т.ч.: за ІІ-ІУ квартали 2011 року - 27220 грн. (118346 грн *23%) за І квартал 2012 року - 3215 грн.(15309 гривень *21%), за півріччя 2012 року - 21198 грн.( 100941*21%).

Судом, щодо правомірності встановлення вказаних обставин в судовому засіданні досліджено оборотно-сальдову відомість за 1 квартал 2011 року ( а.с.134, 135), аналіз рахунків 91, 92, 93, 945 ( а.с.136-139), оборотно - сальдова відомість за 1 кв. 2012 року а.с. (140-142), договір № 101-030-LB11 (а.с.130-133), довідка № 51/22/32350330 від 07.11.2012 року ( а.с.91-93); реєстр кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників витрат ( а.с. 94-98, визначення доходів в результаті застосування звичайної ціни ( а.с. 101).

Крім вищезазначеного, судом взято до уваги постанову Хустського районного суду від 16 січня 2013 року (а.с. 112), за якою було притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_7 - директора товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Євроленд". Судом зазначено, що в діях ОСОБА_7 вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч.1 КУпАП. тобто порушення керівником встановлений порядок ведення податкового обліку, а саме: занижено суму валових доходів за 1 квартал 2011 року на суму 129492 грн. та занижено суму доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 1 квартал 2012 року на суму 126721 грн., у результаті чого зменшено збитки за 2-4 квартали 2011 року у сумі 27220 грн. за півріччя 2012 року в сумі 21198 грн. керівником ОСОБА_7

Стаття 72 КАС України визначає підстави звільнення від доказування. Так, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Надавши правову оцінку заявленим позовним вимогам, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень, суд приходить до висновку, що Хустська об'єднана державна податкова інспекція Закарпатської області Державної податкової служби, при винесенні податкового повідомлення - рішення вд 14.11.2012 року № 0000562342, податкового повідомлення - рішення від 14.11.2012 року № 0000552342 діяла на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, законами і підзаконними нормативно-правовими актами України з питань податкового законодавства, а тому заявлений адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Згідно до ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. А тому, суд згідно статті 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

В силу вимог ст. 94 КАС України підстав для присудження позивачу понесених ним судових витрат у справі немає.

Керуючись ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 128, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Євроленд" до Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби, Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Т.В. Скраль