КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" червня 2013 р. Справа№ 910/419/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ільєнок Т.В.
суддів: Михальської Ю.Б.
Корсакової Г.В.
при секретарі
судового засідання: Ростовській І.Ю.
за участі представників
сторін:
від сторін:
позивача: Склярук Ю.В. -дов. №401 від 13.12.2012 р.;
відповідача: не з`явився, про день, час та місце розгляду справи
повідомлений належним чином;
третьої особи: Тунда І.І. - дов. № 1023 від 24.10.2011 р.;
розглянувши
матеріали
апеляційної скарги Фонду державного майна України
на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2013 р.
у справі № 910/419/13 (суддя: Якименко М.М.)
за позовом Фонду державного майна України
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Альпсервісбуд»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 195-та центральна база Державної спеціальної служи
транспорту (військова частина Т0710)
про стягнення пені в розмірі 45 815, 50 грн.
ВСТАНОВИВ:
Фонд державного майна України (далі - позивач) звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпсервісбуд" (далі - відповідач) про стягнення пені в розмірі 36 233,03 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав Рішення Господарського суду м. Києва від 11.03.2010 року у справі № 32/710, Рішення Господарського суду м. Києва від 12.07.2011 року у справі № 4/197, Рішення Господарського суду м. Києва від 26.04.2012 року у справі № 5011-30/2948-2012.
З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь пеню у сумі - 36 333,03 грн.
Ухвалою від 08.01.2013 Господарський суд м. Києва залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 195-ту центральну базу Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0710) Міністерства транспорту та зв'язку України.
01.03.2013 року представником позивача було подано Заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі - 45 815,50 грн.
За результатами розгляду даної справи, суд першої інстанції, прийняв судове рішення від 05.03.2013 р. № 910/419/13, за яким:
« Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпсервісбуд" (01032, м. Київ, вул. Старовокзальна, 13, код ЄДРПОУ 33241147) на користь Державного бюджету України 24 953 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят три) грн. 25 коп. -пені, 876 (вісімсот сімдесят шість) грн. 61 коп. - судового збору.
В решті позовних вимог відмовити».
Не погоджуючись з вищенаведеним Рішенням Господарського суду м. Києва від 05.03.2013 р., № 910/419/13 позивач Фонд державного майна України звернувся з апеляційною скаргою від 23.04.2013 р. до Київського апеляційного Господарського суду, за якою просив:
- скасувати Рішення Господарського суду м. Києва, від 05.03.2013 р. по справі № 910/419/13 В ЧАСТИНІ відмови в задоволенні позовних вимог Фонду державного майна України, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю та стягнути з ТОВ «Альпсервісбуд» додатково пеню в розмірі 20 862, 25 грн.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суд від 23.04.2013р. № 910/419/13 порушено апеляційне провадження у даній справі.
До судового засідання від 05.06.2013 р. з`явилися представники позивача, та третьої особи. Представник відповідача не з`явився, але був належним чином повідомлений про дане судове засідання, про що свідчить зворотнє поштове повідомлення, яке залучено до матеріалів справи.
Колегія суддів, з огляду на те, що представники позивача та третьої особи не заперечували проти продовження розгляду апеляційної скарги Фонду державного майна України у відсутності представника відповідача, продовжила розгляд справи за наявними матеріалами.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першого інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, дійшла висновку апеляційну скаргу Фонду державного майна України залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2013 р., № 910/419/13 залишити без змін, приймаючи до уваги наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи 30.10.2006 року між позивачем Фондом державного майна України (далі по тексту - орендодавець) та відповідачем ТОВ "Альпсервісбуд" (далі по тексту - орендар) було укладено Договір оренди № 463 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі по тексту - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлову будівлю під літерою "Р", загальною площею 1874,9 кв. м, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 5.
Згідно п. 1.2 Договору нежитлова будівля під літерою "Р", яка передається в оренду, належить державі Україна та знаходиться на балансі 195 центральної бази Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0710) Міністерства транспорту та зв'язку України (далі - Балансоутримувач) на праві державної власності, на підставі Свідоцтва про право власності від 26.12.02. серії МК № 010006395 та додатку до Свідоцтва від 26.12.02. № 010006395 про перелік об'єктів нерухомого майна, виданого Головним управлінням комунальної власності міста Києва (Київської міської державної адміністрації) на підставі Наказу Головного управління комунальної власності міста Києва від 25.12.02., № 1108 В та зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 02.01.03. в реєстровій книзі № 15з-61 за реєстровим № 867-з.
Відповідно до п. 2.1 Договору Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та Акта приймання-передачі майна, які підписуються одночасно, та державної реєстрації цього Договору.
30.10.2006 року між Фондом державного майна України, ТОВ "Альпсервісбуд" та 195 Центральною базою Державної спеціальної служби транспорту (Військова частина Т 0710) було підписано Акт приймання-передачі в оренду державного нерухомого майна, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 5.
Згідно з п. 3.1 Договору розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95. № 786 (зі змінами та доповненнями), і становить без податку на додану вартість за базовий місяць оренди (вересень 2006 року) 30 809,53 грн.
20.02.2007 року позивач та відповідач внесли зміни до Договору, уклавши Договір № 1/12-О, в якому передбачили, що ставка орендної плати за використання нерухомого державного майна встановлюється на рівні 12% (під складські приміщення) та 15% (під виробничу ділянку металевих виробів) від вартості об'єкту оренди згідно з його незалежною оцінкою і застосовується з 01.01.07.
Згідно п. 3.2 Договору погоджено, що нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.
Відповідно до п. 3.3 Договору встановлено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Пунктом 3.4 Договору, сторонами погоджено, що перерахування здійснюються Орендарем самостійно до 12 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 50 % орендної плати перераховується Орендарем до державного бюджету; 50 % орендної плати перераховуються Орендарем на розрахунковий рахунок Балансоутримувача (р/р 35220001003041 в УДК міста Києва, МФО 820019 , код ЄДРПОУ 33 148732).
Згідно п. 5.2 Договору, Орендар зобов'язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату.
У зв'язку з систематичним невиконанням відповідачем умов Договору позивач був змушений звернутися до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.03.2010 року по справі № 32/710 позов Заступника військового прокурора Дарницького гарнізону задоволено повністю, вирішено стягнути з ТОВ "Альпсервісбуд" на користь Державного бюджету України, зокрема, 59308,17 грн., з яких 53379,74 грн. - заборгованість з орендної плати (за період з 30.10.2006 по 12.03.2010), 5928,43 грн - пеня (з 30.10.2006 по 12.11.2009).
Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.07.2011 року по справі № 4/197 позов Фонду державного майна України до ТОВ "Альпсервісбуд" задоволено повністю, вирішено стягнути з ТОВ "Альпсервісбуд" на користь Державного бюджету України, зокрема, 139371,11 грн. - заборгованість з орендної плати (за період з 13.03.2010 по 15.02.2011), 21424,43 грн. - пені (з 13.11.2009 по 15.02.2011).
Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.04.2012 року по справі № 5011-30/2948-2012 позов Фонду державного майна України до ТОВ "Альпсервісбуд" задоволено частково, вирішено стягнути з ТОВ "Альпсервісбуд" на користь Державного бюджету України, зокрема, 141787,27 грн. - заборгованість з орендної плати (за період з 16.02.2011 по 31.05.2011), 11139,04 грн. - пеня (з 16.02.2011 по 31.03.2012).
31.05.2011 року відповідачем було повернуто позивачу орендоване приміщення, на підтвердження чого позивач надав суду Акт приймання-передавання державного нерухомого майна від 31.05.2011 року.
На підставі дослідження матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що відповідач ТОВ «Альпсервісбуд» не виконав рішення Господарського суду щодо сплати позивачу орендної плати в розмірі 334 538,12 грн., в зв'язку з чим позивач Фонд державного майна України просив стягнути з відповідача на свою користь 45 815,50 грн. - пені.
Колегія суддів погоджується з правовим висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги позивача щодо зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпсервісбуд» сплатити пеню в розмірі - 45 815, 50 грн. підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Основним доводом апеляційної скарги Фонду державного майна є те, що відповідно до п. 3.6 Договору оренди від 30.10.2006 р. № 463 «орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету балансоутримувача у визначеному в п. 3.4. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, ЗА КОЖЕН ДЕНЬ ПРОСТРОЧЕННЯ, включаючи день оплати», скаржник вважає, що пеня повинна обраховуватися за весь період прострочення боргу.
Однак, за оцінкою колегії суддів ці доводи є помилковими, оскільки положення частини 6 статті 232 Господарського кодексу України щодо нарахування штрафних санкцій в межах шести місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано, застосовується до відповідних правовідносин у разі, якщо інше не встановлено законом або договором.
Сторони є вільними в формулюванні положень договору, тому вправі обрати формулювання договору на власний розсуд.
Проте визначення періоду нарахування пені «за кожен день прострочення виконання зобов'язання», «до повного погашення заборгованості» або «до повного виконання зобов'язань» не є встановленням іншого строку нарахування пені ніж це передбачено частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у тимчасове платне користування об'єкт оренди на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не сплатив на користь позивача орендну плату та не виконав Рішення господарського суду.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись п. 3.6. Договору просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 45 815,50 грн. за період з 01.04.2012 р. по 28.02.2013 р..
Згідно з п. 3.6. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п. 3.4 Договору співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, ПРИПИНЯЄТЬСЯ ЧЕРЕЗ ШІСТЬ МІСЯЦІВ ВІД ДНЯ, КОЛИ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ МАЛО БУТИ ВИКОНАНО .
Враховуючи вищенаведене, Господарський суд міста Києва, за оцінкою колегії суддів, дійшов правомірного висновку, про часткове задоволення позовних вимог (за 6 місяців) що за уточненим розрахунком суду становлять 24 953,25 грн. - пені.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишити без задоволення апеляційну скаргу позивача Фонда державного майна України, рішення Господарського суду м. Києва від 05.03.2013 р. № 910/419/13 залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу позивача Фонду державного майна України залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2013 р. № 910/419/13 залишити без змін.
Постанова Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2013р. № 910/419/13 набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2013р. №910/419/13 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний строк.
Матеріали справи №910/419/13 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя Ільєнок Т.В.
Судді Михальська Ю.Б.
Корсакова Г.В.
Судове рішення № 31820259, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 05.06.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/419/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: