Рішення № 31819480, 10.06.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження 22ц/790/2365/13 Головуючий 1 інстанції - Юдін Є.О.

Справа № 2034/2-5179/11 Доповідач - Кірсанова Л.І.

Категорія -договірні

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді: Кірсанової Л.І.,

суддів: Пилипчук Н.П.,

Борової С.А.

при секретарі - Асєєвій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Харківського районного суду Харківської області від 25 жовтня 2012 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

В жовтні 2010 року до суду з позовом звернулось Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агентство «ВЕРУС» та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

15.06.2010 року ПАТ КБ «ПриватБанк» уточнив свої позовні вимоги, в яких просив виключити зі складу відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агентство «ВЕРУС» та стягнути на користь банку заборгованість з ОСОБА_2 у розмірі 29397,63 грн. і судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір від 09.08.2006 року, за яким відповідач отримав кредит на кредитну картку у розмірі 1600 Євро зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

З огляду на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання щодо погашення суми кредиту і сплати відсотків належним чином не виконує, заборгованість останньго перед ПАТ КБ «ПриватБанк» станом на 02.12.2010 року становить 29397,63 грн.. Позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму на його користь.

Представник відповідача ОСОБА_4 заперечував проти задоволення позовних вимог. Зазначав, що відповідач підписав заяву про відкриття банківської картки. Окрім заяви жодних інших документів відповідачу надано не було. Вважає, що кредитний договір не укладав і його не існує.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 25 жовтня 2012 року в задоволенні вказаного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення у справі, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що ОСОБА_2 відповідно до укладеного договору ( картки) від 09.08.2006 року отримав кредит у розмірі 1600.00 [Євро] зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Згідно умов укладеного договору Договір складається з Заяви позичальника та Умов та правил надання Банківських послуг . Відповідно до Умов погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складасться із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інших витрат згідно Умов.

Взяті на себе зобов'язання по кредитному договору від 09.08.2006 р. Позивач виконав своєчасно і повністю, надавши Відповідачу вищевказані грошові кошти.

У порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Відповідач станом на 02.12.2010 року має заборгованість - 2821.27 [Євро] , що за курсом 10.42 відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/ 467 від 1 грудня 2010 року складає 29397.63 грн., яка складається і наступного: 1647.бЗЄвро (еквівалент 17168.30 грн.) заборгованість за кредитом; 903.64Євро (еквівалент 9415.93 грн.) - заборгованість по процентам за користування кредитом; 270.00Євро (еквівалент 2813.40 грн.) - заборгованість по комісії;

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Проте зазначені вимоги закону залишилися поза увагою суду першої інстанції.

Відмовляючи позивачу в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором суд першої інстанції виходив з того, що вимогами чинного законодавства передбачено, які умови повинен містити кредитний договір. Але, Заява від 09.08.2006 року, укладена між банком та ОСОБА_2, не містить умов, передбачених для договору. Зокрема, відсутній детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача, право дострокового повернення кредиту, річна відсоткова ставка за кредитом, умови дострокового розірвання договору, порядок зміни і припинення дії договору, права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору та інше. Позивач не надав доказів, в підтвердження того, що ОСОБА_2 отримав кредитні кошти у розмірі 1600 Євро та те, що він їх використовував.

Крім того, в рішенні зазначено, що позивач додав до позову розрахунок заборгованості, який не підтверджений жодним бухгалтерським документом - виписками з рахунку, ордерами. Фактично, цей розрахунок не можна приймати до уваги взагалі, оскільки він не є доказом факту виникнення у Відповідача заборгованості перед Позивачем внаслідок отримання кредиту і, відповідно, нарахування будь-яких процентів. Суми нарахування процентів, підтверджені жодним документом - на підставі чого вони нараховувалися, який порядок нарахування та сплати кредитних грошей.

Судова колегія не може погодитися з вказаним висновком районного суду, так як він не відповідає обставинам справи та вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що 09.08.2006 року ОСОБА_2 було підписано заяву на відкриття банківської картки НОМЕР_1 (а.с.10).

Згідно із умовами заяви, відповідач виразив свою згоду на те, що зазначена Заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування банківською картою, Тарифами складає між Позивачем та Відповідачем договір на надання банківських послуг.

Позивач посилається на укладений договір №SАМDN20000008630027 від 09.08.2006 року, згідно з яким, відповідач, отримав кредит, та зазначає, що згідно умов укладеного договору Договір складається з заяви позичальника та Умов та правил надання Банківських послуг.

Посилання суду, що договору з номером №SАМDN20000008630027 від 09.08.2006 року не існує безпідставне, так як представник Банку пояснила, що це внутрішній номер договору, який існує тільки в документах банку. Відносини по отриманню кредиту укладалися на підставі заяви про отримання банківської картки НОМЕР_1 від 09.08.2006 року ( а. с. 10).

ОСОБА_2 відповідно до укладеного договору ( картки) від 09.08.2006 року отримав кредит у розмірі 1600.00 [Євро] зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Згідно умов укладеного договору Договір складається з заяви позичальника ,умов та правил надання Банківських послуг . Відповідно до Умов погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складасться із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інших витрат згідно Умов.

Взяті на себе зобов'язання по кредитному договору від 09.08.2006 р. Позивач виконав своєчасно і повністю, надавши Відповідачу вищевказані грошові кошти.

У порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Відповідач станом на 02.12.2010 року має заборгованість - 2821.27 [Євро] , що за курсом 10.42 відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/ 467 від 1 грудня 2010 року складає 29397.63 грн., яка складається і наступного: 1647.бЗЄвро (еквівалент 17168.30 грн.) заборгованість за кредитом; 903.64Євро (еквівалент 9415.93 грн.) - заборгованість по процентам за користування кредитом; 270.00Євро (еквівалент 2813.40 грн.) - заборгованість по комісії;

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір с обов'язковим для виконання сторонами.

Оскільки сторони уклали кредитний договір, відповідно, - вони набули взаємних прав та обов'язків.

При вирішенні справ про визнання кредитного договору недійсним судова колегія враховує вимоги законодавства, шо стосуються їх чинності. Вони встановлені як ЦК України (статті 1048 - 1052, 1054), так і Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Судова колегія знаходить, що кредитний договір, укладений між Позивачем та Відповідачем не містить жодного з дефектів його елементів, та в повній мірі відповідає законодавству України- ЦК України (статті 1048 - 1052. 1054) так і Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг",

Крцім того, укладений між Позивачем та Відповідачем кредитний договір є правомірним, так як він не визнаний судом недійсним.

Його недійсність прямо не встановлена законом, - кредитний договір не містить жодного з дефектів його елементів, в повній мірі відповідає законодавству України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, уклали договір у письмовій формі на підставі вільного волевиявлення, маючи необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні та необхідні для договорів даного виду. а. також всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 640 УК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до п.21 Постанови ВСУ № 5 від 30.03.2012р. "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, які виникають із кредитних правовідносин" договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія - однією із форм її кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (трактами).

Одним із шляхів отримання кредитних коштів є отримання платіжної картки, в даному випадку правовідносини між Позивачем та Відповідачем виникли через оформлення кредитної картки.

Посилання суду, що позивач не надав доказів, в підтвердження того, що ОСОБА_2 отримав кредитні кошти у розмірі 1600 Євро та те, що він їх використовував безпідставне. З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач користувався грошовими коштами з кредитної картки( а. с. 7-9).

Вказаний розрахунок відповідач та його представник не спростували.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача пояснив, що відповідач не має доказів того, що не користувався грошовими коштами з кредитної картки та доказів того, що повертав грошові кошти отримані по кредитній картці.

В зв»язку з наведеним судова колегія вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив позивачу в задоволенні вказаного позову про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до п. п. 2, 3, 4 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

В зв»язку з наведеним судова колегія скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове рішення про задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» та стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 2821, 27 Євро, що за курсом складає 29197, 63 грн. та судові витрати - судовий збір в сумі 293, 98 грн. та витрати на інформаційне- технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 25 жовтня 2012 року скасувати.

Постановити нове рішення.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитною картою від 09.08.2006 року у розмірі 2821, 27 Євро, що за курсом складає 29397, 63 грн. , судові витрати- судовий збір в сумі 293, 98 грн. та витрати на інформаційне- технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у 20- денний термін з дня набрання законної сили.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

СУДДІ: