Рішення № 31815198, 10.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3995/13 10.06.13

За позовом 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "АБС - Гарант Сервіс";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛ-Плюс";

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Слай-Універсал";

4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартайм-плюс";

5) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар ТМ";

6) Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопарк-сервіс 2005";

7) Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛ-Гарант";

8) Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобудінвест";

9) Фізичної особи-підприємця Нікончук Сергія Віталійовича;

10) Комунального підприємства "Київтранспарксервіс"

до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 84/02-П від 27.12.2012 р. у справі № 06-04/02.12.

Судді Гумега О.В. (головуючий)

Марченко О.В.

Куркотова Є.Б.

Представники

від позивача-1: Горлач В.М. за довіреністю

від позивача-2: Горлач В.М. за довіреністю

від позивача-3: Горлач В.М. за довіреністю

від позивача-4: Биков Д.М. за довіреністю

від позивача-5: Горлач В.М. за довіреністю

від позивача-6: Горлач В.М. за довіреністю

від позивача-7: Горлач В.М. за довіреністю

від позивача-8: Биков Д.М. за довіреністю

від позивача-9: не з'явився

від позивача-10: Башмаков К.О. за довіреністю

від відповідача: Максименко А.П. за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АБС - Гарант Сервіс" (позивач-1), Товариство з обмеженою відповідальністю "СЛ-Плюс" (позивач-2), Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Слай-Універсал" (позивач-3), Товариство з обмеженою відповідальністю "Стартайм-плюс" (позивач-4), Товариство з обмеженою відповідальністю "Сонар ТМ" (позивач-5), Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопарк-сервіс 2005" (позивач-6), Товариство з обмеженою відповідальністю "СЛ-Гарант" (позивач-7), Товариство з обмеженою відповідальністю "Автобудінвест" (позивач-8), Фізична особа-підприємець Нікончук Сергій Віталійович (позивач-9), Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" (позивач-10) звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (відповідач) про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 84/02-П від 27.12.2012 р. у справі № 06-04/02.12 (далі - Рішення).

Позивачі вважають, що оскаржуване Рішення складено на підставі неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи, а висновки викладені в Рішенні не відповідають обставинам справи, внаслідок чого були помилково застосовані норми матеріального та процесуального права. Отже, оскаржуване Рішення позивачі вважають необгрунтованим та таким, що підлягає скасуванню з мотивів неправильного застосування норм та принципів законодавства про захист економічної конкуренції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2013 р. було порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 01.04.2013 р. о 10:50 год.

28.03.2013 р. через відділ діловодства суду від представника позивача-9 надійшло додаткове обґрунтування позовних вимог, відповідно до якого позивач-9 просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

28.03.2013 р. через відділ діловодства суду від представника позивача-9 надійшло підтвердження на виконання вимог ухвали суду про відсутність аналогічного спору в провадженні господарських судів України.

29.03.2013 р. через відділ діловодства суду від представника позивача-4 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю позивачем-4 забезпечити явку представника в судове засідання, призначене на 01.04.2013 р., оскільки останній перебуває на лікарняному.

29.03.2013 р. через відділ діловодства суду від представника позивача-8 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю позивачем-8 забезпечити явку представника в судове засідання, призначене на 01.04.2013 р., оскільки останній перебуває на лікарняному.

29.03.2013 р. через відділ діловодства суду від представника позивача-6 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю позивачем-6 забезпечити явку представника в судове засідання, призначене на 01.04.2013 р., оскільки останній перебуває на лікарняному.

29.03.2013 р. через відділ діловодства суду від представників позивача-1, позивача-2, позивача-3, позивача-4, позивача-5, позивача-6, позивача-7, позивача-8 надійшли підтвердження на виконання вимог ухвали суду про відсутність аналогічного спору в провадженні господарських судів України.

01.04.2013 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов супровідний лист, яким він просив суд долучити документи до матеріалів справи, а саме: копію свідоцтва № 452903 про державну реєстрацію юридичної особи та копію довідки № 625302 Головного управління статистики у м. Києві про включення відповідача до ЄДРПОУ.

01.04.2013 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким відповідач просив суд відмовити позивачам у задоволенні позовних вимог. В якості додатків до відзиву представник відповідача надав суду копію Рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 84/02-П від 27.12.2012 р. з додатками №1, №2 до зазначеного рішення.

В судове засідання, призначене 01.04.2013 р., представники позивача-3, позивача-10 та відповідача з'явилися.

Представники позивачів-1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9 в судове засідання, призначене на 01.04.2013 р., не з'явилися, вимоги ухвали суду виконали частково, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Представники позивача-4, 6, 8 повідомили суд про поважні причини неявки в судове засідання, подавши клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із перебуванням їх представників на лікарняному. Представники позивача-1, 2, 5, 7, 9 про поважні причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача-3 в судовому засіданні, призначеному на 01.04.2013 р., надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник позивача-10 в судовому засіданні, призначеному на 01.04.2013 р., надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 01.04.2013 р., надав усні заперечення щодо заявлених позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2013 р. розгляд справи був відкладений на 15.04.2013 об 11:10 год.

15.04.2013 р. через відділ діловодства суду від представника позивача-10 надійшли пояснення по справі. В якості додатків до пояснень позивач-10 надав суду копії наступних документів: лист Київського міського територіального відділення АМК України від 29.12.2012 р. "Про направлення копії рішення"; поштовий конверт, в якому територіальне відділення АМК України направило лист та рішення позивачу-10, виписку з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно позивача-10; договір № ДНП-61 про надання в експлуатацію фіксованих місць для нічного паркування від 01.03.2011 р.; протокол доручень Київської міської державної адміністрації від 08.09.2010 р. № 37; рішення виїзного засідання колегії виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16.05.2011 р. № 13, тощо.

В судове засідання, призначене на 15.04.2013 р., представники позивачів-1, 3, 4, 10 та представник відповідача з'явилися.

Представники позивачів-2, 5, 6, 7, 8, 9 в судове засідання, призначене на 15.04.2013 р., не з'явилися, про поважні причини неявки в судове засідання не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Представники позивачів-1, 3, 4 в судовому засіданні, призначеному на 15.04.2013 р., надали усні пояснення по суті заявлених позовних вимог. Позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник позивача-10 в судовому засіданні, призначеному на 15.04.2013 р., надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог з урахуванням письмових пояснень, поданих ним через відділ діловодства суду 15.04.2013 р. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 15.04.2013 р., надав усні заперечення щодо заявлених позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні 15.04.2013 р. представники позивачів-1, 3, 4, 10 та відповідача подали спільне клопотання про продовження строку вирішення спору. Клопотання судом задоволене і передане до відділу діловодства суду для подальшої реєстрації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2013 р. продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 16.05.2013 р. о 09:10 год.

22.04.2013 р. через відділ діловодства суду від представника позивача-4 надійшло клопотання про витребування письмових доказів (в порядку ст. 38 ГПК України), зокрема, про витребування у відповідача документів, що містяться в матеріалах справи № 06-04/02.12, які були зібрані в ході проведення дослідження ринку надання послуг з паркування транспортних засобів на паркувальних майданчиках у Дарницькому районі, в межах території м. Києва.

22.04.2013 р. через відділ діловодства суду від представника позивача-3 надійшло клопотання про витребування письмових доказів (в порядку ст. 38 ГПК України), зокрема, про витребування у відповідача документів, що містяться в матеріалах справи № 06-04/02.12, які були зібрані в ході проведення дослідження ринку надання послуг з паркування транспортних засобів на паркувальних майданчиках у Дарницькому районі, в межах території м. Києва.

26.04.2013 р. через відділ діловодства суду від представника позивача-8 надійшло додаткове обгрунтування позовних вимог, відповідно до якого позивач-8 просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Також, для долучення до матеріалів справи представник позивача-8 подав копії рішення Київської міської ради від 29.06.2000 р. № 203/924; довіреності № б/н від 04.01.2013 р.

26.04.2013 р. через відділ діловодства суду від представника позивача-7 надійшло додаткове обгрунтування позовних вимог, відповідно до якого позивач-7 просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Також, для долучення до матеріалів справи представник позивача-7 подав копії договорів б/н від 01.04.2007 р. (4 шт.) та доповнення до довідки АБ № 331844 з ЄДРПОУ стосовно позивача-7.

26.04.2013 р. через відділ діловодства суду від представника позивача-6 надійшло додаткове обгрунтування позовних вимог, відповідно до якого позивач-6 просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Також, для долучення до матеріалів справи представник позивача-6 подав копії договору № 32/10 від 12.04.2006 р.; договору № 32/11 від 12.04.2006 р договору № 17-11/10 від 30.10.2009 р.; договору № 18-11/10 від 30.10.2009 р.; договору № 19-11/10 від 30.10.2009 р.; договору № 20-11/10 від 30.10.2009 р.; листа № 10 від 18.08.2011 р.; листа № 11 від 18.08.2011 р.

26.04.2013 р. через відділ діловодства суду від представника позивача-5 надійшло додаткове обгрунтування позовних вимог, відповідно до якого позивач-5 просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Також, для долучення до матеріалів справи представник позивача-5 подав копії договору № 01-07/10 від 01.07.2010 р.; договору № 04-10/08 від 01.10.2008 р.; договору № 03-10/08 від 01.10.2008 р.; договорів з ФОП Вассерманом Ф.М. від 01.03.2011 р. (2 шт.); листа № 11 від 17.08.2011 р.; листа № 15 від 17.08.2011 р.; довіреності від 04 січня 2013 року.

26.04.2013 р. через відділ діловодства суду від представника позивача-4 надійшло додаткове обгрунтування позовних вимог, відповідно до якого позивач-4 просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Також, для долучення до матеріалів справи представник позивача-4 подав копії договору б/н від 01.04.2008 р.; договору № 01-12/08 від 01.12.2008 р.; договору № 02-12/08 від 31.12.2008 р.; договору № 02-06/10 від 01.06.2010 р.

26.04.2013 р. через відділ діловодства суду від представника позивача-3 надійшло додаткове обгрунтування позовних вимог, відповідно до якого позивач-3 просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Також, для долучення до матеріалів справи представник позивача-3 подав копії договору № 1-02/09 від 27.07.2009 р.; договорів з фізичними особами-підприємцями від 01.03.2011 р. в загальній кількості 5 шт.; листа № 4 від 21.02.2011 р.; листа № 18 від 15.09.2011 р.

26.04.2013 р. через відділ діловодства суду від представника позивача-2 надійшло додаткове обгрунтування позовних вимог, відповідно до якого позивач-2 просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Також, для долучення до матеріалів справи представник позивача-2 подав копії договору б/н від 20.06.2007 р.; договору № 01-02/10 від 01.02 2010 р.

26.04.2013 р. через відділ діловодства суду від представника позивача-1 надійшло додаткове обгрунтування позовних вимог, відповідно до якого позивач-1 просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Також, для долучення до матеріалів справи представник позивача-1 подав копії договору № б/н від 01.06.2007 р.; договору № 27-07/09 від 27.07.2009 р.

Вищенаведені подані через відділ діловодства суду 28.03.2013 р. позивачем-9 та 26.04.2013 р. позивачами-1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 додаткові обгрунтування позовних вимог фактично є аналогічними за своїм змістом, відповідно до яких позивачі наполягають, що їх дії щодо укладення з позивачем-10 договорів про надання в експлуатацію фіксованих місць для нічного паркування жодним чином не можна вважати узгодженими діями, направленими на усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з ринку) інших суб'єктів господарювання; також позивачі вважають, що ознаки схожості в діях (бездіяльності) суб'єктів господарювання не є єдиним достатнім доказом наявності попередньої змови (антиконкурентних узгоджених дій), а антиконкурентна узгоджена поведінка підлягає встановленню та доведенню із зазначенням відповідних доказів в рішенні органу АМК, при цьому схожість має бути саме результатом узгодженості конкурентної поведінки, а не виявлятися у простому співпаданні дій суб'єктів господарювання, зумовлених специфікою відповідного товарного ринку. Отже, на думку позивачів-1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, відповідачем в оскаржуваному рішенні не підтверджено наявність узгоджених дій позивачів-1-9 з позивачем-10 з метою обмеження доступу на ринок суб'єктів господарювання, позивачі-1-9 вважають, що своїми діями не можуть створити жодних обставин (бар'єрів вступу на ринок), що перешкоджають новим суб'єктам господарювання почати конкурувати на рівних з суб'єктами господарювання, що вже діють на ринку надання послуг з паркування.

30.04.2013 р. через відділ діловодства суду від представника позивача-9 надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме: копій двох договорів б/н від 01.04.2008 р.

16.05.2013 р. через відділ діловодства суду надійшло клопотання відповідача, згідно якого останній просив суд перенести судове засідання, призначене на 16.05.2013 р., на іншу дату, у зв'язку із неможливістю направити представника в судове засідання через його участь в іншому судовому засіданні в Київському апеляційному господарському суді.

В судове засідання, призначене на 16.05.2013 р. представники позивачів-1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 10 з'явилися, надали усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримали з урахуванням поданих ними через відділ діловодства суду додаткових обгрунтувань позовних вимог.

Представник позивача-9 в судове засідання, призначене на 16.05.2013 р., не з'явився, про поважні причини неявки в судове засідання не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 02096 0321880 5, яке наявне в матеріалах справи.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 16.05.2013 р., не з'явився, але повідомив суд про поважні причини неявки в судове засідання, подавши клопотання про перенесення судового засідання.

В судовому засіданні, призначеному на 16.05.2013 р., розглядалися клопотання представників позивачів-3, 4 про витребування письмових доказів (в порядку ст. 38 ГПК України), зокрема, про витребування у відповідача документів, що містяться в матеріалах справи № 06-04/02.12. Клопотання судом задоволені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2013 р., враховуючи складність справи та положення ч. 1 ст. 4-6 ГПК України, було призначено здійснювати розгляд справи № 910/3995/13 колегіально у складі трьох суддів, а також витребувано у відповідача матеріали справи № 06-04/02.12.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 17.05.2013 р. для здійснення колегіального розгляду справи № 910/3995/13 визначено наступних суддів: Гумега О.В. (головуючий), Марченко О.В., Куркотова Є.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2013 р. справу № 910/3995/13 прийнято до провадження колегії суддів у складі: Гумега О.В. (головуючий), Марченко О.В., Куркотова Є.Б., розгляд справи призначено на 10.06.2013 р. о 10:00 год.

31.05.2013 р. відповідач через відділ діловодства суду на виконання вимог ухвал суду від 16.05.2013 р. та від 17.05.2013 р. подав копії матеріалів справи № 06-04/02.12 у 5-ти томах.

В судове засідання, призначене 10.06.2013 р., з'явилися представники позивачів - 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 10 та відповідача.

Представник позивача - 9 в судове засідання, призначене на 10.06.2013 р., не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

При цьому, матеріалами справи підтверджується, що позивач-9 не подавав та не надсилав до суду заяв та повідомлень щодо поважності причин своєї відсутності в судовому засіданні 10.06.2013 р., рівно як і в інших судових засіданнях по справі № 910/3995/13.

Крім того, матеріалами справи також підтверджується, що позивач-9 не подавав та не надсилав до суду заяв (клопотань) про зміну позовних вимог або про відмову від позову, а таке свідчить про те, що позивач-9 підтримує заявлені у позовній заяві № б/н від 01.03.2013 р. позовні вимоги з урахуванням поданих ним 28.03.2013 р. через відділ діловодства суду додаткових обґрунтувань позовних вимог.

Згідно п.п. 3.9 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Судом встановлено, що в матеріалах справи наявні докази належного повідомлення позивача-9 про дату, час та місце судового розгляду даної справи, що, зокрема, підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 02096 0330471 0, яке наявне в матеріалах справи.

Відповідно до абз. 1 п.п. 3.9.2 п. 3 вищенаведеної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Беручи до уваги наявність в матеріалах справи доказів належного повідомлення позивача-9 про дату, час та місце судового розгляду справи, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 10.06.2013 р. без участі представника позивача-9 та за наявними матеріалами, оскільки неявка представника позивача-9 не перешкоджає вирішенню даного спору, а також запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду спору.

В судовому засіданні 10.06.2013 р. судом залучено до матеріалів даної справи копії справи Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції № 06-04/02.12 (в 5-ти томах).

Представники позивачів-1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 10 в судовому засіданні, призначеному на 10.06.2013 р., надали усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримали у повному обсязі з урахуванням поданих ними через відділ діловодства суду додаткових обгрунтувань позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 10.06.2013 р., надав усні заперечення щодо заявлених позовних вимог, в задоволенні яких просив суд відмовити повністю.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 10.06.2013 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивачів 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 10 та відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Адміністративна колегія Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (відповідач), розглянувши матеріали справи № 06-04/02.12 про порушення Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" (позивач-10), Товариством з обмеженою відповідальністю "АБС-Гарант Сервіс" (позивач-1), Товариством з обмеженою відповідальністю "СЛ-Плюс" (позивач-2), Товариством з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "СЛАЙ-УНІВЕРСАЛ" (позивач-3), Товариством з обмеженою відповідальністю "Стартайм-Плюс" (позивач-4), Товариством з обмеженою відповідальністю "Сонар ТМ" (позивач-5), Товариством з обмеженою відповідальністю "Автопарк-Сервіс 2005" (позивач-6), Товариством з обмеженою відповідальністю "СЛ-Гарант" (позивач-7), Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОБУДІНВЕСТ" (позивач-8), Фізичною особою-підприємцем Нікончук C.B. (позивач-9) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЛТ-Плюс" законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50 та пунктом 5 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються обмеження доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, та подання з попередніми висновками за результатами збирання та аналізу доказів по справі №06-04/02.12 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції від 23.07.2012 №559, прийняла рішенням № 84/02-П від 27.12.2012 р. у справі № 06-04/02.12 (далі - Рішення), яким постановила:

Визнати, дії Комунального підприємства "Київтранспарксервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "АБС-Гарант Сервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛ-Плюс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "СЛАЙ- УНІВЕРСАЛ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартайм-Плюс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар ТМ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопарк-Сервіс 2005", Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛ- Гарант", Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОБУДІНВЕСТ" та Фізичної особи-підприємця Нікончук C.B., які полягають в узгоджені своєї поведінки на ринку надання послуг організації та експлуатації місць для платного нічного паркування транспортних засобів у Дарницькому районі, в межах території м. Києва, внаслідок чого, в березні 2011 року, між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс", Товариством з обмеженою відповідальністю "АБС-Гарант Сервіс", Товариством з обмеженою відповідальністю "СЛ-Плюс", Товариством з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "СЛАЙ- УНІВЕРСАЛ", Товариством з обмеженою відповідальністю "Стартайм-Плюс", Товариством з обмеженою відповідальністю "Сонар ТМ", Товариством з обмеженою відповідальністю "Автопарк-Сервіс 2005", Товариством з обмеженою відповідальністю "СЛ- Гарант", Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОБУДІНВЕСТ" та Фізичною особою-підприємцем Нікончук C.B., були укладені договори "Про надання в експлуатацію фіксованих місць для нічного паркування", порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50 та пунктом 5 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються обмеження доступу на ринок інших суб'єктів господарювання.

За вчинення порушення, яке викладене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, відповідно до абзацу другого частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", накладено на Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс", Товариство з обмеженою відповідальністю "АБС-Гарант Сервіс", Товариство з обмеженою відповідальністю "СЛ-Плюс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "СЛАЙ- УНІВЕРСАЛ", Товариство з обмеженою відповідальністю "Стартайм-Плюс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Сонар ТМ", Товариство з обмеженою відповідальністю "Автопарк-Сервіс 2005", Товариство з обмеженою відповідальністю "СЛ- Гарант", Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОБУДІНВЕСТ" та Фізичну особу-підприємця Нікончук C.B., штраф у розмірі, зазначеному у пунктах 2-11 резолютивної частини Рішення.

Відповідно позовної заяви позивачі вважають, що оскаржуване Рішення складено на підставі неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи, а висновки, викладені в Рішенні, не відповідають обставинам справи, внаслідок чого були помилкового застосовані норми матеріального та процесуального права. В обґрунтування наведеного, позивачі зазначили про наступне:

- відповідач не прийняв до уваги, що заявки позивачів були єдиними заявками на укладення договорів по зазначеним адресам розташування паркувальних майданчиків;

- відповідач не прийняв до уваги, що укладення позивачем-10 (далі - Підприємством) договорів на експлуатацію паркувальних майданчиків з іншою особою, ніж з будь-яким з позивачів, які раніше експлуатували майданчики в Дарницькому районі м. Києва відповідно до договорів, укладених з Комунальним підприємством по будівництву та експлуатаціїавтомовбілів та гаражів в Дарницькому районі м. Києва, було б розцінено, як порушення прав та законних інтересів позивачів;

- позивачі вважають, що відповідачем в Рішенні територіальні (географічні) межі ринку паркувальних послуг було визначено з порушенням Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку. На думку позивачів, не можуть бути конкурентами паркувальні майданчики, розташовані на значній відстані один від одного, навіть в межах одного району. Також, враховуючи, що Підприємство є оператором з паркування загалом по м. Києву, виділення Дарницького району м. Києва в окремий ринок свідчить про невідповідність фактичних обставин доводам, викладеним в оскаржуваному Рішенні.

- позивачі вважають, що не може свідчити про узгодженість дій, направлену на обмеження доступу на ринок послуг з паркування інших суб'єктів господарювання, реєстрація будь-якого товариства за однією адресою з іншими товариствами, а також, спільний телефон для зв'язку, однакові коди КВЕД чи послідовний номер ЄДРПОУ;

- позивачі не погоджуються з обґрунтуванням, наведеним відповідачем у Рішенні, стосовно невідповідності кількості машиномісць, зазначених в заявках та в укладених договорах, оскільки, на думку позивачів, відповідач не встановив та не дослідив, що таке розходження зумовлено об'єктивними обставинами;

- позивачі не погоджуються з висновками відповідача в оскаржуваному Рішенні про неоднакові умови розгляду Підприємством заявок на укладення договорів;

- позивачі вважають, що висновки щодо безпідставності відмови суб'єктам господарювання в укладенні договорів з причин відсутності погодження мешканців, ЖЕКу або інших організацій зроблені відповідачем при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. Так, у разі подання заяв на облаштування нових паркувальних майданчиків в будь-кому районі міста, Підприємство вимагає подання погоджень мешканців, ЖЕКу, інших організацій у всіх суб'єктів господарювання з метою уникнення порушень законних прав та інтересів власників/користувачів земельних ділянок та уникнення можливих судових процесів з цього приводу;

- відповідачем не встановлено фактів укладання Підприємством договорів на паркувальні майданчики з позивачами за адресами, на які подані заяви іншими суб'єктами господарювання, а також не зазначено, яким чином інші суб'єкти господарювання могли забезпечити кращі умови надання послуг і в чому мало полягати таке покращення;

Таким чином, позивачі вважають, що відповідачем в оскаржуваному Рішенні не підтверджено наявність узгоджених дій позивачів - 1-9 з Підприємством (позивачем-10) з метою обмеження доступу на ринок інших суб'єктів господарювання.

При цьому позивачі вважають, що не можуть своїми діями створити жодних обставини (бар'єрів вступу на ринок), що перешкоджають новим суб'єктам господарювання почати конкурувати на рівних із суб'єктами господарювання, що вже діють на ринку надання послуг паркування. Наведене підтверджується відсутністю у позивачів здатності визначати чи суттєво впливати на умови обороту товару на ринку, не допускати, усувати, обмежувати конкуренцію, зокрема підвищувати ціну та підтримувати її понад рівень ціни, що існував би за умов значної конкуренції, як самостійно так і в сукупності з іншими підприємствами.

Також на думку позивачів, оскаржуване Рішення, жодним чином не доводить наявність змови між позивачами - 1-9 та Підприємством щодо вчинення схожих дій на ринку паркування в Дарницькому районі м. Києва з метою обмеження доступу на ринок інших суб'єктів господарювання.

Крім того, позивачі вважають, що відповідачем в оскаржуваному Рішенні не доведено обмеження конкуренції внаслідок дій (бездіяльності) позивачів - 1-9 та Підприємства або іншого негативного впливу таких дій (бездіяльності) на стан конкуренції на визначеному відповідним органом ринку, протягом певного періоду часу.

За наведених обставин, позивачі вважають оскаржуване Рішення необґрунтованим, незаконним та таким, що прийняте без дослідження та урахування дійсних обставин справи, які б мали бути встановлені під час розгляду справи № 06-04/02.12. А отже, позивачі стверджують про наявність передбачених частиною першою ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстав для скасування рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 84/02-П від 27.12.2012 р. у справі № 06-04/02.12.

Відповідач вимоги позову заперечує повністю, оскільки зазначені позивачами обставини не відповідають дійсності, так як в ході розгляду справи № 06-04/02.12 Київським міським територіальним відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділенням) в повній мірі доведено та встановлено порушення з боку позивачів законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 5 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються обмеження доступу на ринок інших суб'єктів господарювання.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України (далі - ГК України), і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 21 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами.

До того ж відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду. З огляду на зміст наведеної норми, статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення, справи зі спорів про оскарження рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами Господарського процесуального кодексу України (п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" (надалі - Постанова Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15).

Аналогічне роз'яснення міститься у пункті 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", в якому зазначено, що господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з оскарженням відповідно до частини першої статті 60 Закону рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України та стягненням з суб'єктів господарювання сум штрафів та пені у зв'язку з порушенням конкурентного законодавства.

Отже, спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики. До таких завдань стаття 3 названого Закону відносить участь Антимонопольного комітету України у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, сприяння розвитку добросовісної конкуренції.

Пунктами 1 і 2 частини першої статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції (ч. 1 ст. 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету України не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом (ч. 2 ст. 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України приймається від імені територіального відділення Антимонопольного комітету України. (ч. 7 ст. 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Пунктом 11 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Комітету від 23 лютого 2001 р. № 32-р, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 березня 2001 року за № 129/5482 передбачено, що діяльність щодо виявлення, попередження та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції здійснюється територіальним відділенням з додержанням процесуальних засад, визначених законодавчими актами України, а також Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що затверджуються Комітетом.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

По матеріалам справи судом встановлено, що позивачі звернулися до господарського суду з позовом про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 84/02-П від 27.12.2012 р. у справі № 06-04/02.12. в межах строку, встановленого ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" для оскарження рішень Антимонопольного комітету України.

Частиною 1 статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначені підстави для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, а саме:

неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;

недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно частини другої вищенаведеної статті, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач виніс оскаржуване Рішення за ознаками порушення позивачами законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50 та пунктом 5 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються обмеження доступу на ринок інших суб'єктів господарювання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентні узгоджені дії є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно абз. 2 ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що узгодженими діями визнається укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання. Частиною 2 цієї статті встановлено, що особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, а пунктом 5 частини 2 цієї статті встановлено, що антиконкурентними узгодженими діями визнаються узгоджені дії, які стосуються усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з ринку) інших суб'єктів господарювання, покупців, продавців.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Як визначено статтею 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також зазначено і у п. 12 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правил розгляду справ), які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 р. № 5 (в редакції Розпорядження Антимонопольного комітету № 84-р від 14.02.11 р.), доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.

Пунктом 32 Правил розгляду справ встановлено, що у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення.

Оскільки оскаржуваним Рішенням визнано дії позивачів порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50 та пунктом 5 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються обмеження доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, то при розгляді даного спору судом також враховані роз'яснення, надані у п. 8 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15, згідно яких у розгляді справ зі спорів, пов'язаних з визначенням органами Антимонопольного комітету України узгоджених дій суб'єктів господарювання як антиконкурентних (стаття 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), господарські суди повинні мати на увазі, що:

Відсутність у певного суб'єкта господарювання монопольного (домінуючого) становища не виключає можливості негативного впливу суб'єкта господарювання на товарний ринок внаслідок антиконкурентних узгоджених дій з іншими суб'єктами господарювання.

Наявність або відсутність складу порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій не пов'язується виключно з тим, чи займає певний суб'єкт господарювання монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Відтак вчинення суб'єктами господарювання узгоджених дій утворює самостійний склад порушення законодавства про захист економічної конкуренції і не залежить від того, чи займають відповідні суб'єкти господарювання чи один з них монопольне (домінуюче) становище на ринку (підпункту 8.1 пункту 8 наведеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України).

Антиконкурентна узгоджена поведінка підлягає встановленню та доведенню із зазначенням відповідних доказів у рішенні органу Антимонопольного комітету України (підпункт 8.3 пункту 8 наведеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України).

Отже, предметом спору в даній справі є питання про наявність або відсутність підстав для визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 84/02-П від 27.12.2012 р. у справі № 06-04/02.12.

А відтак, розглядаючи позов про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України, суд зобов'язаний перевірити наявність чи відсутність визначених статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстав для скасування, визнання недійсним оскаржуваного рішення.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, в ході розгляду справи № 06-04/02.12 Відділенням в повній мірі доведено та встановлено порушення з боку позивачів законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 5 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються обмеження доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, з огляду на наступне:

В ході розгляду звернення Прокуратури Дарницького району м. Києва від 18.07.2012 р. № 52/4523вих11, наказу голови Відділення від 19.07.2012 № 99 "Про призначення комісії з перевірки" Відділенням була проведена позапланова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "CЛ-Гарант" на предмет дотримання законодавства про захист економічної конкуренції на ринку надання послуг з паркування транспортних засобів на паркувальних майданчиках Дарницького району на території м. Києва.

У ході дослідження Відділенням було встановлено, що відповідно до рішення Київської міської ради "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 30.12.2010 №573/5385 "Про бюджет міста Києва на 2011 рік" (у редакції від 14.07.2011 №366/5753) в Дарницькому районі, в межах території м. Києва, за Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" закріплено 171 паркувальний майданчик, загальною кількістю 21 358 машиномісць. Станом на 01.11.2011 Підприємство надало право на експлуатацію 54 (п'ятдесяти чотирьох) паркувальних майданчиків у Дарницькому районі, в межах території м. Києва 18 (вісімнадцятьом) суб'єктам господарювання (перелік наведено на стор. 2 Рішення).

Рішенням II сесії VI скликання Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051 затверджено Правила благоустрою м. Києва (далі - Правила), якими передбачено єдиний порядок організації та функціонування платних місць для паркування транспортних засобів на території м. Києва.

Рішенням Київської міської Ради на IV сесії V скликання "Про вдосконалення паркування автотранспорту в м. Києві" від 26.06.2007 №930/1591, єдиним оператором з паркування транспортних засобів, стягнення паркувального збору та виготовлення єдиних абонентних талонів з паркування автомобільного транспорту, визначено КП "Київтранспарксервіс".

У ході збирання та аналізу доказів у справі Відділенням було встановлено, що передача права обслуговування паркувальних майданчиків здійснюється шляхом укладання між КП "Київтранспарксервіс" та суб'єктами господарювання договорів "Про надання в експлуатацію фіксованих місць для нічного паркування" (далі - Договори).

Договори укладаються на підставі поданих заяв (клопотань) "Про надання послуг з організації нічного паркувального майданчика та укладення договору про фінансово-господарську взаємодію". Такі Договори були укладені з Товариством з обмеженою відповідальністю "АБС-Гарант Сервіс", Товариством з обмеженою відповідальністю "СЛ-Плюс", Товариством з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "СЛАЙ- УНІВЕРСАЛ", Товариством з обмеженою відповідальністю "Стартайм-Плюс", Товариством з обмеженою відповідальністю "Сонар ТМ", Товариством з обмеженою відповідальністю "Автопарк-Сервіс 2005", Товариством з обмеженою відповідальністю "СЛ- Гарант", Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОБУДІНВЕСТ", Фізичною особою-підприємцем Нікончук C.B. (далі Група суб'єктів.

Зі 171 паркувального майданчика (21 358 машиномісць), що закріплені за КП "Київтранспарксервіс", 54 паркувальних майданчика (4 689 машиномісць) Підприємство передало в експлуатацію суб'єктам господарювання на договірній основі, з них право обслуговування 41 паркувального майданчика (4 023 машиномісць), отримали Позивачі.

Отже, Відділенням в оскаржуваному Рішенні було встановлено, що Підприємство та Група суб'єктів на ринку надання послуг з організації та експлуатації місць для платного нічного паркування транспортних засобів у Дарницькому районі, в межах території м. Києва, в сукупності використовують 20 692 машиномісця.

В ході розгляду справи № 06-04/02.12 Відділенням було встановлено, що КП "Київтранспарксервіс" (позивач-10) у розумінні статті 1 Закону і України "Про захист економічної конкуренції", є суб'єктом господарювання та здійснює свою діяльність на ринку надання послуг з організації та експлуатації місць для платного нічного паркування транспортних засобів у Дарницькому районі, в межах території м. Києва, і є конкурентом суб'єктам господарювання, які надають аналогічні послуги на вказаному ринку.

Між TOB "АБС-Гарант Сервіс" (позивач-1) та КП "Київтранспарксервіс" (позивач-10) укладено договори щодо організації та експлуатації паркувальних майданчиків у Дарницькому районі, в межах території м. Києва. Отже, враховуючи зазначене, Відділення дійшло висновку, що TOB "АБС-Гарант Сервіс", у розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", є суб'єктом господарювання та здійснює свою діяльність на ринку надання послуг з питань організації та експлуатації місць для платного нічного паркування транспортних засобів у Дарницькому районі, в межах території м. Києва.

Між TOB "Стартайм-Плюс" (позивач-4) та КП "Київтсранпарксервіс" (позивач-10) укладено договори щодо організації та експлуатації паркувальних майданчиків у Дарницькому районі, в межах території м. Києва. Отже, враховуючи зазначене, Відділення дійшло висновку, що TOB "Стартайм-Плюс", у розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", є суб'єктом господарювання та здійснює свою діяльність на ринку надання послуг з питань організації та експлуатації місць для платного нічного паркування транспортних засобів у Дарницькому районі, в межах території м. Києва.

Відділенням було встановлено, що TOB "Стартайм-Плюс" (позивач-4) та TOB "АБС-Гарант Сервіс" (позивач-1) фактично знаходяться за однією адресою (вул. Сормовська, 13), мають однакові номери телефонного засобу зв'язку, мають у своєму складі одних і тих же учасників (TOB "ЛЛТ-Плюс" та Соболева Вікторія Геннадіївна), що дає їм можливість координувати поведінку TOB "Стартайм-Плюс" та TOB "АБС-Гарант Сервіс".

Крім того, через директора TOB "Стартайм-Плюс" - Дорошенко О.С. існує зв'язок цього товариства з TOB "СЛ-Гарант" та TOB "АВТОБУДІНВЕСТ", де вона раніше працювала і зараз є директором (див. схему 1 у додатку 2).

Оскільки TOB "Стартайм-Плюс" та TOB "АБС-Гарант Сервіс" надають послуги на одному і тому ж товарному ринку, вони є конкурентами на цьому ринку, проте наявність відносин контролю виключає існування конкуренції між цими товариствами.

Між TOB "АВТОБУДІНВЕСТ" (позивач-8) та КП "Київтранспарксервіс" (позивач-10) укладено договори щодо організації та експлуатації паркувальних майданчиків у Дарницькому районі, в межах території м. Києва. Отже, враховуючи зазначене, Відділення дійшло висновку, що TOB "АВТОБУДІНВЕСТ", у розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", є суб'єктом господарювання та здійснює свою діяльність на ринку надання послуг з питань організації та експлуатації місць для платного нічного паркування транспортних засобів у Дарницькому районі, в межах території м. Києва.

Відділенням було встановлено, що до засновницького складу TOB "АВТОБУДІНВЕСТ" входять Федоренко Анатолій Петрович, який одночасно є засновником TOB "Стартайм-Плюс", TOB "ЛЛТ-Плюс", TOB "ВД "СЛАЙ-УНІВЕРСАЛ" та TOB "СЛ-Гарант" (див. схему 2 у Додатку 2).

До того ж, ці суб'єкти підприємництва фактично та/або юридично знаходяться за однією адресою - вул. Сормовська, 13 та мають однакові номери телефонного засобу зв'язку.

Оскільки TOB "АВТОБУДІНВЕСТ" (позивач-8), TOB "Стартайм-Плюс" (позивач-4), TOB "ВД "СЛАЙ- УНІВЕРСАЛ" (позивач-3) та TOB "СЛ-Гарант" (позивач-2) надають послуги ринку надання послуг з питань організації та експлуатації місць для платного нічного паркування транспортних засобів у Дарницькому районі, в межах території м. Києва, вони є конкурентами на цьому ринку, проте наявність відносин контролю виключає існування конкуренції між цими товариствами.

Між TOB "ВД "СЛАЙ-УНІВЕРСАЛ" (позивач-3) та КП "Київтранспарксервіс" (позивач-10) укладено договори щодо організації та експлуатації паркувальних майданчиків у Дарницькому районі, в межах території м. Києва. Отже, враховуючи зазначене, Відділення дійшло висновку, що TOB "ВД "СЛАЙ-УНІВЕРСАЛ", у розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", є суб'єктом господарювання та здійснює свою діяльність на ринку надання послуг з питань організації та експлуатації місць для платного нічного паркування транспортних засобів у Дарницькому районі, в межах території м. Києва.

Крім того, Відділенням встановлено, що директор TOB "ВД "СЛАЙ-УНІВЕРСАЛ" - Насадюк П.М. самостійно здійснює господарську діяльність на ринку надання послуг з питань організації та експлуатації місць для платного нічного паркування транспортних засобів у Дарницькому районі, в межах території м. Києва, як фізична особа-підприємець.

Зазначений факт підтверджується договором від 01.01.2009 б/н, який укладений між TOB "СЛ-Гарант" та ФОП Насадюк П.М. Відповідно до цього договору ФОП Насадюк П.М. отримав право на експлуатацію 136 машиномісць на автомобільній автостоянці по вул. Бориспільська, 12 та 176 машиномісць - по вул. Бориспільська, 19.

Також, Відділенням встановлено, що одним із учасників TOB "ВД "СЛАЙ-УНІВЕРСАЛ" є Федоренко Анатолій Петрович (90% статутного капіталу), через якого вказане товариство пов'язане відносинами контролю з TOB "СЛ-Гарант", TOB "АВТОБУДІНВЕСТ", TOB "СЛ-Плюс" (див. схему 2 у Додатку 2). Місцезнаходження TOB "ВД "СЛАЙ-УНІВЕРСАЛ" (вул. Ревуцького, 24/4, кв. 8) є юридично однаковим із TOB "АВТОБУДІНВЕСТ", TOB "Сонар ТМ" і TOB "Автопарк-Сервіс 2005" (див. схему 3 у Додатку 2). Засоби телефонного зв'язку у всіх перелічених юридичних осіб також є однаковими.

Між TOB "CЛ-Плюс" (позивач-2) та КП "Київтранспарксервіс" (позивач-10) укладено договори щодо організації та експлуатації паркувальних майданчиків у Дарницькому районі, в межах території м. Києва. Отже, враховуючи зазначене, Відділення дійшло висновку, що TOB "СЛ-Плюс", у розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", є суб'єктом господарювання та здійснює свою діяльність на ринку надання послуг з питань організації та експлуатації місць для платного нічного паркування транспортних засобів у Дарницькому районі, в межах території м. Києва.

Відділенням було встановлено, що директор TOB "СЛ-Плюс" - Воробйов Андрій Борисович водночас є директором TOB "СЛ-Гарант". Учасник TOB "СЛ-Плюс" - Федоренко Анатолій Петрович, є учасником TOB "ЛЛТ-Плюс", TOB "СЛ-Гарант", TOB "АВТОБУДІНВЕСТ" та TOB "ВД "СЛАЙ- УНІВЕРСАЛ".

При цьому, TOB "ЛЛТ-Плюс" є учасником TOB "Стартайм-Плюс" (директором якого є Дорошенко О.С., яка є й директором TOB "АВТОБУДІНВЕСТ", а в минулому - TOB "СЛ- Гарант"), TOB "АБС-Гарант Сервіс" та TOB "Сонар ТМ".

Отже, зазначені суб'єкти господарювання, в існуючих умовах, не конкурують і не можуть конкурувати на ринку надання послуг з питань організації та експлуатації місць для платного нічного паркування транспортних засобів у Дарницькому районі, в межах території м. Києва.

Між TOB "СЛ-Гарант" (позивач-7) та КП "Київтранспарксервіс" (позивач-10) укладено договори щодо організації та експлуатації паркувальних майданчиків у Дарницькому районі, в межах території м. Києва. Отже, враховуючи зазначене, Відділення дійшло висновку, що TOB "СЛ-Гарант", у розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", є суб'єктом господарювання та здійснює свою діяльність на ринку надання послуг з питань організації та експлуатації місць для платного нічного паркування транспортних засобів у Дарницькому районі, в межах території м. Києва.

Учасником TOB "СЛ-Гарант" є TOB "ВД "СЛАЙ-УНІВЕРСАЛ" та Федоренко Анатолій Петрович, який, водночас, є засновником TOB "ВД "СЛАЙ-УНІВЕРСАЛ" (зворотній зв'язок). Через Федоренко А.П. товариство пов'язане відносинами контролю з TOB "ЛЛТ-Плюс", TOB "АВТОБУДІНВЕСТ" та TOB "СЛ-Плюс".

У свою чергу, TOB "ЛЛТ-Плюс" є засновником TOB "Стартайм-Плюс", TOB "АБС-Гарант Сервіс" та TOB "Сонар тм" (див. схему 4 у додатку 2). Місцезнаходження товариства (вул. Ревуцького, 24/4, кв. 8) є юридично однаковим із TOB "АВТОБУДІНВЕСТ", TOB "Сонар тм" і TOB "Автопарк-Сервіс 2005". Засоби телефонного зв'язку у всіх перелічених юридичних осіб також є однаковими.

Отже, зазначені суб'єкти господарювання, в існуючих умовах не конкурують і не можуть конкурувати між собою на одному товарному ринку.

Між TOB "Сонар ТМ" (позивач-5) та КП "Київтранспарксервіс" (позивач-10) укладено договори щодо організації та експлуатації паркувальних майданчиків у Дарницькому районі, в межах території м. Києва. Отже, враховуючи зазначене, Відділення дійшло висновку, що TOB "Сонар ТМ", у розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", є суб'єктом господарювання та здійснює свою діяльність на ринку надання послуг з питань організації та експлуатації місць для платного нічного паркування транспортних засобів у Дарницькому районі, в межах території м. Києва.

У ході проведення розслідування у справі, Відділенням було з'ясовано, що директор TOB "Сонар ТМ" - Житченко С.М. здійснює свою господарську діяльність на ринку надання послуг з питань організації та експлуатації місць для платного нічного паркування транспортних засобів у Дарницькому районі, в межах території м. Києва, як фізична особа- підприємець - ФОП Житченко С.М.

Зокрема, TOB "ВД"СЛАЙ-УНІВЕРСАЛ" уклало з ФОП Житченко С.М. договір від 01.03.2011 №ДГ-0045 щодо передачі 106 фіксованих місць для нічного паркування транспортних засобів на паркувальному майданчику по вул. Ревуцького, 1, на яких підприємець здійснюватиме свою господарську діяльність та буде надавати платні послуги з паркування транспортних засобів.

TOB "Сонар ТМ" через свій засновницький склад:

- через TOB "ЛЛТ-Плюс", учасником якого є Федоренко А.П., пов'язане з TOB "СЛ-Плюс", TOB "АВТОБУДІНВЕСТ", TOB "TOB "ВД "СЛАЙ-УНІВЕРСАЛ" та TOB "СЛ-Гарант";

- через Соболеву В.Г. - з TOB "АБС-Гарант Сервіс" та TOB "Стартайм-Плюс" (див. схему, наведену у Додатку 1);

- через зв'язок з TOB "АБС-Гарант Сервіс", учасником якого є Майданюк Т.І., TOB "Сонар ТМ" пов'язане з TOB "Автопарк-Сервіс 2005";

- через зв'язок з TOB "СЛ-Гарант", директором якого був Нікончук C.B., TOB "Сонар ТМ" пов'язане з ФОП Нікончук C.B. (див. схему 5 у Додатку 2).

Між TOB "Автопарк-Сервіс 2005" (позивач-6) та КП "Київтранспарксервіс" (позивач-10) укладено договори щодо організації та експлуатації паркувальних майданчиків у Дарницькому районі, в межах території м. Києва. Отже, враховуючи зазначене, Відділення дійшло висновку, що TOB "Автопарк-Сервіс 2005", у розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", є суб'єктом господарювання та здійснює свою діяльність на ринку надання послуг з питань організації та експлуатації місць для платного нічного паркування транспортних засобів у Дарницькому районі, в межах території м. Києва.

Як встановлено Відділенням, Майданюк Тетяна Іванівна, яка є одним із учасників TOB "Автопарк-Сервіс 2005" (частка 30% у статутному капіталі), одночасно, разом із TOB "ЛЛТ-Плюс", входить до засновницького складу TOB "АБС-Гарант Сервіс".

При цьому, TOB "ЛЛТ-Плюс" пов'язане відносинами контролю з TOB "Стартайм- Плюс", TOB "Сонар ТМ", TOB "АБС-Гарант Сервіс" та TOB "Стартайм-Плюс". Одним із учасників TOB "ЛЛТ-Плюс" є Федоренко А.П., який має частку у статутному капіталі TOB "СЛ-Гарант", TOB "АВТОБУДІНВЕСТ", TOB "ВД"СЛАЙ-УНІВЕРСАЛ" та TOB "СЛ-Плюс" (див. схему 5 у Додатку 2).

Внаслідок наявності такого зв'язку, зазначені суб'єкти не можуть конкурувати між собою на ринку надання послуг з питань організації та експлуатації місць для платного нічного паркування транспортних засобів у Дарницькому районі, в межах території м. Києва.

Між ФОП Нікончук C.B. (позивач-9) та КП "Київтранспарксервіс" (позивач-10) укладено договори щодо організації та експлуатації паркувальних майданчиків у Дарницькому районі, в межах території м. Києва. Отже, враховуючи зазначене, Відділення дійшло висновку, що ФОП Нікончук C.B., у розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", є суб'єктом господарювання та здійснює свою діяльність на ринку надання послуг з питань організації та експлуатації місць для платного нічного паркування транспортних засобів у Дарницькому районі, в межах території м. Києва.

Як встановлено Відділенням, ФОП Нікончук C.B., виконуючи обов'язки директора TOB "CЛ-Гарант", здійснював повноваження, які йому були надані відповідно до статуту.

Згідно з приписами абзацу 4 статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", контроль - вирішальний вплив однієї чи декількох пов'язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб'єкта господарювання чи його частини, який здійснюється безпосередньо або через інших осіб, зокрема завдяки: праву володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною; праву, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб'єкта господарювання; виконувати функції органу управління суб'єкта господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб'єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб'єктах господарювання; обійманню більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб'єкта господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншому суб'єкті господарювання. Також вказаний абзац статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначає, що пов'язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб'єкта господарювання

Отже, Відділенням було встановлено, що позивачі мають одних і тих самих керівників та одних і тих самих учасників. В свою чергу, внаслідок наявності контролю, позивачі не можуть конкурувати між собою на ринку надання послуг з питань організації та експлуатації місць для платного нічного паркування транспортних засобів у Дарницькому районі, в межах території м. Києва.

Як було досліджено Відділенням, укладання договорів КП "Київтранспарксервіс" із позивачами "Про надання в експлуатацію фіксованих місць для нічного паркування" здійснювалось на підставі поданих ними заяв (клопотань) "Про надання послуг з організації нічного паркувального майданчика та укладення договору про фінансово-господарську взаємодію" (далі - Заяви).

За результатами аналізу Заяв та Договорів Відділенням було встановлено, що Заяви мають типову форму.

Інформація щодо поданих Заяв та укладених Договорів на підставі таких Заяв наведена Відділенням в таблиці 1 оскаржуваного Рішення.

В ході аналізу інформації Відділенням було встановлено, що кількість машиномісць у Заявках, здебільшого не відповідає кількості машиномісць, яка зазначена Договорах.

Проаналізувавши Договори, Відділенням було встановлено, що Договори містять пряму заборону передавати об'єкт в експлуатацію іншим особам з комерційною метою. Також, Договорами передбачена відповідальність сторін, зокрема пунктом 4.1. Договорів визначено, що невиконання або неналежне виконання Договору з вини однієї з сторін дає право іншій стороні на дострокове розірвання Договору.

Разом з тим, TOB "ВД "СЛАЙ-УНІВЕРСАЛ" була подана Заява б/н (вх. Підприємства від 20.12.2010 №зН152) щодо обслуговування паркувального майданчика по вул. Ревуцького, 1, у кількості 950 машиномісць. На підставі цієї Заяви зазначене товариство уклало з Підприємством Договір від 01.03.2011 № ДНП-58 та отримало право на експлуатацію 950 місць для паркування автотранспортних засобів по вул. Ревуцького, 1.

У свою чергу, TOB "ВД "СЛАЙ-УНІВЕРСАЛ" (за підписом директора Насадюка Павла Миколайовича) уклало на платній основі з фізичними особами-підприємцями угоди на право здійснення нічного паркування транспортних засобів по вул. Ревуцького, 1 (перелік угод наведений на стор. 21 Рішення).

Враховуючи, що передача паркувального майданчика (машиномісць на ньому) в експлуатацію іншому суб'єкту господарювання може бути підставою для розірвання Договору, TOB "ВД "СЛАЙ-УНІВЕРСАЛ", як суб'єкт господарювання метою діяльності якого є задоволення суспільних потреб у продукції, роботах, послугах та отримання прибутку, не вчинив би дії, наслідком яких було б розірвання Договору, що дає йому можливість здійснювати свою господарську діяльність на цьому ринку та отримувати прибуток. А отже, такі обставини могли виникнути лише за умови обізнаності TOB "ВД" "СЛАЙ-УНІВЕРСАЛ", що Підприємство не буде здійснювати контроль за умовами виконання Договору та моніторинг його діяльності під час експлуатації паркувального майданчику.

А тому, Відділення підставно вважає, що виникнення таких обставин не можна пояснити об'єктивними чинниками, їх наявність є свідченням того, що Група суб'єктів та Підприємство домовились між собою щодо місця розташування паркувальних майданчиків та кількості машиномісць на стадії укладання Договорів та щодо умов експлуатації паркувальних майданчиків.

Зазначений факт підтверджується, зокрема, й договорами, укладеними TOB "Сонар ТМ" з ФОП Вассерман Феліксом Михайловичем, щодо здійснення нічного паркування транспортних засобів, щодо експлуатації 108 машиномісць на паркувальному майданчику по вул. Вишняківська, 1 та договором щодо експлуатації 135 машиномісць на паркувальному майданчику по вул. Драгоманова, 42.

Окрім цього, Відділення дослідило наявний перелік суб'єктів господарювання, які подали до Підприємства Заяви, проте їм було відмовлено в укладанні Договорів, основною причиною не підписання Підприємством Договорів із суб'єктами, що не входять до складу Групи суб'єктів, є відсутність погодження мешканців, ЖЕКу або інших організацій.

Разом з тим, відповідно до встановлених Підприємством вимог на бланку Заяви, для укладення Договору суб'єктам господарювання необхідно було подати наступні документи:

- позначене на відповідному графічному матеріалі (карті) бажане місце розташування паркувального майданчика та його орієнтованих розмірів;

- копія установчих документів для юридичних осіб, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу, та довідку про присвоєння ідентифікаційного номера;

- копія свідоцтва про реєстрацію для юридичних та фізичних осіб, завірені належним чином;

- копія свідоцтва платника податку та довідки про взяття на облік платника податку;

- копія довіреності, на підставі якої інтереси заявника представлятиме його уповноважена особа (у разі потреби);

- чотири фотокартки місця розташування паркувального майданчика та їх електронні версії;

- документи, що підтверджують досвід роботи з експлуатації платних місць паркування автотранспорту (за наявності);

- контактна інформація.

Таким чином, надання будь-яких документів або копій документів щодо погодження мешканців, ЖЕКу або інших організацій не передбачено, а відтак, підстави для відмови в укладенні Договорів з іншими суб'єктами господарювання, відсутні.

У переліку суб'єктів господарювання, які подали свої Заяви (клопотання) і з якими не були підписані Договори по причині відсутності погоджень мешканців, ЖЕКу або іншої організації, Відділенням було виявлено, що ФОП Дмитрук М.П. подав Заяву на паркувальний майданчик за адресою вул. Харківське шосе, 168є, який він обслуговував на підставі договору, укладеного з КП "БЕАГ" так само, як і ФОП Димидюк Д.П. здійснював обслуговування паркувального майданчика за адресою вул. П.Григоренка, 3в, при цьому, з вказаними суб'єктами господарювання Підприємством Договори не були укладені у зв'язку з "відсутністю погоджень мешканців, ЖЕКу або іншої організації".

Таким чином, встановлені Відділенням в оскаржуваному рішенні факти є свідченням того, що під час укладання договорів щодо організації та експлуатації паркувальних майданчиків у Дарницькому районі, в межах території м. Києва, КП "Київтранспарксервіс" та Група суб'єктів діяли узгоджено, про що, зокрема свідчить наступне:

- ФОП Нікончук C.B.(позивач-9), TOB "СЛ-Гарант" (позивач-2), TOB "Стартайм-плюс" (позивач-4) та TOB "АБС- Гарант Сервіс" (позивач-1) подали до КП "Київтранспарксервіс" (позивача-10) Заяви, попередньо узгодивши між собою адреси паркувальних майданчиків;

- заяви (клопотання) "Про надання послуг з організації нічного паркувального майданчика та укладення договору про фінансово-господарську взаємодію", подано Групою суб'єктів та зареєстровано Підприємством майже в один період (18.10.2010 та 17.11.2010);

- реєстрація Підприємством Заяв відбулась майже на місяць раніше, ніж Заяви були подані Групою суб'єктів (подано 17.11.2010, зареєстровано 18.10.2010), що свідчить про узгодженість дій між Групою суб'єктів та Підприємством;

- між Підприємством та Групою суб'єктів більшість договорів "Про надання в експлуатацію фіксованих місць для нічного паркування" укладено в один день - 01.03.2011;

- в деяких випадках Підприємство уклало із Групою суб'єктів Договори на більшу кількість машиномісць та/або за іншими адресами, ніж було заявлено у Заявах (клопотаннях) цих суб'єктів господарювання, що свідчить про надання Підприємством цим суб'єктів господарювання переваг;

- Підприємство відмовляє в укладанні Договорів одним суб'єктам господарювання, які не входять до складу Групи суб'єктів, на підставі того, що у них відсутній вид діяльності за КВЕД 93.05.0 - інші індивідуальні послуги. При цьому, Підприємство укладає з TOB "СЛ-Гарант" (позивач-7), який входить до складу Групи суб'єктів, договори щодо організації та експлуатації паркувальних майданчиків у Дарницькому районі, в межах території м. Києва, незважаючи на те, що у нього також відсутній зазначений вид діяльності за КВЕД;

- звернення до Підприємства директора КП "БЕАГ" Воробйова Андрія Борисовича, який є директором TOB "СЛ-Плюс" та TOB "СЛ-Гарант", що входять до складу Групи суб'єктів;

- укладання договорів між Підприємством та TOB "Сонар TM" (позивач-5) на обслуговування паркувальних майданчиків на Харківському шосе, 180/21 та на проспекті М. Бажана (ст. м. "Харківська", площадка під шляхопроводом) без офіційного звернення TOB "Сонар TM" (Заяви (клопотання)) можливе лише за умови попередньої домовленості.

Таким чином, цілком підставним є висновок Відділення в оскаржуваному Рішенні про те, що у випадку, коли учасники ринку домовляються між собою щодо своєї поведінки усувається непевність і усувається конкуренція між ними, і як наслідок, споживач не може отримати той результат, який він мав би отримати в умовах справжньої конкуренції.

Відповідач в оскаржуваному Рішенні зазначив, що незважаючи на те, що відповідно до Рішення Київської міської Ради "Про вдосконалення паркування автотранспорту в м. Києві" від 26.06.2007 №930/1591, КП "Київтранспарксервіс" визначено єдиним оператором з паркування транспортних засобів, стягнення паркувального збору та виготовлення єдиних абонентних талонів з паркування автомобільного транспорту, КП "Київтранспарксервіс" самостійно здійснює діяльність на ринку організації та експлуатації місць для платного нічного паркування транспортних засобів у Дарницькому районі, в межах території м. Києва, а отже є конкурентом усім суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на цьому ринку.

Втім, Підприємство передало частину паркувальних майданчиків іншим суб'єктам господарювання, при цьому більшість із тих паркувальних майданчиків, що були передані Підприємством, отримала Група суб'єктів не на конкурентних умовах, а внаслідок узгоджених дій Підприємства із Групою суб'єктів.

Таким чином, перевіривши повноту з'ясування в оскаржуваному Рішенні обставин, що мають значення для справи, їх доведеність належними та допустимими доказами, суд вважає, що Відділення дійшло підставного висновку про те, що КП "Київтранспарксервіс" (позивач-10) та Група суб'єктів (позивачі-1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9), внаслідок узгодження своїх дій, не допустили на ринок надання послуг з організації та експлуатації місць для платного нічного паркування транспортних засобів у Дарницькому районі, в межах території м. Києва, інших потенційних надавачів таких послуг, які могли б забезпечити конкурентні умови надання вказаних послуг. Група суб'єктів та Підприємство здійснюють таку координацію своєї діяльності (узгоджені дії), завдяки якій замінюють ризики, що пов'язані з конкуренцією, координацією своєї економічної поведінки на ринку.

Отже, враховуючи приписи частин 1, 2 статті 5, частини 1 та пункту 5 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", вищенаведені дії позивачів підставно вважаються антиконкурентними узгодженими діями, які стосуються обмеження доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, в свою чергу, відповідно до ч. 4 ст. 6 зазначеного Закону України вчинення зазначених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

При цьому варто зауважити, що Відділенням у Рішенні встановлено, що жоден із суб'єктів господарювання із Групи суб'єктів не звертався до Відділення щодо відповідності їх дій положенням статей 6 та 10 Закону України "Про захист економічної конкуренції", зокрема надання попередніх висновків чи дозволу на узгоджені дії.

Отже, встановленими у справі № 06-04/02.12 обставинами у їх сукупності Відділенням було доведено, що дії КП "Київтранспарксервіс" (позивач-10), TOB "АБС-Гарант Сервіс" (позивач-1), TOB "СЛ-Плюс" (позивач-2), TOB "ВД "СЛАЙ- УНІВЕРСАЛ" (позивач-3), TOB "Стартайм-Плюс" (позивач-4), TOB "Сонар ТМ" (позивач-5), TOB "Автопарк-Сервіс 2005" (позивач-6), TOB "АВТОБУДІНВЕСТ" (позивач-8), ФОП Нікончук С.В. (позивач-9) та TOB "СЛ-Гарант" (позивач-7), які полягають в узгоджені своєї поведінки під час укладання договорів "Про надання в експлуатацію фіксованих місць для нічного паркування", є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50 та пунктом 5 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються обмеження доступу на ринок інших суб'єктів господарювання.

За таких обставин, доводи позивачів в обґрунтування заявлених ними позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 84/02-П від 27.12.2012 р. у справі № 06-04/02.12 судом до уваги не приймаються, з урахуванням, в тому числі, наступного:

У якості однієї з підстав визнання недійсним та скасування Рішення позивачі визначили помилкове застосування відповідачем норм матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття необгрунтованого рішення. Разом з тим, позивачі (за виключенням позивача-6) не вказали, які саме норми матеріального та процесуального права були порушенні Відділенням при прийнятті оскаржуваного Рішення. Втім, як було досліджено судом, Відділенням при прийнятті оскаржуваного Рішення було вірно застосовано норми матеріального права щодо захисту економічної конкуренції, а також норми процесуального права, при цьому матеріали справи не містять доказів протилежного. Щодо тверджень позивача-6, який вказав на порушення відповідачем ст. 40 Закону України "Про захист економічної конкуренції" з огляду на не вірне встановлення відповідачем місцезнаходження позивача-6, чим позбавив позивача-6 можливості подання доказів, клопотань, пояснень (заперечень) по суті справи, то вказані твердження позивача-6 суд розглядає в контексті приписів частини другої статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", згідно яких порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення. Натомість, у суду відсутні підстави вважати, що саме наведена позивачем-6 обставина призвела до прийняття неправильного рішення. До того ж, матеріали справи № 06-04/02.12 свідчать про надходження до Відділення від ТОВ "Автопарк-Сервіс 2005" (позивача-6) заперечень на Подання (лист від 14.08.2012 № 9 (вх. Відділення від 20.08.2012 № 3885).

Стосовно визначення відповідачем в оскаржуваному Рішенні територіальних (географічних) меж ринку паркувальних послуг, яке на думку позивачів, було здійснено з порушенням Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, то суд зазначає наступне.

Посилання позивачів при розгляді даного спору на приписи Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку не є підставними, оскільки, відповідно до п.п. 8.1 п. 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 15, наявність або відсутність складу порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій не пов'язується виключно з тим, чи займає певний суб'єкт господарювання монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Відтак, вчинення суб'єктами господарювання узгоджених дій утворює самостійний склад порушення законодавства про захист економічної конкуренції і не залежить від того, чи займають відповідні суб'єкти господарювання чи один з них монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Суд також не приймає до уваги посилання позивачів на те, що оскаржуване рішення жодним чином не доводить наявність змови між позивачами щодо вчинення схожих дій на ринку паркування в Дарницькому районі м. Києва з метою обмеження доступу на ринок інших суб'єктів господарювання та посилання на п.п. 8.3 п. 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2012 № 15.

Так, п.п. 8.3 п. 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2012 № стосується приписів частини третьої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" для кваліфікації дій (бездіяльності) на ринку товарів як антиконкурентних узгоджених дій у вигляді схожих дій (бездіяльності) на ринку. Разом з тим, в спірному випадку порушення з боку позивачів передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 5 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються обмеження доступу на ринок інших суб'єктів господарювання.

Не є підставними і доводи позивачів про те, що в оскаржуваному рішенні відповідачем не доведено обмеження конкуренції внаслідок дій (бездіяльності) позивачів або іншого негативного впливу таких дій (бездіяльності) на стан конкуренції на визначеному відповідним органом ринку, протягом певного періоду часу.

Так, відповідно до правової позиції постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" (п. 14), для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків, а достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом, як антиконкурентні узгоджені дії (частина друга статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Щодо тверджень позивачів про те, що відповідачем в оскаржуваному Рішенні не підтверджено наявність узгоджених дій позивачів з метою обмеження доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, то наведене повністю спростовується вище переліченими фактами, встановленими в оскаржуваному Рішенні, при цьому оскаржуване Рішення підтверджує, що в ході розгляду справи Віділенням в повній мірі доведено та встановлено порушення з боку позивачів законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 5 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються обмеження доступу на ринок інших суб'єктів господарювання.

Інші доводи позивачів, викладені ними в поданих через відділ діловодства суду додаткових обгрунтуваннях позовних вимог, також не спростовують доказів, які були встановлені Відділенням в ході розслідування у справі № 06-04/02.12 та прийняті до уваги при винесенні оскаржуваного Рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем в оскаржуваному Рішенні правомірно кваліфіковано дії позивачів як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50 та пункту 5 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються обмеження доступу на ринок інших суб'єктів господарювання.

Частиною 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. При цьому стаття 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" не передбачає можливості одночасного визнання рішення недійсним та скасування його.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи № 06-04/02.12 та повноту їх встановлення в оскаржуваному Рішенні, суд дійшов висновку про те, що відповідачем дотримано вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції", Правил розгляду справ, які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 р. № 5 (в редакції Розпорядження Антимонопольного комітету №84-р від 14.02.2011 р.), у зв'язку з чим всебічно, повно і об'єктивно розглянуто обставини справи № 06-04/02.12, досліджено подані документи, належним чином проаналізувало відносини сторін.

Викладені в оскаржуваному Рішенні висновки відповідача відповідають фактичним обставинам справи № 06-04/02.12, нормам матеріального права, є законними та обґрунтованими. Натомість, доводи позивачів не знайшли свого підтвердження в ході розгляду по суті справи № 910/3995/13.

Отже, рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 84/02-П від 27.12.2012 р. у справі № 06-04/02.12 відповідає вимогам чинного законодавства України.

З огляду на наведене, підстави для визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 84/02-П від 27.12.2012 р. у справі № 06-04/02.12 відсутні, а тому вимоги позивачів про визнання недійсним та скасування даного рішення є необґрунтованими, матеріалами справи не підтверджуються та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивачів.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.06.2013 р.

Судді Гумега О.В. (головуючий)

Марченко О.В.

Куркотова Є.Б.