Рішення № 31814029, 12.06.2013, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/939/13-ц

Провадження № 2/352/575/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2013 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

Головуючого - судді Гургули В.Б.,

секретаря Кожуховської О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тисменицького районного суду цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свій позов обґрунтовував тим, що 01.07.2008р. між ВАТ «Плюс Банк», правонаступником якого є ПАТ «Ідея Банк» та відповідачкою укладено кредитний договір, згідно якого банк надав останній кредит у сумі 8 720,00 грн. на поточні потреби терміном з умовою сплати 19,90% річних за користування кредитом та 0,90% щомісячно за кредитне обслуговування. У зв'язку з невиконанням відповідачкою зобов'язань за кредитним договором станом на 13.03.2013 р. утворилась заборгованість у сумі 38 120, 57 грн., що складається з 8 423,59 грн. заборгованості за кредитом, 13 266,56 грн. прострочені проценти, 55,11грн. - строкові проценти, 4 080,69 грн. - прострочена плата за обслуговування, 11 064,35 грн. несплачена пеня, 1 230, 00 грн. - віндикаційні витрати. Просив стягнути з відповідачки вказану суму заборгованості та судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, у поданій суду заяві просив справу розглянути в його відсутності, позов підтримав і просив його задовольнити.

Відповідачка в судому засіданні позовні вимоги визнала частково, просила стягнути з неї тільки кредитну заборгованість, а проценти та пеню не стягувати, так як вона немає можливості їх сплачувати тому, що часто хворіє і є інвалідом ІІІ групи.

Заслухавши пояснення відповідачки, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору внаслідок чого банк позивається про його відновлення шляхом стягнення заборгованості за вказаним договором.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

Встановлено, що 01.07.2008р. між ВАТ «Плюс Банк», правонаступником якого є ПАТ «Ідея Банк» та відповідачкою укладено кредитний договір, згідно якого банк надав останній кредит у сумі 8 720,00 грн. на поточні потреби з умовою сплати 19,90% річних за користування кредитом та 0,90% щомісячно за кредитне обслуговування. У зв'язку з невиконанням відповідачкою

зобов'язань за кредитним договором станом на 13.03.2013 р. утворилась заборгованість у сумі 38 120, 57 грн., що складається з 8 423,59 грн. заборгованості за кредитом, 13 266,56 грн. прострочені проценти, 55,11грн. - строкові проценти, 4 080,69 грн. - прострочена плата за обслуговування, 11 064,35 грн. несплачена пеня, 1 230, 00 грн. - віндикаційні витрати.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не зважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, відповідачка порушувала строки та розмір сплати процентів за користування кредитними коштами та повернення кредитних коштів, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором № Г80.020.70468 від 01 липня 2008 року (а.с.6).

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем станом на 13 березня 2013 року проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором № Г80.020.70468 від 01 липня 2008 року (а.с.6), відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідачки за кредитними зобов'язаннями в розмірі 38 120 грн. 57 коп.

Щодо заяви про зменшення розміру пені та процентів, то суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно роз'яснень викладених в п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу. Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

З урахуванням викладеного, виходячи з умов справедливості та розумності, суд вважає за можливе зменшити розмір заборгованості до 8 423 грн. 59 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Тому з відповідачки також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 229 грн. 40 коп. судового збору.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 16, 20, 526, 527, 549, 551, 611, 612, 1054, 1050 Цивільного Кодексу України, керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного Акціонерного Товариства «Ідея Банк» (місце знаходження: 79008, м. Львів вул. Валова, 11 р/р 29090500033016.980 у ПАТ «Ідея Банк», МФО 336310, код ЄДРПОУ 19390819, 8 423 (вісім тисяч чотириста двадцять три) грн. 59 коп. заборгованості за кредитним договором та 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп. судових витрат, а всього 8 652 (вісім тисяч шістсот п'ятдесят дві) грн. 99 коп.

У решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Тисменицький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий В.Б. Гургула