Справа №784/1895/13 10.06.2013 10.06.2013 10.06.2013
Провадження №22-ц/784/1736/13 Суддя першої інстанції - Горбенко С.А.
Категорія 25 Суддя-доповідач апеляційного суду - Крамаренко Т.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 червня 2013 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої - Кутової Т.З.,
суддів - Ямкової О.О., Крамаренко Т.В.,
із секретарем судового засідання - Шпонарською О.Ю.,
за участю: представника відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_3
на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 березня 2013 року по цивільній справі
за позовом
Приватного акціонерного товариства "Одеська регіональна страхова компанія" (надалі - ПрАТ "Одеська регіональна страхова компанія")
до
ОСОБА_4
про
про стягнення коштів ,
в с т а н о в и л а:
В грудні 2012 року ПрАТ "Одеська регіональна страхова компанія" звернулося з позовом до ОСОБА_4 про стягнення коштів.
Позивач зазначав, що 11 лютого 2011 року між ним та ОСОБА_5 укладено договір страхування наземного транспорту, предметом якого є автомобіль MITSUBISHI LANCER, д/н НОМЕР_1 на суму 80 000 грн.
10 червня 2011 року стався страховий випадок за участю застрахованого автомобіля MITSUBISHI LANCER та автомобіля DАEWОO LANOS д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована в ПрАТ "Страхова компанія "Провідна"
Внаслідок страхового випадку автомобілю ОСОБА_5 заподіяні механічні пошкодження, в зв'язку з чим на ремонт остаточно сплачено 57 800 грн. страхового відшкодування, які перераховані ФОП ОСОБА_6 де виконувалися ремонтні роботи пошкодженого автомобіля.
ПрАТ "Страхова компанія "Провідна" позивачу в порядку регресу виплатила частково страхове відшкодування у розмірі 40 665,17 грн. без урахування франшизи та з урахуванням зносу.
Посилаючись на те, що різниця між сплаченим страховим відшкодуванням та сумою компенсації в порядку регресу складає 17 134,83 грн., а також позивачем понесені витрати на проведення експертизи в сумі 550 грн., які в добровільному порядку ОСОБА_4 не відшкодовані, позивач просив суд стягнути з останнього 17 6784, 83 грн.
Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 січня 2013 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено ПрАТ "Страхова компанія "Провідна".
Ухвалою того ж суду від 19 березня 2013 року провадження у справі в частині позовних вимог ПрАТ "Одеська регіональна страхова компанія" до ПрАТ "Страхова компанія "Провідна" про стягнення коштів закрито.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 березня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПрАТ "Одеська регіональна страхова компанія" 17 684,83 грн. та 229,40 грн. судового збору.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника позивача дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованому у порядку, встановленому законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 10 червня 2011 року в с. Йосипівка, Овідіопільського району, Одеської області по вул. Леніна сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водія ОСОБА_5 який керував автомобілем MITSUBISHI LANCER, д/н НОМЕР_1 та водія ОСОБА_4, який керував автомобілем DАEWОO LANOS д/н НОМЕР_2, що підтверджується довідкою відділенням Державтоінспекції Овідіопільського району при ВДАЇ Одеської області внаслідок якої автомобіль ОСОБА_5 отримав механічні пошкодження (а.с.13).
11 лютого 2011 року між ПрАТ "Одеська регіональна страхова компанія" та ОСОБА_5 укладено договір страхування наземного транспорту № НТ/11-029 предметом якого є автомобіль MITSUBISHI LANCER, д/н НОМЕР_1 на суму 80 000 грн. (а.с. 5-9)
Відповідно до п.9.3.2. вказаного договору при частковому пошкоджені транспортного засобу сума матеріальної шкоди включає в себе тільки вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу. Страховиком відшкодовуються витрати на придбання матеріалів, запасних частин, вузлів, деталей необхідних для ремонту без врахування коефіцієнту фізичного зносу на момент настання страхового випадку, на оплату робіт по ремонту, пов'язаного з настанням страхового випадку.
20 червня 2011 року проведено огляд пошкодженого автомобіля та 8 липня 2011 року складено звіт №06-025, згідно якого вартість відновлювального ремонту складає 63 405, 69 грн., вартість матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок пошкодження з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 41 665,17 грн. (а.с.20-26).
ДТП, яка мала місце 10 червня 2011року визнана страховим випадком в результаті якого складено страховий акт № НТ/11-077 від 18 липня 2011 року, згідно якого страхове відшкодування відповідно до умов договору без урахування фізичного зносу складає 57 800 грн. (а.с.36-37).
Постановою Первомайського міськрайонного суду м. Миколаєва від 9 серпня 2011 року в скоєні ДТП, під час якої застрахований транспортний засіб під керуванням ОСОБА_5 отримав механічні пошкодження, визнано винним ОСОБА_4 та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу (а.с. 15).
Відповідно до полісу обов'язкового страхування наземних транспортних засобів № ВЕ/6165733 від 6 жовтня 2010 року цивільно-правова відповідальність водія, який керує на законних підставах автомобілем DАEWОO LANOS д/н НОМЕР_2, була застрахована на строк з 6 жовтня 2010 року по 5 жовтня 2011 року (а.с.45).
Страхове відшкодування у розмірі 57 800 грн. було сплачене позивачем на рахунок ФОП ОСОБА_6, який виконував ремонт пошкодженого автомобіля, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.42-44).
На підставі претензії ПрАТ "Страхова компанія "Провідна" сплатило позивачу суму страхового відшкодування 40 665, 17 грн. за винятком франшизи - 1000 грн. з урахуванням фізичного зносу (а.с. 70).
Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
З урахуванням встановленого та положень вказаних вище норм, суд дійшов вірного висновку про покладення обов'язку на відповідача щодо сплати грошових коштів на користь позивача.
Разом з цим, визначаючи розмір коштів, що підлягають сплаті на користь позивача суд не звернув уваги на таке.
Полісом обов'язкового страхування наземних транспортних засобів № ВЕ/6165733 від 6 жовтня 2010 року, за яким застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну потерпілого становить 50 000 грн., франшиза становить 1000 грн.
Таким чином, враховуючи межі встановленого полісом ліміту відповідач несе зобов'язання щодо сплати збитків лише в сумі, яка перевищує вказаний ліміт 49 000 грн., а не в сумі яка помилково визначена судом.
Також, не підлягають відшкодуванню з відповідача кошти, витрачені на проведення експертизи, оскільки п. 9.5. договору страхування наземного транспорту від 11 лютого 2011 року, передбачено, що витрати на проведення експертизи сплачує страховик, крім ці витрати не відносяться до сум страхового відшкодування, а є витратами пов'язаними з господарською діяльністю.
На зазначені обставини, суд першої інстанції не звернув належної уваги та дійшов помилкового висновку про стягнення з відповідача на користь позивача коштів у розмірі 17 684,83 грн.
Таким чином, рішення суду на підставі п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає зміні, яким необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 8 800 грн. ( 57800 грн. - 49 000 грн.).
Посилання відповідача на відсутність його обов'язку щодо сплати коштів за ремонт автомобіля, що належить ОСОБА_5, оскільки оплату ремонту позивачем було проведено за інший автомобіль не заслуговують на увагу.
Так, відповідно до платіжних доручень, за якими позивачем було сплачено за ремонтні роботи на рахунок ФОП ОСОБА_6, зазначено державний номер пошкодженого автомобіля який належить саме ОСОБА_5, який співпадає з номером та прізвищем вказаними в страховому акті.
Крім того, потерпілим ОСОБА_5 укладено договір з ФОП ОСОБА_6 та за його згодою саме на його рахунок переказані кошти.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 березня 2013 року змінити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Приватного акціонерного товариства "Одеська регіональна страхова компанія" 8 800 (вісім тисяч вісімсот) гривень.
Рішення в частині судових витрат залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого сп7еціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуюча:
Судді:
Судове рішення № 31813318, Апеляційний суд Миколаївської області було прийнято 10.06.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 784/1895/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: