Ухвала суду № 31812834, 30.04.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 232/4658/12 Провадження № 22-ц/772/1142/2013Головуючий в суді першої інстанції:Дернова В.В.Категорія: 27Доповідач: Войтко Ю. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Войтка Ю.Б.,

Суддів: Міхасішина І.В., Стадника І.М.,

При секретарі: Яблонській І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21 березня 2013 року в справі за позовом

Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2012 року Публічне акціонерне товариство КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № DNH4KP95480083 від 25.07.2006 року, посилаючись на те, що ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 8 739,87 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,09 % на місяць (25,08% річних) на суму залишку заборгованості за кредитом строком на 24 місяці з кінцевим терміном повернення - 25.07.2008 року. Розмір щомісячного платежу становить 468,34 грн., що складається із заборгованості за кредитом, відсотків, комісії тощо.

Проте відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконував зобов'язання за кредитним договором та станом на 21.11.2012 року заборгованість за кредитом склала 94 122,23 грн., з яких 8 239,90 грн. - заборгованість за кредитом, заборгованість по процентам за користування кредитом - 33 519,10 грн., пеня - 47 405,03 грн., а також штраф (фіксована частина) - 500,00 грн., штраф (процентна складова) - 4458,20 грн. Позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 94 122,23 грн. за кредитним договором № DNH4KP95480083 від 25.07.2006 року та судовий збір у розмірі 941,22 грн..

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 21 березня 2013 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № DNH4KP95480083 від 25.07.2006 року у розмірі 51 759,00 грн., з яких 8 239,90 грн. - заборгованість за кредитом, 33 519,10 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 10 000 грн. - пеня. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 користь Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 517,59 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на те, що рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21 березня 2013 року неправильне, незаконне, оскільки судом неправильно застосовані норми матеріального права, суд неправильно з'ясував обставини справи, дав їм неналежну оцінку, та відповідно дійшов до неправильних висновків, судом проігноровані загальні засади цивільного законодавства - справедливість, добросовісність та розумність.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Частково задовольняючи позов, міський суд виходив з того, що відповідно до укладеного кредитного договору № DNH4KP95480083 від 25.07.2006 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 8739,87 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,09 % на місяць (25,08% річних) на суму залишку заборгованості за кредитом строком на 24 місяці з кінцевим терміном повернення - 25.07.2008 року. Розмір щомісячного платежу становить 468,34 грн., що складається із заборгованості за кредитом, відсотків, комісії тощо.

Зі змісту заяви Позичальника № DNH4KP95480083 від 25.07.2006 року вбачається, що він виразив свою згоду, що ця Заява разом з запропонованими ПриватБанком Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, Тарифами складає між ним та Банкам кредитно-заставний договір; підтверджує, що отримав оригінал кредитного договору. Вказані письмові документи містять усі істотні умови договору про надання фінансових послуг, передбачені ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (у редакції, яка діяла на момент укладення договору), а тому в силу положень ст. 638 ЦК України даний договір вважається укладеним.

Відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконував зобов'язання за кредитним договором та станом на 21.11.2012 року заборгованість за кредитом складає 94 122,23 грн., з яких 8 239,90 грн. - заборгованість за кредитом, заборгованість по процентам за користування кредитом - 33 519,10 грн., пеня - 47 405,03 грн., а також штраф (фіксована частина) - 500,00 грн., штраф (процентна складова) - 4458,20 грн.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що позов у частині стягнення штрафу задоволенню не підлягає у зв'язку із неможливістю одночасного застосування подвійної юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Крім того, оскільки розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, а також враховуючи майновий стан відповідача, суд першої інстанції зменшив розмір неустойки (пені) до 10 000 грн., що відповідає положенням ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Суд першої інстанції не застосував наслідки спливу строку позовної давності, оскільки згідно п. 5.5 кредитного договору терміни позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним Договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років. Крім того, ОСОБА_2 періодично сплачувались кошти на погашення кредитної заборгованості (останній платіж у розмірі 500 грн. відбувся 25.06.2010 року), що в силу положень ст. 264 ЦК України свідчить про переривання перебігу строку позовної давності.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Посилання апеляційної скарги на те, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв в якості доказу висновок спеціаліста з бухгалтерського обліку та аудиту ОСОБА_3 не заслуговують на увагу, оскільки спеціаліст залучається до участі у цивільному процесі ухвалою суду і, на відміну від експерта, спеціаліст не складає письмового висновку і його дії не є засобом доказування у справі. Крім того, у висновку не вказується в чому саме невірні розрахунки заборгованості за кредитним договором надані позивачем.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а також не спростовують висновки, що встановлені судом першої інстанції.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: (підпис) Войтко Ю.Б.

Судді: (підпис) Міхасішин І.В.

(підпис) Стадник І.М.

"З оригіналом вірно"

Суддя апеляційного суду Войтко Ю.Б.