Рішення № 31807403, 23.05.2013, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/3939/13-ц

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Шаховніної М. О. ,

при секретарях - Довгалюк Д. О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київпастранс», ОСОБА_2 про відшкодування майнової і моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до КП «Київпастранс», ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди .

Свої вимоги мотивує тим, що 06 січня 2013 року о 00 год. 20 хв., ОСОБА_2 керуючи тролейбусом "ЮМЗ - Т2" д.н.з. НОМЕР_3 по вул. Тимошенка в м. Києві, не дотримався безпечного бокового інтервалу, в результаті чого сталося зіткнення з автомобілем «ВАЗ 21112» д.н.з. НОМЕР_2, яким керувала позивачка, чим порушив п. 13.1 ПДР України.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 15 лютого 2013 року ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

У результаті дій відповідача - 2, автомобіль «ВАЗ 21112» д.н.з. НОМЕР_2, отримав пошкодження на суму 10 975 грн. 81 коп., що підтверджується звітом № 2413 від 22.02.2013 року.

Посилаючись на те, що внаслідок ДТП позивачка отримала великий психологічний стрес та в зв'язку з тим, що власник транспортного засобу, з вини якого завдано матеріальну та моральну шкоду, в добровільному порядку відмовляється відшкодовувати збитки, просить стягнути з КП «Київпастранс» на свою користь 10 975 грн. 81 коп. майнової шкоди, витрати пов'язані з проведенням експертизи в сумі 555 грн. та моральну шкоду, яку вона оцінює в 5 тис. гривень.

У судовому засіданні позивачка позов підтримала, з тих же підстав просила його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні. Пояснила, що вимоги позивача є необґрунтованими, ОСОБА_1 не довела та не надала доказів заподіяння матеріальної шкоди в розмірі 555 грн., та не надано доказів на підтвердження завдання їй моральної шкоди в розмірі 5 тис. грн.

ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини поважності неявки в судове засідання суду не повідомив.

Заслухавши пояснення позивачки, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні автомобіль «ВАЗ 21112» д.н.з. НОМЕР_2 належить на праві власності позивачці, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 22), тролейбус "ЮМЗ - Т2" д.н.з. НОМЕР_3 належить КП «Київпастранс».

06 січня 2013 року о 00 год. 20 хв., ОСОБА_2 керуючи тролейбусом "ЮМЗ - Т2" д.н.з. НОМЕР_3 по вул. Тимошенка в м. Києві, не дотримався безпечного бокового інтервалу, в результаті чого сталося зіткнення з автомобілем «ВАЗ 21112» д.н.з. НОМЕР_2, водій ОСОБА_3, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п. 13.1 ПДР України.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 15 лютого 2013 року ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 7).

Внаслідок даного ДТП автомобіль «ВАЗ 21112» д.н.з. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження на суму 10 975 грн. 81 коп., що підтверджується звітом № 2413 від 22 лютого 2013 року (а.с. 9-12).

Згідно товарного чеку № 204 від 22.02.2013 року, витрати пов'язані з проведенням авто товарознавчого дослідження становлять 555 гривень (а.с. 8).

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо), як це зазначено у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1996 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Згідно роз'яснень п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», відповідальність юридичної особи настає у випадках, коли особа, з вини якої заподіяно шкоду, перебуває з даною організацією в трудових відносинах і шкоду заподіяно нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, тимчасовим, сезонним, за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації».

Судом встановлено та не заперечувалось представником КП «Київпастранс», що в час скоєння ДТП ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з КП «Київпастранс».

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що КП «Київпастранс» є особою відповідальною за заподіяну позивачу матеріальну шкоду.

Відповідно до п. 14 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд з урахуванням принципу диспозитивності, тобто за заявою заподіювача шкоди, одночасно повинен вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Представник відповідача у судовому засіданні 23.05.2013 року зазначала, що після відшкодування збитків потерпілій у ДТП, деталі, що будуть замінюватися повинні бути повернені КП "Київпастранс".

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з КП «Київпастранс» матеріальної шкоди відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на чинному законодавстві, а тому пілягають задоволенню, а позивачку зобов'язати, після відшкодування шкоди, повернути КП "Київпастранс" пошкоджені деталі відповідно до калькуляції № 2413.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачкою не надано доказів та не доведені дані вимоги.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а з відповідача слід стягнути на користь позивача 10 975 грн. 81 коп. майнової шкоди та 555 грн. - витрати, пов'язані з проведенням експертизи, а позивачку зобов'язати, після відшкодування шкоди, повернути КП "Київпастранс" пошкоджені деталі.

Крім того, у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягають витрати по оплаті судового збору в розмірі 229 грн. 40 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 1166, 1167, 1172, 1192 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 56, 58, 60, 88, 174, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс» (МФО 300670, код ЄДРПОУ 31725604) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) майнову шкоду у розмірі 10 975 грн. 81 коп. та витрати, пов'язані з проведенням експертизи у розмірі 555 грн.

Після відшкодування шкоди зобов'язати ОСОБА_1 повернути Комунальному підприємству «Київпастранс» пошкоджені деталі: облицювання бампера переднього, накладку лівого бампера переднього, накладку правого бампера переднього, бокового поворотника лівого, крило, підкрилок, бризговик, двері, зовнішнє дзеркало ліве, кришку внутрішнього зовнішнього дзеркала лівого.

Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 229 грн. 40 коп.

У решті заявлених позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання через Подільський районний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М. О. Шаховніна