Ухвала суду № 31805788, 10.06.2013, Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 106/3257/13-ц

Провадження 4с/106/37/2013

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2013 року Євпаторійській міський суд Автономної Республіки Крим

в складі: головуючого судді Куликовської О.М.

за участю секретаря - Любіш О.Ф.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 про скасування постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Євпаторійського МУЮ від 07.02.2011 року про закінчення виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

31.01.2013 року до суду зі скаргою звернулась ОСОБА_1 на постанови державного виконавця ВДВС Євпаторійського МУЮ від 07.06.2010 року про повернення виконавчого листа та від 18.01.2013 року про відмову у відкритті виконавчого провадження.

28.02.2013 року до суду надійшла уточнена скарга ОСОБА_1, в якій вона доповнила заявлені вимоги вимогами про скасування постанови державного виконавця ВДВС Євпаторійського МУЮ від 07.02.2011 року про закінчення виконавчого провадження. Вважає, що постанова винесена незаконно та порушує її права як стягувача виконавчого провадження .Про існування даної постанови вона дізналась тільки при розгляді справи .

У судове засідання представник заявника не з'явився, надав заяву про розгляд справи у їх відсутність. Заявник ОСОБА_1 також не з.явилась сповіщалась належним чином .

В судове засідання державний виконавець відділу державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції в судове засідання не з'явився, надали заяву про розгляд справи в їх відсутність. В іншому засіданні були надані матеріали виконавчого провадження .

Відповідно до статті 386 ЦПК неявка в судове засідання заявника або заінтересованої особи, яким повідомлено про час і місце його проведення, не перешкоджає розгляду скарги.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Євпаторійського міського суду від 01 березня 2013 року залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 18 квітня 2013 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку оскарження постанови, скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження постанови державного виконавця відділу ДВС Євпаторійського МУЮ Погорельцева А.А. від 07.06.2010 року про повернення виконавчого листа залишено без розгляду.

Ухвалою Апеляційного суду від 18.04.2013 року ухвала Євпаторійського міського суду АР Крим від 01 березня 2013 року про повернення скарги ОСОБА_1 на постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції від 07.02.2011 року про закінчення виконавчого провадження скасовано, питання передано на розгляд до суду першої інстанції.

При розгляді скарги на постанову державного виконавця ВДВС Євпаторійського МУЮ від 07.02.2011 року про закінчення виконавчого провадження, а саме при вивченні виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа, виданого Євпаторійським міським судом 12.04.2010 року, справа ; 2-4887/2009 про усунення перешкод у користуванні власністю, судом встановлено, що постановою державного виконавця від 11.01.2011 року було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №2-4887, щодо зобов'язання ОСОБА_4 привести підвальне приміщення, що розташовано під житловим будинком літ «Д» по АДРЕСА_1, у первісний стан, шляхом поновлення стіни та даху над входом у зазначене підвальне приміщення, відповідно із санітарними та технічними нормами та не перешкоджати ОСОБА_1 та ОСОБА_5 у користуванні зазначеними житловими та підвальними приміщеннями.( а.с 101 -102 )

Актом державного виконавця, складеного 19.01.2011 року, визначено повторний строк для добровільного виконання рішення суду до 25.01.2011 року.( а.с 103 ) Постановою державного виконавця від 20.01.2011 року на ОСОБА_4 накладено штраф у розмірі 34 грн, за невиконання без поважних причин виконавчого листа №2-4887 від 12.04.2010 року.( 104 -105 ) Актом державного виконавця від 26.01.2011 року встановлено, що боржником ОСОБА_4 повторно не виконано рішення суду без поважних причин.( а.с.106 ) Постановою державного виконавця від 27.01.2011 року за невиконання без поважних причин виконавчого листа №2-4887 від 12.04.2010 року на ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 68 грн. ( а.с .1-8 ) А 07.02.2011 року до прокурора м.Євпаторія відділом виконавчої служби Євпаторійського МУЮ направлено подання про притягнення особи -боржника ОСОБА_4 до відповідальності.( а.с 112 ) Постановою державного виконавця від 07.02.2011 року, виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа №2-4887, закінчено. В мотивувальній частині вказаної постанови, вказано, що 07.02.2011 року відносно ОСОБА_4 направлено до прокурора м.Євпаторія подання про притягнення до відповідальності, передбаченої діючим законодавством. Виконати рішення суду без участі боржника не передбачається можливим.

Суд вважає, що мотиви відмови, викладені державним виконавцем у постанові від 07.02. 20111 р. про закінчення виконавчого провадження безпідставні та не обґрунтовані з наступних підстав.

Підстави закінчення виконавчого провадження передбачені ст..49 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якими, виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду;- визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання; - смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва; - скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; -письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі;- закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення; визнання боржника банкрутом; фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; -повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ; направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби;- повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону; якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини; непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону. списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.

Статтею 75 ЗУ « Про виконавче провадження « передбачені загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення . В цієї статті зазначено , що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на

боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону. У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову

про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Державний виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акту

виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження.

З досліджених матеріалів виконавчого провадження не вбачається встановлених державним виконавцем підстав ( доказів ) про неможливість виконати рішення суду «про приведення підвального приміщення , яке розташоване під житловим будинком літ. « Д» по АДРЕСА_1 в первісний стан , шляхом поновлення стіни та криши над входом в дане приміщення» у відсутність боржника . Існування в матеріалах виконавчого провадження заяви від боржника ОСОБА_4 від 01.02. 2011 р. про негативний вплив на його фінансовий стан існуючої економічної кризи у всіх державах , а також в Україні, не є належним доказом того , що неможливо виконати рішення без участі боржника .

Суд вважає , що постанова від 07.02. 2011 р. про закінчення виконавчого провадження по виконавчому листу № 2-4887 , виданому 12.04. 2010 р. винесена передчасно та не обґрунтовано , оскільки були відсутні належні підстави для закінчення виконавчого провадження . Рішення суду не було виконано .

Установивши при розгляді справи обґрунтованість доводів скарги, суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і водночас визначає, яким шляхом мають бути поновлені порушені права чи свободи.

Принципом цивільного судочинства є виконуваність рішення суду, а у статті 14 ЦПК визначені ознаки обов'язковості судових рішень. Крім того, виконання рішення суду є елементом справедливого судового розгляду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч.1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Виконання рішення суду є невід'ємною частиною права на справедливий суд. Судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України (стаття 124 Конституції).

Прецендентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що

реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо

доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї

Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні

заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з

тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до

передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.

Примусове виконання рішень судів та інших юрисдикційних органів закон покладає на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Правові засади діяльності державної виконавчої служби визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Правовою основою судового способу оскарження дій державного виконавця є стаття 55 Конституції України, якою кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Умови та порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, передбачає Закон України „Про виконавче провадження". Цим же Законом встановлено правові засоби захисту прав стягувача , боржника у виконавчому провадженні, що полягають у можливості оскарження дій(бездіяльності) державного виконавця при примусовому виконанні рішення суду.

Відповідно до ст..1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Статтею 11 ЗУ « Про виконавче провадження « передбачено , що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання

рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом;

Частиною четвертою статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть

бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому

законом. Так, рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути оскаржено у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Про порушене право ОСОБА_1 дізналася в суді при розгляді її справи зі скаргою на дії ВДВС Євпаторійського МУЮ. Тому суд вважає , строк звернення до суду заявника не пропущений .

На підставі наданих суду доказів, суд прийшов до висновку, що дії державного виконавця Євпаторійського МУЮ по прийняттю постанови від 07.02. 2011 р. про закінчення виконавчого по примусовому виконанню зазначеного виконавчого листа , не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», а тому, суд вважає, що дії державного виконавця по виконанню судового рішення є неправомірними , а винесена постанова підлягає скасуванню як не законна .

Відповідно до статті 388 ЦПК судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на ВДВС, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Згідно з частиною другою статті 79 ЦПК судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

У зв.язку з чим , з відділу державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмір 114 гр 70 коп ( а.с 74 )

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 5, 11,18- 21, 40 , 49, 50, , 82, 85 , 90, Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст. 10, 11, 57-61, 209, 212 - 215, 387 ч. 2 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

Скаргу ОСОБА_1 про скасування постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Євпаторійського МУЮ від 07.02.2011 року про закінчення виконавчого провадження - задовольнити.

Визнати не законною та скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Євпаторійського МУЮ від 07.02.2011 року про закінчення виконавчого провадження по примусове виконання виконавчого листа №2-4887, виданого Євпаторійським міським судом від 12.04.2010 року.

Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції поновити виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №2-4887, виданого Євпаторійським міським судом від 12.04.2010 року про зобов'язання ОСОБА_4 привести підвальне приміщення, що розташовано під житловим будинком літ «Д» по АДРЕСА_1, у первісний стан, шляхом поновлення стіни та даху над входом у зазначене підвальне приміщення, відповідно із санітарними та технічними нормами та не перешкоджати ОСОБА_1 та ОСОБА_5 у користуванні зазначеними житловими та підвальними приміщеннями.

Стягнути з Відділу державної виконавчої служби Євпаторійського МУЮ на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 114 гр . 70 коп .

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду АР Крим через Євпаторійський міський суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення . У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи , яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлений 13.06. 2013 р. о 13.00 год.

Суддя: Куликовська О.М.