Постанова № 31802370, 04.06.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 р. Справа № 804/5692/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С.

при секретарі - Варушка Ю.А.

за участю:

представника позивача - Кандела Я.В.

представника відповідача - Каціонової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Євраз Україна» до Дніпропетровської митниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з вищезазначеним позовом, та з урахування заяви про збільшення позовних вимог, просив суд:

-визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26.03.2013 року №110050004/2013/00096 та від 22.04.2013 року №110050004/2013/00140;

-визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 26.03.2013 року №110050004/2013/001802/1 та від 22.04.2013 №110050004/2012/000018/14;

-зобов'язати відповідача надати висновок до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про повернення ТОВ «Торговий дім «Євраз Україна» надмірно сплаченої суми ПДВ в розмірі 722 414,31 грн., шляхом її зарахування на його поточний рахунок;

-зобов'язати відповідача здійснити митне оформлення вантажу за ціною контракту.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач безпідставно застосував резервний метод визначення митної вартості товару, поставленого ТОВ «Торговий дім «Євраз Україна» за зовнішньоекономічним контрактом від 08.11.2012 р. №ДГНТ6Т001306 та додатками до нього від 26.02.2013 р. №ПКНТ6Т014072 та від 19.03.2013 р. №ПКНТ6Т014134, наявність підстав для застосування такого методу митним органом не доведено, в той час як заявлена ним митна вартість базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню. При цьому, відповідачем були видані рішення про визначення митної вартості товарів. Для уникнення простою вагонів та накладення штрафу за простой вагонів ТОВ «Торговий дім «Євраз Україна» оформило нові вантажні-митні декларації та здійснило передоплату Дніпропетровській митниці, хоча дані дії відповідача вважає неправомірними.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з викладених у позові підстав, просила суд позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача пред'явлені позовні вимоги не визнала та зазначила, що дійсно позивач звернувся до Дніпропетровської митниці для митного оформлення товару, який надійшов на підставі зовнішньоекономічного контракту №ДГНТ6Т001306 від 08.11.2012 року, шляхом подання вантажної митної декларації. Для забезпечення повного контролю за правильністю визначення митної вартості товару було застосовано контрольні заходи, за результатами форматно-логічного контролю автоматизованою системою аналізу ризиків по МД №110050004/2013/001802 та №110050004/2013/002391 відповідно згенеровано обов'язкову форму контролю «Контроль співставлення. Контроль із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом».

Під час порівняння рівня заявленої митної вартості товарів було встановлено, що цей рівень значно нижчий рівня митної вартості товарів, інформація про які була наявна у митному органі, у зв'язку з чим виникла необхідність здійснити перевірку даних, зазначених у декларації митної вартості та їх уточненні та запропоновано позивачу надати додаткові документи. З урахуванням додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, посадова особа митного органу винесла рішення про визначення митної вартості товару, на підставі наявних у митниці відомостей із застосуванням резервного методу, оскільки покупець та продавець за зовнішньоекономічним контрактом від 08.11.2012 р. №ДГНТ6Т001306 є взаємозалежними (згідно з інформацією офіційного сайту ЕВРАЗ (www.evraz.com), компанія ЕВРАЗ володіє 100% акціонерного капіталу ОАО «ЕВРАЗ НТМК»), а тому представник відповідача просила суд у задоволенні позову відмовити.

Третя особа в судове засідання свого представника не направила, про день та час його проведення повідомлялася належним чином. Подала письмові заперечення, в яких просила суд в задоволенні позову відмовити, оскільки до Головного управління державної казначейської служби Дніпропетровської області не надходили висновки від Дніпропетровської митниці, на підставі яких перераховуються спірні кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету, на рахунок зазначений у висновку. Крім того, в своєму клопотанні третя особа просила суд розглядати справу за відсутності їх представника.

Заслухавши пояснення осіб, що приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 08.11.2012 р. між ВАТ «ЕВРАЗ Нижньотагільський металургійний комбінат» (Російська Федерація) - продавець та ТОВ «Торговий дім «Євраз Україна» (Україна) - покупець, укладений контракт №ДГНТ6Т001306 на купівлю-продаж куль сталевих помольних. Відповідно до умов п.3.2 вказаного контракту, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №1 від 09.11.2012 р. оплата партії товару здійснюється на протязі 90 календарних днів з дати відвантаження. Дозволяється здійснення 100% попередньої оплати партії товару покупцем.

Відповідно до умов додатків №ПКНТ6Т014072 від 26.02.2013 р. та №ПКНТ6Т014134 від 19.03.2013 р., які є невід'ємною частиною контракту №ДГНТ6Т001306 від 08.11.2012 р., ВАТ «ЕВРАЗ Нижньотагільський металургійний комбінат» у березні-квітні 2013 року та у квітні-травні 2013 року здійснило на адресу позивача поставку товару, а саме шару стального помольного 120мм (2 група), ДСТУ 7524-89 у загальній кількості 1 628,45 т, з розрахунку 20 000 руб. за тону.

Судом також встановлено, що з метою здійснення митного оформлення товару позивачем 26.03.2013 р. та 22.04.2013 р. були надані до відповідача вантажні митні декларації №110050004/2013/001802 та №110050004/2013/002391 відповідно, зі змісту яких вбачається, що митна вартість товарів, що імпортується в Україну, визначена за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів. Також позивачем до митної декларації були надані: декларацію митної вартості; накладні УМВС; калькуляції транспортних витрат; рахунок-фактуру; сертифікат про проходження; сертифікати якості; договір про перевезення; копії митної декларації країни відправлення.

Відповідач з визначенням митної вартості товару у вказаних деклараціях не погодився та виніс картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26.03.2013 р. №110050004/2013/00096 та від 22.04.2013 р. №110050004/2013/00140, а також видав рішення про коригування митної вартості товарів від 26.03.2013 р. №110050004/2013/001802/1 та від 22.04.2013 р. №110050004/2012/000018/1, якими ціна товару збільшено за резервним методом.

В рішеннях від 26.03.2013 р. №110050004/2013/001802/1 та 22.04.2013 р. №110050004/2012/000018/1 відповідачем встановлена взаємозалежність покупця та продавця. За інформацією офіційного сайту ЕВРАЗ (www.evraz.com), компанія ЕВРАЗ володіє 100% акціонерного капіталу ОАО «ЕВРАЗ НТМК». З урахуванням положень ст.15 Угоди про застосування ст.7 Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, та ст.58 МК України продавець та покупець за зовнішньоекономічним контрактом від 08.11.2012 р. для цілей митного кодексу України вважаються пов'язаними між собою. Декларанту було вказано на необхідність надання: виписки з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних ) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні експортері товарів, що є ідентичним та/або подібними, розрахунок ціни (калькуляцію).

Позивач для уникнення простою вагонів та штрафу оформив нові вантажно-митні декларації від 26.03.2013 р. №110050004/2013/001815 та від 22.04.2013 р. №110050004/2013/002398 та сплатив передоплату за митне оформлення, в тому числі різницю суми ПДВ в розмірі 722 414,31 грн.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

У відповідності до ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1)немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2)щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3)жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4)покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу ч.3 ст.58 МК України, у разі якщо наведені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Судом також встановлено, що позивачем до відповідача з метою підтвердження митної вартості товару були надані документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт та додатки до нього; транспортні накладні; рахунок фактура (інвойс), відповідно до якого ціна за одиницю виміру дорівнює 20 000 руб.; сертифікати якості та походження товару; довідку про проведення декларування цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами; транзитні експортні декларації; митна декларація країни експорту.

Також при оформленні ВМД, позивачем було надано до Дніпропетровської митниці договір на транспортне-експедиційне обслуговування №ДГТК7-001324 від 01.11.2012 р., який укладено між ТОВ «Торгова компанія «ЕВРАЗ Холдінг» (Експедитор) та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЄВРАЗ Україна» (Компанія), що підтверджується відомостями, які вказані в графі 44 ВМД. Відповідно до умов Додатку №1 до Договору ДГТК7-001324 від 01.11.2012 р. експедитор з 01 листопада 2012 року здійснює транспортне-експедиційне обслуговування вантажоперевезень за маршрутом зі станції Смичка Свердловської з.д. через прикордонний перехід станція Соловей Південно-Східної з.д. до ст.Кривий Ріг (Україна). Позивачем було надано до Дніпропетровської митниці акти прийому-передачі виконаних робіт по даному договору на транспортне-експедиційне обслуговування, якими підтверджується дата відправки товару, дата розкредитування товарів, номери залізничних накладних, фактична вага товару, вартість подачі вагона, залізничний тариф, ставка перевезених платежів та винагорода експедитора.

Відповідно до ч.4 ст.15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року для цілей цієї Угоди особи вважаються пов'язаними між собою тільки тоді, коли: (a) вони є посадовими особами або директорами підприємств один у одного; (b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу; (c) вони є роботодавцем і службовцем; (d) будь-яка особа прямо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; (e) один з них прямо або опосередковано контролює іншого; (f) обидва прямо або опосередковано контролюються третьою особою; (g) разом вони прямо або опосередковано контролюють третю особу; (h) вони є членами однієї й тієї ж сім'ї.

Відповідачем не було надано до суду доказів на підтвердження того, що російська компанія ЕВРАЗ або ОАО «ЕВРАЗ Нижнетагильский металлургический комбінат» володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, відносно позивача - ТОВ «ТД «ЄВРАЗ», або ТОВ «ТД «ЄВРАЗ» володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, відносно компанії ЕВРАЗ чи ОАО «ЕВРАЗ Нижнетагильский металлургический комбінат», або один з них безпосередньо контролює іншого.

Як вбачається зі статуту позивача, затвердженого рішеннями загальних зборів учасників ТОВ «Спеціалізовний комплекс АДЖАЛИК», єдиним учасником товариства, станом на дату здійснення спірних операцій, є ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЄВРАЗРЕСУРС» Україна». За даними офіційного сайту компанії ЕВРАЗ, на який посилається митний орган, ані позивач - ТОВ «ТД «ЄВРАЗ», ані ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЄВРАЗРЕСУРС» Україна» не є підприємством, доля в якому належить компанії ЕВРАЗ. За викладених обставин, володіння компанією ЕВРАЗ 100% акціонерного капіталу ОАО «ЕВРАЗ Нижнетагильский металлургический комбінат» вказує на пов'язаність між компанією ЕВРАЗ та ОАО «ЕВРАЗ НТМК», проте жодним чином не дає підстави для висновку про пов'язаність ОАО «ЕВРАЗ НТМК» та ТОВ «Торговий дім «Євраз Україна».

В силу ч.4 ст.53 МК України визначено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

За таких обставин, враховуючи наведені положення Митного кодексу, за недоведеністю митним органом обґрунтованості підстави вважати, що між продавцем - ОАО «ЕВРАЗ НТМК» та покупцем - позивачем існує взаємозв'язок і що такий взаємозв'язок вплинув на заявлену декларантом митну вартість, суд приходить до висновку про відсутність підстав для витребування відповідачем, на підставі ч.4 ст.53 МК України, додаткових документів.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ст.57 МК України).

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать обов'язок послідовного вибору методів визначення митної вартості товарів.

Суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано та суду не надано доказів в підтвердження неможливості визначення митної вартості товару позивача шляхом застосування другорядних методів, що передують резервному.

Отже, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, позивач задля підтвердження митної вартості товарів за основним методом виконав свій обов'язок та до митних декларацій від 26.03.2013 р. та від 22.04.2013 р. надав всі необхідні документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України. При цьому позивач визначив вартість товару у сумі, яка дорівнює вартості товару, визначеній умовами контракту від 08.11.2012 р. та додав витрати на транспортування.

В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частин 1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд вважає, за необхідне визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26.03.2013 року №110050004/2013/00096 та від 22.04.2013 року №110050004/2013/00140 та визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 26.03.2013 року №110050004/2013/001802/1 та від 22.04.2013 року №110050004/2013/000018/1, з викладених вище підстав.

Відносно позовних вимог про зобов'язання Дніпропетровську митницю надати висновок до Головного управління ДКС України в Дніпропетровській області про повернення ТОВ «Торговий дім «Євраз Україна» надмірно сплаченої суми ПДВ в розмірі 722 414,31 грн., шляхом її зарахування на поточних рахунок позивача, суд вважає за необхідне в цій частині відмовити, з наступних підстав.

У відповідності до ст.50 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету. В процесі повернення податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень бюджету органи Державного казначейства України керуються Порядком взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого спільним наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 р. за №611/147, Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом Державної митної служби України №618 від 20.07.2007 р.

Положеннями п.2 Порядку №611/147 визначено, що повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Зазначений висновок оформлюється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Відповідно до п.2 Порядку №618 для повернення коштів платником податків подається до митного органу заява довільної форми, підписана керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. На підставі такої заяви платника митним органом готується пакет документів, який разом з оригіналом Висновку про повернення коштів передплати передається до Служби фінансів.

Як було встановлено під час судового розгляду, що позивач не звертався до відповідача із відповідною заявою для повернення спірної суми коштів, а відповідачем - суб'єктом владних повноважень відповідного рішення, дій чи бездіяльності, які б порушували права позивача, не приймались та не вчинялись.

Згідно ч.4 ст.255 МК України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаро-супровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Як було встановлено під час судового розгляду, митне оформлення товару, постановленого позивачу в березні-квітні 2013 року та в квітні-травні 2013 року за контрактом від 08.11.2012 року, завершено. Положеннями чинного законодавства не передбачено повторне здійснення оформлення вантажу, в тому числі, в у разі постановлення судом рішення про протиправність та скасування рішення митного органу про визнання митної вартості товару за певним методом та картки відмови, а тому в цій частині позовні вимоги про зобов'язати відповідача здійснити митне оформлення вантажу за ціною контракту є необґрунтованими та такими, що також не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26.03.2013 року №110050004/2013/00096 та від 22.04.2013 року №110050004/2013/00140.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 26.03.2013 року №110050004/2013/001802/1 та від 22.04.2013 року №110050004/2013/000018/1.

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Євраз Україна» судовий збір по справі у розмірі 34,41 грн. /тридцять чотири гривні сорок одну копійку/.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складений 10 червня 2013 року.

Суддя Кучма К.С.