Постанова № 31802364, 13.06.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2013 р. Справа № 2а-7675/10/0470 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича при секретаріЛісна А.М. за участю: представника позивача представника відповідача Пайос Ю.В., Маслов Д.В. не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-металургійна компанія - Дніпропетровськ" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

02.07.2010 року позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить визнати недійсним податкове повідомлення - рішення № 0000702302/0 від 16.06.2010 року винесене Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська та скасувати його.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно зробив висновок про те, що реалізація товару за ціною нижчою за його придбання свідчить про не використання товару позивачем у його господарській діяльності, оскільки законодавством не заборонено реалізовувати товари чи послуги за цінами нижчими ніж їх ціни їх придбання. Про те, ціни за якими реалізуються товари чи послуги повинні дорівнювати рівню звичайних цін на дані товари чи послуги. Збитковість господарською діяльності не може бути підставою для визначення виробничої діяльності як негосподарської

Ухвалою суду від 05.07.2010 року (суддя Коблова О.Д.) відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 19.01.2011 року (суддя Коблова О.Д.) провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішення по справі № 2а-7674/10/0470.

Розпорядженням Начальника відділу документального забезпечення - канцелярії від 15.11.2012 року призначено повторний автоматичний розподіл справи, у зв'язку з обранням судді Коблової О.Д. суддею іншого суду.

Ухвалою суду від 20.05.2013 року провадження у справі поновлено у зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням по справі № 2а-7674/10/0470.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження. Відповідач надав суду письмові заперечення на позовну заяву, у яких зазначив про те, що оскаржуване рішення прийнято ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач вважає, що реалізація товарів за цінами нижчими за їх придбання не може призводити до виникнення витрат та податкового кредиту, що пов'язані з веденням господарської діяльності, оскільки витрати що перевищують доходи не можуть враховуватися в податковому обліку, так як такі операції не відповідають основному принципу господарської діяльності - отримання прибутку

Суд дослідивши матеріали справи встановив наступне.

Відповідачем з 19.04.2010 року по 27.05.2010 року проведено планову виїзну перевірки ТОВ «Українська гірничо-металургійна компанія - Дніпропетровськ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.12.2009 рік, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.12.2009 рік.

За наслідками перевірки складено Акт від 03.06.2010 року № 4773/23-2-17/32470867, у якому зроблено висновок про порушення позивачем п.п. 7.4.4. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: завищення суми податкового кредиту по товару, який було реалізовано за цінами нижчими придбання, які використано у не господарській діяльності на загальну суму ПДВ 565 269,33 грн.

На підставі акту перевірки від 03.06.2010 року № 4773/23-2-17/32470867 відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення форми «р» від 16.06.2010 року № 0000702302/0 на загальну суму ПДВ 565 269,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 282 634,50 грн., загалом на суму 847 903,50 грн.

Суд не погоджується з висновками зробленими відповідачем у акті перевірки щодо завищення суми податкового кредиту по товару, який було реалізовано за цінами нижчими придбання, які використано у не господарській діяльності на загальну суму ПДВ 565 269,33 грн. з наступних причин.

Судом під час розгляду справи встановлено, що позивач реалізував продукцію за період з грудня 2008 року по грудень 2009 року за цінами нижчими ніж її придбання, у зв'язку з цим сформував податковий кредит на суму 565 269,33 грн.

Судом також встановлено, що стосовно фактичних обставин справи спір між сторонами відсутній.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Зі змісту підпункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР (далі - Закон № 334/94-ВР), який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, вбачається, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Підпунктом 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 Закону № 334/94-ВР обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладено на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Згідно підпункту 1.20.10 пункту 1.20 статті 1 Закону № 334/94-ВР податковий орган має право застосувати звичайні ціни для визначення бази оподаткування у випадках, передбачених законом, незалежно від виду господарської операції, що здійснюється платником цього податку, або податкового статусу іншої сторони такої операції.

Так, Законом № 334/94-ВР передбачаються конкретні випадки застосування звичайних цін при визначенні податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств. Однак, жоден з випадків, перелічених в Законі № 334/94-ВР, не підпадає під порушення, описане в акті перевірки, а саме: продаж товарів позивачем особі, яка не є пов'язаною з позивачем особою в розумінні пункту 1.26 статті 1 вказаного Закону, за ціною нижче за звичайні ціну придбання позивачем таких товарів.

При цьому слід зазначити, що Закон № 334/94-ВР не містить положень про те, що продукція суб'єкта господарювання не може бути реалізована за ціною, що є нижчою за собівартість такої продукції.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон № 168/97-ВР), чинного на час виникнення спріних правовідносин, база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни.

Отже, позивач може реалізувати свій товар на внутрішньому ринку та на експорт за ціною, що є нижчою ціну придбання такого товару, однак така ціна має знаходитись в межах звичайних цін.

Проте, в порушення вимог підпункту 1.20.2 пункту 1.20 статті 1 Закону № 334/94-ВР, відповідачем не проведено детального та обґрунтованого аналізу цін, які існували на ринку, не здійснено аналізу договорів з ідентичними (однорідними) товарами у співставних економічних умовах, не проаналізовано та не дана оцінка наявності або відсутності будь-яких інших об'єктивних умов, що існували на ринку ідентичних (однорідних) товарів та могли вплинути на ціну.

Аналогічну позицію також займає і Верховний Суд України у своїй постанові від 07.11.2011 року по справі № 21-328а11.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 28.02.2011 року по справі № 21-13а11, збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності як негосподарської. Неотримання суб'єктом господарювання доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю.

На підставі викладеного, суд вважає оскаржуване податкове повідомлення - рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000702302/0 від 16.06.2010 року винесене Державною податковою інспекцією у Красногварідйському районі м. Дніпропетровська.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Українська гірничо-металургійна компанія - Дніпропетровськ» судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 13 червня 2013 року

Суддя С.В. Златін