Рішення № 31801466, 12.10.2012, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.10.2012 Справа №1915/10439/2012 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Вийванко О. М.

при секретарі с/з Жара М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі, в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТзОВ «ОТП Факторинг Україна»звернулося в суд із позовом до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи це тим, що між ОСОБА_2 та позивачем укладено кредитний договір №МL-Е00/021/2007 від 13.03.2007 року та додатковий договір №1 від 06.09.2007 року про надання кредиту в сумі 349000 грн. зі строком користування до 17.03.2017 року зі сплатою 5,50 % +FIRD за користування кредитними коштами. Згідно умов кредитного договору, відповідач зобов'язався повернути позивачу кредит та відсотки, в порядку і в терміни, встановленні кредитним договором (щомісячними платежами). Однак відповідач не виконує взятих на себе зобов'язань щодо вчасного повернення кредиту та відсотків у результаті чого виникла заборгованість в розмірі 451703,23 грн. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором був укладений між позивачем та відповідачкою ОСОБА_3 договір поруки №SR-E00/015/2007 від 15.03.2007 року, згідно якого відповідачка несе солідарну відповідальність за зобов'язаннях по кредитному договору перед позивачем. За таких обставин, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 451703,23 грн., а також просить стягнути з відповідачів солідарно сплачений судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи.

У судове засідання представник позивача не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав, та з мотивів, викладених у позові, просить його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заявив клопотання про застосування строку давності та зменшення розміру неустойки.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, з невідомої суду причини, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки у судове засідання відповідачі суду не повідомили та не подали клопотання про розгляд справи у їх відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язанні повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суд про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 13 березня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк»правонаступником всіх прав і обов'язків якого є ТзОВ «ОТП Банк»та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №МL-Е00/021/2007 про надання кредиту в сумі 255000 грн. зі строком користування до 17.03.2017 року зі сплатою 5,50 % +FIRD за користування кредитними коштами, надалі -кредитний договір.

06.09.2007 року позичальник та банк уклали додатковий договір №1 до кредитного договору відповідно до якого сторони збільшили суму кредиту на 94000 грн., що в загальному складає 349000 грн.

Умовами кредитного договору передбачено, що повернення кредиту та сплата відсотків повинна була здійснюватися відповідачем щомісячно в розмірі та в строки визначені у Графіку повернення кредиту та сплати відсотків, зокрема додатку №1, що є невід'ємною частиною договору.

Частина 1 ст. 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредити) позичальникові у розмірі та умовах, встановленні договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредит в розмірі 255 000,00 грн., на терміни і на умовах, передбачених в кредитному договорі.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковий до виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Пунктом 2.3 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені даним договором терміни, а також, виконати інші свої зобов'язання згідно даного договору.

У відповідності до пунктів 4.1.1 кредитного договору, за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені цим договором строки, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню у розмірі 1 % від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання, за кожний день прострочки.

Із статей 610, 611, 612 ЦК України вбачається, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов'язання та сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає іншій у власність грошові кошти, а інша -зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів.

Як вбачається з статей 1048, 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено право позикодавця вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних процентів у випадку прострочення повернення чергової частини позики.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідач має загальну заборгованість у розмірі -451 703,23 грн., яка складається з: 317 326,66 грн. -залишок заборгованості за кредитом; 98 237,35 грн. -несплачені відсотки за користування кредитом за період з 14.01.2010 р. по 05.05.2011 р.; 36 139,22 грн. - сума пені за прострочення зобов'язань з 25.06.2008 р. по 29.12.2010 р.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Представник відповідача у судовому засіданні заявив клопотання про застосування строку позовної давності щодо стягнення неустойки.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 5 ст. 261 ЦК України передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Правило ч. 5 ст. 261 ЦК України, є спеціальною нормою стосовно ч. 1 ст. 261 ЦК України. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (чч. 4, 5 ст. 267 ЦК України).

Відповідно до статей 549, 550, 551 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України,- розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

З наданого позивачем розрахунку нарахованої пені вбачається, що сума нарахованої пені за період 25червня 2008 року по 29грудня 2010 року, становить 36 139,22 грн., однак як вбачається з матеріалів справи відповідачем було сплачено позивачу значну частину коштів для погашення тіла кредиту та відсотків, а тому суд вважає, що нарахований позивачем розмір пені значно перевищує розмір збитків, а також враховуючи спливу строку позовної давності, суд визначає неустойку в розмірі 6 000,00 грн.

Таким чином, у даному випадку мають місце порушення з вини відповідачів майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом солідарного стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь банку 421 564,01 грн. заборгованості за кредитним договором №МL-Е00/021/2007 від 13.03.2007 року.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем були понесені судові витрати зі сплати судового збору та витрати на інформаційно -технічне забезпечення по розгляду справи, які підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 169, 212- 215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, ст. ст. 524, 525, 526, 530, 543, 554, 610, 611, 612, 614, 629, 1046, 1048-1050 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2,ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (ідентифікаційний код 21685166) заборгованості за кредитним договором в розмірі 421 564,01 (чотириста двадцять одну тисячу п'ятсот шістдесят чотири гривень 01 копійки),сплачений судовий збір в розмірі 1 700,00 грн. (тисячу сімсот гривень 00 копійок) та витрати на інформаційно -технічне забезпечення розгляду судового процесу в розмірі 120,00 грн. (сто двадцять гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду, до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Головуючий суддяО. М. Вийванко