Ухвала суду № 31800779, 12.06.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Лагутін А.А.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2013 року справа №812/1125/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Геращенка І.В.

суддів апеляційного суду Арабей Т.Г., Губської Л.В.

секретар судового засідання Іллінов О.Є.

за участю представників сторін:

від позивача - Сніжко Р.В. - за довір. від 02.01.2013 року № 875

від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ім. Енгельса» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2013 року у справі № 812/1125/13-а за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ім. Енгельса» до Відділу державної виконавчої служби Новопсковського районного управління юстиції про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.01.2013 року № ВП 35918688,-

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «ім. Енгельса» звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Новопсковського районного управління юстиції про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.01.2013 року № ВП 35918688.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2013 року у справі № 812/1125/13-а (суддя Лагутіна А.А.) у задоволені позовних вимог відмовлено.

Позивачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким позовну заяву задовольнити.

Доводи апеляційної скарги заявник обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Вважає, що постанова суду прийнята при неповному та не всебічному досліджені усіх матеріалів справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Наголошує на тому, що державний виконавець зобов'язаний був відкрити виконавче провадження на виконання постанови про стягнення виконавчого збору 23.03.2011 року, тобто наступного дня після винесення постанови про закінчення виконавчого провадження яку винесено 22.03.2011 року, але державним виконавцем ВДВС Новопсковського районного управління юстиції в порушенні ч. 7 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» порушено строк винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.01.2013 року.

У судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити.

Представник відповідача, у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань про участь у розгляді справи не заявлено.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, колегія суддів встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Новопсковського районного управління юстиції перебувало виконавче провадження, відкрите на виконання наказу Господарського суду Луганської області № 19/238 від 29.11.2009 року про стягнення з СТОВ «ім. Енгельса» на користь TOB «Українська лізингова компанія» заборгованості на суму 406076,66 грн.

30 жовтня 2010 року головним державним виконавцем Білоус С.М. винесено постанову про стягнення виконавчого збору, в порядку вимог ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з тим, що боржник в добровільному порядку в семиденний строк Наказ № 19/238 не виконав.

30 жовтня 2010 року головним державним виконавцем Білоус С.М. винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 40607,67 грн., в порядку вимог ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з тим, що боржник в добровільному порядку в семиденний строк Наказ № 19/238 не виконав.

Зазначена постанова позивачем не оскаржувалась.

22 березня 2011 року на підставі ч. 1 п. 8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» головним державним виконавцем Білоус С.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання - наказу 19/238, виданого 29.11.2009 року господарським судом Луганської області, яким стягнуто з боржника - СТОВ «ім. Енгельса» на користь TOB «Українська лізінгова компанія» прострочену заборгованість в загальній сумі 406076,66 грн.

09 січня 2013 року постановою виконуючого обов'язки начальника ВДВС Новопсковського районного управління юстиції Слюсар Є.О. про результати перевірки матеріалів виконавчого провадження було скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 22.03.2011 року та зобов'язано державного виконавця провести виконавчі дії з дотриманням вимог ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».

09 січня 2013 року за наслідками перевірки виконавчого провадження, головним державним виконавцем Білоус С.М. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 22157044 про стягнення з СТОВ «ім. Енгельса» на користь TOB «Українська лізингова компанія» боргу на суму 406076,66 грн., та зазначено про виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме виконавче провадження.

Постанова про закінчення виконавчого провадження від 09.01.2013 року та постанова про результати перевірки матеріалів виконавчого провадження було направлено на адресу позивача 09.01.2013 року за вих. № 113, 114 згідно Журналу реєстрації вихідної кореспонденції Відділу державної виконавчої служби Новопсковського районного управління юстиції.

09 січня 2013 року відповідно до вимог ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження», головним державним виконавцем Несвіт Н.П. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 35918688 на виконання постанови Відділу державної виконавчої служби Новопсковського районного управління юстиції № 22157044 від 30.10.2010 року про стягнення з СТОВ «ім. Енгельса» виконавчого збору в розмірі 40604,67 грн.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої та апеляційної інстанції, в апеляційній скарзі вказується на порушення норм процесуального та матеріального права.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Згідно ст. 1 зазначеного Закону виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладений обов'язок по примусовому виконанню рішень.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про державну виконавчу службу» передбачено, що державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку передбаченому законом.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи:

1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;

2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

3) судові накази;

4) виконавчі написи нотаріусів;

5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу;

8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу;

9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

За приписами ч. 1 та ч. 7 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

У разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Згідно ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» Виконавче провадження підлягає закінченню у разі:

1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду;

2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання;

3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва;

4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;

5) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі;

6) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення;

7) визнання боржника банкрутом;

8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;

9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;

10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби;

11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону;

12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини;

13) непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону.

14) списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.

У випадках, передбачених пунктами 1 - 6, 8, 9, 11 - 13 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. 3.7.4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 5, 8, 9, 11 - 13 частини першої статті 49 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець у постанові про закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа) зазначає про виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме провадження та не пізніше наступного робочого дня після завершення такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору, про що виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Строк для самостійного виконання боржнику в такому випадку не надається.

У разі повернення виконавчого документа з підстави, передбаченої пунктом 8 частини першої статті 47 Закону, постанова про стягнення виконавчого збору в окреме виконавче провадження не виділяється та залишок нестягнутої суми виконавчого збору не стягується.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження» контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Постанови, зазначені в частинах другій - четвертій цієї статті, можуть, бути оскаржені в десятиденний строк з дня їх винесення у порядку, встановленому цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, виконуючим обов'язки начальника ВДВС Новопсковського районного управління юстиції Слюсар Є.О., на підставі ст. 83 Законом України «Про виконавче провадження», було здійснено перевірку виконавчого провадження та виявлення порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», а саме: державним виконавцем у ході примусового виконання наказу господарського суду винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, який не було сплачено, а при закритті провадження не було відкрито виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору у відповідності до ч. 7 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», тобто державним виконавцем не було винесено постанову про виділення в окреме виконавче провадження постанови про виконавчий збір відповідно до ч. 7 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно до наданих повноважень керівником виконавчої служби виправлено помилку державного виконавця та прийнято рішення про скасування постанови про закриття провадження у справі по стягненню з позивача коштів та виділення в окреме провадження стягнення виконавчого збору, що стало підставою для відкриття провадження, яке оскаржено позивачем у судовому порядку.

Щодо порушення строків винесення оскаржуваної постанови, колегія суддів враховує, що строк винесення постанови про відкриття виконавчого провадження не є самостійною підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки оскаржувана постанова була винесена після перевірки виконавчого провадження та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 22.03.2011 року.

Аналізуючи приведене законодавство і нормативні акти, які врегульовують спірні правовідносини, та встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволені позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що постанова суду прийнята при вірному застосуванні норм матеріального права, повному та всебічному досліджені усіх матеріалів справи, тому підстав для її скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про іпотеку», ст. 2, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ім. Енгельса» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2013 року у справі № 812/1125/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2013 року у справі № 812/1125/13-а за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ім. Енгельса» до Відділу державної виконавчої служби Новопсковського районного управління юстиції про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.01.2013 року № ВП 35918688 - залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 12.06.2013 року проголошена вступна та резолютивна частина ухвали, повний текст ухвали виготовлений 14.06.2013 року.

Головуючий І.В.Геращенко

Судді Т.Г.Арабей

Л.В.Губська