Постанова № 31799481, 05.06.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2013 р. Справа № 5004/305/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуюча суддя Сініцина Л.М.

суддів Гудак А.В.

Олексюк Г.Є.

при секретарі судового засідання Берун О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" від 26.04.2013 р. на рішення господарського суду Волинської області від 16.04.13 р. у справі № 5004/305/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньметбуд"

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватний нотаріус Волошин Сергій Анатолійович

про визнання виконавчих написів приватного нотаріуса від 19.01.2012р. № 85 та № 87 такими, що не підлягають виконанню

та позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Луцької міської ради

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Луцької міської ради: Князь Сергій Олексійович, Князь Ганна Петрівна, Ляшук Валентина Борисівна, Ляшук Олена Петрівна, Ляшук Дмитро Сергійович, Ляшук Катерина Романівна, Юркуц Жанна Михайлівна, Ткачук Тетяна Петрівна, Ткачук Олексій Петрович, Ткачук Сергій Олексійович, Ткачук Оксана Олексіївна, Франчук Тетяна Василівна, Франчук Сергій Сергійович, Жежерун Інна Василівна, Шадрін Анатолій Валерійович, Жежерун Дарина Анатоліївна, Щербик Наталія Михайлівна, Щербик Віктор Віталійович, Щербик Олександр Вікторович, Веремчук Олександр Олександрович, Веремчук Раїса Анатоліївна, Веремчук Юрій Олександрович, Ваврова Алла Антонівна, Брагіна Орися Іванівна, Брагін Сергій Сергійович, Брагіна Ірина Сергіївна, Літвінова Людмила Климівна, Літвінова Анна Анатоліївна, Фурс Лідія Феодосіївна, Фурс Олександр Васильович, Фурс Олег Олександрович, Фурс Орест Олександрович, Матящук Валерій Сергійович, Матящук Тетяна Михайлівна, Матящук Марина Валеріївна, Криворучко Світлана Олексіївна, Остапчук Алла Юріївна, Остапчук Дарина Дмитрівна, Килимнік Оксана Валентнівна, Кравчук Наталія Василівна, Кравчук Олексій Олегович, Грицюк Світлана Ростиславівна, Кадлубовський Володимир Васильович, Кадлубовська Надія Микитівна, Кадлубовський Іван Володимирович, Клепанчук Валентина Василівна, Яручик Дмитро Валерійович.

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватний нотаріус Волошин Сергій Анатолійович.

за участю прокурора міста Луцька

про визнання виконавчих написів приватного нотаріуса № 85 та № 87 від 19.01.2012р. такими, що не підлягають виконанню

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

від третьої особи, на стророні відповідача - не з'явився

від третьої особи - Луцька міська рада - Кучинський А.С. - представник, довіреність в справі;

від третіх осіб на стороні Луцької міської ради - Грицюк С.Р., Криворучко С.О.

В судовому засіданні взяла участь старший прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах Рівненської області Прищепа О.М.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 05.06.2013 р., у зв'язку із неможливістю прийняти участь в судовому засіданні зі справи № 5004/305/12 судді Крейбух О.Г. через участь в судових засіданнях в складі колегій суддів по інших справах та відповідно до затверджених складів колегій, внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді та визначено для розгляду справи № 5004/305/12 колегію суддів у складі: головуюча суддя Сініцина Л.М., судді Гудак А.В., Олексюк Г.Є.

Рішенням господарського суду Волинської області від 16.04.2013 р. у справі № 5004/305/12 (суддя Філатова С.Т.) відмовлено у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньметбуд" до Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" про визнання виконавчих написів від 19.01.2012 р. № 85 та № 87 такими, що не підлягають виконанню; задоволено позовні вимоги Луцької міської ради до Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк"; визнано такими, що не підлягають виконанню виконавчі написи від 19.01.2012р., вчинені приватним нотаріусом Горохівського нотаріального округу Волошиним С.А., зареєстровані в реєстрі за № № 85, 87 та стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" 1073 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору. При прийнятті рішення суд виходив з того, що ТзОВ "Волиньметбуд" втратило право власності на 3-й та 4-й поверхи гуртожитку № 2 по вулиці Ковельській, 3 м. Луцьк (що були предметом іпотеки), його суб'єктивне право оспорюваними виконавчими написами нотаріуса не порушено, не впливає на його права та законні інтереси; позовні вимоги Луцької міської ради до відповідача ПАТ "Західінкомбанк" заявлено обґрунтовано, на час вчинення виконавчих написів майно, передане в іпотеку, знаходилось в комунальній власності територіальної громади м. Луцьк; договори іпотеки, на підставі яких вчинені оспорювані виконавчі написи, наявними чинними судовими рішеннями визнані недійсними.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк" звернулося з апеляційною скаргою від 26.04.2013 р., в якій просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 16.04.2013 р. у справі № 5004/305/12 в частині задоволення позову Луцької міської ради про визнання виконавчих написів приватного нотаріуса від 19.01.2012 р. № 85 та № 87 такими, що не підлягають виконанню та прийняти нове рішення, яким відмовити за безпідставністю у задоволенні позову Луцької міської ради посилаючись на те, що оскаржуване рішення господарського суду винесене з грубим порушенням норм чинного матеріального та процесуального законодавства. Суд встановив, що на момент винесення оскаржуваного рішення від 16.04.2013 р. існує два судових рішення, якими встановлено право власності на спірний гуртожиток № 2 по вул. Ковельській, 3 в м. Луцьк, а саме: рішення господарського суду Волинської області від 26.04.2007 р. у справі № 1/79-75, яким визнано право власності на гуртожиток за ТзОВ "Волиньметбуд", яке вступило в законну силу у 2007 році. Дане рішення зареєстроване у Волинському обласному БТІ 26.07.2007 р., що підтверджується інформаційною довідкою КП "Волинське ОБТІ" за вих. № 2802 від 12.04.2012 р.; рішення господарського суду Волинської області від 26.11.2009 р. у справі № 02/45-92, згідно з яким приміщення 2-го, 3-го та 4-го поверхів даного гуртожитку визнано комунальною власністю територіальної громади м. Луцька, що набрало законної сили 12.12.2009 р. Підставою для винесення рішення суду про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають до виконання стало рішення суду від 26.11.2009 р., яке вступило в законну силу. Дане рішення станом на момент пред'явлення позову Луцької міської ради не було зареєстроване у органах БТІ у встановленому законом порядку. А лише у судовому засіданні 03.10.2012 р. Луцькою міською радою надано витяг про державну реєстрацію 28.09.2012 р. У Луцької міської ради не виникло права власності на 2-4 поверхи спірного гуртожитку № 2 у м. Луцьк по вул. Ковельській, 3, згідно рішення господарського суду Волинської області від 26.11.2009 р., так як останнє не було зареєстроване до 28.09.2012 р. у відповідності із ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Суд неправомірно взяв до уваги рішення місцевого суду від 26.11.2009 р. про визнання права власності на нерухоме майно за Луцькою міською радою, що не було зареєстроване в установленому законом порядку на момент пред'явлення позовної заяви. Вказане рішення не може вважатись підставою для виникнення права власності у Луцької міської ради. Господарський суд не застосував відповідних норм матеріального права. Наявними двома судовими рішеннями (від 26.04.2007 р. та від 26.11.2009 р.), що судом першої інстанції досліджені та оглянуті як письмові докази у справі, на один і той самий об'єкт - спірний гуртожиток визнано право власності за двома різними особами - ТзОВ "Волиньметбуд" та Луцькою міською радою; обидва рішення є обов'язковими до виконання у відповідності зі ст. 4-5 ГПК України, дані судові рішення не є скасованими у відповідності з нормами цього Кодексу, а тому повинні бути виконані на всій території України. Жодне із даних рішень не має жодної переваги один над одним. Рішенням встановлено, що рішення від 26.11.2009 р. є правовстановлюючим документом, однак не враховано інше рішення суду від 26.04.2007 р., яким визнано право власності на той самий гуртожиток за іншим підприємством - ТзОВ "Волиньметбуд", що також: є аналогічним правовстановлюючим документом. Тим самим суд встановив пріоритет одного рішення над іншим без належних на те підстав. Місцевий господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення рішення, яке не відповідає та суперечить чинному законодавству.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Луцька міська рада у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення господарського суду Волинської області від 16.04.2013 р. залишити без змін посилаючись на те, що суд першої інстанції вірно оцінив обставини справи та прийшов до законного й обґрунтованого висновку про підставність та правомірність заявлених Луцькою міською радою позовних вимог щодо визнання такими, що не підлягають виконанню виконавчих написів приватного нотаріуса від 19.01.12 р. № 85 та № 87. На даний час правом на приватизацію житлових приміщень другого, третього та четвертого поверхів гуртожитку № 2 по вул. Ковельській, 3 скористалися 37 квартиронаймачів та члени їх сімей даного гуртожитку. Суд вірно встановив, що власником гуртожитку № 2 по вул. Ковельській, 3 у місті Луцьку є Луцька міська рада та мешканці житлових приміщень третього та четвертого поверху гуртожитку, які скористались правом на приватизацію житла. Вищий господарський суд України в постанові від 14.11.2012 р., направивши справу № 5004/305/12 на новий розгляд, зауважив на чинності договорів іпотеки на час розгляду спору. Рішенням господарського суду Волинської області від 25.12.2012 р., залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.03.2013 р. по справі № 5004/1276/12, визнано недійсним договір іпотеки від 31.03.2008 р. та договір іпотеки від 10.04.2008 р., на підставі яких і вчинені оспорюванні виконавчі написи. Встановлено, що ТзОВ "Волиньметбуд" на момент укладення договорів іпотеки не був належним власником предмету іпотеки, оспорюванні договори суперечать нормам ЦК України (ст. 583) та ЗУ "Про іпотеку" (ст.5), тому і слід їх визнати недійсними відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України. Незаконне набуття права власності на гуртожиток № 2 по Ковельській, 3 у м. Луцьк ТзОВ "Волиньметбуд" стверджується рішенням господарського суду Волинської області від 26.11.2009 р. у справі № 02/45-92. Вказані судові рішення мають для суду преюдиційне значення в силу ст.35 ГПК України. Наведені в апеляційній скарзі доводи не містять підстав для висновку про неправильне застосування матеріального чи процесуального права, яке призвело, або могло призвести до неправильного вирішення справи та про невідповідність рішення суду фактичним обставинам справи.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду Волинської області від 16.04.2013 р. у справі № 5004/305/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ "Західінкомбанк" - без задоволення, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим. Господарський суд повно дослідив та перевірив усі обставини справи, дав правильну оцінку наданим доказам і прийшов до вірного висновку про задоволення позовної заяви. Судом правильно вирішено, що суб'єктивне право ТзОВ "Волиньметбуд" не порушено; на момент укладення договорів іпотеки останнє втратило право власності на спірні частини гуртожитку; на даний час фактично спірний гуртожиток (2-4 поверхи) по вул. Ковельська, 3, м. Луцьк належить Луцькій міській раді, 34 квартиронаймачі та члені їх сімей скористались своїм правом на приватизацію житлових приміщень другого, третього та четвертого поверхів даного гуртожитку. У виконавчих написах № 85 та № 87 зазначено, що приміщення на які звертається стягнення, належать на праві власності ТзОВ "Волиньметбуд". На час вчинення цього напису дане твердження не відповідає фактичній ситуації, яка склалась, оскільки приховано від господарського суду при вирішенні справи № 02/45-92 і прийняті рішення від 26.11.2009 р. - факт передачі спірного гуртожитку в іпотеку. В оспорюваних виконавчих написах зазначена інформація, яка не відповідала дійсності. Суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про підставність задоволення вимог Луцької міської ради.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньметбуд" та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватний нотаріус Волошин Сергій Анатолійович не скористалися правом подачі відзиву на апеляційну скаргу та явку представників в судове засідання не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про день і час розгляду апеляційної скарги, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень (ухвал апеляційного суду) (а.с.211, 213, т. ІІІ).

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Луцької міської ради Князь Сергій Олексійович, Князь Ганна Петрівна, Ляшук Валентина Борисівна, Ляшук Олена Петрівна, Ляшук Дмитро Сергійович, Ляшук Катерина Романівна, Юркуц Жанна Михайлівна, Ткачук Тетяна Петрівна, Ткачук Олексій Петрович, Ткачук Сергій Олексійович, Ткачук Оксана Олексіївна, Франчук Тетяна Василівна, Франчук Сергій Сергійович, Жежерун Інна Василівна, Шадрін Анатолій Валерійович, Жежерун Дарина Анатоліївна, Щербик Наталія Михайлівна, Щербик Віктор Віталійович, Щербик Олександр Вікторович, Веремчук Олександр Олександрович, Веремчук Раїса Анатоліївна, Веремчук Юрій Олександрович, Ваврова Алла Антонівна, Брагіна Орися Іванівна, Брагін Сергій Сергійович, Брагіна Ірина Сергіївна, Літвінова Людмила Климівна, Літвінова Анна Анатоліївна, Фурс Лідія Феодосіївна, Фурс Олександр Васильович, Фурс Олег Олександрович, Фурс Орест Олександрович, Матящук Валерій Сергійович, Матящук Тетяна Михайлівна, Матящук Марина Валеріївна, Остапчук Алла Юріївна, Остапчук Дарина Дмитрівна, Килимнік Оксана Валентнівна, Кравчук Наталія Василівна, Кравчук Олексій Олегович, Кадлубовський Володимир Васильович, Кадлубовська Надія Микитівна, Кадлубовський Іван Володимирович, Клепанчук Валентина Василівна, Яручик Дмитро Валерійович правом подачі відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про день і час розгляду апеляційної скарги, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвал апеляційного суду) (а.с.173-210, 214-223,229-232, т. ІІІ).

В судове засідання з'явилися треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Луцької міської ради Грицюк Світлана Ростиславівна та Криворучко Світлана Олексіївна.

Відповідач (апелянт) явку представника у судове засідання не забезпечив, подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку із участю представника банку в інших судових засіданнях по інших справах.

Представник третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Луцька міська рада, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Луцької міської ради та прокурор в судовому засіданні дане клопотання заперечили.

Оскільки явка представників сторін та третіх осіб в судове засідання обов'язковою не визнавалася, сторони та треті особи належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників позивача, відповідача та третіх осіб на стороні відповідача та Луцької міської ради.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Прокурор в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечила в повному обсязі з підстав зазначених у відзиві, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим; просила його залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Третя особа, яка заявляє самостійних вимог на предмет спору в судовому засіданні заперечив апеляційну скаргу в повному обсязі з підстав зазначених у відзиві, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим; просив його залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Грицюк С.Р., в судовому засіданні заперечила апеляційну скаргу в повному обсязі, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим; просила його залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Криворучко С.О. в судовому засіданні підтримала Грицюк С.Р. в повному обсязі.

Заслухавши пояснення прокурора, представника Луцької міської ради, третіх осіб; розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзивів на апеляційну скаргу; перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

Клопотання апелянта про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю представника в інших судових засіданнях до задоволення не підлягає, як необгрунтоване, виходячи з наступного.

Згідно статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до підпункту 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" "у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні".

20.03.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньметбуд" звернулося до господарського суду Волинської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" про визнання виконавчих написів № 85 та № 87 від 19.01.2012 р., вчинених 19.01.2012 р. приватним нотаріусом Волошиним С.А., такими, що не підлягають виконанню, посилаючись на те, що вказані виконавчі написи порушують охоронювані законом права та інтереси ТзОВ "Волиньметбуд" як майнового поручителя, що передав в іпотеку власне майно в якості забезпечення виконання кредитних зобов'язань КП "Промбуд-6" за кредитним договором від 16.02.2007 р. № 1602//07-612. (а.с.3-34, т. І).

22.05.2012 р. Луцькою міською радою, як третьою особою із самостійними вимогами у справі № 5004/305/12 заявлено позов до Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" про визнання такими, що не підлягають виконанню, виконавчих написів № 85 та 87, вчинених 19.01.2012 р. приватним нотаріусом Волошиним С.А., в якому міська рада також просить залучити її як третю особу, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, з посиланням на те, що зазначені виконавчі написи порушують охоронювані законом права та інтереси Луцької міської ради та окремих громадян, як власників гуртожитку № 2, які скористались правом на приватизацію житла (а.с. 1-12, т.ІІ).

Ухвалою господарського суду від 23.05.2013 р. вказану позовну заяву Луцької міської ради прийнято до спільного розгляду у справі № 5004/305/12 та визнано Луцьку міську раду третьою особою із самостійними вимогами на предмет спору (а.с. 18-19, т.ІІ).

За результатами розгляду даного спору, 03.07.2012 р. господарським судом Волинської області у справі № 5004/305/12 прийнято рішення про задоволення позовних вимог Луцької міської ради - визнано такими, що не підлягають виконанню, виконавчі написи № 85 та 87, вчинені 19.01.2012 р. приватним нотаріусом Волошиним С.А.; відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньметбуд" (а.с. 66-68, т. ІІ).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.09.2012 р. дане рішення господарського суду Волинської області, у справі № 5004/305/12 від 03.07.2012 р. залишено без змін, а апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньметбуд" та Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" - без задоволення (а.с.234-235, т. ІІ).

Вищий господарський суд України постановою від 14.11.2012 р., скасовуючи рішення господарського суду Волинської області від 03.07.2012 р. і постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.09.2012 р., направив справу № 5004/305/12 на новий розгляд до господарського суду Волинської області та зазначив, що відмовляючи у позові ТзОВ "Волиньметбуд" за відсутності правових підстав для цього, господарські суди першої та апеляційної інстанцій обмежили Товариство у захисті свого права і фактично ухилилися від здійснення визначених законодавством повноважень, а задовольняючи позов Луцької міської ради (третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору), суди попередніх інстанцій не навели норм чинного законодавства, якими вони керувались та якими обґрунтовувався такий висновок, суди припустилися неправильного застосування приписів частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності (а.с. 32-38, т.ІІІ).

Згідно статті 111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Як вбачається з рішення господарського суду Волинської області від 17.12.2010 р. у справі № 2/130-50 (рішення набрало законної сили), 16.02.2007 р. між Комерційним банком "Західінкомбанк" - Товариство з обмеженою відповідальністю (правонаступником, якого є Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк") та Колективним підприємством "Промбуд-6" укладено кредитний договір за № 1602/07-612 про надання кредиту у вигляді відкриття відкличної поновлювальної кредитної лінії для придбання основних засобів, будівельних матеріалів, обладнання, товарів, оплати послуг та для здійснення іншої господарської діяльності з максимальним лімітом лінії у розмірі 200 000 дол. США на умовах, визначених даним кредитним договором, із сплатою 14% річних. В подальшому між сторонами укладалися додаткові договори від 26.04.2007 р. про збільшення максимального ліміту лінії до 400 000 дол. США, від 12.03.2008 р. про збільшення максимального ліміту лінії до 500 000 дол. США, від 07.06.2008 р. про збільшення максимального ліміту лінії до 600 000 дол. США та від 17.10.2008 р. (а.с.27,31,т.І) про збільшення максимального ліміту лінії до 800 000 дол. США (а.с.32-34, т. І).

В забезпечення виконання кредитних зобов'язань позичальника КП "Промбуд-6" за договором № 1602/07-612, 31.03.2008 р. та 10.04.2008 р. між ПАТ "Західінкомбанк" та ТзОВ "Волиньметбуд" було укладено нотаріально посвідчені договори іпотеки № 2121 та № 422, згідно яких ТзОВ "Волиньметбуд" передало банку в іпотеку частину приміщень четвертого та третього поверхів гуртожитку № 2, що знаходиться за адресою м. Луцьк, вул. Ковельська, 3 (а.с. 23-31,т.І).

Рішенням господарського суду Волинської області від 17.12.2010 р. у справі № 2/130-50 встановлено факт неповернення КП "Промбуд-6" кредитних коштів по кредитному договору № 1602/07-612 від 16.02.2007 р. та стягнуто з КП "Промбуд- 6" на користь ПАТ "Західінкомбанк" 8 349 970,90 грн. (а.с. 32-34,т.І).

У зв'язку із невиконанням КП "Промбуд- 6" вказаного рішення господарського суду 23.03.2011 р. ПАТ "Західінкомбанк" звернувся з вимогою до ТзОВ "Волиньметбуд" погасити за боржника суми заборгованості та попередив, що у разі невиконання даної вимоги в 30-ти денний термін, банк розпочне звернення стягнення за іпотечними договорами № 2121 від 31.03.2008 р. та № 422 від 10.04.2008 р. (а.с. 135, т.І).

19.01.2012 р. приватним нотаріусом Горохівського районного нотаріального округу Волошиним С.А. за заявою ПАТ "Західінкомбанк" для погашення боргу КП "Промбуд- 6" в сумі 8 349 970,90 грн. вчинено виконавчі написи про звернення стягнення на передане в іпотеку ТзОВ "Волиньметбуд" нерухоме майно, а саме:

- за виконавчим написом № 85 звернено стягнення на частину приміщень 3-го поверху гуртожитку № 2, а саме №№ приміщень з 1-102 по 1-129, з 1-131 по 1-140 загальною площею 453,4 м2;

- за виконавчим написом № 87 звернено стягнення на частину приміщень 4-го поверху гуртожитку № 2, а саме №№ приміщень з 1-141 по 1-186 загальною площею 458,9 м2 ( а.с. 19, 21,т.І).

У виконавчих написах зазначено, що приміщення, на які звертається стягнення, належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Волиньметбуд".

Рішенням господарського суду Волинської області від 26.04.2007 р. у справі № 1/79-75 на підставі рішення загальних зборів КП "Промбуд-6", прийнятого в 2007 році та договору купівлі-продажу державного майна, укладеного в 1993 році, встановлено, що гуртожиток передано до Статутного фонду ТзОВ "Волиньметбуд" та визнано право власності на гуртожиток № 2 по вул. Ковельська, 3 загальною площею 2416,4 м2 за ТзОВ "Волиньметбуд" (а.с. 243-245, т.ІІІ).

На момент прийняття вказаного рішення, 26.04.2007 р., договір купівлі-продажу державного майна, зокрема гуртожитку, ще не був визнаний недійсним.

Однак, рішенням господарського суду Волинської області від 26.11.2009 р. у справі № 02/45-92 за позовом прокурора м. Луцька в інтересах Луцької міської ради до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області, ТзОВ "Волиньметбуд", КП "Промбуд-6" про часткове визнання недійсним додатку до договору купівлі-продажу від 14.09.1993 р., укладеного між Регіональним відділенням ФДМ України по Волинській області та організацією орендарів ОП "Волиньбуд" в частині передачі гуртожитку по вул. Ковельській, 3 у м. Луцьк про визнання недійсним свідоцтва про право власності на вказаний гуртожиток, виключення його зі статутного фонду та передачу в комунальну власність Луцької міської ради, позов прокурора міста Луцька задоволено та виключено другий, третій та четвертий поверхи гуртожитку № 2 та приміщення котельні по вул. Ковельській, 3 у м. Луцьку із статутного фонду ТзОВ "Волиньметбуд", а саме: приміщення другого поверху, №№ з 1-62 по 1-. загальною площею 456,3 кв. м.; приміщення третього поверху, №№ з 1-101по загальною площею 459,0 кв. м.; приміщення четвертого поверху, №№ з 1-141 по 1 140 загальною площею 458,9 кв. м.; приміщення котельні № 1-40 площею 90,5 кв. м. (в тому числі обладнання котельні) в підвалі будівлі гуртожитку № 2 по вул. Ковельській, 3 м. Луцьку; визнано перераховані приміщення комунальною власністю територіальної громади м. Луцька (а.с. 46-48, т.І).

Даним рішенням господарського суду Волинської області від 26.11.2009 р. у справі № 02/45-92 стверджується незаконне набуття права власності на гуртожиток № 2 по вул. Ковельській, 3 у м. Луцьк ТзОВ "Волиньметбуд".

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.06.2012 р. дане рішення господарського суду Волинської області у справі № 02/45-92 від 26.11.2009 р. залишено без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" - без задоволення (а.с. 60-63, т. ІІ).

Вказані судові рішення згідно даних діловодства спеціалізованого суду та Єдиного державного реєстру судових рішень, неодноразово оскаржувалися в касаційному порядку. Однак, ухвалами Вищого господарського суду України від 09.08.2012 р., 31.10.2012 р., 05.02.2013 р. касаційні скарги ПАТ "Західінкомбанк" тричі поверталися скаржнику без розгляду; ухвалами від 20.03.2013 р., 24.05.2013 р. скаржнику було двічі відмовлено у прийняті касаційної скарги.

На виконання рішення господарського суду Волинської області від 26.11.2009 р. у справі № 02/45-92, рішенням Луцької міської ради від 03.11.2010 № 68/103 "Про прийняття у міську комунальну власність приміщення гуртожитку та котельні, що знаходяться за адресою: м. Луцьк, вул. Ковельська, 3" було дано згоду на прийняття у міську комунальну власність приміщень другого, третього та четвертого поверхів гуртожитку та котельні, що знаходиться за адресою м. Луцьк, вул. Ковельська, 3. Передано на баланс комунальних підприємств, а саме: приміщення другого, третього та четвертого поверхів гуртожитку - на баланс Житлово-комунальному підприємству № 3; котельню - на баланс Державному комунальному підприємству "Луцьктепло" (а.с. 67, т.І).

16.12.2010 р. рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради № 838-1 "Про затвердження акта прийняття-передачі гуртожитку та котельні на вул. Ковельській, 3 в комунальну власність" затверджено акт прийняття передачі другого, третього та четвертого поверхів гуртожитку та котельні на вул. Ковельська, 3 в міську комунальну власність (а.с.68-71, т.І).

З урахуванням звернення житлово-комунального підприємства № 3, виконавчим комітетом Луцької міської ради прийнято рішення № 382-1 від 02.06.2011 р., яким затверджено список мешканців гуртожитку по вул. Ковельській, 3 (а.с.72-74, т.І).

На підставі вищевказаною рішення виконавчого комітету Луцької міської ради, відділом реєстру житлового фонду департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради видано ордери мешканцям гуртожитку на вул. Ковельській, 3 згідно із затвердженим списком.

На час розгляду даного спору правом на приватизацію житлових приміщень другого, третього та четвертого поверхів гуртожитку по вул. Ковельська, 3 скористалися 37 квартиронаймачів даного гуртожитку та члени їх сімей, що стверджується довідкою Відділу реєстру житлового фонду Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради від 11.03.2013 р. (а.с.142, т.ІІІ).

Рішення господарського суду Волинської області від 26.11.2009 р. у справі № 02/45-92 про виключення зі статутного фонду ТзОВ "Волиньметбуд" 2-го, 3-го та 4-го поверхів гуртожитку та передачу їх у комунальну власність набрало законної сили 14.12.2009 р. та згідно ст. 115 ГПК України є обов'язковим на всій території України, а тому факт не проведення перереєстрації права власності в БТІ не позбавляє його юридичної сили (а.с. 46-48, т.І).

Отже, із набранням законної сили рішенням господарського суду від 26.11.2009 р. у справі № 02/45-92, ТзОВ "Волиньметбуд" втратило право власності на 2-й, 3-й та 4-й поверхи гуртожитку № 2 по вулиці Ковельській, 3, а територіальна громада м. Луцька в особі Луцької міської ради набула право власності на ці приміщення.

Вищий господарський суд України, скасовуючи рішення та постанову попередніх судових інстанцій, у постанові від 14.11.2012 р. зауважив на чинності договорів іпотеки на час розгляду спору.

Однак, під час нового розгляду справи № 5004/305/12, рішенням господарського суду Волинської області від 25.12.2012 р. у справі № 5004/1276/12, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.03.2013 р. визнано недійсним договір іпотеки від 31.03.2008 р., зареєстрований в реєстрі за № 2121 та договір іпотеки від 10.04.2008 р., зареєстрований в реєстрі за № 422, на підставі яких і вчинено оспорювані виконавчі написи № 85 та № 87 від 19.01.2012 р. (а.с. 96-103,т. ІІІ).

Відповідно до статті 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно пункту 2.6. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", зазначено, що не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

Відповідно до статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Однак, наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації встановленого вищевказаними нормами права.

Підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизначення або оспорювання.

Звертаючись до суду, особа, повинна довести наявність суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто, довести, що особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі є належним позивачем. Лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов'язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов'язку (вчинити певні дії або утримуватись від їх вчинення) від зобов'язаних осіб. Отже, лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Згідно статті 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Під захистом розуміються дії уповноваженої особи, діяльність юрисдикційних органів та осіб, які у передбаченому законом порядку зобов'язані вжити заходів до поновлення порушеного, оспорюваного чи невизнаного цивільного права.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню, є самостійним способом захисту і застосовується в тому випадку, коли порушене суб'єктивне право позивача.

Частиною 1 статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Статтею 17 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека припиняється у разі визнання іпотечного договору недійсним.

Таким чином, господарський суд Волинської області приймаючи оскаржуване рішення у даній справі правомірно прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ТзОВ "Волиньметбуд" про визнання виконавчих написів № 85 та № 87 від 19.01.2012 р., вчинених приватним нотаріусом Волошиним С.А., такими, що не підлягають виконанню, оскільки ТзОВ "Волиньметбуд" втратило право власності на, зокрема, 3-й та 4-й поверхи гуртожитку № 2 по вулиці Ковельській, 3 м. Луцьк (що були предметом іпотеки), його суб'єктивне право оспорюваними виконавчими написами нотаріуса, здійсненими в січні місяці 2012 року не порушено, не впливає на його права та законні інтереси.

Судом першої інстанції при вирішенні даного спору вірно враховано, постанову Рівненського апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду України у аналогічній справі № 5004/308/12 за позовом ТзОВ "Волиньметбуд" до ПАТ "Західінкомбанк", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, до відповідача Приватного нотаріуса Горохівського районного нотаріального округу Волошина С.А. про визнання виконавчих написів приватного нотаріуса від 19.01.12р. № 86 та № 84 такими, що не підлягають виконанню та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Луцької міської ради до ПАТ "Західінкомбанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Волошин С.А. про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса від 19.01.2012 р. № 84 таким, що не підлягає виконанню, де зазначено, що виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 84 (щодо 2 поверху гуртожитку, який також рішенням господарського суду Волинської області № 02/45-92 віднесено до комунальної власності) не впливає на права та законні інтереси ТзОВ "Волиньметбуд" та постанову Рівненського апеляційного господарського суду у справі № 21/5007/1076/12, де апеляційний суд дійшов висновку, що оскільки існували законні підстави для визнання недійсним договору іпотеки, то виконавчі написи, за якими звернено стягнення на предмет іпотеки, слід визнавати такими, що не підлягають виконанню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Волинської області про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Луцької міської ради до відповідача ПАТ "Західінкомбанк" про визнання виконавчих написів приватного нотаріуса № 85 та № 87 від 19.01.2012 р. такими, що не підлягають виконанню (з врахуванням заяви від 16.04.2013 р.), оскільки на час вчинення виконавчих написів майно, передане в іпотеку, знаходилось в комунальній власності територіальної громади м. Луцьк, а чинними судовими рішеннями договори іпотеки, на підставі яких вчинені оспорювані виконавчі написи, визнані недійсними.

Згідно частини 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права та повним дослідженням усіх обставин справи.

Доводи апеляційної скарги колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищенаведеним та матеріалами справи, не відповідають нормам законодавства, що регулюють дані правовідносини і не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення та не можуть бути підставою для його скасування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу - без задоволення.

Апеляційний господарський суд залишає рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу - без задоволення, якщо рішення є законним та обґрунтованим .

За таких обставин, підстав для скасування рішення не вбачається.

Апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Волинської області від 16.04.2013 р. у справі № 5004/305/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" від 26.04.2013 р - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуюча суддя Л.М. Сініцина

Судді А.В. Гудак

Г.Є. Олексюк