Постанова № 31797335, 06.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 червня 2013 року № 2а-17425/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Смолія І.В. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Фірма "Кєцана Клінікал Рісерч Сп. з о.о." до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва ДПСпроскасування податкового повідомлення-рішення На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.12.12р. скасовано Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.06.09р. та Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.05.10р. по справі за позовом Фірми "Кєцана Клінікал Рісерч Сп. з о.о." в особі представництва Фірми "Кєцана Клінікал Рісерч Сп з о.о" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києві про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, та скеровано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.12.2012р. справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду по суті.

В судових засіданнях оголошувалось перерви з метою забезпечення явки представника відповідача у судове засідання.

В судове засідання 22.05.13р. відповідач до суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, відповідно до вимог статей 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Позивач, щодо розгляду справи у порядку письмового провадження не заперечував.

У зв'язку із наведеним судом у судовому засіданні 25.05.13р. прийнято рішення про розгляду справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що Представництво "Кєцана Клінікал Рісерч Сп. з о.о." було створено юридичною особою Польщі Фірмою "Кєцана Клінікал Рісерч Сп. з о.о." (нерезидент) та зареєстроване Мінекономіки 31.05.2002 р. за реєстраційним номером № ПІ -2937. Власником постійного представництва виступає нерезидент -Фірма "Кєцана Клінікал Рісерч Сп. з о.о.". Представництво діє на підставі Положення (копія є у справі).

Представництво створено для представництва інтересів позивача з приводу клінічних досліджень, організації і проведення клінічних досліджень, роботи з дозвільними інстанціями, дослідниками та дослідницькими центрами, ввезення матеріалів клінічних досліджень, забезпечення постачань матеріалів клінічних досліджень у дослідницькі центри та лабораторії, збору, обробки даних клінічних досліджень, формування заключного звіту по дослідженню, експорту/знищення невикористаних матеріалів (п.п.2.1, 2.2 Положення про представництво).

Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва була проведена перевірка представництва Фірми "Кєцана Клінікал Рісерч Сп. з о.о."(Польща) з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства України за період з 03.10.2002 р. по 01.04.2005 р., за результатами якої був складений акт від 30.06.2005 р. № 833-23-7-26195455 (надалі - акту перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень пп. 4.1.6 п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток за 2004 рік у сумі 49 922,48грн. в тому числі за 1-й квартал 2004року - 768,83грн. та за 2-й квартал 2004року - 48 153,65грн.

У зв'язку із встановленням допущення позивачем зазначених порушень Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000782370/0 від 01.07.2005 р. яким за позивачем визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 70 068,36 грн., з яких 49 922,48 грн. -основного платежу та 20 145,88 грн. -штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач -представництво Фірми "Кєцана Клінікал Рісерч Сп. з о.о.", не погодився з прийнятим податковим повідомленням -рішенням та в порядку передбаченому п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами " від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, оскаржив його в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарг позивача податковими органами, скарги Представництва Фірми "Кєцана Клінікал Рісерч Сп. з о.о." залишилися без задоволення, спірне податкове повідомлення -рішення -без змін.

Вказане податкове повідомлення-рішення не одноразово було оскаржено позивачем у судовому порядку.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання щодо підставності позовних вимог, виходячи з наступних міркувань.

Як вбачається з наявних матеріалів, підставою для донарахування позивачу зобов'язань з податку на прибуток підприємств, слугували висновки податкового органу викладені у акту перевірки, що до заниження позивачем у перевіряє мий період валового доходу, а саме не включення до такого прибутку отриманого від реалізації лікарських засобів на загальну суму 199 689,93грн., що розцінена податковим органом як безповоротна фінансова допомога у розумінні п. 1.22 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Дійсно відповідно пп. 4.16. п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валового доход включається втому числі і безповоротна фінансова допомога, однак отримані позивачем лікарські препарати розцінювати як таку не являється можливим виходячи із наступних міркувань.

Як встановлено судами при вирішенні даного спору, лікарські препарати на які вказує податковий орган у власність позивачу не передавались, у вільному обігу такі перебувати не можуть, а передані позивачу виключно з метою їх імпорту на територію України та подальшу передачу до дослідницьких центрів з метою здійснення клінічних досліджень.

Відповідно до п.п. 7.9.1 п. 7.9 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з залученням платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно, з урахуванням положень підпункту 7.9.6 цього пункту.

За таких обставин та враховуючи положення п.п. 7.9.1 п. 7.9 ст. 7 цього Закону, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню залучення майна, що не передбачає переходу права власності за цивільно-правовими договорами.

Крім цього, п.п. 4.2.17 п. 4.2 ст. 4 Закону України № 283/97-ВР встановлено, що не включаються до складу валового доходу надходження, прямо визначені нормами цього Закону.

Разом з цим, суд враховуючи вимоги Вищого адміністративного суду України, викладені в Ухвалі від 05.12.11р., встановив, що що між позивачем та замовниками (спонсорами) клінічних досліджень - фірмами "Galephar MF S.A." та "Chiltern International Limited укладені договори доручення від 14 серпня 2002 р. № ВUSAL-11-III-02-1; від 14 серпня 2002 р. №FLUТІ-11-ІІІ-02-1; від 25 вересня 2003 р. №ВЕF22601 (копії договорів є у справі).

Крім цього, між позивачем та фірмою Laboratoires S.M.B. S.A." (власником фірми " Galephar MF S.A.", спонсором випробувань) теж укладено договір на проведення клінічних досліджень лікарських засобів (копія підтвердження є у справі).

За цими договорами позивач зобов'язався скоординувати і провести клінічні випробування незареєстрованих лікарських засобів відповідно №ВUSAL-11-ІІІ-02-1 III фази Будесонід-Сальметеролу; № FLUТІ-11-ІІІ-02-1 III фази Флутіказона; III фази Бефакту форте "Нова форма", наданих замовниками, в відповідності з умовами Протоколів, погоджених сторонами (п. 2 преамбули, розділ 2 договорів п.2.1- 2.3, 2.7), а замовники - оплатити за послуги позивача.

Для виконання договорів фірми-замовники (чи їх власники) надали позивачу довіреності на їх представництво у клінічних дослідженнях від 15.03.2004р. та від 28.08.2003р., за якими позивач, зокрема, - несе відповідальність за імпорт матеріалів клінічних досліджень в Україну та за повернення відправнику чи знищення невикористаних в дослідженнях матеріалів (копії довіреностей в справі).

Позивач на виконання вищевказаних договорів надав представництву накази відповідно від 01.09.2003р. № ВUSAL_-11-ІІІ-02-1-UА-01, від 01.09.2003р. № FLUТІ-11-ІІІ-02-1-UА-01, від 01.06.2003 р. № ВЕF22601-UА-01 (копії наказів з додатками в справі).

За наказами представництво повинно, зокрема: - отримати необхідні дозволи на проведення досліджень в Україні; - імпортувати матеріали досліджень від компаній-виробників (згідно доданого переліку); - право власності на імпортовані матеріали зберігається за компаніями-відправниками; - матеріали досліджень розподілити між медичними установами для проведення досліджень; - невикористані матеріали повернути власникам чи знищити.

Наведені обставини свідчать про те, що імпортування в Україну матеріалів клінічних досліджень від фірм-замовників для їх подальшого використання у клінічних дослідженнях, здійснене представництвом позивача на підставі довіреності та наказів позивача, є, по-перше, законним виконанням його функцій за Положення про представництво, по-друге, є отриманням майна від імені позивача, а не у своє відокремлене майно, по-третє, вважається імпортуванням матеріалів самим позивачем на виконання його угод і доручень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач імпортував в І-ІІ кварталах 2004 р. матеріали клінічних досліджень (незареєстровані лікарські засоби та матеріали для їх випробувань) на суму 199 689,99 грн. (митною вартістю) відповідно до наступних ВМД: ВМД № 663173 від 15.04.2004 р. на митну вартість 3 969,85 грн. від фірми "Galephar MF S.A." (відправник "Vitalograph Limited", інвойс № 56283); ВМД № 663172 від 15.04.2004 р. на митну вартість 45 228,26 грн. від фірми "Galephar MF S.A."(відправник "Vitalograph Limited", інвойс № 56255); ВМД № 676105 від 27.02.2004 р. на митну вартість 3 197,94 грн. від фірми "Chiltern Internanional Limited" (відправник "S.M.B. Technology S.A.", інвойс № 30); ВМД № 675947 від 11.02.2004 р. на митну вартість 812,69 грн. від фірми "Greens Printing Servises Ltd"(інвойс б/н від 30.10.2003 р.); ВМД № 652893 від 05.05.2004 р. на митну вартість 110 948,73 грн. від фірми "Galephar MF S.A."(інвойс № 30, № 31, № 32).

Як вбачається з інвойсів та ВМД (копії в матеріалах справи), на кожному з них зазначено, що матеріали клінічних досліджень не мають комерційної вартості, не призначені для продажу, а призначені для клінічних досліджень.

Таку ж інформацію містять листи Державного фармакологічного центру МОЗ України від 24.12.2003 р. та від 01.04.2004 р. про надання дозволу на ввезення в Україну незареєстрованих лікарських засобів, а саме матеріали клінічних досліджень призначені для клінічних випробувань без права їх реалізації.

Також судом встановлено, що на підставі дозволів Державного Фармакологічного центру МОЗУ від 02.10.03, 10.02.04, 12.01.05 (копії наявні у справі) позивач уклав договори на проведення клінічних досліджень (копії наявні у справі) із Донецьким державним медичним університетом (кафедра внутрішніх хвороб №1) - дог. S-08/2004 від 02.03.2004 p.; Дніпропетровською обласною клінічною лікарнею ім. Мечникова - дог. S-01/2005 від 24.01.2005 р.; Київською міською психоневрологічною лікарнею № 2 - дог. S-03/2003; Одеським державним медичним університетом -дог. S-04/2003 від 03.12.2003 р.; Інститутом фтізіатрії і пульманології ім. Ф.Г.Яновського -дог. S-06/2004; Київською міською туберкульозною лікарнею № 1 - дог. S-07/2004; Київською міською туберкульозною лікарнею №1 - дог. S-10/2004.

Як вже зазначалось судом вище, позивачем для клінічних випробувань на підставі зазначених вище договорів було імпортовано лікарських засобів на загальну суму 199 689,99грн., а саме: Віталограф в кількості 9 шт.; Носові кліпси в кількості 390шт.; Безпечні ротові насадки в кількості 2 600шт.; Пікфлоуметр стд. - NHS (спірометр) в кількості 147шт.; Пульмікорт 200мкг турбохалер в кількості 200шт.; Будесонід-сальметерола ІСП150/25мкг, 300/25 мкг в кількості 36000капс.; Інгалятори Міат Монодоуз для введення Будесонід-Сальметерола ІСП в кількості 480шт.; Фліксотид 500мкг дискус в кількості 201шт.; СМБ Флутіказона пропіонат ІСП 125мкг, 250кмг в кількості 24120шт.; Інгалятори Міат Монодоуз для введення СМБ Флутіказона пропіонат ІСП в кількості 420шт.; Пікфлоуметр Mini Wright (спірометр) в кількості 132 шт.; Капсули ІСП плацебо в кількості 11520шт.; Інгалятори Міат Монодоуз для введення ІСП плацебо в кількості 384 шт.; Бефакт Форте «нова формула»/«стара формула» в кількості 20400таб.; Плацебо в кількості 10200таб.

Вказані препарати було передано позивачем до Київської міської туберкульозної лікарні № 1, Інституту фтизіатрії та пульмонології ім. Ф.Г. Яновського, відділення лікування неспециф. затвор. легень, відділення пульмонології, відділення бронхіальної астми відділення діагностики, терапії і клінічної фармакології захворювань легень Інституту фтизіатрії та пульмонології ім. Ф.Г. Яновського

Передача вказаних препаратів підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів прийому передачі.

Також судом встановлено, що частина отриманих від позивача препаратів була використана дослідницькими центрами для проведення клінічних досліджень, а залишки були повернуті.

Зазначені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями листів вказаних вище дослідницьких центрів, та копіями актів приймання передачі.

Так зокрема судом встановлено, що не використаними та повернутими позивачу були: Будесонід-сальметерола ІСП150/25мкг, 300/25 мкг / плацебо , СМБ Флутіказона пропіонат ІСП 125мкг, 250кмг, інгалятори ветнолін/пільмікорт 20мкг, турбохалер/інгалятор Міат Монодоуз, Бефакт Форте «нова формула»/»стара формула», плацебо. Загальною кількістю одиниць 12 701шт.

Повернуті дослідними центрами медичні препарати, були передані позивачем до спеціалізованої організації ТОВ «Центр клінічних досліджень» для знищення по контрактному погодженню про надання послуг від 02.01.2008р. і знищені ТОВ «Елга», що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів знищення відходів невикористаних медичних препаратів від 25.02.09р. за №№ 200, 201, 202.

Таким чином судом за результатами судового розгляду встановлено, що весь поставлений для клінічних випробувань матеріал було використано, а залишки такого передано та знищено. Вказані обставини відповідачем спростовано не було.

Враховуючи наведені фактичні обставини справи, а також норми чинного на час виникнення правовідносин законодавства, суд приходить до переконання що податковим органом хибно зроблено висновки щодо заниження позивачем у 2004році валового доходу та відповідно заниження зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 49 922,42грн., а тому спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Згідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, відповідач не надав суду належних доказів щодо правомірності прийнятого ним податкового повідомлення - рішення.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати нечинним податкове повідомлення -рішення від 30.08.2005 р. №0000782370/2.

3. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 85,00грн. на користь Фірми "Кєцана Клінікал Рісерч Сп. з о.о." за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Смолій І.В.